Шляхи формування навичок каліграфічного письма (стр. 2 из 3)

Добукварний період триває від 12 до 16 днів. За цей час вчитель повинен провести понад 16 уроків письма. У цей період школярі вчаться правильно сидіти за партою, тримати ручку, класти зошит на парту та користуватися ним; засвоюють розліновку зошита, вчаться орієнтуватися на його сторінках. Практично діти привчаються виконувати вказівки вчителя: провести лінію зліва направо, зверху вниз, похило, вище, розташовувати в робочому рядку елементи букв.

У шестиліток розвивається окомір, моторика дрібних м'язів, вміння координувати рухи руки, пальців, передпліччя. Спочатку рекомендуються відповідні вправи - графічне зображення простих за формою предметів. Отже, підготовчими вправами до письма є малювання простих предметів, поєднаних із штриховкою; малювання бордюрів, складання орнаментів і візерунків; написання ліній прямих, похилих, півовальних, овальних, хвилястих; письмо елементів букв.

Із введенням у початкових класах школи спрощеного рукописного шрифту необхідно домогтися від учнів письма тільки під нахилом у правий бік. Для цього насамперед треба, щоб діти засвоїли три правила, які розкриті в загальній методиці: посадка учня під час письма, положення зошита під час письма, вміння тримати ручку. Крім цього, учні мають оволодіти четвертим правилом - ведення штриха (основної лінії) зверху вниз або перпендикулярно до лінії грудей.

Розглянемо методику навчання письма в добукварний період навчання грамоти. В цей час проводять підготовчі вправи до письма з дітьми-першокласниками. Такі вправи передбачають:

малювання, поєднане із штриховкою;

письмо бордюрів;

письмо елементів букв.

Усі підготовчі вправи мають бути тісно пов'язані з методикою навчання графіки письма у початкових класах загальноосвітньої школи. Матеріал до цих вправ з каліграфії слід добирати з урахуванням його освітніх і виховних завдань.

До першого виду вправ відносять малювання з штриховкою. Ці вправи мають свої етапи: робота з готовою формою, поданою в зошиті і самостійне малювання предметів і штриховка їх.

Перші вправи повинні бути пов'язані з різною формою предметів: прямокутників, кругів, еліпсів тощо. Краще таку роботу проводити в зошитах з друкованою основою, де діти штрихують різні малюнки і цим самим готують руку до письма елементів букв. Школярі сприймають форму предмета, його положення в просторі, розміщення на аркуші паперу, засвоюють напрям руху руки, поняття "ліворуч, праворуч, уверх, униз... ". Після того, як діти навчилися орієнтуватися і штрихувати готові контури, можна включати самостійне зображення фігур з прямих та ламаних ліній і розфарбовування їх, а також виконання кругових штрихів (в зошитах з розліновкою №3). Наприклад: "Діти, намалюємо вікно (грушу, прапорець, книжку) і заштрихуємо його за зразком", - говорить учитель (див. мал).

Мал.

Виконання підготовчих вправ такого типу (малювання із штриховкою) потрібно проводити весь час у підготовчий період, особливо на початку уроку. Такі вправи допоможуть дітям правильно писати елементи букв.

Написання елементів букв - це інший вид підготовчих вправ до письма. Від того, як вчитель навчить дітей писати основні та допоміжні елементи, залежить в подальшому написання самої букви. Діти мають набути сталих навичок письма основних елементів букв.

В методиці навчання письма виділяють 9 основних елементів та декілька додаткових. Додаткових елементів букв є чотири. Це ті, які зустрічаються найчастіше в писемному зображенні, але, крім названих, ми будемо спостерігати й інші додаткові елементи, які пояснимо разом з написанням букв. Коротка петля зустрічається у буквах Ц, ц, Щ, щ. Необхідно прослідкувати, щоб місце перетину петлі було саме на нижній рядковій лінії. Вона має бути зовсім маленька, зливати петлю або зламувати її не можна. Петля займає третину широкого рядка.

Передній плавний елемент зустрічається в буквах Л, л, М, м, Я, я. Починаємо його писати трошки вище нижньої рядкової лінії і пишемо злегка прогнуту вниз лінію, торкнувшись нижньої рядкової, а потім ведемо вверх-управо на ширину букви до верхньої рядкової лінії.

Верхній елемент великої та малої букви Й, й пишеться трохи вище верхньої рядкової лінії або верхньої надрядкової. Сам елемент - це трошки вигнута лінія, пишеться вона між основними лініями букви. Написання гострого елемента, початкового заокруглення та окремих верхніх елементів розглядатимемо при поясненні кожної букви зокрема.

Таким чином, ми звернули увагу в цілому на структуру основних та окремих додаткових елементів, а також на методику пояснення при написанні їх.

Усі заняття з письма у підготовчий період навчання грамоти дітей початкової школи мають завершуватися такими питаннями:

Які елементи букв ми писали сьогодні на уроці? (Яка була мета уроку?)

Який новий елемент букв ви вивчили? Назвіть його.

Для чого ми вчимося писати елементи букв?

Як пишеться той чи інший елемент букви? Поясніть.

Назвіть основні вимоги до написання цього елемента.

Вважаємо, що підготовча робота вимагає великої уваги вчителя до написання букв. Вона виражається в основному в механізмі оволодіння написанням елементів. Слід підкреслити, що правильне написання елементів, а в подальшому - букв не може відокремлюватися від пози за партою та правильним триманням ручки, бо від них залежить напрям штриха.

Привчати школярів до правильної пози необхідно з перших днів перебування їх у школі. Для навчання цього у першому, класі слід виділити спеціальний урок. Доцільно помістити в класі таблицю "Правильно сиди при письмі" та "Пиши красиво і правильно", щоб у школярів завжди вона була перед очима, щоб вони мали змогу порівняти свою позу з позою учня на таблиці, а також зіставляти своє письмо із друкованими зразками.

Навчання письма - це спеціально відведений час для вироблення графічних навичок. Якщо в добукварний період діти писали елементи букв, то в букварний - малі та великі букви, буквосполучення, слова і речення. Якщо мала та велика букви повністю збігаються за конфігурацією, школярі вчаться писати їх на одному уроці.

Генетичний метод при навчанні письма порушується свідомо. Наприклад, діти пишуть букву а, а ця буква належить до III групи, потім пишемо Ш (І група), о (III група), пізніше ц (І група) і т.д. Цей недолік, однак, ніяк не можна виправити, бо письмо спирається на уроки читання, а зміст сторінки букваря зумовлений віковими і психологічними особливостями дітей та принципом побудови підручника.

Готуючи дітей до написання, вчителеві необхідно на першому ж уроці пояснити дітям, що від якості і правильності написання букв залежатиме їхнє письмо і успіх навчання в школі в цілому. Перед тим, як пояснити дітям написання букв, доцільно показати демонстраційну картку, на якій мусить бути зразок рукописних та друкованих букв. Ці демонстраційні картки вчитель може виготовити і сам. Розглядати картку вчитель починає з друкованих букв. Діти згадують, який звук та букву вони вчили на уроці читання, можуть назвати слова з цим звуком, викласти склади чи слова на набірному полотні з розрізної азбуки, порівняти друковану букву з рукописною: подібні (неподібні), чим відрізняються тощо. Аналізуючи рукописні букви, учні визначають знайомі елементи букв, але пояснення написання букви вчитель подає в цілому.

Після пояснення вчителем структури букви можна практикувати письмо букв дітьми на дошці. Рекомендуємо розгляд зразка букви в зошиті, письмо цієї букви "по контуру". Однак перед записом у зошиті вчитель повинен ще раз показати написання, коментуючи його, і дати змогу дітям написати кілька букв. Під час самостійної роботи дітей вчитель слідкує за ходом її виконання, звертає увагу на помилки, ще й ще показує правильність графічного зображення літери.

Для того, щоб показати зразок "написання" букви в повітрі, вчитель стає впівоберта до класу, піднімає руку з ручкою вище своєї голови і "пише" букву в повітрі. Зазначимо, що так писати можна лише ті букви, які пишуться безвідривно. Урок вивчення тієї чи іншої букви повинен продовжуватись написанням цієї букви в складі чи буквосполученні, слові та реченні (там, де є змога). Кожна буква має в своєму складі різну кількість елементів, тому пояснимо написання деяких букв.

Буква і - це паличка із заокругленням унизу. Крапка пишеться над верхньою рядковою лінією. Буква и складається з двох паличок із заокругленням внизу. Пояснення написання: від верхньої рядкової лінії пишемо паличку з заокругленням внизу і доводимо її до верхньої рядкової. Не відриваючи перо від паперу, пишемо другу паличку із заокругленням внизу. При написанні вчитель повинен звернути увагу на можливі помилки: палички мають бути паралельні між собою, поєднувальний елемент і паличка вгорі мають сполучатися на середині рядка. Букву ш пишемо за тим самим принципом, що й букву и, але вона складається з трьох паличок із заокругленням внизу. До букви й додається верхній елемент. Верхній елемент не може бути написаний високо над буквою, збоку йому не місце, він не повинен бути хвилястим і не торкатися верхньої рядкової лінії. Дуже добре при написанні цих букв запроваджувати письмо "під рахунок".

При першому сприйманні букв і при першій спробі написати їх шестилітками, щоб менше було помилок, краще запропонувати письмо "по контуру" або "сухим пером". Це допоможе засвоїти конфігурацію букви, порядок її зображення. Однак поряд з написанням букв діти вправляються в утворенні складів і записі їх. Як працювати над записом складів?

1) склад повторюється хором;

2) визначаються звуки певного складу;

3) називаємо букви по порядку для запису складу;

4) запис складів і перевірка їх шляхом перечитування.

Отже, на уроках письма діти не тільки навчаються писати букви, а й утворюють склади, знайомляться з відкритими і закритими складами, проводять різні ігри на визначення букви складу і виділення з нього звуків.