Формування навички швидкого читання у молодших школярів (стр. 19 из 27)

У школярів треба виробляти навичку антиципації - вміння водночас із читанням тексту вголос на основі засвоєного змісту, з контурів наступних слів передбачити, вгадувати два-три наступні. Цей процес у людини, яка привчена швидко читати, відбувається переважно великою мірою машинально, непомітно для неї, однак на початковому етапі дітей можна привчати усвідомлювати всі тонкощі цього процесу. Тим більше, що він неодмінно сприяє вдосконаленню задатків дитини, загалом здібностей до навчання.

Спочатку пропоную школярам для читання слова з пропущеними буквами.

З...ма, в...сна, л...то, о...інь.

В...дмідь, в...вк, ол...нь, п...вень.

Потім – речення з пропущеними словами.

Ще не смеркло, а на заході вже зійшла вечірня... .

Опівдні на вахту заступила нова... робітників.

Хоч велика вся..., а Вкраїна в нас одна.

Бабусі допомагають р... .

• Закінчити речення, вибравши потрібне слово.

Письменник - це людина, яка пише... (книги, картини).

Художник - це людина, яка пише... (книги, картини).

• Доповнити речення.

Вечорами нам тато читає вголос... (газети, книжки, думки, журнали).

Літня ніч була... (темною, довгою, місячною, короткою).

Мій товариш відкрив... (вікно, книжку, радість, таємницю).

Нам дуже сподобалось маленьке, пухнасте... (каченя, волосся, деревце, покривало).

Сашко дуже поспішав, він біг так... (швидко, легко, красиво,задумливо).

•Назви одним словом.

Київ, Одеса, Львів - це... .

Дуб, ялина, сосна, клен - це... .

Стіл, крісло, диван - це... .

•Закінчи речення.

Пальто - це одяг, а чоботи - ....

Дуб – це дерево, а калина –... .

Коли учні вже добре справляються з цим завданням, добираю невеличкі вірші, тексти з дитячих журналів і виготовляю такі картки: з одного боку - текст з пропущеними буквами, словами, а на звороті - цей же текст, записаний повністю. Таким чином, діти мають змогу зіставити тексти, перевірити себе.

Я - ї...альня для п...ашок,Залі...ай під мій д...шок.У зимо...і хол...диПо...бідаєм за...жди	Я - їдальня для пташок,Залітай під мій дашок.У зимові холодиПообідаєм завжди
Хтось при...умав паропла...и,Залізни...ю і кі...о,Та найбільша в світі сла...а –Тим, хто ро...ить ...скімо!	Хтось придумав пароплави,Залізницю і кіно,Та найбільша в світі слава –Тим, хто робить ескімо!

Вставити пропущені склади-ноти.

ДО, РЕ, МІ, ФА, СОЛЬ, ЛЯ, СІ

В теплий ...щик че…паха

Пара... не відкриває,

Че...паха під ...щик

Панцир під став...є.

...ртух жира... начепила –

Готує ...к д... крокодила.

Ма...тко лами

Каже ма... ла...:

– Досі я було ...кливе!

Антиципація частин прислів'їв

Весняний деньБілий хліб любитьБудеш трудитися,На роботуТяжко тому жить,Зробив діло,Сім раз відмір.Хто багата читає

будеш кормитися.рік годує.нема свята.чорні руки.а один відріж.той багато знає.гуляй сміло.хто не хоче робить.

У багатьох дітей артикуляційний апарат не розвинений, говорять вони тихо, невиразно. Тому кожний урок читання починаю зі скоромовки. Скоромовки підібрала на кожну букву алфавіту. Дітям подобається до малюнків підбирати скоромовки.

Читання – психофізіологічний процес, що залежить від особистості, швидкості реакції, якості зору, темпераменту. Так, холерики говорять і читають швидко, а флегматики й меланхоліки - значно повільніше. Проте внаслідок відповідних вправлянь техніка читання зростає і в них.

Для вдосконалення вимови необхідно систематично практикувати вправи з розвитку мовлення учнів. Погане мовлення породжує нерозбірливечитання, що неминуче знижує рівень розуміння прочитаного. Треба прагнути, щоб мовлення кожного учня було чітким, розбірливим, досить голосним і, звичайно, правильним щодо норм орфоепії.

Практикую:

1) промовляння голосних у різних сполученнях: і-й, е-і, а-е, а-у, у-е, и-у, і-а-е, о-у-і, и-у-і, и-е-і;

• голосних у сполученні з приголосними: ри-ир, тр-три, тр-ра, кар- арк;

• голосних у наголошеній і ненаголошеній позиціях;

• приголосних у сполученні з голосними:

Біг по доріжці: ши-ша-шо-шу-ше; дже-джо-джі;

2) вимову складів: пошепки - повільно - швидко: ла-ра-ру-ло, рі-ре- ли-лу, ре-лі-ри-ла;

3) артикуляцію голосних і приголосних у реченнях.

Щоб підготувати молодших школярів до швидкого читання, необхідно послідовно практикувати систему вправ на збільшення "кута зору", розвиток зорової пам'яті, ліквідацію "бар'єру проговорювання" і скорочення кількості "регресій"; розвиток мовної здогадки, виховання уваги, зосередженості, інтересу до читаного, вдосконалення способів перевірки розуміння прочитаного.

Психологами доведено, що одиницею сприймання тексту у досвідчених читців є слово, а не буква і що текст ми сприймаємо в момент пауз-фіксацій.

Пришвидшувати читання внаслідок розширення кута зору можна і безмашинними методами. Одним з них є моментальне зорове сприймання. Для вправ на розширення кута зору треба заготувати плакати або невеликі переносні дошки, на яких учитель записує слова у стовпчик:

Учням пропонується за обмежений час (від 5 до 10 секунд) прочитати мовчки слова, не розбиваючи на склади, а миттєво впізнаючи їх. З кожною таблицею можна працювати кілька уроків, попередньо переставивши слова. Кількість слів поступово збільшується, а час не змінюється.

Щоб не читати слова по складах, а миттєво впізнавати їх, діти мають навчитися читати згори вниз. Для цього учень спрямовує погляд не на окреме слово, а на весь рядок, розширивши поле зору погляд ковзає по центру колонки, трохи коливаючись з одного боку в другий.

Поступово завдання ускладнюємо: для зорового сприймання пропонуємо не окремі слова, а словосполучення, записані в колонку по 2-3 слова у рядку, а також уривки творів, де текст набраний вузькими колонками.

Періодично слід давати і такі завдання: "Хто прочитає найшвидше", "Прочитати текст за одну хвилину", "Прочитай текст і запиши затрачений час" (у класі має бути настінний годинник).

Однак, у школі недоцільно заохочувати дітей, щоб вони змагалися щодо швидкості читання вголос. Коли здібний учень розганяється, показуючи надто високу швидкість читання вголос, слід не підхвалювати, а стримувати його, нагадуючи про ознаки гарної навички.

Як же досягти оптимальної швидкості читання. Розглянемо резерви навчання читання.

1. Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ, адже пам'ять людини запам'ятовує саме те, що повторюється через певний проміжок часу. Тому першокласнику доцільно читати вдома по 5-7 хвилин декілька разів.

2. Напівголосне читання в класі. Таке читання було одним з основних елементів навчання в Павлиській школі - школі В. Сухомлинського.

3. Кожен урок (чи то математика, музика, образотворче мистецтво тощо) починати з п'ятихвилинного напівголосного читання.

4. Помітні результати дає читання перед сном, адже остання події дня чітко фіксуються в пам'яті.

5. Якщо дитина не любить читати, то необхідний режим оберігаю чого читання - отримання відпочинку після прочитання 2-3 рядків, під час якого дитина розглядає ілюстрації до книжки.

6. Доведено, що техніка читання не підвищується, коли низька оперативна пам'ять. Робота над вдосконаленням оперативної пам'яті здійснюється за допомогою зорових диктантів, тестів професора І. Федоренка з Харкова. Набори диктантів ідуть з поступовим нарощуванням довжини речень на одну-дві букви що три дні.

Набір речень для зорових диктантів за системою І.Т. Федоренка (див. додаток Б).

За допомогою наборів для зорових диктантів вчитель може навчити дітей швидкочитанню, яке набагато перевищує норми, як вголос, так і мовчки. Треба мати на увазі, що швидкочитання – це ще й уміння енергійно, хутко міркувати, виконувати найрізноманітніші завдання, вправи.

Як показали дослідження В. М. Зайцева, завідувача лабораторією педагогічної діагностики Донецького держуніверситету, більшість дітей, що погано читають є меланхоліками або флегматиками, і навпаки – ті, хто добре володіє цією навичкою здебільшого сангвініки та холерики. Система вправ В. М. Зайцева зводиться до багаторазового прочитування в темпі скоромовки уривків тексту - спершу невеликих, можливо окремих речень, згодом - більш об'ємних. Школяр може переходити до читання вголос та мовчки більших

фрагментів тексту тоді, коли з'явиться упевненість, що зможе засвоїти навички швидкого читання. При цьому поліпшується дикція, тембр голосу, рівномірним стає дихання, зрештою вдосконалюється мовленнєвий апарат дитини.

Відомо, що читання в темпі скоромовки складного невідомого тексту можливе тільки в тому разі, якщо в учня вироблено уміння антиципації, тобто передбачення двох-трьох подальших слів. Звідси виникає висока швидкість навички опановувати текст мовчки. Оскільки ці 2-3 слова треба не лише прочитати, а й запам'ятати на певний час, то це сприяє розвиткові пам'яті.

Заняття починаються 15-секундними замірюваннями швидкості читання школярів - уголос і про себе. Діти самі підраховують кількість опанованих слів і записують у зошити власні результати. Класовод пояснює, що у скоромовці чітко вимовляються голосні довгих наголошених складів. Ненаголошені вимовляються дуже коротко і майже нечутно, тут вирізняються тільки приголосні. Природно, що перед такими заняттями вчитель має сам випробувати себе на вміння читати в темпі скоромовки! Вихованці добре наслідують гарний зразок. Ще один допоміжний засіб - постукування ручкою чи олівцем в такт швидкочитання. Застосовує вчитель і зорові та слухові диктанти.

Для більшої ефективності зорового диктанту речення бажано записувати фломастером на окремих паперових стрічках. Діти читають їх теж у темпі скоромовки.