Для сприймання задачі в процесі читання важливу роль відіграє правильна постановка логічного наголосу, особливо в запитанні задачі. Виділення різних слів веде до зміни характеристики заданої ситуації. Гак запитання: "Скільки червоних кружечків вирізав Андрійко?" можна прочитати з чотирма відтінками:
Скільки червоних...? (а не іншого кольору)
Скільки... кружечків...? (а не інших фігур)
Скільки... вирізав...? (а не накреслив)
Скільки... Андрійко? (а не хтось інший)
Якщо характеристика ситуації, визначена запитанням, збігається з тією, яка є в умові, то таке читання сприяє кращому розумінню задачі.
Розвитку вміння правильно ставити логічний наголос допомагають завдання на зразок такого:
прочитай запитання по-різному;
першого разу виділи таке слово, щоб запитання відповідало першій умові;
другого разу виділи слово, щоб запитання відповідало другій умові і т, д.
1. Умова
Оля вирізала 8 зелених кружечків, а Наталя на 2 більше.
Запитання
Скільки зелених кружечків вирізала Наталя?
2. Умова
Миколка вирізав 5 трикутників, 3 квадрати, а зелених кружечків стільки, скільки трикутників і квадратів разом
Запитання
Скільки зелених кружечків вирізав Миколка?
Скільки трикутників і квадратів вирізав Миколка?
3. Умова
Оленка вирізала 10 зелених і синіх кружечків. Синіх кружечків вона вирізала 6.
Запитання
Скільки зелених кружечків вирізала Оленка?
4. Умова
Вітя накреслив і зафарбував на аркуші 8 зелених кружечків. Кілька кружечків він вирізав для аплікації. На аркуші залишилося 3 кружечки.
Запитання
Скільки кружечків вирізав Вітя для аплікації?
В учнів слід поступово виховувати таку навичку:
при першому читанні задачі треба уяснити ситуацію, яка в ній описується, і обов'язково виділити запитання;
при другому читанні намагатися виділити в умові те, що відповідає запитанню [15,245].
2). Аналіз задачі і складання плану її розв'язання.
Учень може успішно розв'язати задачу, якщо розумітиме значення слів і виразів, з яких їх побудовано. На початку навчання і при розгляді нових задач усвідомлення значення слів та зв'язків між величинами досягається через відтворення тієї реальної проблемної ситуації, моделлю якої є задача. Дедалі частіше застосовується вербальний (словесний) аналіз задачі.
Для з'ясування життєвого змісту задачі використовується предметне моделювання, інсценування, практичне виконання дій, наочні посібники. Моделюванням є мислене відтворення ситуацій.
Розглянемо на прикладі предметне моделювання.
Задача
Хлопчик спіймав 6 рибок.2 найменші рибки він випустив у річку. Скільки рибок залишилося у хлопчика?
Обладнання: відерце і зображення рибок, вирізане з наперу.
Учитель: У задачі сказано, що хлопчик впіймав 6 рибок. Покладемо їх у відерце. (Показує 6 рибок і кладе у відерце). Далі сказано, що дві найменші рибини він випустив у річку. (Вчитель виймає з відерця 2 рибки). Що треба взнати? (Відповідь). Яку треба виконати дію, щоб взнати скільки рибин залишилося у відерці?
Моделювання привело до виконання операцій над предметною множиною, проте остачу визначають не безпосередньо перелічуванням предметів, а за допомогою дії віднімання.
Вербальний аналіз в широкому розумінні містить семантичний аналіз і знаходження способу розв'язування задачі. Суть семантичного аналізу полягає в тому, що на основі аналізу тексту задачі визначають окремі значення величин, а також відношення, які їх зв'язують. Таким аналізом передбачається:
поділ задачі на частини, кожна з яких є словесним завданням певного елемента задачі;
визначення слів-ознак, що характеризують відношення між величинами, а отже і відповідну арифметичну дію.
Під час аналізу треба з'ясувати, скільки величин розглядається в задачі та які вони мають значення. Задавання кожного значення величини складається з трьох частин:
назви величини;
зазначення особливості певного значення;
числового значення, якщо воно відоме.
Якщо числове значення не задано, то воно є невідомим, і якщо, крім того, до завдання цього невідомого значення входить запитання "Скільки?" чи вимога "Знайти", то це значення шукане [55,8].
Задача
Бригада буровиків за перше півріччя пробурила свердловин загальною довжиною 4900 м, а за друге - 3850 м. Скільки всього метрів свердловин пробурила бригада за рік?
У задачі йдеться про три значення величини., а саме довжини свердловин. Вона, відповідно, поділяється на три групи слів, кожна з яких є словесним завданням окремого значення величини.
Так перша група слів: "Бригада буровиків за перше півріччя пробурила свердловин загальною довжиною 4900 м" - є словесним завданням відомого значення величини і складається з трьох частин:
"Довжина" - назва величини.
"Бригада буровиків пробурила за перше півріччя свердловин" - вказівка про особливість даного значення величини.
"4900 м" - числове значення величини.
Друга група слів "... а за друге - 3850 м" - є також завданням відомого значення величини, але це завдання вже неповне. Тут не названо величину. Проте з контексту задачі і з найменування величини зрозуміло, що назва її та сама - "довжина".
Третя група слів: "Скільки всього метрів свердловин пробурила бригада за рік?" - с завданням невідомого значення величини. Слово "метр" свідчить про те, що назва цієї величини - "довжина". Особливість величини виражено словами "... свердловин пробурила бригада за рік". Вимогу знаходження числового значення виражено запитанням "Скільки?". Отже, це невідоме значення величини і є шуканим.
У цій задачі слово "всього" є словом-ознакою, яке визначає операцію об'єднання, а отже і дію додавання.
Окрім того, одним із прийомів, які допомагають дітям виділити величини, дані і шукані числа, установити зв'язки між ними, належить ілюстрування, розбір складання плану [13, 20].
Ілюстрування задачі - це використовування засобів наочності для виділення величин, які входять в задачу, встановлення зв'язків між ними. Ілюстрування може бути предметне або схематичне. Предметне ілюстрування було вище описане.
Схематичне ілюстрування слід використовувати в усіх початкових класах. Схематичне ілюстрування використовують паралельно із предметним, це короткий запис задачі. У короткому записі фіксують у доступній для огляду формі величини, дані і шукані числа, а також деякі слова, які показують, про що йдеться в задачі: "було", "поклали", "стало" тощо і слова, які позначають відношення: "більше", "менше", "однаково".
Умову задачі можна коротко записати в таблиці або без неї, а також у формі креслення. Розглянемо приклади:
Задача
Дівчинка зірвала 5 ромашок., а дзвіночків на 3 більше, ніж ромашок. Скільки дзвіночків зірвала дівчинка?
Цюзадачу можна записати коротко:
Р. - 5 к.
Дз. - ?, на З к. більше. Це структурний запис задачі.
Задача
Від дошки завдовжки 12 дм відрізали для ремонту шпаківень кусок завдовжки 7 дм. Скільки дециметрів дошки ще залишилося?
Було | 12 дм |
Відрізали | 7 дм |
Залишилось | ? |
Це таблична форма запису задачі.
У короткому записі задач назви предметних дій (купили, продали, відрізали, було, залишилося) краще записувати повним словом.
Пізніше учні вчаться записувати подібні задачі в стовпчик коротко:
Зібрали - 6 я.
Віддали - 2 я.
Залишилось - ?
Якщо предмети, про які йдеться в задачі, відрізняються певною ознакою, то в короткому записі слід вказувати як ознаку, так і предмет.
Задача
Дівчинка вирізала 6 зелених кружечків, а синіх в 2 рази більше. Скільки синіх кружечків вирізала дівчинка?
Зелених - 6 кр.
Синіх - ?, у 2 р. більше.
Для одного і того самого виду задач не обов'язково застосовувати єдину форму короткого запису. Краще, щоб учні звикали до думки, що коротко задачу можна записати по-різному.
Задача
У бідоні 6 л молока, а в каструлі 2 л молока. Скільки літрів молока в бідоні каструлі разом?
Б. - 6л.?
К. - 2л.
Для схематичного запису задач на знаходження суми впроваджується фігурна дужка.
Багато задач можна ілюструвати кресленням.
Задача
Довжина відрізка АВ 2 см. Він в 5 разів коротший за відрізок КМ. Знайти довжину відрізка КМ.
Ілюстрацію у вигляді креслення доцільно використовувати під час розв'язування задач, в яких дано відношення значень величин (більше, менше, стільки ж).
Будь-яка з названих ілюстрацій тільки тоді допоможе учням знайти розв'язок, коли її виконають самі діти, оскільки тільки в цьому разі вони аналізуватиму задачу самостійно. Отже потрібно вчити дітей виконувати ілюстрації. Під час ознайомлення із задачею нового виду діти коротко записують її під керівництвом вчителя спочатку, а потім самостійно.
Розглянемо, як можна навчити коротко записували задачу.
Задача
Рибалка спіймав 10 карасів, а окунів на 8 штук більше. Скільки штук окунів спіймав рибалка?
Яких риб спіймав рибалка? (окунів, карасів)
Запишемо коротко: К. - карасі, Ок. - окуні, (записують на дошці, в зошитах)
Чи відомо скільки штук карасів спіймав рибалка? (10 карасів)
Запишемо в першому рядку 10 шт. (записують)
Чи відомо скільки окунів спіймав рибалка? (Ні)
Але що відомо про число окунів? (їх на 8 штук більше, ніж карасів)
Запишемо "на 8 шт. більше" (записують)
Про що треба дізнатися?
Скільки штук окунів спіймав рибалка?