IV. Повідомлення теми і мети уроку. (1 хв)
V. Вивчення нового матеріалу (20 хв)
Розповідь:
1. Які основні напрямки збереження видового різноманіття організмів?
Ми вже згадували, що збереження і поліпшення стану навколишнього природного середовища неможливе без збереження видового різноманіття організмів, які населяють нашу планету. Для цього потрібно всебічно вивчити видовий склад різних регіонів Землі, приділяючи особливу увагу тим видам, яким загрожує зникнення. На підставі цих досліджень розробляють основи раціонального використання видів, за якою їхні популяції могли б відновлювати свою чисельність. З метою збереження видового різноманіття, уряди різних країн приєдналися до розробленої МСОП Всесвітньої стратегії охорони природи. Її теоретичною базою є розуміння того, що кожний вид організмів є необхідним і унікальним компонентом біосфери.
Важливість охорони біологічного різноманіття підкреслює і ратифікована урядами різних країн "Конвенція про охорону біологічного різноманіття" (1997 р)
Для реалізації цих документів розроблено Національну програму збереження біологічного різноманіття України на 1998-2015 рр.
З прийняттям цих документів розпочато новий етап в охороні довкілля і його мешканців. Згідно з ним біологічне різноманіття України слід охороняти, як національне багатство; його збереження і раціональне використання є важливою умовою стабільного розвитку країн.
2. Що таке Червона книга?
Це список рідкісних і зникаючих видів організмів, що потребують охорони. Одночасно проводиться робота із складанням так званих Чорних списків видів, які зникли з нашої планети, починаючи з 1600 року.
3. Що таке Зелена книга України?
Книга, до якої заносять рідкісні й типові для певної місцевості рослинні угрупування, які потребують особливого режиму їхнього використання.
4. Основні типи природних територій це: заповідники (природні та біосферні), національні природні парки, заказники.
VІ. Узагальнення і систематизація знань (13 хв)
Лабораторна робота.
Тема: Вивчення морфологічного критерію виду на прикладі реліктових рослин.
Обладнання і матеріали: Гербарні зразки рослин.
Хід роботи: Розглянути гербарні зразки кількох (2-3) видів рослин. Записати їхні наукові назви і охарактеризувати за особливостями зовнішньої будови (стебло, листки, плоди, насіння, квітки).
VІІ. Підведення підсумків уроку (3 хв)
VІІІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв)
Тема: Особливості розвитку рослинного світу. Значення рослин в житті людини.
Мета: Ознайомити учнів із особливостями розвитку рослинного світу, різними факторами впливу на рослинність;
навчити учнів самостійно працювати на уроці, висловлювати свої думки;
розвинути увагу, уяву, мислення;
виховувати бережливе ставлення до природи, впевненість в собі і власних знаннях.
Обладнання: Зошити, ручки, лінійки, визначник рослин.
Тип уроку: Екскурсії.
Хід уроку.
І. Організація класу (1 хв)
Сьогодні ми продовжимо наше знайомство із Царством рослин і підемо на екскурсію в ботанічний сад.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (2 хв)
Перш за все ви маєте розписатися по техниці безпеки в журналі та пригадати правила поведінки в природі.
У ботанічному саду зростає велика кількість рослин. Ми маємо вивчити особливості розвитку рослинного світу на прикладі рослин-реліктів, а також їх значення у житті людини
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку-екскурсії (1 хв)
IV. Проведення екскурсії (35 хв)
1. Розповідь учителя по досліджувальних об’єктах природи. Ознайомлення з маршрутом.
Це рослини, що є свідками природи минулого, тобто дійшли до нас з минулих епох і не втратили свого розвитку. Вони є єдиними і неповторними видами на нашій планеті.
Кількість реліктів обмежена, тому їх треба оберігати і розмножувати.
До реліктових рослин належать гінкго дволопатеве, магнолія тубос, метасеквойя, тюльпанове дерево, тис ягідний та інші.
Будь яка рослина, її не живе і живе оточення нерозривно пов’язане одне з одним і знаходиться в постійні взаємодії.
На кожну рослину діють фактори неживої природи – абіотичні фактори (світло, тепло, вода, повітря, мінеральні речовини).
У свою чергу рослини змінюють навколишнє середовище: повітря, грунт, водний баланс, клімат.
Уся різноманітна діяльність людини, що може призводити до змін природи, середовища, життя рослин, впливає на них як позитивно, так і негативно (антропогенний фактор).
2. Завдання екскурсії:
Найти і визначити кількість особин тюльпанового дерева та виділити з них молоді і дорослі особини. Виявити їх пристосування до навколишнього середовища та абіотичних факторів.
Знайти на досліджувальній ділянці популяції реліктових видів рослин.
Вияснити місце зростання та поширення древніх видів рослин, що наявні в саду [14].
Заповнити таблицю
| Види рослин (назва) | Число особин кожного виду | Ярусність | Фаза розвитку | Морфологічні особливості (листя, стебла, квітів. .) | Розповсюдження плодові насіння |
V. Узагальнення і систематизація знань (4 хв).
Поміркуйте, яке значення мають вивчені вами сьогодні рослини в житті людини?
Яка особливість розвитку цих рослин?
VІ. Підведення підсумків уроку (1 хв)
Чи взнали ви сьогодні щось нове, цікаве? Які форми роботи сподобались? Що хотіли б ви дізнатися на наступний раз?
VІІ. Повідомлення домашнього завдання (1 хв)
Тема: Листок та його будова. Різноманітність листків.
Мета: Розкрити будову листка, закріпити вміння розрізняти листки за формою листкової пластинки тощо;
розвинути вміння аналізувати, узагальнювати;
виховати пізнавальну активність, культуру спілкування
Обладнання: Підручники, гербарні зразки, малюнки.
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
Хід уроку.
І. Організація класу (1 хв)
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (1 хв)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку (1 хв)
IV. Вивчення нового матеріалу (30 хв)
Мікроструктура уроку:
Листок як орган рослин, основні його процеси.
Типи листорозміщення.
Будова листка.
Типи листків та їх форма.
1. Листок – це бічний орган пагона. Листки на пагоні розташовуються таким чином, щоб якнайкраще уловлювати світло.
Основні процеси, що відбуваються у листку – це фотосинтез і випаровування. У листку, як і в усіх інших частинах рослин, здійснюється також дихання. Дихання у рослин є зворотнім процесом фотосинтезу. Будова листка зумовлюється його функціями.
2. Розрізняють кілька основних типів листкорозміщення: спіральне, або чергове, супротивне і кільчасте, або мутовчасте. При спіральному листкорозміщуванні у вузлах є лише по одному листку, при супротивному – у кожному вузлі сидять один проти одного два листки (бузок, клен), а при кільчастому – три або більше (елодея, гінкго, вороняче око) (див. гербарні зразки).
3. Листок складається з пластинки, черешка, основи, якою він з’єднується зі стеблом – віссю пагона. Черешок якнайкраще орієнтує розташування пластинки щодо світла, яке основною умовою фотосинтезу. Пластинка, яка звичайно плоска, безумовно найкраще забезпечує необхідну площу для вловлювання променів світла. На пластинці, в її покривній тканині, розміщуються продихі, через які у рослин здійснюється газообмін і випаровування. Продихі складаються з двох замикаючих клітин і щілини між ними, яка може час від часу відкриватися або закриватися. Листкові пластинки бувають гладенькі або вкриті волосками й восковим нальотом.
4. Розрізняють листки прості й складні. Прості листки мають тільки одну листкову пластинку, яка може бути щілиною або розчленованою. Цілісні листки мають дуже різноманітні форми, різні типи жилкування і так далі (див мал.)
За способом розчленування листки поділяють на лопатеві, роздільні і розсічені трійчасті, пальчасті і перисті.
Прості листки опадають разом із черешком. Якщо черешок не розвивається, листок називається сидячим.
Складні листки мають спільний черешок, до якого прикріплюються прості листки. У складному листку кожен простий листок опадає окремо. Серед складних листків бувають трійчасті, пальчасті і перисті.
Є такі листки: пальчасто-лопатеві, голчасті (у хвойних), перисто-лопатеві, округлі, серцеподібні, ниркоподібні, лінійні, овальні, ланцетоподібні та інші.
V. Узагальнення і систематизація знань (8 хв).
Робота із гербарієм.
За гербарними зразками визначить назви листків за формою і краєм листкової пластинки. Для визначення використовуємо гербарій таких рослин: гінкго дволопатеве, тис ягідний, магнолія тубос, тюльпанове дерево.
VІ. Підведення підсумків уроку (3 хв).
VІІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв)
Тема: Значення плодів і насіння, пристосування їх до поширення в природі.
Мета: Ознайомити учнів із поширенням плодів і насіння, навчити основних понять і термінів;
розвинути уяву, пам’ять, творче мислення, пізнавальну активність;
виховати інтерес до живої природи.
Обладнання: Колекція сухих плодів та насіння, малюнки.
Тип уроку: Комбінований.
Хід уроку.
І. Організація класу (1 хв)
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (1 хв)
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів (5 хв)
Самостійна робота.
Варіант І.
Що таке насіння?
З чого складається насіння?
Варіант ІІ.
Що таке плід?
З чого складається плід?
IV. Повідомлення теми і мети уроку (1 хв)
V. Вивчення нового матеріалу (20 хв)
Мікроструктура уроку:
Значення плодів і насіння.
Способи поширення плодів і насіння.
1. Поширення плодів і насіння сприяє розселенню рослин, а розселення рослин – збереженню і процвітанню видів. Плоди і насіння можуть поширюватися самостійно, або за допомогою вітру, води, птахів, звірів, людини тощо.