Дослідницька та творча діяльність на уроках біології (стр. 5 из 5)
Учні: Після перетяжки припиниться відтік крові по венах і лімфи по лімфатичних судинах. Приплив крові по артеріях буде продовжуватися, але значно знизиться. Стінки артерій чинитимуть більший опір тиску на них перетяжки.
4. Вчитель: Що відбуватиметься у капілярах, якщо не буде відтоку крові, а слабкий приплив продовжуватиметься?
Учні: Збільшиться тиск плазми крові на стінки капілярів, внаслідок чого значна її частина розпочне дифундувати крізь стінки судин до тканинної рідини.
5. Вчитель: Чи зможе тканинна рідина далі дифундувати до лімфи? Поясніть чому?
Учні: Ні, не зможе. Тому що припинився відтік лімфи по лімфатичних судинах, крові по венах. Дифузія в цьому разі неможлива. Значить, збільшення об'єму тканинної рідини є основною причиною набряку.
Підводячи підсумки цієї співбесіди, доцільно запропонувати учням намалювати в зошитах (на дошці) схему, що пояснює причини набряку: де Р1 — тиск плазми крові на стінки капілярів; Р2 — тиск тканинної рідини на стінки лімфатичних судин; Р3 — тиск лімфи на стінки лімфатичних судин.
Завдання 3
Чи зміниться кількість еритроцитів в крові людини, яка переселилася з рівнини в гори і навпаки. Якщо так, то в бік збільшення чи зменшення їх кількості. Поясніть чому?
Базові знання: будова і функції еритроцитів, органи кровотворення, недокрів'я, його причини та наслідки.
Хід міркувань:
1. Вчитель: У чому полягає функція еритроцитів?
Учні: Основна функція еритроцитів — транспортування кисню від легень до тканин, вуглекислого газу від тканин до легень.
2. Вчитель: Чи зміниться склад повітря (кількість кисню) з підняітям на висоту (в гори)?
Учні: Так, повітря буде розрідженим, кількість кисню стане значно меншою.
3. Вчитель: Як це відобразиться в організмі?
Учні: Під дією різних негативних чинників (в даному разі низький »міст кисню) відбувається зменшення кількості еритроцитів в крові людини або знижується вміст гемоглобіну в них" (недокрів'я). Значить, кров буде переносити менше кисню, настане киснева недостатність.
4. Вчитель: Як організм зможе компенсувати недокрів'я?
Учні: Кров поповниться новими еритроцитами, які утворюються в червоному кістковому мозку з клітин еритробластів.
5. Вчитель: Який висновок?
Учні: Кількість еритроцитів і підняттям на висоту (в гори з рівнини) буде збільшуватися, а в протилежному випадку (з гір на рівнину) — зменшуватися.
Завдання 4
Чому міокард шлуночків серця людини значно товщий, ніж міокард передсердь? А міокард лівого шлуночка товщий, ніж міокард правого?
Базові знання: будова серця, серцевий цикл, велике та мале кола кровообігів, швидкість руху крові по судинах.
Хід міркувань:
1. Вчитель: У чому полягає функція передсердь?
Учні: Передсердя на короткій час забирають кров, затримують її та виштовхують до шлуночків.
2. Вчитель: В чому полягає функція шлуночків?
Учні: Правий шлуночок виштовхує кров до легеневої артерії (мала коло кровообігу), лівий — до аорти (велике коло кровообігу).
3. Вчитель: У якому випадку кров виштовхуватиметься з більшим тиском? Поясніть чому?
Учні: Кров виштовхуватиметься з більшим тиском із шлуночків, тому що рухатиметься до різних органів, тканин організму. Від сили скорочення шлуночків залежатиме швидкість руху крові. Чим більша сила скорочення, тим більша швидкість руху крові. А значить, чим товщий міокард шлуночків, тим сильніше скорочення.
4. Вчитель: Тоді чому міокард лівого шлуночка значно товщий, ніж міокард правого?
Учні: Тому, що кров, яка виштовхується із лівого шлуночка, надходить до великого кола кровообігу (до всіх органів тіла) і має знаходитися під більшим тиском, ніж кров, яка надходить до малого кола кровообігу (до легеневих пухирців).
Таким чином, творчі завдання дають змогу перевірити міру засвоєння знань ї активізують процес отримання нових.
Запропоновані нами завдання можна застосувати на уроці, використовуючи форми групової роботи учнів (за методом навчального мозкового штурму), на етапі закріплення матеріалу або на початку окремих тем як проблемні ситуації. Однак слід зазначити, що такий підхід можливий, як правило, в класах з високим рівнем пізнавальної активності учнів, які вже володіють достатнім досвідом вирішення завдань такого типу. В протилежному разі на розв'язок завдання буде витрачено більше часу, ніж передбачалося.
Можна запропонувати завдання дня домашнього вирішення з подальшим обговоренням результатів на уроці. Це дасть змогу перевірити творчу роботу кожного школяра.
Слід пам'ятати, що від учня вимагається не тільки правильна відповідь, а й логічність міркувань, хід думок. Тому розвиваюча мета використання творчих завдань набуває особливого значення.
Застосування на уроці завдань творчого характеру дає змогу:
1. Підвищити інтерес учнів до предмета, що є однією з головних умов ефективності навчання.
2. Закріпити знання учнів шляхом залучення їх до вирішення різноманітних навчальних і практичних зав ' дань.
3. Розвивати індивідуальні можливості й творчі здібності школярів.
4. Вчити пояснювати явища, що відбуваються у природі, біологічні процеси.
У процесі аналізу здобутих в ході дослідження результатів було доведено, що учні поводять себе більш самостійно при розробці програм власної діяльності, поглиблюються їхні знання навчального матеріалу. Підтвердилось підвищення інтересу учнів до експериментальних досліджень на уроках біології при використанні інтенсивних форм навчання.
Значне місце в розв`язуванні винахідницьких завдань займає послідовність та логічність побудови дослідження. У процесі вирішення таких завдань учні вчаться лаконічно і чітко висловлювати свої думки, формулювати відповіді і висновки.
Отже, творчі завдання активізують навчання учнів, що сприяє формуванню творчої особистості, здатності використовувати отримані знання для вирішення практичних завдань у нестандартних ситуаціях.
1. Бровко С. Розвиток дослідницького інтересу учнів на уроках біології // Рідна школа. – 1998. - № 7 – 8. – С. 54 – 56.
2. Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біологи. — К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1980.
3. Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Що таке державний загальноосвітній стандарт // Біологія і хімія, 1996. - №2. - С. 4.
4. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. — М.: Просвещение, 1985.
5. Казанцеві І. Творчі завдання – шлях активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології. // Рідна школа. – 2000. - № 11. – С. 69 – 71.
6. Кузнецова В.И. Уроки биологии. — М.: Просвещение, 1991.
7. Лернер И.Я. Знання в составе содержания образования и их качество. Качество знаний и пуги его совершенствования. Под ред. М.Н. Скат кина, В.В. Краевского. — М.: 1978. — С.27—30.
8. Максимова В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. — Л.: Просвещение, 1973.
9. Мягкова О.М., Комісаров Б.Д. Методика навчання загальної біології. — К.: Рад. шк., 1982.
10. Пикельная Я С. Теоретические основы управления (школо-ведческий аспект): Метод, пособие. — Высш. шк., 1990. - 175 с.
11. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. метод, посібник / Ред. рада: В.М. Доній, Г.Н. Несен, Л.В. Сохань та ін. - К.: МО України; УЗМН, 1996. - 792 с.
12. Савін М.В. Педагогіка. - К.: Вища школа, 1980. - 311 с.
13. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. — К., 1982.— 176 с.
14. Шабатура М.Н., Матяш Н.Ю., Мотузний В.О. Біологія людини: (Підручник для учнів 8—9 класів середньої школи). — К.: Генеза, 1997