Однак буває й таке, що батьки не дозволяють дітям готувати уроки до свого повернення з роботи. От і виходить, що учень береться за діло уже стомленим, часу для обдумування замало, а батьки нервують, підганяють дитину, бо пізно. Неприпустимо також змушувати дітей сідати за уроки відразу після школи. Між шкільним навчанням і роботою вдома рекомендується не менш як двогодинний відпочинок на свіжому повітрі.
Допомога учневі зі сторони батьків полягає і в організації робочого місця; а також створенні умов для успішної роботи; забезпеченні сприятливого психологічного клімату; контролі домашньої роботи.
Важливою умовою успішного виконання учнем домашніх завдань є обладнання постійного робочого місця, зручного, що відповідає усім гігієнічним вимогам. Це повинен бути письмовий стіл, настільна лампа, повне місце для підручників, зошитів, вивішений розклад уроків, режим дня, пам’ятка, як потрібно працювати, тощо.
Створення зовнішніх умов полягає в тому, щоб усунути фактори, що відвертають увагу учнів, — різні сторонні розмови, включений голосно телевізор, радіоприймач, дуже яскраве світло, сторонні запитання, доручення й т. ін.
Сприятливий психологічний клімат створюється всім ставленням членів сім’ї до самостійної роботи школяра вдома. Необхідно показати учню, що вони вважають її важливою і відповідальною. Все в сім’ї повинно спонукати учня до навчання, стимулювати систематичну, сумлінну роботу. Він повинен відчувати, що члени сім’ї радіють як його успіхам, так і переживають його труднощі.
Найбільш ефективним засобом допомоги учню з боку батьків та інших членів сім’ї є контроль його домашньої роботи [55, 42-43].
Контроль дає змогу виконати багато завдань опосередкованої допомоги школяреві. До того ж він не вимагає у багатьох випадках знання батьками навчального матеріалу. Що ж можна і потрібно контролювати? (додаток Б).
Залежно від обстановки батьки можуть користуватися яким-небудь із наведених варіантів контролю. Однак для того, щоб ефективно його здійснювати, необхідно спеціально підготуватися, вислухати пояснення вчителя, обговорити з ним уже виявлені труднощі в домашній роботі учня.
Якщо школяр неуважний, незібраний, не знає, з чого почати виконання домашнього завдання чи, виконуючи його, не досягає мети, тоді потрібно нагадати йому про раціональний порядок виконання завдань. Цьому повинна допомогти пам’ятка, яку доцільно вивчити не тільки учням, а й батькам.
Розгляньмо один із варіантів пам’ятки (додаток Б).
У наведених правилах узагальнено досвід виконання домашніх завдань учнями.
На батьківських зборах чи на інших формах роботи з батьками, вчителі повинні надати певні рекомендації щодо організації домашньої роботи, яких повинні дотримуватися учні і батьки. Наведемо їх, виходячи з того, що було вже нами вище сказано (додаток Г).
Крім цього, батьки молодших школярів мають знати: де і як записується зміст домашніх завдань; як оформляти записи в зошитах з різних предметів, а головне ― оптимальний режим виконання домашніх завдань. Батьків слід поінформувати, яким орієнтовним обсягом знань мають оволодіти учні кожного класу; вказати, які з питань програми школярі мають засвоїти досконало. Вчитель повинен своєчасно повідомляти батьків про навчальні успіхи учня, надавати конкретні поради щодо подолання помічених прогалин. До цих рекомендацій учителі зобов’язані поставитися з усією серйозністю, оскільки без погоджених вимог, без підтримки батьків не дадуть бажаного ефекту і найдосконаліші методи роботи.
Отже, для того, щоб домашні завдання виконувалися успішно і приносили очікувані результати, слід особливу увагу звертати на дидактичні умови їх реалізації, а саме: індивідуалізацію домашніх завдань, їх різноманітність і систематичність перевірки, уміння учнів виконувати домашні завдання та забезпечення інформованості батьків щодо організації домашньої роботи.
2.2. Методика експериментального дослідження
Гіпотезу нашого дослідження ми перевіряли в процесі експерименту.
На першому етапі дослідження було проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, навчальні посібники для вчителів, досвід роботи вчителів початкових класів, сформульовано гіпотезу та завдання дослідження.
На основі аналізу матеріалів констатувального експерименту розроблена методика навчального експерименту. Експериментальна робота проводилася на базі 4 класів Андріївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Буського району та В.Вільшанецької й Бортківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Золочівського району Львівської області.
Для даного дослідження ми розробили пам’ятки (додаток В,Ґ,Д,Е), які допомагали учням набувати уміння виконувати домашню роботу, провели для батьків збори-лекцію, метою якої було повідомити батьків про їхню допомогу дітям у виконанні домашніх завдань (додаток Є) , а також нами розроблено систему домашніх завдань, у які включені різнорівневі, різновидові завдання та завдання за вибором. Різнорівневі завдання ми організовували так: пропонували учням завдання трьох варіантів — А, Б, В. варіант А відповідав обов’язковому рівню, варіант Б — основному, варіант В — підвищеному. Кожен учень за власним вибором у міру своїх сил вибирав варіант домашнього завдання. У ході виконання домашньої роботи учень міг перейти до складнішого варіанта або понизити рівень складності. Щодо видів домашніх завдань, то в основному ми розробляли репродуктивні, конструктивні, завдання творчого характеру, крім цього виділяли усні та письмові домашні завдання.
Домашні завдання з рідної мови.
Тема уроку. Дієслова теперішнього часу. Визначення особи та числа дієслів теперішнього часу
1. Випиши дієслова теперішнього часу. Усно визнач рід та число.
Ось місяць січень кличе мороза,
Морозить лиця, щипає носа,
А місяць лютий вітрами дує,
На водах з льоду мости будує.
Березень-місяць льоди поломить —
Весняну пісню річка задзвонить.
1. Постав дієслово в усіх особових формах теперішнього часу: малювати.
2. До неозначеної форми дієслів написати дієслова теперішнього часу: читати, літати, збирати.
1. Прочитай вірш. Списуючи його, заміни на означену форму, що в дужках, дієсловами теперішнього часу. Так ти відновиш авторський текст.
Я (любити) тебе, друже, за те,
Що в очах твоїх море (синіти),
Що в очах твоїх сонце (цвісти),
Мою душу (голубити) і (гріти).
| Я | (що роблю?) | розмовляю | везу | виношу |
| ти | (що робиш?) | |||
| він вона воно | (що робить?) | |||
| ми | (що робимо?) | |||
| ви | (що робите?) | |||
| вони | (що роблять?) |
3. Постав слова у формі теперішнього часу і склади з ними речення: світити, голубіти, зеленіти.
1. Прочитай прислів’я. Поясни, як ти їх розумієш. Випиши прислів’я, до складу яких входять дієслова теперішнього часу.
1. Золото добувають із землі, а знання — з книжок. 2. Книга корисна, коли її читають. 3. З книгою жити — з другом дружити. 4. Більше думай, а менше говори. 5. Учень іде, а неук слідом спотикається. 6. Хто знання має, той і мур ламає. 7. Книга вчить, як на світі жить.
2. Користуючись схемою, встанови зв’язок слів у реченні. У якому часі вжите дієслово. Придумай власне речення на подану схему.
3. Поспостерігайте за природою і напишіть невеличкий твір (5-6 речень) на тему „За вікном”, використовуючи дієслова теперішнього часу.
Тема уроку. Перша і друга дієвідміни дієслів
1. Дай відповідь на питання (усно): Як визначити дієвідміну дієслова?
2. Визнач, до якої дієвідміни належать дієслова, надпиши: нести, бігти, сидіти, косити.
3. Провідміняй за особами дієслово стояти. До якої дієвідміни воно належить?
1. Випиши дієслова у дві колонки: у першу — І дієвідміни, у другу — ІІ дієвідміни. Виділи особові закінчення дієслів.
Загадки
1. Живе — лежить, помре — побіжить. 2. Мене просять і чекають, а як покажусь — утікають. 3. Літом одягається, а на зиму одежі цурається. 4. Літає крилами, ходить ногами, висить догори лапками. 5. Бачити не бачить, чути — не чує, мовчки говорить, добре мудрує.
Відгадки: сніг, дощ, дерево, кажан, книжка.
2. Спиши, встав пропущені букви. Визнач дієвідміну дієслів.
Пом..ш, причеш..ш, причепур..ш, випуст..иш, напиш..еш, напиш..те, стріча..ш, набира..ш.
3. Придумайте по 3 дієслова до кожної дієвідміни. З одним складіть речення, підкресліть головні та другорядні члени речення.
Варіант В
1. Прочитай і відгадай загадку. Знайди дієслова.
Ти сидиш, і я сиджу.
Ти стоїш, і я стою.
Ти із хати вибігаєш,
А я тебе доганяю.
Ти від мене не втечеш,
Бо зі мною ти живеш.
Я з тобою скрізь буваю!
Коли темно, я зникаю.
Визнач, до якої дієвідміни належить кожне дієслово.
2. Переписуючи, розкрий дужки і визнач дієвідміну дієслів.
На зарослій зозулиним льоном купинці (стояти) отакенне красноголовище! Шапка на ньому перебакирилась. Такого ще ніколи (не) (бачити)! Я (підбігати) до нього, (приміряти) з усіх боків, (милуватися), далі обережно (зрізати) і (класти) на бриль…
За М. Стельмахом
3. Знайди вірш (уривок) або придумай власний, в якому йшлося б про весну. Випиши з нього 4 дієслова і визнач їх відміну.