Дипломна робота
Формування художньо-конструктивного мислення у молодших школярів
(на основі використання побутового галицького костюма)
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ І. Науково-теоретичні основи формування художньо-конструктивного мислення у школярів
1.1 Художньо-конструктивне мислення та його характеристика
1.2 Сутність та етапи формування українського національного одягу
1.3 Педагогічні умови розвитку конструктивного мислення у школярів
Розділ 1. Формування художньо-конструктивного мислення молодших школярів
2.1 Методика формування художньо-конструктивного мислення засобами галицького побутового костюма
2.2 Особливості використання галицького побутового костюма на уроках образотворчого мистецтва
2.3 Організація, зміст та результативність дослідження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність проблеми. Пізнання навколишнього світу починається з відчуттів і сприймань та породжує людське мислення. Воно супроводжує усі розумові процеси особистості. Саме мислення забезпечує „можливість виходу за межі чуттєвого, розширює межі і глибину пізнання, відображає істотні зв’язки і відношення між предметами, через відоме веде нас до невідомого” [40, 143]. До розумової діяльності людину спонукають здебільшого проблемні ситуації, що є вихідним моментом мислення.
На сучасному етапі розвитку психолого-педагогічної та методичної науки спостерігається значний інтерес до проблеми розвитку мисленням у різних видах конструктивної й образотворчої діяльності. У даному контексті виділяється проблема конструктивного мислення та його співвідношення з образотворчим потенціалом особистості.
Численні дослідження [5; 12; 21; 29; 44 та ін.] переконливо доводять необхідність розвитку конструктивного мислення дітей в умовах образотворчої діяльності. Особливо ця проблема актуальна для початкової школи, коли закладається підґрунтя для всебічного розвитку школяра та інтенсивно формуються всі психічні процеси і властивості особистості. Як свідчать експериментальні дані [51], значними можливостями для розвитку конструктивного мислення учнів початкових класів володіють уроки образотворчого мистецтва, особливо ті, на яких передбачається аналітико-синтетичний підхід до розгляду образотворчих явищ.
Образотворче мистецтво як один із навчальних предметів початкової школи має важливе значення у формуванні всебічно розвиненої людини, здатної до активної участі в усіх сферах людської діяльності. У школі навчання образотворчої грамоти ґрунтується на вивченні реальної дійсності. Завдяки цьому учні опановують метод реалістичного зображення. В образотворчому мистецтві важливе значення мають закономірності лінійної та повітряної перспектив, теорії тіней, кольорознавства, пластичної анатомії, композиції [10]. Тільки на основі відповідних теоретичних знань можна на бути практичних умінь і навичок з образотворчого мистецтва. З давніх часів художники і теоретики мистецтва вважали, що у процесі навчання образотворчому мистецтву треба постійно спиратися на досягнення психолого-педагогічної науки.
В основу всіх практичних завдань з малюнка слід покласти розвиток конструктивного мислення у молодших школярів [31, 62]. При цьому основним засобом розвитку конструктивного мислення у даному віці є формування уявлень про форму, оскільки уявлення про форму в дитини починає створюватися у ранньому віці, коли вона, сприймаючи об'єктивну дійсність, ознайомлюється з формою предметів.
Українське народне декоративно-прикладне мистецтво є важливим засобом розвитку художньо-конструктивного мислення на уроках образотворчого мистецтва. У його образах, зручних утилітарних формах і динамічних образах орнаменту містяться символи втаємниченої, чарівної природи, перипетії нашої історії, особливості побуту [64, 16]. Декоративно-прикладне мистецтво є важливою складовою частиною системи художньої освіти школярів.
Народне декоративно-прикладне мистецтво „живе на основі спадковості традицій, яке розвивалось в історичній послідовності як колективна художня діяльність. Воно має глибинні зв'язки з історичним минулим. Ніколи не розриває ланцюжка локальних і загальних законів, які передаються із покоління в покоління, збагачуються новими елементами” [63, 10-11]. Життя підтверджує, що декоративно-прикладне мистецтво збагачується новими аспектами філософсько-естетичного звучання, його змістовна краса потрібна людині, в наш час зростає його художньо-культурна цінність.
Важливим видом мистецтва і разом з тим практично-утилітарними виробами є комплекси українського народного одягу, що формувалися впродовж століть. Вони найяскравіше виявляють особливості різних етнографічних груп і водночас є важливим етнографічним джерелом для вивчення етногенезу українського народу [60, 67].
Національний костюм є виявом національної самосвідомості, етнічної самоідентифікації і водночас могутнім засобом їх формування, утвердження як в індивідуальній, так і в суспільній свідомості. Костюм має яскраво виражений знаковий характер, визначає приналежність людини, у даному разі – етнічну. Він створює художній образ, втілює естетичний ідеал нації. Знаходять в ньому вираз і етичні норми, уявлення. Костюм складався протягом століть, тому втілює в собі й історію нації, її національні цінності. У сучасному світі національний одяг служить знаком „свідомої національної самоідентифікації, тобто є виразом патріотичних почуттів” [73, 21].
Формування у молодших школярів конструктивного мислення на уроках образотворчого мистецтва є важливою проблемою теорії і практики. З іншого боку, відповідно до сучасних процесів в освіті й тенденцій національного відродження в сучасній культурі образотворче мистецтво не можна розглядати без дослідження особливостей народного одягу та його впливу на ефективність навчального процесу. З огляду на значущість теми, її актуальність у плані розумового розвитку учнів і була обрана тема дипломної роботи – “Формування художньо-конструктив-ного мислення у молодших школярів (на основі використання побутового галицького костюма)”.
Об’єкт дослідження – художньо-конструктивне мислення молодших школярів.
Предмет дослідження – використання побутового галицького одягу як засобу розвитку художньо-конструктивного мислення учнів.
Мета дипломної роботи – обґрунтувати педагогічні умови використання побутового галицького одягу як засобу розвитку художньо-конструктивного мислення учнів початкових класів.
Завдання дослідження:
1.Вивчити стан дослідження проблеми у тематичній літературі.
2.Визначити сутність, етапи формування та класифікацію українського національного одягу.
3. Обґрунтувати педагогічні умови використання побутового галицького одягу як засобу розвитку художньо-конструктивного мислення учнів початкових класів.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження; аналіз, синтез, узагальнення і систематизація історичних та теоретичних даних.
Практична значущість дослідження полягає у систематизації змісту й специфіки галицького святкового одягу ХІХ століття, аналізі святкового одягу в єдності власне одягу, його прикрас та доповнень, та виявленні впливу використання побутового галицького одягу як засобу розвитку художньо-конструктивного мислення молодших школярів.
Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг роботи – 99 сторінок.
Розділ І. Науково-теоретичні основи формуванняхудожньо-конструктивного мислення у школярів
1.1. Художньо-конструктивне мислення та його характеристика
Мислення як процес узагальненого й опосередкованого пізнання дійсності завжди продуктивне, тобто спрямоване на здобуття нових знань. Проте у ньому „в єдності переплетені продуктивні й репродуктивні компоненти” [82, 4]. Репродуктивне мислення забезпечує розв'язання задачі, спираючись на відтворення вже відомих людині способів. Нове завдання співвідноситься з уже відомою схемою розв'язання. Незважаючи на це, репродуктивне мислення завжди потребує виявлення певного рівня самостійності.
У продуктивному, конструктивному мисленні „найповніше виявляються інтелектуальні здібності людини, її творчий потенціал. Творчі можливості дістають вияв у швидкому темпі засвоєння знань, у широті їх перенесення в нові умови, у самостійному оперуванні ними” [89, 43]. Таким чином, конструктивне мислення є „процесом пошуку істотних ознак, властивостей предметів та явищ і зв'язків між ними, а також характеристик, спільних для однорідних явищ або предметів дійсності” [5, 30]. Вирізнення, аналіз найістотніших ознак предмета лежать в основі конструктивного мислення, розкриваючи певну закономірність або тенденцію його побудови, структури.
У структуру конструктивного мислення входять такі компоненти, як змістовий та операційний [29]. Названі аспекти конструктивного мислення вирізнені абстрактно, насправді вони є онтологічною єдністю. Так, змістовий аспект конструктивного мислення залежить від того, як суб'єкт володіє операціями, діями з аналізу і синтезу об’єкта, а в засвоєні знання входять і такі, які характеризують функції мисленнєвих операцій. На якість протікання конструктивного мислення впливають аналітико-синтетичні характеристики мислительного процесу, їх сформованість у людини.
Для глибшого розуміння своєрідності конструктивного мислення розглянемо конкретно мислення як процес, як безперервну операційну взаємодію суб'єкта з об'єктами пізнання.
Операційний компонент конструктивного мислення, що забезпечує його процесуальність, складають операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікації, систематизації, конкретизації тощо [33, 98].