Проте, не дивлячись на тісний зв'язок, у цих уроків наявні і відмінні риси. Урок позакласного читання передбачає більш широкий діапазон і в охопленні літературного матеріалу, і при роботі з ним. Ці уроки навчають учнів прийомам роботи з незнайомою книгою. Програма ж класного читання складена з чітким дотриманням певного напрямку, чого не скажеш про позакласне читання, де прослідковуєтьсявільний вибір текстів, що обумовлений особливостями даного класу. Окрім цього, ці уроки передбачають ширше коментування прочитаного, і значно різноманітніші прийоми роботи. На кінець, якщо на уроках читання весь клас читає один і той самий текст, заданий додому, то до уроку позакласного читання учень читає те, що на його думку, належить до наміченої теми уроку. Звідси і своєрідність домашніх завдань: читати книги, що належать до будь-якої серії; вміти пояснити свій вибір; зацікавити однокласників своєю розповіддю так, що їм цікаво прочитати одну з книг серії…
Ці уроки потребують більшої підготовленості і чіткої продуманості з боку вчителя. Тут необхідне знайомство з новинками дитячої літератури, зв’язок з батьківським колективом класу, розуміння психологічних особливостей сприймання книг дітьми. Специфіка цих уроків передбачає особливу їх організацію і відмінну від інших навчальних предметів методику проведення.
Провівши паралель між уроками класного і позакласного читання, ми хочемо поділитися набутим досвідом і знаннями у самостійній підготовці учнів до позакласного читання, навести приклади завдань для цих робіт. За своєю навчальною і виховною метою, а також місцем, яке ці завдання займають на самому уроці і у процесі підготовки до нього, з якими структурними компонентами співвідноситься, їх можна класифікувати таким чином:
1) завдання, призначені для самостійного знайомства з новим твором чи книгою;
2) завдання, що вчать правильного орієнтування в групі запропонованих книг;
3) завдання, розраховані на виявленні якості самостійного читання твору дітьми;
4) завдання для самостійної роботи учнів у процесі позакласного читання.
Запропоновані вище види завдань повинні допомогти вчителям, якомога найдоцільніше організувати процес підготовки учнів до уроків позакласного читання і вміння їх працювати на самому уроці безпосередньо.
ЗАВДАННЯ, ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЗНАЙОМСТВАЗ НОВИМ ТВОРОМ ЧИ КНИГОЮ
Така самостійна робота з дитячою книгою, розвиває у школярів культуру читання. Проводиться робота, яка змушує учня, беручи в руки конкретну книжку, правильно з нею працювати. Дитина вчиться мислити, вирішує для себе питання: що читати, скільки читати і як читати. Незалежно від віку, чи це учні першого чи четвертого класу, беручи в руки книжку, в пам'яті відтворюють запитання, що відкладені у його мисленні як пам'ятка. Цьому і сприяють завдання, що супроводжують учня до і на уроках позакласного читання.
1. Яка назва книжки? (Прізвище автора і заголовок книжки)
2. Які відомості тобі надасть титульний листок? Уважно розглянь написи на обкладинці.
3. Як ти уявляєш, про що буде йти мова на уроці? Яку книжку ти вибрав до уроку? Запиши її.
4. Що ти можеш сказати про жанр творів вміщених у книжці? Де і ким видана книжка? У якому році вийшла з друку? Хто автор малюнків до творів?
5. Розглянь всю книжку. Що можеш сказати за поданими малюнками? Порівняй їх з назвами творів, чи вони співпадають?
6. На що у першу чергу треба звернути увагу, коли береш у руки незнайому книжку?
7. Чи можна дізнатись про що книжка, не читаючи її змісту? Що тобі допоможе це зробити? Як ти дізнаєшся, для кого ця книжка?
У процесі дослідження ми пам’ятали, що основним завданням уроків позакласного читання є навчання дітей самостійно вибирати книги для читання за своїм бажанням та можливостями. Зверталася увага і на той факт, що при правильній організації уроків позакласного читання, вчитель формує процес читання не заради читання, а як самостійну діяльність у світі книжок, з чого і починається самовиховання учнів. На це у свою чергу вказував сучасний український педагог В.О.Сухомлинський: "Читання як джерело духовного збагачення, не зводиться до вміння читати, а з цього вміння воно тільки розпочинається... Читання - це віконце у світ, через яке діти бачать і пізнають навколишнє і самих себе"[59].
Шкільна практика показує, якщо учень звертається до дитячої книги з бажанням задовольнити свою цікавість, то він швидше розвивається розумово, успішно опановує техніку читання, здобуває навички орієнтування у літературі.
Таким чином, вчитель опосередковано впливає на учня при виборі тієї чи іншої книги, для його розумового розвитку і правильній підготовці до уроку позакласного читання. Перевіряючи себе за вищевказаними запитаннями, учень детально знайомиться з книгою, аналізує, чи потрібна вона йому для кожного конкретного випадку і для інтелектуального розвитку в цілому. Систематично проводячи цю роботу, учні матимуть змогу не тільки правильно розуміти книгу у початковій школі, але це неабияк допоможе їм і в старших класах, при роботі з класикою світової культури.
ЗАВДАННЯ, ЩО ВЧАТЬ УЧНІВ ПРАВИЛЬНООРІЄНТУВАТИСЯ У ГРУШ ЗАПРОПОНОВАНИХ КНИГ
До знань, якими повинні володіти учні, належить обізнаність у художніх творах письменників, що пишуть для дітей і про дітей. Але для учнів 4 класів початкової школи, ці знання збільшуються до вміння ними орієнтуватися в особливостях написання тих чи інших творів, вмінню формувати власну бібліотеку за серіями, кожна з яких несе певні пізнавальні знання. Тому завдання вчителя-класовода полягає у залученні учнів до самостійного читання книг в усьому тематичному і жанровому обсязі, доступного для сприймання учнів початкової школи. При цьому не слід забувати і про нахили та про інтереси школярів, реалізацію, яких вони знайдуть у художній літературі. Відповідно до цього, пропонувалася тематика текстів з врахуванням можливостей та уподобань школярів. Розглянемо деякі завдання для самостійної роботи, які корисно ставити перед дітьми, переслідуючи вказану мету. Дітям пропонувалося розглянути виставку із 6-10 книг, присвячених світу казкового, серед яких знаходяться книги-казки Г.К.Андерсена. Пізніше вони давали відповіді на запитання, подані нижче:
І.1. Я назвала виставку "У світі казкового". А як би ви назвали?
2. Поясніть чому? Скористайтесь для цього запитаннями:
- Яка назва запропонованих книг?
- Хто є автором цих книг?
- Що нам відомо про цього письменника?
- Поясніть заголовок поданих книг.
- На яку тему виставлені книги?
- Чи допомогли вам обкладинки у виборі потрібних книг? Поясніть чому?
II.1. Розгляньте виставку книг.
2. Подумайте, якими з запропонованих книг ми будемо користуватися.
3. Чи є серед поданих книг книги-збірки? Як ви про це дізналися?
4. З яким автором, серед написаних письменниками книг, ви знайомі?
5. Які книги не відповідають темі нашого уроку?
ІІІ.1. Розгляньте виставку книг. Який заголовок ви доберете?
2. Поясніть чому вибрали таку назву?
3. Назвіть авторів запропонованих книг.
4. Чому не всі автори є казкарями? Доведіть свою думку.
5. Перерахуйте книги, що належать темі нашого уроку?
6. Що об'єднує виставлені книги?
7. Якими ще назвами книг ви можете доповнити дану виставку?
Кожна з трьох груп, запропонованих вище завдань, переслідувала певну мету, вибір якої залежав безпосередньо від вчителя, яку ціль на конкретному уроці ми намагалися досягнути. Наприклад, метою першого блоку запитань був визначення теми і жанру групи книг. Такі запитання доцільно використовувати при первинному знайомстві з невідомим автором, що дасть можливість учням визначити тему даного уроку. Метою другого блоку запитань є вибір книги з ряду запропонованих. Ці завдання спрямовані на підвищення цікавості у школярів, стимулювання бажань дізнатись більше про автора і стиль написання книжки. Третя мета виражалася у доповненні виставки "власними" книгами. На цей вид роботи слід звернути більше уваги, оскільки, по-перше, учень посилено готується до уроку протягом певного часу (пошук нових книг, цікавого про автора, невідомих фактів написання даних книг), по-друге, учень працює на уроці (розповідає про виконану роботу, демонструє знайдений матеріал, відповідає на запитання вчителя) виявляючи глибину проведеної роботи.
Самостійний пошук стимулював у школярів творчу уяву, інтерес до літературного мистецтва слова, його повноцінного сприймання.
Докладаючи максимум зусиль для знаходження потрібного літературного джерела, учень не тільки задовольняв своє бажання продемонструвати вміння чітко виконувати завдання вчителя-класовода, але і включався у процес систематичної організованості, де необхідні мислення, увага і спостережливість. Вміння працювати не тільки вже з знайденою книжкою, з її змістом безпосередньо, але і вміння аналізувати її з обкладинки і титульної сторінки, дасть можливість без будь-яких зусиль задовольнити потреби і бажання учня.
ЗАВДАННЯ, РОЗРАХОВАНІ НА ВИЯВЛЕННЯ ЯКОСТІ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ ТВОРУ ДІТЬМИ
Самостійність школярів при підготовці до уроку позакласного читання, виявляється не тільки у знаходженні потрібної книжки, цікавого матеріалу про автора, але й вмінні розповідати про цю книгу, давати змістовні відповіді на запитання, поставлені вчителем. Від того, як дитина з розумінням і наполегливістю віднесеться до прочитання книжки залежить якість майбутнього уроку. Вчителю необхідно організувати свою роботу з учнями на уроці так, щоб кожен з них зміг показати свою підготовленість, найповніше розкрити знання, одержані у процесі опрацювання нового матеріалу. Нерідко відбувається так, що учень, прочитавши книжку, не може розповісти зміст тексту, або відповідає односкладними реченнями. Це говорить про те, що учень не знав, на що в першу чергу слід звернути увагу, ним не була отримана установка з боку вчителя. Якщо ж вчитель звернув увагу, які книжки потрібно знайти до майбутнього уроку, то про зміст самих творів він забув учням нагадати, або це було зроблено не конкретно. У цьому полягає основна помилка, якої припускаються вчителі.