Таблиця 3.1.
Місце уроку фізичної культури по відношенню до інших уроків до і після дослідження
| Передмет | ЕГ1 | ЕГ2 | КГ | |||||||||
| до | % | після | % | до | % | після | % | до | % | після | % | |
| математика | 4 | 10,2 | 2 | 7,5 | 3 | 16,0 | 3 | 13,9 | 2 | 21,7 | 1 | 33,6 |
| рідний світ | 5 | 7,2 | 5 | 7,1 | 7 | 4,9 | 4 | 10,1 | 5-6 | 6,3 | 4 | 8,7 |
| фізкультура | 3 | 15,1 | 1 | 5,0 | 4 | 15,3 | 1 | 48,3 | 3 | 14,7 | 3 | 15,3 |
| образотворче мистецтво | 1 | 36,2 | 3 | 7,4 | 1 | 25,9 | 2 | 15,4 | 1 | 34,3 | 2 | 23,4 |
| англійська мова | 7 | 5,5 | 6 | 7,0 | 5 | 10,2 | 6-7 | 5 | 5-6 | 6,3 | 7 | 4,2 |
| навколишній світ | 2 | 15,4 | 7-8 | 6,9 | 6 | 7,4 | 5 | 8,7 | 4 | 10,1 | 5-6 | 6,2 |
| українська мова | 8 | 3,5 | 7-8 | 6,9 | 8 | 3,4 | 8 | 2,6 | 8 | 2,4 | 8 | 2,4 |
| музика | 6 | 6,9 | 4 | 7,2 | 2 | 16,9 | 6-7 | 5 | 7 | 4,2 | 5-6 | 6,2 |
Для виявлення взаємостосунків між дітьми в ході дослідження нами проводилося педагогічне спостереження на уроках фізичної культури за наданням допомоги «сильними» по відношенню до «слабших» учнів. Спостереження дало можливість встановити факт надання допомоги, як в експериментальних, так і контрольному класах. Проте в кількісному показнику це значення в експериментальних класах дещо вище, ніж в контрольному. В ході педагогічного спостереження на уроках з'ясувалося, що в ЕГ одні діти краще володіють фізичною допомогою і показом вправ з поясненням, інші – допомогою у вигляді моральної і фізичної підтримки з поясненням і показом. В контрольному класі нахил робиться тільки на по деяку фізичну допомогу, причому як показало спостереження, не найсильнішими учнями. Також це підтверджується результатами анкетування дітей. Учням задавали питання: «На уроках фізичної культури часто доводитися виконувати складні вправи. Чи допомагаєш ти своєму товаришу, у якого щось не виходить?» Позитивну відповідь в експериментальному класі дали менше половини учнів: в ЕГ – 42%, в КГ – 12%.
Анкетне опитування учнів експериментальної та контрольної групи виявило неоднозначне відношення до виконання ранкової гімнастики (табл.3.2.). Анкетування показало, що істотних відмінностей в показниках контрольного і експериментальних класів до введення експерименту немає.
Таблиця 3.2.
Дані про виконання ранкової гімнастики для учнів 2-х класів
| Виконання ранкової зарядки | ЕГ1 | ЕГ2 | КГ | |||
| початокроку | кінецьроку | початокроку | кінецьроку | початокроку | кінець року | |
| Виконують | 23% | 54% | 19% | 68% | 25% | 28% |
| Виконують іноді | 28% | 28% | 31% | 22% | 27% | 24% |
| Не виконують | 49% | 18% | 50% | 10% | 48% | 48% |
Після експерименту кількість учнів, які виконували ранкову гігієнічну гімнастику, збільшилася в ЕГ1 на 31%, в контрольному класі кількість учнів, які виконували ранкову гімнастику збільшилася лише на 3%; кількість учнів, які не виконували ранкову зарядку, в ЕГ зменшилася на 31%, а в контрольному класі кількість учнів, які не займались вранці фізичними вправами не змінилася.
Для виявлення відношення до занять фізичною культурою аналізувалися пропуски учнів других класів уроків фізичної культури в навчальному році. В ЕГ2 уроки фізичної культури пропустили набагато менше ніж КГ. Дітей, що хворіють на гострі респіраторні захворювання, однакова кількість у двох групах. Аналізуючи пропуски без причини, ми помітили, що у всіх класах арсенал причин пропусків багатий, але в контрольному класі пропусків без причини більший, ніж в експериментальних класах. Виражаються вони у всіх наявних формах: це і спізнення, і непідготовленість до уроку, і пропуски без довідок, і записки від батьків (табл. 3.3.).
Таблиця 3.3.
Пропуски уроків фізичної культури що учнів 2-х класів за учбовий рік
| Види пропусків | ЕГ1 | ЕГ2 | КГ |
| Всього пропусків | 42 | 45 | 56 |
| По хворобі: ГРЗ інші хвороби | 352411 | 291811 | 321814 |
| Без причини: спізнення, непідготовленість до уроку,пропуски без довідок, записки від батьків | 724-1 | 164822 | 247755 |
Для визначення рівня фізичної підготовленості було проведено контрольне тестування, яке показало, що на початку експерименту обидві групи відрізнялися за средньогруповими показниками ненабагато. Так в ЕГ класі хлопчиків з високим рівнем фізичної підготовленості було – 9%, з середнім – 83%, з низьким рівнем фізичної підготовленості – 8%. В кінці року рівні фізичної підготовленості у хлопчиків ЕГ класу не змінилися.
В контрольному класі на початку навчального року хлопчиків з високим і низьким рівнем фізичної підготовленості було по 7%, з середнім рівнем – 86%. На кінець року змін не відбулося.
Таким чином, не дивлячись на те, що у всіх класах у хлопчиків процентне співвідношення рівнів фізичної підготовленості не змінилися, багато дітей поліпшили свої особисті результати, як в контрольній, так і в експериментальній групі.
За наслідками тестування фізичної підготовленості у дівчаток ЕГ класу на початку учбового року виявлено з високим рівнем – 7%, з середнім рівнем – 86%, з низьким рівнем – 7% учнів. В кінці учбового року виявлено дівчаток ЕГ з високим рівнем фізичної підготовленості – 13%, з середнім рівнем – 80% і з низьким рівнем фізичної підготовленості 7% учнів.
В контрольному класі серед дівчаток на початок року з високим рівнем фізичної підготовленості виявлено 8% учнів, з середнім рівнем – 84%, з низьким рівнем – 8%. В кінці учбового року змін не відбулося.
Успішність з фізичної культури на початок експерименту була у всіх класах приблизно однаковою і не відрізнялася по середньогруповим показникам. Після експерименту в експериментальному класі одержали «12» балів – 18,3% учнів, «11» – 13,5%; «10» – 11,1%; «9» – 9,4%; «8» – 6,0 %; «7» – 3,8%; «6» – 5,2%; «5» – 15,5%; «4» – 17,2% учнів; «3», «2», «1» і «0» ніхто з учнів не отримав. В контрольному класі після експерименту одержали «12» – 15,0% учнів; «11» – 9,8%; «10» – 8,0%; «9» – 7,8%; «8» – 4,9%; «7» – 5,5%; «6» – 7,1%; «5» – 19,9%; «4» – 22,0%; «3», «2», «1» і «0» – не отримав жоден учень контрольної групи (табл. 3.4.).
Таблиця 3.4.
Успішність по фізичній культурі (після 1 року експерименту) (у %)
| Оцінки | ЕГ | КГ |
| «12» | 18,3 | 15,0 |
| «11» | 13,5 | 9,8 |
| «10» | 11,1 | 8,0 |
| «9» | 9,4 | 7,8 |
| «8» | 6,0 | 4,9 |
| «7» | 3,8 | 5,5 |
| «6» | 5,2 | 7,1 |
| «5» | 15,5 | 19,9 |
| «4» | 17,2 | 22,0 |
| «3» | 0 | 0 |
| «2» | 0 | 0 |
| «1» | 0 | 0 |
| «0» | 0 | 0 |
Таким чином, показники успішності експериментальної групи є вищі за показники контрольного класу. Неуспішних немає ні в одному з класів.
Отож, за підсумками експерименту показники відношення до занять фізичною культурою змінилися в експериментальній групі. В контрольному класі змінилися показники низького рівня відносин до занять фізичною культурою.
Після експерименту показники процентних співвідношень рівнів фізичної підготовленості хлопчиків не змінилися, але не дивлячись на це багато дітей поліпшили свої особисті результати, як в експериментальних, так і в контрольному класах. У дівчаток ЕГ підвищилися показники високого рівня фізичної підготовленості (на 6%).
За підсумками експерименту успішність в експериментальних класах вища, ніж в контрольному класі.
Висновки
1. Аналіз науково-методичної літератури з досліджуваної проблеми показав, що в сучасних соціально-економічних і демографічних умовах, на фоні погіршення здоров'я населення зростає роль фізкультурної освіти і виховання молоді. Для зміцнення здоров'я підростаючого покоління необхідно виховати здорову звичку до самостійних занять фізичною культурою протягом всього життя. Важливе місце в загальній системі заходів по оздоровленню населення займає діяльність загальноосвітніх шкіл, направлена на фізичний розвиток і фізичну підготовку школярів. Освітній учбовий предмет по фізичній культурі в школі – одна з основних дисциплін єдиного учбового плану школи, покликана формувати спеціальні знання, уміння і навички по використанню засобів фізичної культури з метою забезпечення оптимальної життєдіяльності організму, тілесного і інтелектуального самовдосконалення. На жаль, урок фізичної культури в сучасній школі це не що інше, як активний руховий відпочинок. І це при тій умові, що програма учбового предмету має розділ теорії, із змістом якого важко згодитися. Але навіть в тому змісті, який є, теорія предмету учням не викладається. Що приводить до зниження в учнів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і спортом.
2. Встановлено, що конкретна структура потреби особи визначає її своєрідність, оригінальність і неповторність. Люди відрізняються один від одного по своїх природних завдатках, фізичних і духовних можливостях. Ці генетично обумовлені особливості людей утворюють, проте, лише передумови потреб, конкретний зміст і спрямованість яких складається під впливом оточуючих людину життєвих умов, природно-природного і соціально культурного середовища, в яке включена особа. В цьому значенні потреби завжди формуються суспільством. Залучення дітей в практичні заняття, де можна пережити радість руху, спілкування на своєму власному досвіді, що є для кожної дитини найважливішою умовою формування потреб. Лише в процесі особистих занять фізичною культурою і спортом відбувається перехід розуміння їх доцільності в переконаність в їх необхідності, засвоєння і закріплення позитивних емоцій, вироблення звички, що в комплексі забезпечує формування стійкої потреби.