Свою курсову роботу я почну з коротких визначень ключових моментів що стосуються теми моєї курсової роботи, а також історичного досвіду, так як говориться «хто не знає минулого, той не має майбутнього».
Центральний банк –це Інститут, який випускає валюту всієї країни. В Україні його роль виконує НБУ. В Америці - Федеральна Резервна система Історично так склалося що Центральний банк(ЦБ) наділений двома формами влади:
1) Він контролює ставу кредитного відсотку
2) Контролює випуск грошей
А відповідно і інфляцію. Центральний банк не просто забезпечує владу (уряд), грошима, він дає їх в богр під відсоток, а за тим збільшуючи чи зменшуючи грошову масу, Центральний Банк управляє вартістю випускаємої валюти. Важливо розуміти що єдине що така структура може породити в довгостроковому періоді це Борг розділений між різними ланками економіки, в першу чергу між Суб’єктами Господарської Діяльності.
Якщо взяти для прикладу Фінансову систему США то виникає така ситуація що коли ЦБ випускає (умовно) Один Долар під відсоток, то виходить що з часом потрібно повернути і долар і відсоток по цьому долару. А по скільки ЦБ, має монополію на випуск валюти в Державі, то він звужує кожен долар, по якому в свою чергу потрібно виплатити борговий відсоток. То звідки ж можуть взятися гроші щоб його виплатити ? Знову ж таки, лише з Центрального Банку. Це означає що ЦБ постійно повинен випускати нові гроші, щоб на певний час покрити, створені ним же Борги, і це породжує ще більше Боргів. Тому що нові гроші також включають в себе борговий відсоток.
Результат роботи даної системи, якщо можна так виразитись «Боргове рабство» Тому що влада, а відповідно і народ просто не можуть виплутатись із боргів. Цитата одного з засновників Конституції США,Ю Томаса Джефенсона(1743-1826): «Я вважаю, що інститут банків більш небезпечний ніж озброєна армія… Якщо Американський народ, дозволить приватним банкам управляти, випуском валюти, то банки і корпорації, якими вони заправляють, будуть віднімати у людей всю їх власність, до тих під поки їх діти не прокинуться бездомними на землі, колись завойованих їх пращурами»
«Якщо ви хочете залишатися рабами Банків, і оплачувати своє власне рабство – дозволяйте їм і на далі створювати гроші і контролювати Борги Держави» Сер Джозаін Стамп (1880-1941)
Звернення президента США Вудро Вільсона, до народу:
«Наша промислова країна, контролюється кредитною системою. І наша кредитна система знаходиться в приватних руках. Ріст нашої країни, і вся її діяльність, знаходиться під контролем декількох людей, які б якщо і були чесними і діяли в інтересах народу, все рівно заклопотані тим бізнесом, де обертаються їх гроші, і які по природі своєї діяльності, знищують справжню економічну свободу, ми опинились самим безвільним, самим підвладним, підконтрольним урядом в цивілізованому світі, ми більше не уряд народної волі, не уряд обраний більшістю, а уряд під владою невеликої горстки людей.
Вудро Вільсон став Президентом в 1913 за активного фінансування перед виборчої компанії Такими впливовими Банкірами, як Д.Ж Рокфелер, Д.П. Морган, Паул Варбург, Барон Ротшгельд. Він підписав розроблений ними Законодавчий Акт Федерального Резерву.
Конгесмен Луіс МакФадден, також говорив про істину суть цього закону: «У нас організований Філіал Всесвітньої Банківської системи, над Держава, підконтрольна міжнародними банкірами, які діють спільно заради, встановлення всесвітнього впливу в вигоду собі. Федеральний резерв узурпував владу.
Нагальним прикладом діяльності Центрального Банку (Федерального Резерву) з історії стало те що він з 1914 по 1919 рік він збільшив грошову масу в обороті приблизно на 100% і в результаті видав величезну кількість позик невеликим банкам, а потім в 1920 почав вимагати інкасації надлишкової грошової маси, що призвело до того, що банки почали вимагати уплати боргів і 1907 рік повторився… Банкрутства, несплат і кризи. Нагадаю що в 1907 році. Впливовий бізнесмен Джон Морган, чи як ще його називали «Фінансовий король» того часу використав свій вплив публікуючи слухи що один з відомих Нью-йоркських банків знаходиться на грані банкрутства. Морган знав що це викличе масову істерію і вплине на інші Банки, що і виникло. Люди опасаючись за свої гроші стали масово забирати свої вклади, в наслідок чого банкам, довелося вимагати повернення боргу від своїх боржників, які довелося продавати майно, що породило піраміду банкрутства, заборгованостей і безпорядків. Аналізуючи це декількома роками пізніше Фредерік Аліен писав в журналі «лайф» : «Морган в своїх інтересах створив паніку 1907 року і управляв нею по мірі розвитку»
Повертаючись до наслідків до 1920 року, слід зазначити що біля 5400 конкуруючих малих банків, поза системою Федерального Резерву збанкрутували, що стало однією з сходинок до монополізації ринку міжнародними банкірами. Причасний до цього процесу Конгресмен Лінгберг, сказав на виступі в 1921 році «Акт Федерального Резерву, дає можливість створювати кризи на науковій основі. Нинішня криза, перша спланована і розрахована, як математичний приклад .
«Паніка 1920» Стала не останньою, і так з 1921 по 1929 Центральний Банк збільшив грошову масу на 62%, що призвело до росту займів банками, фізичними і юридичними особами, також з’явився новий вид Кредитів на ринку Акцій, так звані «Моржеві займи», якщо просто – Моржевий займ дозволяє внести інвестору лише 10% від ціни акції, а інші 90% він залишається винним Брокеру. Другими словами можна купити акцій на 1000 доларів, маючи на руках лише 100. Цей тип займу був популярний в двадцяті роки, ХХ сторіччя, тому що дуже багато людей грали на ринку акцій. Але в цій позиці є одна особливість. Брокер в любий момент може вимагати уплати боргу і його потрібно повернути в 24 години. Це називається «моржева вимога» і зазвичай воно визиває продажу акцій, придбаних в кредит. За декілька місяців до Жовтня 1929 Джон Рокфелер, Бенард Барек і інші оповіщені учасники «тихо» вишли з ринку, а 24 Жовтня 1929 року Нью-йоркські брокери які видавали моржеві займи стали масово вимагати уплати по них. Всі почали масово продавати акції, щоб уникнути оплати по моржевому займу, це знову ж таки викликало нехватку ресурсів в банках, по тім же причинам і призвело до краху 16000 банків, що дало змогу міжнародним Банкірам не тільки скупити Банки конкурентів і скупити великі компанії за неймовірно низькими цінами. Багато хто з відомих назвав це «Найбільшим пограбуванням за всю історію Америки», але на цьому все не закінчилося, замість того щоб збільшити грошву масу, щоб вийти з економічної кризи, федеральний резерв, напроти скоротив її, що призвело до найвеличнішої депресії за історію, і знову Конгресмен Луіс МакФадден, давній противник Банківського картелю, потребував процедуру відставки, ради Федерального резерву, сказавши про Кризу і Депресію наступне:
«Це досконально продуманий інцидент. Міжнародні Банкіри, спеціально створили, відчайдушне становище, щоб захопити контроль, над усіма нами.»
Недивно, що після двох спроб безуспішних спроб вбивства, МакФадден був отруєний, до того як він провести процедуру відставки.
Можливо збіг обставин, але схожа доля чекала президента США Джона Кенеді, після його звернення до народу Америки:
«Леді і Джентльмени, саме поняття секретність протиречить вільному і відкритому суспільству, ми по своїй природі і історично – народ протистоящий таємним організаціям, таємним орденам, і закритим зібранням. По всьому світу нам протистоїть монолітний, безжалісна змова, який таємними методами розширяє сферу свого впливу, ставлячи свою владу замість вибору і залякуючи замість свободи. І ця система, мобілізувавшии великі людські і матеріальні ресурси, побудувала міцну, високо ефективну машину, яка реалізує військові, дипломатичні, розвідувальні, економічні, наукові і політичні операції, їх підготовка тримається в таємниці від публіки, їх помилки скриваються, а не оголошуються, вона мовчазно наступає, не рахуюсь з витратами і слухами, не розголошуючи секретів. Тому в древніх Афінах існував закон, забороняючий громадянам уникати публічної полеміки. Я прошу вашої допомоги, в важній справі інформування і попередження народу Америки, впевнений що з вашою допомогою люди стануть такими, якими вони народжені Вільними і Незалежними» Незадовго після цього звернення Джон Кенеді був вбитий снайпером.
Повертаючись до Кризи 1929 , слід зазначити що на фоні, суспільного зубожіння ФРС, прийняло рішення відміні «золотий стандарт». З цією цілю вони вирішили зібрати золото що залишилося в державі. Так під приводом «боротьби з депресією» була об’явлена масова конфіскація золота. Під страхом десятирічного тюремного ув’язнення кожен Американець повинен був здати всі наявні зливки золота в казначейство. Так в кінці 1933 року золотий стандарт був відмінений. (на доларах до 1933 року писалось що вона забезпечення золотом, сьогодні ж на доларі написано “Thisnoteislegaltenderforalldebets, Publicandprivate”. Засвідчуючи те що реально він незабезпечений нічим, а являться Леше законим засобом оплати. Ціність грошей визначається їх кількістю в обороті, тому влада управляти випуском грошей є влада регулювання їх цінності. Як сказав Мей Рамшельд Родшельд «Дайте мені владу контролювати випуск грошей в Державі і мені нема діла, до тих хто пише його закони» . Нажаль цей тип влади в історії світової залишив низку «темних сторінок», нажаль вузька тематика даної курсової роботи не дозоляє детально, а лише дуже стисло розглянути вплив капіталу на розвиток і хід І і ІІ світових війн, на війни в Афганістані, Іраку, на проведення революцій що призводили до зміни «невигідних» урядів зарубіжних країн.
Влада над фінансами, є не головним. Її суть в тому що вона дає владу над реальними активами, над політичними ситуаціями багатьох країн світу, над свідомістю великих груп людей через масові засоби інформації. Дає змогу змінювати культуру, впливаючи на свідомість і підсвідомість. Замінювати життєві цінності людей на нові, вигідні для них. Віднімаючи тим самим у людей найцінніше.