Шкільні навчальні екскурсії (стр. 7 из 8)

Спостереження за весняними рос линами у природних умовах дозволяли вивчити ряд властивостей протягом їх розвитку С. Тисарєвський радив під час таких екскурсій спостерігати за різними особливостями проростання рослин крізь грунт та торішній лист.

Під час екскурсій педагог вважав важливим вивчення питання ролі комах у запилюванні рослин, особливостей розвитку рослин-паразитів, захисту рослин від ворогів способів розповсюдження насіння рослин.

Темою осінніх екскурсій С. Тисаревський радив обирати підготовку природи до зими. Кожну тему вважав за можливе розробити, використовуючи схему запитань, на які учні повинні були відповісти на підставі самостійних спостережень. Акцентував увагу на одному із важливих пунктів організації екскурси уважному та дбайливому ставленні до природи.

К. Міхно найцікавішим матеріалом з природознавства який можна було вивчити за допомогою методу екскурсії вважав бджільництво.

Всебічне використання екскурсій до пасіки забезпечувало вивчення таких питань біологія та анатомія бджола, ознайомлення з ворогами бджоли та їхньою анатомією, збирання, визнаємо і вивчення медоносних рослин.

Найкращим К. Міхно вважав ознайомлення з тими пасіками що функціонують при садівництвах або дослідних станціях, але допускав використання для спостереження і невеликої пасіки з рамковими вуликами.

Дослідник ретельно продумав і подав завдання до вивчення окреслених питань, які відбивали активний підхід у розгляді матеріалу. Спостереження за бджолами на пасіці слугували фундаментом для влаштування вулика на присадибній шкільній ділянці та створення колекції Матеріали колекції поділені на два відділи. До першого входили бджола і різновиди членів бджолиного сімейства, другий складався із ворогів бджіл. Така робота допомагала закріпити знання дітей про спостережуване явище і зберегти результати учнівських дослідів у природі.

Після ознайомлення із біологічними особливостями бджоли дослідник вважав за потрібне провести екскурсію до лісу і луків для ознайомлення з рослинами, що з них бджоли збирали пилок. Конкретно визначені завдання допомагали учням отримати знання про ці рослини, а закріпити їх мало створення гербарію медоносних рослин.

Найкращим результатом таких екскурсій вважалося заснування гуртка молодих бджолярів і створення зразкової пасіки при школі. Найціннішим моментом екскурсій до пасіки була демонстрація значення природного колективізму.

Досвід застосування екскурсійного методу при вивченні суспільствознавства розкрили у своїх дослідженнях П. Волобуів, Фр. Гофман. Н. Яцутін.

Фр. Гофман вважав організацію екскурсій важливою для активізації навчання учнів. В екскурсіях він констатував наявність дослідницького елементу, за умови якого учень так ставиться до життя, що потреба у дослідах органічно випливає із дійсності. Це допомагало школі стати справді трудовою позбавляло від значної переваги словесного методу навчання.

П. Волобуів вважав, що найяскравіше дослідницький елемент у навчанні може проявитися при застосуванні екскурсійного методу у роботі з дітьми. Під час ознайомлення з краєзнавчим матеріалом. Дослідник подав схему, яку рекомендував вважати основною для краєзнавчої екскурсії.

Із принципу агітаційності в краєзнавстві П. Волобуів виводив таку форму краєзнавчої роботи, як організацію музею або виставки Музей був наочним показником роботи кожного учня У музеї місцевого краю мали бути сфокусованими особливості місцевої природи, суспільного і трудового життя та діяльності населення Дослідник вважав музей важливим засобом здійснення пізнання краю.

Н.Яцутін, аналізуючи використання екскурсій у навчальному процесі, особливо важливим вважав ступінь засвоєння знань. На цьому етапі виявлявся тісний зв'язок між різними навчальними предметами, тому що знання, отримані учнями під час екскурсій, виражалися через твори, ліплення, столярні роботи, креслення, які розкривали особливості тієї чи іншої теми. Велике значення мас також створення шкільного історичного музею, історичної виставки учнівських робіт [15].

Не буди перебільшенням констатувати, що екскурсійний метод вносив у шкільне навчання пожвавлення, забезпечував зв'язок із навколишньою природою і суспільним життям, примушував учня зануритися у сферу життя минулого, викликав інтерес і бажання продовжувати роботу, творити, мислити, шукати, перетворитися на маленького дослідника довкілля, рідного краю і старовини, закликав до свідомої творчості і самодіяльності і разом з тим розкривав розмаїття рідної природи, справжню історію рідного краю з її джерелами, гіпотезами, сумнівами та істиною.

2.3 Анкетування

При виконанні нами роботи серед вчителів Білошицькослобідської ЗОШ І – ІІ ст. було проведено анкетування.

Запитання анкети:

1. Чи вважаєте ви екскурсійний метод навчання найбільш ефективним в процесі викладання предмету „Я і Україна”?

а) так;

б) ні;

в) з деяких тем.

2. Чи вважаєте ви за доцільне проводити досить часто екскурсії, майже на кожному уроці?

а) екскурсії треба проводити досить рідко;

б) так, це сприяє більш повному засвоєнню матеріалу;

в) потрібно раціонально складати навчальний план.

3. Чи вважаєте ви, що екскурсії дають найбільш повну інформацію з теми?

а) завжди;

б) іноді;

в) при вивченні деяких тем.

4. Всі види уроків-екскурсій мають однакову структуру та порядок проведення.

а) так;

б) іноді;

в) жоден урок-екскурсія не схожий на інший.

5. Чи мають уроки-екскурсії виховне значення?

а) так;

б) ні;

в) з деяких тем.

В результаті проведеного анкетування, в якому приймали участь 10 вчителів з різних предметів були одержані такі дані.

Варіанти відповідей	Номер питання
	1	2	3	4	5
а	7	0	1	0	9
б	2	4	1	0	0
в	1	6	8	10	1

За результатами анкетування можемо побудувати діаграму для створення більш повної картини відповідей.

Рис. 1. Результати відповідей вчителів Білошицькослобідської ЗОШ І – ІІ ст.

Можемо зробити висновок, що більшість вчителів Білошицькослобідської ЗОШ І – ІІ ст. вважають екскурсійний метод досить доцільним при викладанні предмету „Я і Україна” в початковій школі, але кожен урок-екскурсія не повинен бути схожим на інший і створювати найбільш повну картину з розглядуваного питання.

Висновки

Розглядаючи екскурсію як дидактичну категорію, слід насамперед зазначити, що вона суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності учнів. Під час екскурсій учні активно сприймають натуральні об'єкти дійсності — предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування.

Класифікація уроків-екскурсій здійснюється за двома ознаками: обсягом власне предметного змісту теми екскурсії (однотомний, багатотемний) та його місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступний, поточний, підсумковий).

Педагогічні можливості екскурсій, як і інших занять, визначається кінцевими результатами. Відомо, що кінцевий результат будь-якої дії завжди ширший від змісту тих цілей, на які вона була спрямована. У ньому, крім основного його компонента, що відповідає меті дії (прямий її продукт), завжди наявний додатковий (побічний), який склався сам собою без свідомого наміру виконавця.

В основі підготовки до екскурсії лежить складанням перспективного тематичного плану й визначенням в ньому місця для цього виду занять. З урахуванням оточення (виробничого, культурного, економічного) учитель намічає об'єкт екскурсії. При цьому він виходить насамперед з того, щоб зміст екскурсії відповідав програмі і вимогам безпеки, був доступним для розуміння учнів. Обираючи об'єкт виробничої екскурсії, вчитель обов'язково має враховувати рівень технології й технічної оснащеності підприємства, його можливості для розв'язання. актуальних завдань школи (політехнізація змісту освіти, профорієнтація тощо). Об'єкт екскурсії попередньо вивчається вчителем. Це допомагає йому правильно визначити обсяг і зміст інформації, яку треба довести до свідомості учнів під час екскурсії, опрацювати методику її організації і проведення.

Проводячи аналіз програмного забезпечення з курсу природознавства в початковій школі ми прийшли до певного узагальнення. У початковій школі дитина сприймає світ в єдності, так він і подається їй у моделі освіти "Довкілля" для вивчення в єдності природного, суспільного і антропогенного оточення дитини, яке з її ростом розширюється. Відповідно розширюється і зміст курсу "Довкілля", який являє собою інтегровані знання про природу, суспільство, об'єкти, створені людиною, та саму дитину. В основі структури курсу лежить пізнання дитиною свого життєвого світу відповідно до її вікових особливостей, що обумовлює підназви курсу в кожному класі.

В своїй роботі ми провели аналіз педагогічного досвіду провідних спеціалістів в даній області педагогічної роботи, і можемо сказати, що екскурсійний метод роботи в початковій школі займає провідне місце при вивченні предмету „Я і Україна”.

Література

1. Державний стандарт початкової загальної освіти // Освіта України, №50, від 13 грудня 2000 р.

2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових классах: Навч. посібник. – К.: Веселка, 1998. – 334 с.

3. Викладання довкілля в 1 класі. Книга для вчителя. — Полтава: ОІПОП, 1999.