Отже, кожен учитель має передбачити таке навантаження для учнів, щоб запобігти відставанню слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання здібностей сильних. Я намагаюсь будувати процес навчання так, щоб усі без винятку учні оволоділи обов’язковим рівнем знань, умінь і навичок, які визначені шкільною програмою.
Способи диференціації можуть бути різні і може проводитися на любому етапі уроку. Вже при поясненні нової теми важливо забезпечити індивідуальний темп просування дитини вперед. Таку можливість дає організація багаторазового пояснення ( таблиця № 1).
| І етап | Пояснення вчителя | ||
| ІІ етап | АВиконай за зразком | БРобота під керівництвом вчителяа) поясненняб) виконання вправи за зразком з коментуванням | В |
| ІІІ етап | Виконай самостійно | Виконай за зразком | Робота під керівництвом вчителя:а) пояснення;б)вправи за зразком |
| ІУ етап | Творче завдання | Виконай самостійно | Виконай за зразкомСамостійне виконання роботи |
| У етап | Спільне завдання (при необхідності вчитель надає допомогу окремим учням) | ||
Розглянемо декілька прикладів
Тема: додавання виду 34 +2, 34 +20;
віднімання виду 34-2, 34- 20
Завдання для всіх: розглянути зразок і пояснити порядок розв’язування прикладів. Як правило пояснюють сильніші учні. Створюється алгоритм, користуючись ним колективно розв’язують приклади з поясненням.
65+ 30 65+3 65-30 65-3
ІІ етап
Учні, які зуміли скористатись зразком, виконують розв’язування прикладів самостійно
95 – 70 14 + 80 99- 4 69 – 50
94 +5 25 + 4 29 + 40 19 – 5
Всі інші розв’язують приклади з коментуванням за допомогою вчителя
23 + 2 23 + 20 34 + 40
23 - 2 23 – 20 34 + ;
При перевірці слабші учні слухають пояснення товаришів.
ІІІ етап
Відкриваю завдання на дошці для варіанту А і Б. Обмежую час – 3 хвилини.
24 + 30 31 + 20
24 + 3 31 + 2
Всі інші виконують приклади з підручника з коментуванням. При перевірці слухають всі.
ІV етап
А – скласти подібні приклади
Б – самостійна робота ( за підручником)
В – користуючись зразком ( за підручником)
Самостійне розв’язування прикладів.
Використовуючи зміст таблиці № 1, можна провести аналогічну роботу і при розв’язуванні задач. Вивчаючи досвід Логачевської С.П., Лисенкової С.М. та з особистого досвіду, на уроках математики при розв’язанні задач використовую опорні схеми ( майже по кожному виду). Дуже корисні схеми, які складаються учнями самостійно. Будова схеми задачі – це „бачення” задачі, розвиток творчої уяви. Принцип складання схем на уроках вводився диференційованим шляхом. Спостерігаючи за вибором дії розв’язування задачі учнями, я зробила висновки, що схеми допомагають „ побачити” задачу, тобто події, які там розгортаються і зробити правильний вибір дії.
Мене, як вчителя, турбує, як не допустити відставання слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання сильних учнів:
· Кожній дитині дати міцні знання.
· У кожній дитині бачити неповторну особистість, індивідуальність.
· Кожну хвилину перебування дитини в класі перетворити для неї на радість.
Підсумовуючи викладене, підкреслимо, що з якого б джерела не пропонував учитель диференційовані завдання, обов’язково слід зважати на ступінь оволодіння учнем попереднім знанням. Не можна слабших і середніх учнів орієнтувати тільки на виконання спрощених завдань, а сильних – на прискорене вивчення матеріалу. Диференційовані завдання мають різнитися насамперед ступенем самостійності прийомів розумової діяльності необхідних для їх виконання. В одному випадку завдання можуть містити вказівки про прийому роботи, їх послідовність, і іншому – розраховані на певну самостійність школярів.
Якість виконання диференційованих завдань треба перевіряти так, щоб перевірка збагачувала знаннями всіх дітей. Водночас важливо звернути увагу не тільки на кінцевий результат, а й на спосіб діяльності, яким цей результат був досягнутий. Треба виявити, як дитина вміє аналізувати завдання, міркувати, узагальнювати, застосовувати правила.
Фронтальне опитування учнів
Фронтальне і поточне опитування учнів проводиться з метою закріплення вивченої теми на початку або у кінці уроку.
Узагальнене опитування проводиться після вивчення теми наприкінці чверті, року.
При фронтальному опитуванні за короткий час можна дізнатися, як учні розуміють матеріал, так як вони всі беруть участь в роботі.
Але щоб глибше перевірити знання учнів, необхідно проводити індивідуальну бесіду, особливо під час роботи з роздатковим матеріалом.
Рекомендують об’єднати фронтальне опитування з індивідуальною роботою учнів по карткам.
1. Роздати 2-4 учням по 1 картці для індивідуальної роботи. Питання карток не дублюють усні відповіді.
2. Один учень працює з карткою (якщо цього вимагає тема) по завданню.
3. Фронтальне опитування (3-4 учні).
Виходить мінімум 6 опитаних учнів.
Програмовані завдання
На початку уроку вчитель робить на дошці запис першої частини і коди.
Приклад.
Тема. Тварини – частина живої природи (2 клас)
I варіант II варіант
1 рослиноїдні 3
2 хижі 2
3 всеїдні 1
- До якої групи належить тварини?
Відповідь записати кодами.
1. заєць
2. ведмідь
3. лось
4. ластівка
5. борсук
6. колорадський жук
7. миша
8. змія
9. горобець
Відповіді: I варіант 1, 3, 1, 2, 3, 1, 1, 2, 3
II варіант 3, 2, 3, 1, 2, 3, 3, 1, 2
Можна роботу різноманітити. На дошці розвісити (по черзі) ілюстрації із зображенням рослиноїдних, хижих, всеїдних тварин. Відповідь записати кодами.
Доцільно такі цифрові диктанти проводити на етапі закріплення вивченого матеріалу і перевірки знань учнів. Велику користь приносять цифрові диктанти при вивченні тем, пов’язаних із роботою з карткою.
Приклад.
Тема. Материки і океани.
На початку уроку вчитель робить на дошці запис першої частини завдання і записує коди.
I варіант II варіант
1 Австралія 0
2 Антарктида 9
3 Африка 8
4 Євразія 7
5 Північна Америка 6
6 Південна Америка 5
7 Атлантичний океан 4
8 Індійський океан 2
9 Льодовитий океан 2
0 Тихий океан 1
Учитель показує вказівкою на карті об’єкт, учні записують в зошитах шифр по І та ІІ варіанту.
Відповіді: І варіант 61029 – 38457
ІІ варіант 50192 – 83764
1. Топографічні умовні знаки.
Учитель називає (або запис на дошці) необхідний об’єкт, учні записують в зошит умовні знаки.
Приклад.
Тема. План місцевості.
1. Хвойні ліси.
2. Луки.
3. Озеро.
4. Мішаний ліс.
5. Плодовий сад.
6. Колодязь.
Відповідь:
Можна зробити роботу у зворотному порядку. Учитель показує знак (або запис на дошці), учні записують пояснення до знаку.
-- ….
-- ….
Такі диктанти доцільно проводити при вивченні тем, пов’язаних із роботою за картою.
(План і карта. Корисні копалини).
Термінологічні диктанти
І варіант проведення роботи
Для узагальнення та закріплення головних термінів по природознавству можна запропонувати термінологічний диктант.
Приклад.
Тема. Узагальнення. Форми земної поверхні (Рівнини. Горби. Яри. Гори). 2 клас.
Запис на дошці:
Яри 1
Рівнини 2
Гори 3
Горби 4
Завдання:
- Відповіді на запитання записати кодами.
Питання:
1. Великі простори рівної чи горбистої поверхні суші називають...
2. Підвищення на поверхні рівнини від 10 до 200м називають...
3. Ділянки земної поверхні, дуже підняті над рівнинами називаються...
4. Заглиблення на рівнинах із крутими схилами і вузьким дном, утворені внаслідок руйнівної роботи води називаються...
Відповіді: 2, 4, 3, 1.
ІІ варіант проведення роботи.
Правила без назв об’єктів записуються на дошці або зачитуються вчителем.
Приклад.
1. Ділянки земної поверхні дуже підняті над рівнинами називаються…
Завдання:
- Допишіть відповідь – назву об’єкту.
Відповіді (по питанням І варіанту проведення роботи)
1. Рівнинами.
2. Горбами.
3. Горами.
4. Ярами.
Схематичні диктанти
Приклад №1
Тема: Основні форми рельєфу України
На дошці схематична карта України.
1 - …
2 - …
3 - …
4 - …
5 - …
6 - …
7 - …
8 - …
9 - …
Завдання: Через тире записати назву об’єкту.
Таку форму перевірки знань можна запропонувати також при вивченні тем: «Природні зони», «Материки і океани» та інші.
Приклад №2
Тема: Дерева, куші, трави. (2клас).
Завдання 1.
- Намалювати в зошиті дерево ( І варіант ), кущ ( ІІ варіант ).
Надписати в зошиті дерева, кущі.
Робота в парі.
Завдання 2.
- Розгляньте схематичні малюнки. Порівняйте їх. Що в них спільного і чим вони відрізняються. Запишіть.
Завдання 3.
(Після роботи з гербарієм «Культурні і дикорослі рослини»)
- Чим трав’янисті рослини відрізняються від дерев і кущів?
- Яке стебло трав’янистої рослини?
Відповісти на питання допоможе ребус
Кросворди
Кросворди вносять жвавість на уроках і одночасно дають можливість частково перевірити знання учнів по темі.
Приклад.
Тема. Жива і нежива природа (2 клас)
Завдання.
- По відгадкам загадок розв’язати кросворд.
| Р | ||||||
| О | Т | |||||
| С | С | В | Х | |||
| О | Л | А | С | Б | М | |
| П | Р | И | Р | О | Д | А |
| О | О | Н | И | Н | Ж | Р |
| В | К | А | Н | Ц | О | А |
| І | А | А | Е | Л | ||
| Т | А | |||||
| Р | ||||||
| Я |
Загадки.