Впровадження результатів в практику здійснювалось у четвертих класах ЗОШ с. Гаї Розтоцькі Зборівського району Тернопільської області (2007-2008рр.). Перевірка теоретичних матеріалів дала можливість переконатись у правильності обґрунтування нашого припущення, визначення основних завдань дослідження, а оскільки позакласне читання виконує навчальну і виховну функцію, то довести, що характерною його особливістю виступає спрямованість на застосування учнями прийомів самоконтролю, самообліку, звички до самооцінки, самоаналізу.
Поставивши перед собою проблему розглянути вміння школярів готуватися до уроків позакласного читання і працювати на них, виявляти свої здібності у доборі матеріалу, його розумінні, здатності прослідковувати логічність поданого матеріалу твору автором, передбачалось проаналізувати процес читацької самостійності у трьох аспектах, а саме:
1) вміння школяра орієнтуватися у світі книжок;
2) вміння працювати на уроках позакласного читання без втручання вчителя;
3) розуміння учнем значення самостійності у його житті.
Поєднуючи дані аспекти у єдине ціле, створюється комплекс знань і умінь, за допомогою якого учень зможе усвідомити значення книг. Тобто, працюючи з невідомою книгою учень починає розуміти, що читання необхідне перш за все нього для особисто, а не для школи чи для вчителя. Ті знання, які він одержить, будуть його власним здобутком і з цього будуватиметься його перший життєвий досвід. Урок позакласного читання орієнтований на школяра не як пасивного споглядача, а як безпосереднього учасника, як на необхідну ланку, яка з'єднує у єдине ціле процес навчання: учень - книжка - нові знання, де змінити щось неможливо, бо здобути нові знання учень зможе лише сам, під керівництвом вчителя, у співпраці з ним і книжкою.
Дослідження велися на емпіричному рівні: фіксувалися і зіставлялися в основному результати підготовки читачів; методом спроб і помилок коректувалися змістові і організаційні форми керівництва самостійним дитячим читанням. Від констатації отриманих даних ми неухильно просувалися до відшукання прихованих причин, до з'ясування недостатніх у підготовці самостійного читача ланок і зв'язків.
З трьох важливих аспектів, у яких самостійна діяльність може і повинна розглядатися педагогічною наукою, раніше інших об'єктів вивчення став аспект відтворення тексту читачем, оскільки, саме у цьому добре проглядаються нові показники рівня сформованості самостійної читацької діяльності, які легко вирахувати: як учень орієнтується у колі книг і які знання здобув сам. Так починають формуватися елементи самостійної діяльності як етап оволодіння умінням самостійно працювати у цілому. Більш скромні результати досягнуті при вивченні самостійності у аспекті безпосередньої роботи учня на уроці, оскільки тут прихованим від активного спостереження є не тільки сам процес, але і показники його сформованості: здатність до швидкого орієнтування у змісті завдання – з першої фрази, з заголовка, з задуму; глибина усвідомлення, тобто бачення прихованого між рядків, до розмірковування над прочитаним, до особистого, безпосереднього переживання, думок і висновків на основі проведеної роботи.
На кінець, третій аспект – розуміння учнями суспільного і особистого значення самостійності у його житті, особливо у процесі роботи з книгою – робить свої перші кроки. Рівень розробки питань, які частіше поставали і розв'язувалися у дослідженні цього плану, не виходили за межі елементарної констатації фактів, що відображають реальний стан справ у різних умовах, серед окремих груп школярів, які лягли в основу аналізу зібраних фактів, достатньо об'єктивних і реальних.
Переважно при оцінці рівня готовності читача до самостійної роботи із читання, як необхідного елементу самоосвіти враховували два показники:
1) Хто допоміг учневі зорієнтуватися у проведеній роботі.
2) Як часто він звертається до книжки як до джерела додаткових знань (активний він учасник процесу роботи чи ні).
Два вище названі показники самостійності не відображають дійсної самостійності читача у даному аспекті самостійної діяльності і не свідчать про ідеальність самої роботи. Дійсно, кожен із нас, а кваліфікований читач неодмінно, бере для читання книги, рекомендовані суспільством (класику, новинки, про які пишуть у газетах, журналах повідомляються у спеціальних списках, картотеках і т.д.) або окремими людьми (родичами, товаришами, знайомими). І самостійність учня, його кваліфікація проявляються у даному випадку зовсім не в тому, кого він взяв у радники (і тим більше не в тому, що він не бере до уваги чиїсь поради), а у тому чи здатний він (учень) самостійно застосувати отримані ним знання у своїй роботі. Якщо ж він не здатний, то знання можуть виявитися недоречними у даній ситуації. Останні дослідження вчених довели, що саме при таких умовах у всіх без винятку школярів за чотири роки навчання формуються основи необхідного для кваліфікаційного читача особистої якості – самостійності у роботі і читанні.
Наше дослідження передбачало вивчення змісту даного явища, виявлення його закономірностей з метою визначення шляхів і засобів керування цим процесом. Продумуючи проблему самостійної роботи переконалися, що змістом дослідження повинен стати процес взаємодії читача, що володіє зачатками самостійності, з книгою і світом книг. Дійсно, якщо виходити із того, яку роль і місце відіграє самостійна робота на уроках позакласного читання розумієш, що без прагнення учня більше знати, а. це безумовно процес самоосвіти, неможливо говорити про будь-яку самостійність у процесі уроків. Лише у пошуку дитина робить самоаналіз, самооцінку набутих знань. Ще М.О.Рубакін зазначав, що будь-якій дитині слід ритися у книжках при будь-якому зручному випадку. Намагайтесь перелистати і переглянути на своєму віці якомога більше різних книг. Ритися у книжках – це те саме, що шукати для себе необхідну книгу. Не підійшла одна – шукай другу, а то і третю, четверту, десяту і так далі, Шукай до того часу, поки не знайдеш потрібної.
Саме тому, шукаючи, знаходячи і читаючи книгу, дитина повинна на уроках позакласного читання вирішувати ряд завдань самостійно: що можна вибрати для читання; знати чому книги, газети, журнали для читання вибирають, а не читають все підряд; виробляти у собі навичку орієнтуватися у колі книг, вміти користуватися елементарною довідковою літературою; навчитися читати так, щоб вибрати з книги все, що можна для серця і розуму; вміти порівнювати нові знання із набутими раніше.
Організація даного дослідження, проведення і підсумки проводилися поступово. Потрібно було отримати правдиві результати, щоб можна було говорити про ефективність використаних методів і проведену роботу у даному напрямку. Клас, анкетування, передбачення конкретних відповідей, усе це вимагало детальної розробки дослідження. Здавалося, що тема самостійність не викликатиме труднощів, увага зверталась якраз на цей момент і дослідження організовувалось таким чином, щоб діти достатньо освоїлись із думкою, що їх будуть перевіряти. В цілому процес відбувався таким чином, щоб учень зміг розкрити весь прихований потенціал своїх здібностей
Експериментальне навчання учнів за викладеними вище напрямками здійснювалося двома етапами: формувальному (2007-2008 рр.) і контрольно-узагальнюючому (2008-2009рр.)Для цього експерименту було залучено 59 учнів із двох шкіл (ЗОШ смт. Залізці, ЗОШ с. Гаї Розтоцькі).
Таблиця 1
Школи і класи, що взяли участь в експериментальному дослідженні
| №з/п | Школи | К-сть учнів | Класи | |
| експериментальні | контрольні | |||
| 1. | ЗОШ смт. Залізці | 30 | 4 | |
| 2. | ЗОШ с. Гаї Розтоцькі | 29 | 4 | |
Проте, у ході теоретичного обґрунтування процесу перевірки самостійності учнів на уроках з позакласного читання виникла потреба в анкетуванні школярів даних класів. В експериментальному дослідженні нас цікавило, чи подобаються їм уроки позакласного читання, яким темам надають перевагу і які уроки їм найбільше подобаються: урок класного чи позакласного читання; чим цікавіші уроки позакласного читання; які види роботи подобаються і т.д. Тому школярам була запропонована анкета, на запитання якої потрібно було дати відповіді (письмово).
АНКЕТА ОПИТУВАННЯ УЧНІВ №1
1. Чи любиш ти читати художні твори? Мовчки чи вголос?
(відповідь підкреслити)
2. Які саме твори ти любиш читати?
а) казки
б) оповідання
в) розповіді про рослин, тварин
г) історичні твори
д) легенди
е) вірші для дітей
ж) інші твори (напиши свою відповідь)
3. Ти любиш читати твори:
а) з читанки
б) з художньої книжки
в) з газет і журналів для дітей (потрібне підкреслити).
4. Хто тобі допомагає у виборі книжки:
а) вчитель
б) бібліотекар
в) батьки чи товариші
г) самостійно (потрібне підкреслити)
5. Чи подобаються тобі уроки позакласного читання:
а) так, поясни чому
б) ні, поясни чому
6. Які уроки тобі найбільше подобаються:
а) урок класного читання, чому
б) урок позакласного читання, чому
7. Що тобі подобається на уроці позакласного читання (підкреслити):
а) слухати вчителя
б) розповідати самому
в)відповідати на запитання
г) виконувати цікаві завдання.
д) слухати розповіді
е) виконувати самостійні завдання.
8. Якими б ти хотів бачити уроки позакласного читання (напиши)
Дане анкетування ставило за мету проаналізувати бажання учнів читати, що саме їм подобається читати і прослідкувати вміння учнів орієнтуватися в колі книг. У результаті проведеного анкетування отримано такі дані (див таблицю 2):