МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ
Народознавчим змістом насичено всю навчально-виховну роботу загальноосвітньої школи в Україні. Звичайно, найбільші можливості для цього відкриває вивчення рідної мови й літератури, історії, музики, образотворчого мистецтва, природничих дисциплін, трудового навчання та фізвиховання, етики й психології сімейного життя. Ці, безсумнівно, є запорукою успішного оволодіння учнями знаннями про свій народ, його минуле і сучасне. Однак, українське народознавство повинно існувати також як окремий предмет, де вчитель може давати учням інтегрований курс знань та вмінь, які є якісно новою системою знань із суміжних предметів. Урок народознавства можна порівняти з уміло відшліфованим коштовним каменем, де грані - то знання із суміжних предметів, а ціна відповідає обсягу знань, які збагачують інтелект учня. Цікаво, що в шкільній програмі з народознавства немає жодної теми, яка б не перетиналася з галузями інших наук, і щоб суміжні знання були не потрібні людині. Отже, міжпредметні зав’язки є „судинною системою” народознавства, а відтак і значення їх у вивченні народознавства безсумнівне. Міжпредметність знань та вмінь - це їх функціональна якість, яка набувається в процесі перенесення узагальнення способів дій з різних навчальних предметів і відображає генезис знань та вмінь, а в процесі інтеграції народжує нові знання й методи на точці пере тину різних наук. Міжпредметні зв’язки здійснюються з навчальною, розвивальною та виховною метою.
Навчальна мета: поглибити, збагатити й засліпити знання, навчити практично використовувати знання, сприяти усвідомленому сприйняттю нового матеріалу, причинно-наслідковим зв’язкам, забезпечити доступність, міцність системи знань, їх багатосторонній характер.
Розвивальна мета: розвивати світогляд, логічне мислення, мову, пам’ять, творчі й комплексні вміння, інтереси і самостійність учнів.
Виховна мета: всебічно розвивати особистість, формувати цілісний світогляд, готувати до самостійної праці, політехнізувати знання, уміння, профорієнтувати учнів.
У навчанні народознавства можливе використання таких видів міжпредметних зв’язків:
- Поурочні (коли вирішенню міжпредметних проблем присвячуються окремі, нерідко узагальнюючі уроки навчальної теми).
Вставка
Так само нетрадиційно можна добудувати уроки тематичні (коли вся система уроків навчальної теми спрямована на вирішення об'ємної міжпредметної проблеми), міжтемні (коли вирішення проблеми здійснюється в системі уроків, які охоплюють кілька навчалних тем різних курсів).
Вставка
Внутрішньоциклові /вирішення міжпрадметної проблеми всередині окремого циклу(або міжциклові) знання й уміння, узяті з предметів різних циклів (уроки будуються так само). Кожен з цих видів уроків може повністю або частково включати попередні й забезпечує наростання узагальнення та конкретизації навчального матеріалу щодо міжпредметної проблеми. Міжпредметні зв’язки в навчанні народознавству можуть здійснюватися за такими основними напрямками:
- формування необхідних для становлення світогляду учня систем понять з опорою на наукові факти, теорії, закони, ідеї, спільні для суміжних наукових областей; формування спільних для суміжних предметів умінь, і передовсім елементарних, що на них базуються складніші методи засвоєння ідейних зв’язків між предметами (працювати з картою на уроках народознавства, застосовувати при аналізі творчості художника історичні знання);
- формування на базі узагальнених знань і вмінь правильного оціночного ранжування предметних знань, у чому особливого значення набувають міжпредметні зв’язки й світоглядні навчальні проблеми;
- формування політехнічних знань і трудових умінь, що потребує комплексного застосування знань основ наук на практиці.
Учитель народознавства повинен володіти професійно-педагогічними вміннями здійснювати міжпредметні зв’язки:
- самостійно вивчати психолого-педагогічну й методичну літературу, робити її аналіз та узагальнення; вивчати досвід учителів щодо здійснення міжпредметних зв’язків;
- аналізувати урок з погляду здійснення міжпредметних зв’язків;
- планувати реалізацію мі «предметних зв’язків у кожній конкретній навчальній темі з предмета, обраної спеціальності;
- методично опрацьовувати уроки, а також позакласні заходи міжпредметного змісту з позицій єдності навчання й виховання.
Міжпредметні вміння - це здатність учня встановлювати й засвоювати зв’язки в процесі перенесення й узагальнення знань та вмінь і з суміжних предметів.
Міжпредметні вміння учнів - це способи діяльності, які забезпечують міжпредметні зв’язки, а саме:
- узагальнені вміння розумової діяльності, логічні операції, спільні для всіх навчальних предметів (аналіз, синтез, узагальнення);
- уміння творчої діяльності, які формуються при вирішенні аналогічних за своєю структурою дій пізнавальних завдань різного предметного змісту;
- уміння, які обслуговують спільні для близьких предметів види діяльності учнів - вимірювальні, графічні, образотворчі; специфічні вміння оперувати конкретним змістом, який лежить на межі суміжних навчальних предметів;
- установлення історичних причинно-наслідкових зв’язків під час аналізу сучасної демографії країни та ін.; уміння комплексно застосовувати знання з різних навчальних предметів при вирішенні широких міжпредметних проблем, виконанні комплексних завдань.
Останнє є найскладнішим видом діяльності, бо в основі своїй ці вміння спираються на знання з різних навчальних предметів і узагальнення ідей, а їхній операційний бік має складну структуру і різний ступінь узагальнення. Методика організації процесу навчання народознавству здійснюється поетапно:
- односторонні міжпредметні зв’язки на уроках із суміжних предметів на основі репродуктивного навчання й елементів проблемності;
- узагальнення міжпредметних пізнавальних завдань і посилення самостійності учнів у пошуку їх розв'язування;
- налагодження дво- і багатосторонніх зв’язків між предметами координацією діяльності вчителів /постановка загальних навчальних проблем, їх поетапне вирішення в системі уроків/; систематизація роботи вчителів як щодо змісту й методів, так і щодо форм організації навчання /комплексні домашні завдання, уроки-семінари, екскурсії, конференції/, включаючи позакласну роботу.
Вважають, що освіченість людини - це вміння застосовувати всі набуті знання. Отже, вчитель народознавства повинен мобілізувати всі свої знання та вміння з різних предметів, галузей наук, щоб передати їх учням. Розглянемо, з яких предметів набувають додаткових знань і вмінь учні на уроці народознавства. Українське народознавство пов’язане з трьома циклами: гуманітарним, природничо—математичним і циклом трудового нявчання. Гуманітарний цикл - це мови /рідна й іноземна/, література /рідна й зарубіжна/, всесвітня історія, історія України, основи держави і права України /правознавство/, людина й суспільство, образотворче мистецтво, музика та співи.