| № п/п | Прізвище, ім’я учня | Спосіб читання | Правильність читання (кількість помилок) | Темп читання | Розуміння прочитаного | Виразність читання | ||||
| Розуміє | Частково розуміє | Не розуміє | Логічні наголоси | Паузи | Інтонація | |||||
| 1 | Баглай В. | 88 | + | |||||||
| 2 | Гах М. | 86 | + | |||||||
| 3 | Гащак В. | 89 | + | |||||||
| 4 | Долінська В. | 74 | + | |||||||
| 5 | Кучма В. | 79 | + | |||||||
| 6 | Питель І. | 78 | + | |||||||
| 7 | Питель О. | 78 | + | |||||||
| 8 | Покан Р. | 60 | + | |||||||
| 9 | Сабодах О. | 67 | + | |||||||
| 10 | Смолій Д. | 64 | + | |||||||
| 11 | Тиха Ю. | 66 | + | |||||||
| 12 | Хрептак Н. | 79 | + | |||||||
Після контрольних перевірок ми проаналізували отримані результати і порівняли їх із результатами перевірки техніки читання у 2-В класі.
Наприкінці І півріччя близько 67% дітей класу читали плавно цілими словами, а наприкінці ІІ півріччя 2 класу цілими словами читали 83% учнів класу.
Це дуже хороший показник, враховуючи той факт, що у І півріччі 2-го класу переважній більшості дітей притаманні різні способи читання, а в першу чергу - читання поскладово та цілими словами.
Результати темпу читання були узагальнені і показані у відсотках з метою порівняння з темпом читання дітей у 2-В класі.
Таблиця 2.1
| Швидкість читання (сл. /хв) | 2-А клас | 2-В клас |
| 21-30 | 8% | 39% |
| 31-40 | 17% | 30% |
| 41-50 | 50% | 31% |
| 51-60 | 25% | 0% |
Таблиця 3.1
| Швидкість читання (сл. /хв) | 2-А клас | 2-В клас |
| 31-40 | 0% | 8% |
| 41-50 | 8% | 65% |
| 51-60 | 25% | 24% |
| 61-70 | 34% | 3% |
| 71-80 | 33% | 0% |
Таблиця 4.1
| Швидкість читання (сл. /хв) | 2-А клас | 2-В клас |
| 51-60 | 8% | 69% |
| 61-70 | 25% | 21% |
| 71-80 | 42% | 10% |
| 81-90 | 25% | 0% |
Порівнюючи темп читання у 2 класах, можна з впевненістю стверджувати, що швидкість читання як у І так і у ІІ півріччі була значно кращою у 2-А класі.
Учні експериментального класу не лише виконали програмні нормативи (25-35 сл. /хв. у І півріччі та 40-50 сл. /хв. у ІІ півріччі), але й показали надзвичайно хороші результати та перевиконали вище згадані нормативи в середньому на 15-20 слів у І півріччі та на 20-25 слів у ІІ півріччі.
З даних таблиць видно, що у 2-А класі навичка швидкого читання сформована набагато краще, ніж у 2-В класі.
Що ж до вміння читати мовчки, то безперечно процес його вдосконалення у ІІ півріччі 2 класу перебуває лише на початковому етапі, тому зрозуміло, що швидкість читання мовчки ще не дуже висока, хоча й відповідає, а в деяких окремих учнів і перевищує нормативи техніки читання (40-60 сл. /хв).
Якщо ж порівняти швидкість читання мовчки у 2-А та 2-В класі, то можна встановити, що швидкість читання 71-80 сл. /хв. притаманна 42% учням 2-А класу, що на 32% більше, ніж кількість учнів, що читають з такою ж швидкістю у 2-В класі. Зі швидкістю 81-90 сл. /хв. читають 25% дітей 2-А класу в той час як у 2-В класі дітей, що читають з такою ж швидкістю взагалі немає.
Спостерігаємо поступово кращі результати швидкості читання в експериментальному класі, а це означає, що основна мета експерименту досягнена: процес формування навички швидкочитання у молодших школярів є набагато успішнішим, якщо він ґрунтується на системі спеціально відібраних вправ, а також за умови їх систематичного та послідовного використання на уроках читання. Це було гіпотезою дослідження і вона підтвердилася.
Таким чином ми довели ефективність запропонованої нами експериментальної методики формування навички швидкочитання.
Провівши теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування навички швидкого читання як засобу усвідомленого сприйняття художнього твору ми прийшли до таких висновків:
темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;
у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;
головним недоліком щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання;
слід враховувати психотравматичний вплив процесу перевірки техніки читання на дитину;
без швидкого, свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів;
навчати дітей техніці швидкого читання рекомендується з першого класу школи;
при перевірці техніки читання потрібно мати на увазі різновиди читання: вголос і мовчки;
лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів;
техніку читання потрібно формувати при опрацюванні художніх творів;
під час оцінювання техніки читання вчитель не повинен знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, таким чином стимулюючи розвиток читацьких потреб молодшого школяра;
головним показником досягнень у підготовці дитини-читача є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності.
Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем, що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова у його подальшій науково-професійній діяльності.
Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.
Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.