У 4 класі школярі глибше ознайомлюються з тваринним світом, зокрема, із різноманітністю тварин материків і океанів Землі, природних зон України, водойм, боліт, гір, лісів, луків, поля, степів та інших природних угруповань. Вивчають особливість тваринництва в рідному краї, його галузі, зв'язок із природними угрупованнями. Учні повинні вміти розрізняти найхарактерніші тварини природних зон України та природних угруповань рідного краю, найпоширеніші тварини рідного краю, встановлювати і пояснювати взаємозв’язки в природних зонах і природних угрупованнях, вміти характеризувати зменшення чисельності видів та різноманітності тварин, наводити приклади тварин, занесених до Червоної книги, робити висновки про різноманітність живої природи, планувати і проводити елементарні дослідження з використанням спостережень, дослідів, практичних робіт, користуватися новою літературою з метою пошуку нової інформації, здійснювати елементарні екологічні прогнозування змін у житті тварин під дією на них людини, брати участь у заходах з охорони тварин.
Уявлення і поняття, що формуються у молодших школярів, елементарні, але в той же час вони повинні бути науково достовірними.
Як показав аналіз змісту навчальної програми із курсу «Я і Україна», з класу в клас загальне поняття «тварини» збагачується новим змістом, розширюється його обсяг. Воно формується в молодших школярів на основі уявлень про окремих представників тваринного світу, створених внаслідок безпосередніх спостережень, перегляду кіно – та діафільмів, телепередач, розповідей учителя і батьків, читання дитячої науково-популярної та художньої літератури. Наприклад, учням у 2 класі необхідно збагнути, що до тварин належать комахи, птахи, звірі, розрізняють дикі та свійські тварини, а у 3 класі, що до тварин належать звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи, що серед них розрізняють рослиноїдних, хижих і всеїдних, учні дізнаються як розмножуються тварини, живляться, встановлюють причини руйнування ланцюгів живлення, їх пристосування до умов навколишнього середовища, значення тварин у природі та їх значення для людей. В 4 класі вони розглядають тварин, як компонент природних угруповань, формується уявлення про тваринництво, залежність його розвитку від природних умов.
Із класу в клас зростають також і вимоги щодо рівня знань молодших школярів про тварин (див. табл. 2).
Таблиця 2. Вимоги до знань молодших школярів про тварин
| Клас | Вимоги до знань учнів |
| 1 клас | - Учень має уявлення про різноманітність тварин, умови їх проживання, значення тварин для людини;- наводить приклади тварин найближчого оточення;- розпізнає тварини найближчого оточення;- встановлює найпростіші зв’язки між неживою природою та тваринами;- виявляє почуття шанобливого ставлення до тварин найближчого оточення. |
| 2 клас | - Учень має уявлення про групи тварин: комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі; дикі та свійські тварини; рослиноїдні, хижі і всеїдні тварини; про необхідність охорони тварин;- наводить приклади трьох-чотирьох назв кожної групи тварин своєї місцевості; трьох-чотирьох назв тварин, занесених до Червоної книги України;- розпізнає тварин за їх істотними ознаками;- встановлювати залежність життя і розвитку тварин від факторів неживої природи;- володіти способами пізнання природи найближчого оточення: спостереження, дослід, практична робота. |
| 3 клас | - Учень засвоїв елементарні поняття: «рослиноїдні тварина», «хижа тварина», «всеїдна тварина», «навколишнє середовище тварин», «необхідні умови для життя тварин»;- розширив і поглибив поняття: «комахи», «птахи», «плазуни», «земноводні», «риби», «звірі», «ланцюг живлення», «тварина – живий організм»;- має уявлення про передачу поживних речовин та енергії в ланцюгу живлення, про особливості поведінки тварин окремих груп, про деякі ознаки пристосування тварин до умов навколишнього середовища;- стисло характеризує значення тварин у природі і для людей (пізнавальне, моральне, естетичне, оздоровче, практичне); причини зникнення тварин на Землі та їх охорону;- встановлює зв’язки між тваринами і компонентами неживої природи (повітрям, водою, ґрунтом), тваринами і рослинами;- наводить приклади тварин із деякими ознаками пристосування до умов навколишнього середовища;- розпізнає комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів за їх істотними ознаками;- висловлює оцінні судження про ставлення інших і своє власне до тварин у природі;- досліджує і моделює ланцюги живлення в природі;- веде спостереження за сезонними змінами, що відбуваються в житті тварин різних груп;- бере посильну участь в охороні тварин своєї місцевості;- – виявляє моральні й естетичні почуття у ставленні до тваринного світу, пізнавальний інтерес до вивчення тварин. |
| 4 клас | - Учень має уявлення про особливості тваринного світу материків і океанів Землі;- встановлює взаємозв’язки між рослинами і тваринним світом природних зон;- розпізнає найхарактерніших тварин природних зон, деякі ознаки пристосування їх до умов навколишнього середовища;- має уявлення про тваринництво в рідному краї;- називає свійських тварин, яких розводять у рідному краї, кілька тварин, які занесено до Червоної книги рідного краю;- моделює взаємозв’язки в природних угрупованнях. |
Щоб простежити, як вимоги програми реалізовані в підручниках, ми здійснили аналіз їх змісту.
У структурі підручників «Я і Україна» для 1–4 класів виділяють текстовий і позатекстовий компоненти (апарат орієнтування, апарат організації засвоєння знань, ілюстративний матеріал). Кількісні дані компонентів у підручниках «Я і Україна» для початкової школи представлено у таблиці 3.
Таблиця 3. Кількісні дані компонентів у підручниках «Я і Україна»
| Компоненти підручника | Кількість компонентів | |||
| 1 клас | 2 клас | 3 клас | 4 клас | |
| Навчальні тексти | 3 | 4 | 10 | 11 |
| Додаткові тексти, представлені оповіданнями, віршами, прислів’ями та загадками | 3 | 7 | 2 | 0 |
| Ілюстрації | 14 | 22 | 18 | 10 |
Вважаємо, що у підручниках достатньо текстів та ілюстрацій, спрямованих на формування в учнів знань про тварин, а завдань творчого характеру, можна було б використати більше.
Детальніше зупинимось на підручнику 3 класу та розглянемо, як формуються уявлення і поняття про тварин.Знання про тварин в учнів 3 класу формуються у такій послідовності: «Тварини в природі», «Як розрізняють тварин», «Тварини – живі організми», «Різноманітність тварин у природі», «Чим живляться тварини?», «Ланцюги живлення», «Як розмножуються тварини», «Довкілля тварин», «Як тварини добувають корм», «Охорона тварин». Наукова інформація подана у вигляді статей. Статті підручника наповнені точним та цікавим матеріалом, містять науково достовірну інформацію, містять елементарні визначення про тварин. Малюнки – яскраві, виразні. Шрифт, яким написаний підручник, чіткий, відповідного масштабу. Розглянемо завдання, які пропонує підручник для формування уявлень і понять про тварин. Після кожної статті підручника пропонуються завдання типу: перевір себе, з’ясуй, поміркуй, пригадай, а також спостереження та практичні роботи. Всі завдання одноманітні та переважно репродуктивного характеру. Для того щоб сформувати повне уявлення чи поняття про той чи інший предмет, цих завдань виявляється недостатньо.
Таким чином, нами проаналізовано зміст програми і підручників з курсу «Я і України», виявлено, які знання про тварин формуються в учнів початкової школи.
2.2 Вибір та поєднання різних методів і засобів навчання в процесі формування знань про тварин у 3 класі
Для успішного забезпечення активного і осмисленого засвоєння молодшими школярами природничих знань велике значення має правильний вибір і застосування у навчальному процесі методів та засобів навчання.
Метод навчання – це спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності вчителя і учнів, які спрямовані на вирішення навчально-вихованих завдань, зазначає Волкова Н.П. [14,18].
При виборі та поєднанні методів дидактика рекомендує враховувати наступні критерії:
– відповідність методів принципам, цілям, завданням навчання і змісту навчальної теми;
– відповідність віковим особливостям і рівню підготовки школяра;
– відповідність конкретним умовам і відведеному часу;
– відповідність можливостям самого вчителя [17].
За словами О.Я. Савченка з усіх словесних методів найефективнішим для учнів початкової школи є бесіда. Бесіда, як метод навчання, є діалогом між учителем та учнями, що підпорядковується конкретній меті [58,63]. Цей метод широко застосовується у процесі навчання молодших школярів і має великі можливості в керуванні їхньою пізнавальною діяльністю. За допомогою системи запитань діти залучаються як до відтворення знань, так і до активної розумової діяльності. Вдало побудована бесіда спонукає учнів до висловлення власних міркувань, оцінних суджень. Це дозволяє виявити якість і глибину засвоєння навчального матеріалу, рівень мислення і здібностей дітей. Тим самим забезпечується постійний зворотний зв’язок, на основі якого здійснюється контроль і коригування процесу навчання. Крім того, сприймання учнями оцінки вчителем своїх знань та умінь, зіставлення їх зі змістом запитань і завдань, з відповідями інших учнів привчає школярів до самоконтролю, формує їх самооцінку. Постановка запитань активізує учнів, дозволяє залучати до роботи дітей із різною підготовкою, враховувати їхні індивідуальні можливості. Диференціація запитань створює ситуацію успіху, яка підтримує увагу та інтерес до навчання.