Формування у молодших школярів читацьких інтересів у процесі роботи з дитячою художньою книжкою (стр. 13 из 15)
Проте може бути так, що мета і книга задаються ззовні (мал.2).
В даному випадку, засвоївши зміст прочитаного, читач може відчути потребу в продовженні читання, а може (це дуже важливо) і не відчути такої потреби, якщо в процесі читання заданої книги він не відчув особистісного смислу. В цьому випадку вольова установка на прочитання книг суто по завданні обертається трагедією для його особистісного входження в контакт з світом книг. В результаті спостерігається те парадоксальне явище, на яке звертала увагу Л.И. Божович, коли «дитина може добре навчитися читати, може знати багато літературних творів, але не відчувати «потреби ні в читанні, ні в збагаченні своїх знань» [7; 14].
Саме така організація читацької діяльності по варіанту 2 «б» може служити передумовою для виникнення проблеми: «читати вмію — читати не хочеться».
Тут слід відмітити, що все ж таки в 1 класі мета читання книг буде задаватись ззовні (вчителем), але тут дуже важливо, щоб задана ззовні тема зразу ж орієнтувала учнів на широке самостійне знайомство з світом доступних книг взагалі, а не обмежувалась якось одною визначеною книгою. Знайомство з однією книгою або обмеження колом книг, при відборі яких ведучою є чужа воля, чужі інтереси, чужий смак призведе до стійкого небажання читати книги взагалі.
Визначення моделі типу правильної читацької діяльності дозволили нам сформулювати теоретичний висновок про те, що формування читацьких інтересів в молодшому шкільному віці можливе за умови знання учнями широкого кола дитячих художніх книг.
Без такого знання зустріч потреби з предметом і виникнення самостійних читацьких інтересів, визначення читачем свого кола читання може бути випадковим або ж і зовсім не відбутися.
Про це наголошував видатний пропагандист книги Н.А. Рубакін: «Рийся в книгах при кожному зручному випадку. Старайся перелистати і переглянути на своєму віку якомога більше різних книг. Ритися в книгах — це теж саме, що шукати для себе ту книгу, яка найбільше тобі підходить...» [49; 82].
Дане твердження лягло в основу нашого експериментального дослідження.
В якості провідних способів взаємодії вчителя і учнів на уроці позакласного читання ми прийняли метод бесіди, метод виразного читання і розгляду, метод самостійної роботи з текстом твору.
На констатуючому етапі експериментального дослідження ми намагалися виявити у першокласників читацькі інтереси, початкові уміння та навички користування книжкою. З цією метою скористалися анкетою, яка проводилась в усній формі на початку вересня.
Анкета для виявлення читацьких інтересів, умінь та навичок учнів 1 класу.
Чи вмієш і любиш ти читати?
Чи доводилось тобі самостійно прочитати книжку? Назви її.
Чи читають тобі книжки вдома?
Що найбільше ти любиш слухати: оповідання, вірші, казки?
Де можна брати книжки для читання?
Що б тобі найбільше хотілося одержати в подарунок: іграшку, книжку, цукерки?
Чим ти займаєшся у вільний час?
Прізвища який письменників ти пам'ятаєш?
Проводячи опитування в 3-4 класах виявили, що у значної частини школярів відсутня елементарна бібліографічна грамотність. Цей недолік проявився в неуважності до авторів прочитаних книг, у неточності передачі назви книжки, у невмінні самостійно вибрати книги за їх основними ознаками. Оскільки чітка система читання відсутня багато учнів під час вибору книг керуються випадковими порадами або добирає книжку навмання. На початок навчального року на основі анкетування ми встановили рівень читацької самостійності учнів, які поступають в школу. Дані подаємо в таблиці.
Діаграма 1.
I - відношення до читання:
- люблять слухати читання;
- слухають читання вдома.
II - знання книг:
- пам'ятають якусь книгу;
- відтворюють її назву.
III - уявлення про теми і жанри:
- називають любиму тему;
- пов'язують тему з якимось твором.
IV - знання прізвищ авторів:
7 - називають прізвище письменників;
- пов'язують прізвище письменника з якимось твором.
Так, за порадою вчителя вибирають книжки 33% опитаних, за порадою бібліотекаря - 21%.
Судження школярів про прочитаний твір часто виявляються стандартними, позбавленими почуття особистісного ставлення. Відставання емоційного розвитку культури почуттів від рівня інтелекту проявляється досить часто в процесі опитування. Проте відомо, що знання, не зігріті почуттям, творчо не перероблені, залишаються холодними, мертвими знаннями і на духовність особистості не впливають. Звідси висновок: у таких учнів немає справжнього читацького інтересу, такого потягу до читання, яке викликає співчуття, співпереживання, робить процес читання творчим. Це ще раз засвідчує, що, починаючи з 1 класу потрібно розвивати стійкі, глибинні, довготривалі читацькі інтереси.
На формувальному етапі нами визначено матеріал, на основі чого формуються читацькі інтереси в експериментальних класах. Мета І семестру навчання — накопичити в дітей уявлення про світ книг, сформувати уміння думати над книгою, прививати навики гігієни читання і культури звернення до книги.
Заняття на цьому етапі будувались таким чином:
показ книги, яку треба прочитати;
підготовка дітей до сприйняття;
читання вчителем;
бесіда про прочитане;
завдання додому.
1. Знання книг за конструктивно-оформлювальними елементами.
Дітям представлялись для знайомства різні форми книг за конструктивно-оформлюваними елементами: книжки іграшки, книжки - театр, книжка - розгортка, книжка -розмальовка, фотокнижка, будинок казок, книжки з ігровим завданням. Така різноманітність книг забезпечить потрібний в цьому віці аспект діяльності з книгою — дозволить замінити звичну форму засвоєння змісту творів перечитуванням з елементами інсценізації, декламації.
Завдання:
На що схожа ця книжка?
Як ви думаєте, про що в ній йдеться?
Знайди серед всіх книг ту, яку треба розфарбувати. Розфарбуй її.
2. Знання книг за серіями.
Дітям пропонувались різні серії книг. Зокрема, "Книжка за книжкою", "Для першокласників", "Рідна Вітчизна", "Чомучкині книжки", "Мої перші книжки".
До якої серії належить ця книжка? Чому ти так думаєш?
Про що може розповідатись в серії "Чомучкині книжки"?
Назвіть свої перші книжки.
В кінці вересня проводили колективну екскурсію в бібліотеку, де відкрився весь світ дитячих книг. Бібліотекар розповіла дітям як створюється книга, з яких елементів складається.
В 1 класі дітьми вивчалися прислів'я про книги: "Книга вчить як на сіті жить", "З книгою жити - вік не тужити".
Зміст завдань з уроку в урок був стабільним і не вимагав від учнів особливих зусиль. Так, ми пропонували дітям вдома розповісти батькам про прочитану книгу, пошукати прочитану в класі книгу серед книг, які є вдома і принести її в клас, намалювати картини до прочитаних творів.
На початку II півріччя ми проводили бесіди "Як знайомитись з книгою". На таких заняттях першокласники розповідали один одному про прочитані книги, повторювали правила поведінки в бібліотеці, знайомилися з елементами книги, вчились успішно починати знайомство з книгою з розгляду обкладинки, титульного листка, ілюстрації, з читання заголовка і передмови, дізнавались про те, де знайти і як записати назву книги, познайомитись із збірниками творів, які належать перу одного автора або складених по відповідній тематиці. До кожного уроку позакласного читання під час перерви біля дошки робили виставку по темі заняття. Потім йшов колективний розгляд виставки по строго визначеному плану.
1. Чи всі книги відповідають темі заняття?
2. Якщо книги співпадають з назвою, то чим вони відрізняються, яка з них і чим особливо притягує?
На кожному уроці дітям пропонувались наступні завдання, які давались як в усному, так і в письмовому вигляді.
1. Завдання на формування умінь орієнтуватись: - в книзі:
а) назвіть будь-які дитячі книги і прізвища авторів, яких знаєте;
б) орієнтуючись по змісту прочитаного оповідання, по ілюстрації знайдіть його в книзі.
2. Завдання на формування умінь орієнтуватись: в групі книг:
а) розгляньте книжкову виставку, дайте їй назву;
б) подумайте якою знайомою книжкою можна було б доповнити виставку.
3. Уміння вибирати книгу за прізвищем автора:
а) за загальним виглядом і заголовком книг (декількох) згадати прізвище авторів;
б) за назвами оповідань назвати авторів.
4. Розвивати глибину і впорядкованість читацького кругозору.
а) даються теми читання: назвати до них одну-дві дитячі книги;
б) назвати прізвище всіх письменників, яких знаєш;
в) назвати цікаві книги, які ви прочитали за місяць.
3.2 Вплив екпериментальної методики на результативність формування читацьких інтересів
На контрольному етапі ми перевіряємо в цих двох класах рівень сформованості основ читацької самостійності на кінець 1 року навчання.
Дані наших спостережень подаємо у вигляді діаграми.
Як бачимо, в експериментальному класі показники значно вищі, ніж в контрольному. 95% дітей виражають бажання читати книги, 50% дітей могли сказати, що їх особисто цікавить, з них називали книгу 40% дітей, хоча тільки 15% дітей називали книгу правильно, а інші говорили просто "про тварин", "про пригоди".
Діаграма показує нам наявність в учнів експериментального класу інтересу до самостійного читання, а також кількісні і якісні показники знань учнями книг із доступного кола читання.