Урок № 6. Тема уроку: Кенія − країна національних парків і сафарі.
Зміст теми: Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільші міста: Найробі, Момбаса. Культура. Відомий об'єкт − форт Ісуса. Господарство. Сфера послуг. Спорт (легка атлетика). Туризм (національні парки). Зовнішньоекономічні зв'язки.
Урок № 7. Тема уроку: Південна Африка − економічний лідер. Мадагаскар − ендемічний уламок Африки
Зміст теми: Південна Африка − економічний лідер. Територія. Географічне положення. Природа. Народонаселення. Найбільші міста: Кейптаун, Йоганнесбург, Преторія. Особливості культури зулу, ндебеле, бушменів. Господарство. Сфера послуг. Туризм. Зовнішньоекономічні зв'язки. Мадагаскар − ендемічний уламок Африки Територія. Особливості острівного положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільше місто − Антананаріву. Культура. Господарство. Сфера послуг. Зовнішньоекономічні зв'язки.
Урок № 8. Тема уроку: Тематичне оцінювання до теми „Африка“ у формі уроку-конференції.
Зміст теми: Вступне слово вчителя. Характеристика регіонів окремими групами. Запитання від „публіки“. Підведення підсумків. Аналіз виступів.
Отже, розробивши поурочне планування, можна дійти висновку, що воно є доцільнішим для вивчення країнознавства, ніж програмне. Воно передбачає урок-підсумкову атестацію, що є логічним завершенням вивчення теми.
3.2.Методичні рекомендації до проведення уроків географії
Спецкурс «Країнознавство» − унікальна нагода для реалізації вчителем широкого спектру методичних підходів до вивчення географії. Адже факультативи, як і спецкурси, обираються учнями цілком свідомо, що забезпечує високий мотиваційний рівень від самого початку вивчення заявленого матеріалу.
Враховуючи унікальну здатність творчо обдарованих дітей сприймати навколишній світ цілісно, в інтегральних зв'язках, базовою моделлю під час вивчення курсу доречно обирати модель навчання пов'язану з творчим пошуком у поєднанні з інтеграцією знань про суспільство і природу. (Маємо пам'ятати, що учні в процесі вивчення курсу новий і за допомогою учителя здійснити заочну мандрівку країнами світу, тому доречно застосувати саме міжпредметні зв'язки як інструмент активізації уяви, фантазії, живого інтересу). Робота за подібною моделлю дозволяє реалізувати цілий ряд завдань, а саме:
• розширення кругозору учнів через засвоєння програмного матеріалу з географії шляхом суміжного осмислення творів музичного, образотворчого та мистецтва слова;
• розвиток ерудиції, пам'яті, фантазії учнів на емоційному рівні, сприйняття географічного матеріалу через використання міжпредметних зв'язків;
• удосконалення умінь та навичок учнів порівнювати, синтезувати програмний матеріал, проводити аналоги (прямі, опосередковані, фантастичні), переносити засвоєну інформацію на новий матеріал;
• удосконалення вмінь та навичок учнів знаходити альтернативні шляхи пошуку інформації;
• виховання патріотичних почуттів, формування екологічного світогляду вихованців, тощо [42, с.26-30].
Запропоновані підходи до вивчення курсу «Країнознавство» передбачають своєрідний шлях реалізації їх на практиці. Як правило, вивчення нового матеріалу варто починати із стимулювання уяви та фантазії учнів, порушення проблеми з урахуваннями попереднього досвіду учнів.
На початку уроку найоптимальнішими можуть бути завдання проблемно-пошукового характеру, які сприяють активізації пізнавальної діяльності школярів та актуалізують знання з раніше вивченого матеріалу.
Приклади завдань на етапі актуалізації знань.
• Чим можна пояснити феномен появи пустелі Наміб на узбережжі океану?
• Як вдалося ПАР порівняно швидко досягти певних економічних успіхів?
У ході розв'язання поставлених завдань учні дають відповіді на основі інтегративної інформації. При проведенні уроків з країнознавства варто використовувати прийоми синектики (спосіб стимуляції уяви шляхом поєднання різнорідних елементів: порушена проблема розглядається різними «спеціалістами» − «екологами», «біологами», «письменниками», «художниками», «музикантами» тощо, що забезпечує зіткнення несподіваних думок), дискусії, бесіди, диспути, навчальні мозкові штурми. Автор методичного посібника «Країнознавство» Г.О.Мірошник [42, с. 45] рекомендує вчителям віддавати перевагу таким формам роботи, як випереджаючі завдання, дослідження в мікрогрупах, проекти (індивідуальні та колективні), усний захист гіпотези чи проекту, творчі роботи, проведення прямих, опосередкованих, фантастичних аналогій, складання кросвордів, ребусів, колажів, опорних схем. Ефективним під час вивчення географії є метод емпатії (перевтілення) − один із методів творчого розвитку обдарованих дітей. Учням пропонується перевтілитися в мандрівників, кореспондентів провідних газет та журналів, туристів, героїв літературних творів, казок, легенд, кінофільмів, гідів, письменників, художників, тощо. Ці та подібні види роботи цілком дозволяють втілити модель творчого пошуку на практиці, реалізувати принципи особистісно-орієнтованого навчання.
Основними прийомами педагогічної техніки також можуть бути мотиваційні запитання («Як ти вважаєш, для чого тобі знадобляться знання про Єгипет?» або «Мій прогноз на майбутнє...») та організаційні: прес-конференція, імпровізоване інтерв'ю, уявний діалог з президентом, ділова гра, прийом «спіймай помилку», інтелектуальний футбол, прийом, прийом «ажурної пилки», прийом «Не розірви ланцюжок» (учи мають дати план вивчення країни, не порушивши послідовності швидко і не повторюючись, тощо.
Як відомо, будь-яка творча діяльність учнів можлива лише на базі діалектично засвоєних глибоких знань, що передбачає три основи творчі акти:
1. Необхідність попередніх знань.
2. Підсвідоме асоціювання віддалених понять на інтегративній основі
3. Критична оцінка отриманих результатів.
З метою досягнення глибоких знань та їх виявлення доцільно внести в практику географічні диктанти, подібні до тестової перевірки, що є також вправами зворотної дії: можна одразу перевірити правильність відповідей чи виконаної роботи. Проте вважаю географічні диктант більш ефективними, адже тести передбачають вибір єдиної правильне відповіді, а диктант вимагає коментарів, пояснень, проведення певних аналогій та асоціацій.
Географічні диктанти доцільно проводити як на початку урок (на етапі перевірки домашнього завдання, актуалізації опорних знань так і в кінці (підсумок уроку).
Гнучка система географічних диктантів допоможе уникнути сірості та рутини під час вивчення предмета.
Асоціативні диктанти мають на меті перевірку орієнтації в географічному матеріалі (диктуються географічні об'єкти, дати, прізвища, музичні твори, національні символи, тощо).
Логічні диктанти дають змогу з'ясувати, як учні вміють пов'язувати факти, події, знаходити спільне чи відмінне в них.
Хронологічні диктанти пропонуються тоді, коли виникає потреба запам'ятати найважливіші дати, пов'язані з відкриттями чи дослідженнями.
З метою досягнення високої ефективності уроку доцільно впроваджувати технології єдності оцінки і самооцінки. Мета цієїтехнології − підвищити якість знань, вмінь та навичок. На принципах довіри до учня, знання кожним учнем (а не лише учителем) критеріїв оцінювання, об'єктивності, варто розбудувати гнучку нестандартну систему оцінювання навчальних досягнень на кожному етапі уроку. Можна практикувати усне повідомлення на географічну тему, рецензію на відповідь товариша, адвокатуру, взаємоперевірку. За умов використання цих прийомів перевірки, доречним є метод інциденту, спрямований на подолання особистісної та вікової інертності та вироблення адекватних способів поведінки у стресових ситуаціях. Учні, рецензуючи відповідь товариша, навчаються управляти своїм стилем поведінки завдяки усвідомленню того, як вона сприймається оточуючими.
З метою розвитку пізнавальних інтересів доречно використовувати гіпотетичні прогнози, відгуки про цікаві радіопередачі, уявні мандрівки, екскурсії, репортажі, інтерв'ю, тощо.
Важливо також домагатися засвоєння програмного матеріалу на емоційному рівні. Ідея інтеграції має ціль пронизувати усі види діяльності.
Глибокому засвоєнню змісту під час вивчення країнознавства сприятиме вміле поєднання традиційних типів уроків з нестандартними при оптимальному виборі форм організації навчальної діяльності (індивідуальних, групових, мікрогрупових).
Враховуючи результати досліджень, які свідчать про те, що при груповій організації навчання учні засвоюють 50% знань, а в систем «дитина навчає дитину» − 90%, варто віддавати перевагу мікрогруповій роботі − бригадній, парній [11, с.5-6].
Важливим є також те, що саме зміст курсу «Країнознавство» передбачає формування підчас вивчення країнознавчого матеріалу екологічне свідомості, виховання почуття національної приналежності, причетності традиційно української культури до інших світових культур. Готуючи тему «Європа − наш спільний дім», доцільно виховний аспект урок продумати таким чином, щоб допомогти старшокласникам позбутися комплексу меншовартості, виховувати не лише патріотичні почутті але й терпимість, самоповагу та взаємоповагу.
Пропонуємо вам до огляду план-конспект уроку, який розроблений у методичному посібнику для вчителя з країнознавства автором Мірошник Г.О.
Тема: Країни Африки: Єгипет - дар Нілу, Ефіопія − країна найдавніших цивілізацій Африки
Мета: поглибити в учнів знання про особливості економіко-географічного та політичного положення, населення, культури й господарства Єгипту та Ефіопії, визначити актуальні проблеми їх соціально-економічного розвитку; розвивати аналітичне мислення учнів, вміння порівнювати; виховувати толерантне ставлення учнів до культури інших країн, самоповагу та взаємоповагу.