Формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів (стр. 12 из 14)

Практичний етап експериментального дослідження (2007/08 н. р) був пов’язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і розв’язанням завдань експерименту, проведенням формуючого експерименту у 3 класі з метою перевірки гіпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці. На кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з’ясовувалися подальші перспективи використання розробленої методики екологічного виховання молодших школярів.

Експериментальне дослідження проводилося на базі Червоненької ЗОШ І-ІІІ ступенів Золочівського району Львівської області. Формуючим експериментом було охоплено 23 учні експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 24 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання.

Плануючи процес формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів, ми враховували необхідність наступних дій:

визначення місця і функцій природоохоронної діяльності у структурі уроку;

передбачення методичних та практичних труднощів, які можуть виникнути під час роботи;

визначення змісту, обсягу та форми екологічно спрямованих завдань;

планування природоохоронної діяльності через подачу навчальних завдань невеликими, логічно завершеними частинами;

підбір наочного дидактичного матеріалу природоохоронного змісту (гербаріїв, колекцій, роздаткових та інструктивних карток), таблиць, схем, слайдів тощо;

обґрунтування раціональних способів перевірки, оцінки та контролю природоохоронної діяльності учнів.

Характеризуючи результати контрольного зрізу, ми визначили такі критерії оцінювання рівнів сформованості мотивів природоохоронної діяльності учнів:

а)"високий рівень"

учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст та завдання охорони природи;

розуміє на доступному рівні основні терміни та поняття природо-охоронної діяльності;

висловлені твердження на теми природоохоронної діяльності ілюструє прикладами з власних спостережень;

без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує на практиці набуті знання з природоохоронної діяльності;

легко робить необхідні висновки про необхідність і доцільність охорони того чи іншого природного об’єкта чи явища.

б)"достатній рівень"

Відповідь в основному задовольняє вимоги "високого рівня", але учень:

при викладі матеріалу з проблем природоохоронної діяльності припускається незначних помилок;

йому важко ілюструвати відповідь прикладами з власного досвіду;

переважає інколи поверхнева обізнаність у сфері природоохоронної діяльності;

робить неповні узагальнення та висновки у галузі охорони навколишнього.

в)"низький рівень"

уміння природоохоронної діяльності поверхневі, формальні;

учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами з життя;

відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;

неспроможність самостійно дати відповідь на запитання з галузі природоохоронної діяльності.

Аналіз результатів констатуючого експерименту показав, що рівень розвитку мотивів природоохоронної діяльності учнів контрольного та експериментального класів на початку дослідження відповідав достатньому рівню, відповідно 50 та 51% від загальної кількості (див. таблиця).

Таблиця. Рівень розвитку природоохоронних мотивів наприкінці експерименту (у %)

Класи	Високий рівень	Достатній рівень	Низький рівень
ЕК	35	52	13
КК	13	58	29

Аналіз результатів формуючого експерименту показав, що рівень знань учнів експериментального класу наприкінці дослідження відповідає високому рівню розвитку мотивів природоохоронної діяльності, а контрольного - середньому і лише незначно підвищився - відповідно 84 та 57% від загальної кількості (діаграма).

Діаграма. Рівні розвитку мотивів природоохоронної діяльності наприкінці експерименту

У таблиці наведені результати виконання учнями 3-х класів (експериментального і контрольного) навчально-пізнавальних завдань у галузі природоохоронної діяльності на формуючому етапі експерименту. Дані таблиці свідчать про те, що в учнів експериментального класу вищий рівень сформованості мотивів природоохоронної діяльності, ніж в учнів контрольного класу. 35% і 52% учнів експериментального класу продемонстрували сформованість мотивів природоохоронної діяльності відповідно на високому і достатньому рівнях, що на 22% більше і на 6% менше, ніж у контрольному класі. Проте в експериментальному класі спостерігається закономірність: учні з достатнього рівня сформованості мотивів природо-охоронної діяльності наприкінці експериментального дослідження перейшли на високий рівень, а з низького - у середній. В контрольному класі відчутних зрушень не відбулося.

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези та довели ефективність запропонованої методики формування мотивів природоохоронної діяльності в учнів початкових класів.

Висновки

Аналіз публікацій засвідчив, що у вчених та практиків відсутня єдність поглядів на сутність природоохоронної діяльності та її спонукання. Для одних ця діяльність полягає в системі заходів, які забезпечують раціональне використання природних ресурсів і відтворення екологічних умов життя людини, інші розуміють її як систему громадських заходів, спрямованих на відтворення та захист природного середовища.

З різних теоретичних позицій дослідники розглядають і проблему формування мотивів охоронного ставлення школярів до природи. У наукових розробках мають місце твердження, що ця проблема розв`язується виключно за рахунок спілкування школярів з природою, в процесі збагачення їх знаньпро природу, норми та правила поведінки в ній, під час формування в учнів природоохоронних переконань, становлення екологічної відповідальності.

Поняттям "природоохоронна діяльність" визначається єдина система заходів, направлена на формування тих якостей людини, які необхідні для гармонійних відносин суспільства та природи. У теоретичних концепціях природоохоронної діяльності школярів та її мотивів недооцінюється підхід до учня як до суб'єкта цієї діяльності, екологічна творчість школярів, їх власна відповідальність за результати практичного ставлення до природи.

У зв'язку з необхідністю практичного впровадження природо-охоронної діяльності у школах вводяться нові альтернативні програми, підручники, посібники, які написані згідно з новими вимогами. Перебудова змісту навчання викликала небувале піднесення творчої активності вчителів, керівників різних типів шкіл, методистів. Викладаючи природознавство, учитель початкових класів має підготувати учнів до свідомого сприймання природничих наук у старших класах. А тому важливе завдання вивчення природознавства в початковій школі - це дати учням елементарні поняття про найпоширеніші предмети та явища природи, сформувати практичні уміння і навички догляду за рослинами, виховати у них наукове розуміння явищ природи.

Розробляючи структуру і класифікацію мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів, ми виходили з науково обґрунтованого положення, що основними джерелами формування екологічної культури молодших школярів виступає пізнавальна діяльність учнів, що пов'язана із спостереженням навколишнього середовища; дослідницька діяльністьпередбачає не пасивне спостереження, а різноманітну активну природо-охоронну роботу; практична (прикладна) діяльність, щовиникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку. Екологічна робота використовується як засіб розвитку пошуково-пізнавальної активності школярів. При цьому вони стають широко обізнані про навколишню природу, оточуюче середовище, засвоюють досвід поміркованого ставлення людей до довкілля.

Існуюча система екологічної освіти та виховання учнів, яка базується переважно на інформаційній основі, не є достатньо ефективною. Вона не розв’язує повністю проблеми мотивації діяльності, спрямованої на охоронне та відтворювальне практичне ставлення до природного середовища. Формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів можливе за умови якісного оновлення методологічного та методичного забезпечення процесу екологічної освіти молодших школярів. Одним із показників сформованості мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів є їх самостійність - здатність приймати і реалізувати рішення із захисту природи без впливу дорослих.

Запропонована методика формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів за своїм психолого-педагогічним потенціалом продуктивніша й ефективніша порівняно з традиційною методикою екологічного виховання учнів.

З метою перевірки ефективності розроблених матеріалів ми провели експериментальне дослідження особливостей формування мотивів природо-охоронної діяльності молодших школярів. Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези та довели ефективність запропонованої методики формування мотивів природоохоронної діяльності в учнів початкових класів.

Авторська методика формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів за своєю сутністю є методикою самопізнання та творчості молодших школярів. Тому її основним досягненням є особистісне зростання учнів, прискорення темпів їх дорослішання. Саме такий школяр і мотивований до охоронного ставлення до природи. З таким же успіхом він мотивований і до інших форм практичної діяльності. Це дає підстави для висновку, що запропонована нами методика може бути використана при розв’язанні цілого ряду проблем навчально-виховної роботи в сучасній школі.