Формування навички швидкого читання у молодших школярів (стр. 20 из 27)
Доцільно для вдосконалення навички швидкочитання використовувати також індивідуальну табличку для самоконтролю з техніки читання.
Індивідуальна табличка для самоконтролю з перевірки техніки читання
Вчимося читати швидко
Що означає швидко? Це не значить, що потрібно читати так, що й слів не розібрати. Але й не дуже повільно, щоб не занудьгувати.
Перевіряй себе кожного місяця. Візьми годинник із секундною стрілкою. Коли стрілка пройде круг – це і буде хвилина. Порахуй, скільки ти прочитав за цю хвилину. Запиши результат у таблицю (див. табл. 1).
Таблиця 1.
| Місяць | Кількість слів за хвилину | Кількість помилок | Виразність | Результат |
| Вересень | ||||
| Жовтень | ||||
| Листопад | ||||
| Грудень | ||||
| Січень | ||||
| Лютий | ||||
| Березень | ||||
| Квітень | ||||
| Травень |
Дуже добре, що ти з кожним днем читаєш усе швидше.
Запам'ятай: хто багато читає, той багато знає.
Практика доводить ефективність названих систем. Проте вони розраховані на вдосконалення техніки читання. Чи можливо з самого початку вчити дитину читати правильно, свідомо і швидко, не сподіваючись на доучування або переучування в майбутньому.
Ствердну відповідь на це питання дає методика, розроблена педагогічним колективом під керівництвом вчителя Б. В. Динги. Всі учні цієї школи, закінчуючи 1 клас, читають уголос новий текст у найвищому для вказаного віку темпі - до 150 слів на хвилину.
У системі Б. В. Динги передбачено велику кількість вправ для формування навичок правильного, свідомого і виразного читання. Проте швидкість визначена найголовнішою якістю. Переконаємось у доцільності надання їй пріоритету.
Розглянемо залежність свідомого читання від швидкості. Дочитавши речення до кінця, потім нелегко пригадати, з чого воно починалося,особливо- довге. Ще важче у пам'яті втримати прочитану сторінку. Отож для усвідомлення змісту потрібне цілісне сприйняття тексту, а це, в свою чергу, залежить від швидкості читання.
Чи впливає швидкість на виразність читання? Швидко читаючи дитина бачить текст наперед і думає над змістом та засобами мовної виразності для передачі його слухачам. Виходить, запорука виразності – швидкість.
Діти навчаються читати за допомогою серії таблиць, спрямованих на доведення до автоматичності певних навичок – складових досконалого читання. Розглянемо частину методики: роботу з таблицями для навчання швидкого читання у різні періоди навчання читання.
Букварний період. Проблема навчання читання шестирічок часто полягає в тому, що дитина ще не запам'ятала чітко графічне зображення букви й потребує певного часу для її пригадування. Щоб подолати цю перепону, можна використати спеціальні картки. Вони є в кожного учня. Вправи з ними виконуються щоденно протягом першого місяця навчання в школі.
За карткою 1 першокласники не називають букви - "бе", "ве", а тільки звуки - [б], [в]. Так їм набагато легше буде потім зливати звуки в склади.
Вправи на запам'ятовування букв
1. Називати за цією карткою звуки у якомога швидшому темпі. Спочатку можна давати окремі рядки, ставлячи перед дітьми вимогу чітко вимовляти кожен звук, не пропускаючи жодного. Виникає ситуація змагання: хто перший? Потім можна давати завдання читати до сигналу "стоп": хто більше? Цю вправу доцільно виконувати і в парах - тоді діти контролюють один одного.
2. Швидко знайти загадану вчителем букву, читати ці таблиці по горизонталі та вертикалі.
Доцільно мати й картки, на яких наклеєні букви з розрізної азбуки в різних положеннях.
Картки міняються щоуроку. Але завданням те саме: якнайшвидше прочитати всі букви, не припускаючись помилок. Картки в кожного учня різні, що дає можливість користуватись одним набором тривалий час: діти просто міняються картками між собою. Ці картки також можна використовувати для роботи вдома тим дітям, котрі погано освоїли букви.
Паралельно до роботи з цими картками у добукварний період доцільно на кожному уроці проводити різні аналітико-синтетичні звукові вправи.
Вправи на звуковий аналіз та синтез
1. Утворити злиття з поданих звуків (л + а = ла, л' + а = ля).
2. Назвати звуки, з яких утворилося подане тя.
3. "Упіймати" твердий або м'який приголосний звук.
4. Утворити злиття поданого приголосного Ж з усіма голосними.
5. Утворити злиття всіх приголосних звуків, називає вчитель, з поданим голосним.
6. Вказати, яке слово довше. Для цього дітям пропонуються пари слів, наприклад: година чи хвилина, змія чи черв'як, день чи ніч, зима (літо) чи весна.
Пізніше можна розпочати роботу з великою складовою таблицею, яка є основою під час навчання грамоти. На таблиці мають бути кишеньки, куди, по мірі опрацювання, вставляти букви та склади. Доцільно також виготовити зменшені частини такої таблиці для кожного учня.
У такій таблиці літери, що позначають голосні, виставляються горизонтально, а літери, що позначають приголосні - вертикально. Букви в кишеньки вставиться в тому порядку, як вони вивчаються за букварем. На перетині голосної та приголосної утворюється склад. Краще, якщо це буде два види складів: прямий і обернений.
Вивчаючи нову літеру, діти утворюють склади, учитель вставляє в кишеньки відповідні картки.
Робота за таблицею обов'язково проводиться щодня. Можна також працювати за нею на уроках письма, під час відпочинку дітей.
Основне завдання використання таблиці - навчити дітей швидко прочитувати будь-який склад, не поділяючи його на букви. Одиницею читання має бути не буква, а склад.
Усі завдання при роботі з таблицею можна виконувати фронтально, вибірково, індивідуально, але щодня, і поступово нарощуючи темп. Також поряд зі складовою таблицею вводяться картки, на яких розкидані склади з розрізної азбуки.
Ці картки діти опрацьовують самостійно або в парах під час уроку. Учитель контролює читання, проходячи між партами. Вони використовуються і для домашнього читання. Це сприяє запам'ятовуванню складів. Картки також усі різні, і діти обмінюються ними під час уроку.
Добре мати набір складів, написаних великими літерами на окремих картках. Набір карток використовується найчастіше для фронтальної роботи. Дітям показують картку на 1-2 секунди, а вони за цей час мають прочитати записаний на картці склад.
До набору складів можуть входити й наступні групи карток:
1. Відкриті склади: ма, шу, ри, ро, су, пу, ва, лі, но, ку, бо тощо.
2. Закриті склади: шар, сир, сон, нос, пар, рос, хор, жар тощо.
3. Склади зі збігом приголосних: шко, при, сну, спи, гро, кла, pвa, сmu, тра та інші.
4. Склади з йотованими голосними: м'я, ня, лю, ям, юш, р'я, б'є, яш тощо.
5. Картки з окремими невеликими словами.
Починати читання складів необхідно з виділення голосного в складі (шу - голосний "у", шко - голосний "о", сир - голосний "и").
Завдяки різноманітності карток навчальний процес пожвавлюється, стає цікавішим, насиченішим. Але все це різноманіття спрямоване на досягнення однієї-єдиної мети: навчити дитину прочитувати склад миттєво, не поділяючи його на букви. Застосування цих карток дає змогу одноманітну роботу зробити ненабридливою, підвищуючи при цьому кількість повторень.
Завдяки ігровим ситуаціям навчальний процес пожвавлюється, стає невимушеним, підвищується активність дітей, а це допомагає формувати позитивне ставлення до уроків читання.
Також збільшується кількість повторень, прочитувань складів, що сприяє їх запам'ятовуванню, покращує техніку читання.
Для читання складів зі збігом двох-трьох приголосних використовуються складові таблиці 2, 3. За структурою вони нагадують попередні, з тією лише різницею, що у них вертикально записані всі можливі злиття двох чи трьох приголосних.
Таблиця 2.
 |
Таблиця 3.
Попрацювавши певний час з таблицями 2 та 3, слід вводити на уроках роботу зі стовпчиками слів, які можна виносити на дошку, залишаючи їх там на деякий час. Хоча, звичайно, краще, якщо кожна дитина матиме набір таких карток. Карток має бути не менше ніж двадцять. Це запобігає вгадуванню слова не читаючи, сприяє збільшенню словникового запасу. Діти швидко й чітко мають прочитати слова у стовпчиках, а потім назвати ті з них, які змогли запам'ятати. Ця вправа виконується на час, і особлива увагаприділяється правильності читання. З одними й тими самими словами можна працювати кілька днів поспіль. На перших двох-трьох уроках діти просто швидко читають ці слова. Пізніше вони мають швидко прочитати будь-яке слово зі стовпчика, на яке вкаже вчитель, читати ці слова в будь-якому напрямку, розпізнавати слово "з першого погляду". Інший варіант роботи з картками: два учні читають одночасно вголос — хто швидше завершить, той і переміг. Ці ж таблиці можна читати хором, поодинці, сусід сусідові. Установка перед початком читання: "Читай чітко, швидко, без помилок, не відпочивай!".
Цікавим варіантом роботи з цими картками є так зване читання "пароплавом" (методика Б. В. Динги). Характерною її рисою є те, що діти на кожному до вчаться виділяти одиниці читання. Спочатку олівцем вони визначають у слові голосні, потім проводять між словами дужки, показуючи склад. (За іншим варіантом слова розбиті дужками на склади вчителем.) Усі дужки разом - хвилі, на яких "гойдається пароплав". Учні читають і плавно зливають склади у слова - протяжно вимовляють попередній склад, доки очима охоплять наступний. Паузи роблять лише між словами.