Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок (стр. 7 из 9)
з) гра «Безпомилкова дія» – вправляння в точності, виразності рухів (з музичним супроводом, без нього, сфантазованих на задану тему).
Зміст навчального матеріалу з української мови також можна використовувати для формування вміння планувати навчальну діяльність. Цьому, зокрема, сприяють такі завдання до вправ:
1) скласти розповідь за поданим планом;
2) скласти розповідь за малюнком;
3) перебудувати речення і записати текст за планом;
4) скласти опис за планом;
5) поділити текст на абзаци за планом та ін.
Наприклад, до вправи з української мови пропонується план:
1. Де і як ти відпочивав?
2. Як допомагав батькам?
3. Які книжки прочитав?
4. Як готувався до школи?
Він має допомогти школярам розповісти про те, як вони провели літні канікули.
Працюючи над формуванням цього вміння, вчителеві доцільно здійснювати індивідуалізацію цієї роботи. Зокрема, при виконанні вправи для сильних учнів учитель може дати завдання, подане у підручнику:
1.Розглянь малюнки.
2.Склади за малюнками розповідь. Дай їй назву. Вживай у розповіді слова: Юрко, Івась, Катруся, діти, вони, друзі. Не забудь про складові частини тексту.
Учитель може нагадати учням, що текст складається із зачину, основної частини, кінцівки.
Для середніх учнів учителеві доцільно дати таку пам'ятку:
I. З чого почну?
1.Розгляну малюнок.
2.Використаю для складання розповіді рекомендовані слова: Юрко, Івась, Катруся, діти, вони, друзі.
II. Що потім?
1.Напишу зачин тексту – початок розповіді.
2.Напишу основну частину (див. другий малюнок).
III. Чим закінчу?
Напишу кінцівку.
Для слабших учнів учитель більше деталізує зміст допомоги.
Формуванню організаційних умінь і навичок сприяє і робота за зразком і над зразком, у процесі якої діти певною мірою оволодівають мислительним прийомом, наслідуючи способи міркування вчителя та товаришів [32]. Треба, щоб учні неодноразово мали можливість як думає вголос учитель («Слухайте, як я міркую…»), аналізували спосіб досягнення результату («Щоб знайти відповідь, я робив так»), розпізнавали навчальні задачі, де можна застосувати відомий зразок міркування («Так йти, мислити можна ще тоді, коли…»), шукали різні варіанти формулювання однієї думки, тобто розмірковували над думкою», (здійснювали рефлекторно) висловлювались за аналогією. На цьому етапі ефективним є засвоєння особу дії у парі, в процесі діалогу, з опорою на схему і зразок.
Таким чином, проблема формування організаційних умінь і навичок у школярів займає важливе місце у практиці роботи вчителів початкових класів. Проте результативність цього процесу продовжує бути низькою, переважно через фрагментарність використовуваних форм, методів і засобів формування організованості. Тому дана проблема потребує експериментального обґрунтування.
2. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування організаційних умінь і навичок
2.1 Методика експериментального дослідження
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що формування організаційних умінь і навичок в учнів перебуває на неналежному рівні. З метою забезпечення формування загально-навчальних умінь і навичок в учнів нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування організаційних умінь і навичок в учнів, а також перевірено її ефективність.
Формувальний експеримент ми організовували на базі навчальних предметів математика і «Я і Україна» у 3 класі, зокрема при вивченні тем «Множення і ділення в межах 1000» та «Жива природа».
Навчальна діяльність учнів у процесі вивчення курсів «Я і Україна» та математики має значні можливості для формування в учнів організаційних умінь і навичок. Покажемо це на окремих прикладах з уроків математики.
Тема уроку. Ділення на 1. Ділення рівних частин. Розв’язування задач на різницеве порівняння двох часток.
Задача 763. Перший муляр уклав за 6 хв 54 цеглини. Другий муляр 35 цеглин уклав за 5 хв. На скільки менше цеглин укладав другий муляр за хвилину?
План розв’язування
1) Скільки цеглин укладав перший муляр за 1 хв?
2) Скільки цеглин укладав другий муляр за 1 хв?
3) На скільки менше цеглин…?
Учитель. Чи правильно складений план розв’язування задачі?
Тема уроку. Множення чисел 10 і 100. Задача, обернена до задачі на суму двох добутків (розв’язування за даним планом).
Задача 782. Склади і розв’яжи задачу за даними таблиці.
| Кролі | Маса одного | Кількість | Загальна |
| кроля | кролів | маса | |
| СіріЧорні | 3 кг? | 64 | } 26 кг |
План розв’язування
1) Яка маса 6 сірих кролів?
2) Яка маса 4 чорних кролів?
3) Яка маса одного чорного кроля?
Учитель з учнями колективно аналізують задачу і складають план розв’язування. Порівнюють його із планом у підручнику.
Тема уроку. Ділення числа на добуток. Задачі з пропорційними величинами.
Задача 817. На З дні 6 вівцям дають 36 кг сіна. Скільки сіна дають 1 вівці на день?
Розв’язання
1) 36: 6 = 6 (кг)
2) 6: 3 = 2 (кг)
Відповідь: 2 кг.
Учитель. Поясни, про що дізнаємося кожною дією (записати план розв’язання).
Тема уроку. Ділення виду 80: 20, 600: 300, 6000: 30. Складені задачі на порівняння.
Задача 829. У квітниковий магазин завезли 100 гладіолусів. П’яту частину квітів становили білі гладіолуси, а решту – червоні. Скільки червоних гладіолусів завезли в магазин?
Для роботи над задачею використати «Пам’ятку для планування роботи над розв’язуванням складеної задачі»:
1. Перечитай умову задачі.
2. Зроби малюнок або схему до задачі.
3. З’ясуй, яких даних не вистачає, щоб знайти відповідь.
4. Спочатку знайди…
5. Потім…
6. Запиши відповідь.
Тема уроку. Ділення суми на число. Розв’язування задач двома способами.
Задача 902. 18 синіх і 12 жовтих слив батько поділив порівну між трьома синами. Скільки слив одержав кожний син? (Розв'яжи задачу двома способами за поданими планами.)
1-й спосіб
1) Скільки всього було слив?
2) Скільки слив одержав кожний син?
2-й спосіб
1) Скільки синіх слив одержав кожний син?
2) Скільки жовтих слив одержав кожний син?
3) Скільки всього слив одержав кожний син?
Тема уроку. Ділення двоцифрового числа на одноцифрове виду 72: 3. Задача, пов’язана з одиничною нормою. Складання задачі за даним виразом.
Учитель. Розказати план розв’язування задачі №918.
Задача 918. Дуб вбирає 8 відер води щодня, осика – 42 відра за тиждень. Скільки відер води вбирають дуб і осика разом за 5 днів?
Учитель. Назвати послідовність розв’язування прикладів: 64: 2, 48: 4, 99: 3.
Учитель.Пояснити за даним записом спосіб ділення.
72: 3 = 50: 2 =
| = (60 + 12): 3 = = 60: 3 + 12: 3 = = 20 + 4 = 24 |
| = (40 + 10): 2 == = 20 + 5 = 25 |
Тема уроку. Ділення двоцифрових чисел на одноцифрове способом розкладання на зручні доданки. Задача, обернена до задачі на знаходження суми двох добутків. Знаходження частки чисел.
Учитель. Розклади по-різному числа на зручні доданки і виконай ділення. Використай зразок.
З р а з о к. 84: 6 = (60 + 24): 6 = 10 + 4 = 14 84: 6 = (48 + 36): 6 = 8 + 6 = 14
72: 4; 60: 5; 96: 6; 48: 4.
Учитель. Скласти план розв’язування задачі №931 і порівняти його із даним планом.
Задача 931. У магазин привезли 3 сувої шовку, по 18 м у кожному, і 2 однакових сувої сатину. Разом шовку і сатину привезли 104 м. Скільки метрів сатину в одному сувої?
План розв’язування
1) Скільки привезли метрів шовку?
2) Скільки привезли метрів сатину?
3) Скільки метрів сатину в одному сувої?
Тема уроку. Перевірка множення діленням. Складання задач за даним виразом. Задача, обернена на знаходження суми двох добутків.
Учитель. Поясни, як будеш множити числа:
3 • 19; 96: 3; 2 • 39 – 19; 29 • 2; 72: 4;
(54 + 36): 6; 9 • 2 + 7; 63: 7 + 2.
(При множенні одноцифрового числа на двоцифрове можна спочатку двоцифрове розкласти на десятки й одиниці, а потім одноцифрове число помножити окремо на десятки та одиниці і результати додати.
Щоб поділити суму на число, можна поділити на це число кожний доданок і знайдені частки додати).
Тема уроку. Ділення двоцифрового числа на одноцифрове. Задачі на три дії (порівняння двох часток).
Учитель. Поясни, про що дізналися кожною дією.
Задача 977. Токар виготовив 100 деталей. Перші 3 год він робив по 12 деталей за годину, а потім почав виготовляти по 16 деталей за годину. Скільки годин токар виготовляв по 16 деталей?
Розв’язання
1) 12 • 3 = 36 (д.)
2) 100 – 36 = 64 (д.)
3) 64: 16 = 4 (год)
Відповідь: 4 год.
Значні можливості для формування вміння планувати навчальну діяльність містять уроки інтегрованого курсу «Я і Україна». У ході вивчення змісту навчального матеріалу даного курсу учні ведуть спостереження:
І. За змінами у неживій природі.
1. За змінами висоти сонця на небозводі (вимірювання довжини тіні від гномона, встановлення взаємозв’язку між висотою Сонця і тривалістю дня; між висотою Сонця і температурою повітря).
2. Спостереження за вітром (сила вітру: слабкий, помірний, сильний; напрям вітру, зміна температури в залежності від напрямку вітру).
3. Спостереження за хмарністю неба (встановлення взаємозалежності між хмарністю неба і опадами).
4. Спостереження за водоймами.
ІІ. За змінами у живій природі.
1. Спостереження за рослинами (листопадом, набубнявінням бруньок, їх розпусканням, цвітінням, дозріванням плодів тощо).
2. Спостереження за тваринами (зникнення комах, відлітанням птахів у теплі краї, поява комах, повернення з вирію птахів, гніздування птахів та ін.).