Одним із завдань нашого дослідження було розробити методику формування знань про тварин на уроках «Я і Україна. Природознавство» та експериментально перевірити її ефективність. Для виконання даного завдання ми вдалися до формувального експерименту, який здійснювався протягом 2007–2008 навчального року. Експериментальна робота проводилась на базі 3 класу Підгір'янської початкової школи та 3 класу Пониквянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бродівського району Львівської області.
У педагогічному експерименті взяли участь 38 учнів. Серед них визначено контрольний клас (20 учнів) та експериментальний клас (18 учнів). Класи були відібрані з приблизно однаковими рівнями навчальних досягнень учнів та умовами навчання.
Експериментальне навчання проводилась на базі початкової школи як особисто нами під час педагогічної практики, так і вчителем, який працював за запропонованими нами матеріалами. Дослідження проводилося на матеріалі розділу «Тварини в природі». Уроки в контрольному класі проводилися за традиційною методикою навчання.
Врахувавши дидактичні умови та етапи формування природничих уявлень і понять, дібравши оптимальні методи і засоби навчання ми розробили конспекти уроків із метою формування і розширення знань про тварин у 3 класі (див. § 2.2).
Під час виконання завдань учитель допомагає учням, контролює їх. Після закінчення роботи проводиться бесіда з класом. Звітує кожна група, а інші діти спостерігають, доповнюють відповіді, роблять висновки. Спільно вони встановлюють зв’язок між змінами в неживій природі та змінами в житті тварин.
Також спостереження за тваринами ми проводили фронтально під час екскурсій у природу. Для актуалізації знань конкретних тварин, учитель використовує загадки. Наприклад, він підводить дітей до горобця і загадує загадку, або просить знайти тварину, про яку йдеться в ній: «Бідовий хлопчик в теплій сорочині, по дворах стрибає, крихти збирає». Діти знаходять і називають птаха, вказують, за якими ознаками його впізнали. Учитель пропонує провести спостереження за пташкою: де живе, як вигодовує своїх дітей, чому не відлітає в теплі краї, що їсть взимку? Зверталася увага і на тих птахів, які відлетіли в теплі краї. Встановлюється залежність між перелітними та зимуючими птахами в природі.
Із метою визначення рівня навчальних досягнень учнів експериментального та контрольного класів наприкінці вивчення розділу «Тварини в природі» і встановлення впливу запропонованої нами методики на ефективність формування у молодших школярів природничих знань, ми провели підсумкове контрольне опитування учнів. Підсумкове опитування проводилося на уроці, що відповідав змістові підсумкової тематичної роботи із курсу «Я і Україна. Природознавство». Контрольний зріз проводився у формі письмових завдань (див. додаток А), які поділялися на чотири рівні: низький, середній, достатній та високий (відповідно до «Системи контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів»):
Змістову основу завдань становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна. Природознавство» в 3 класі. Процесуальний аспект завдань передбачав певний рівень сформованості знань, умінь та навичок у молодших школярів на кінець вивчення розділу, відповідно до вимог, зазначених у чинних навчальних програмах.
Критеріями оцінювання результатів виконання учнями завдань підсумкового опитування були якість виконання завдань (правильність і повнота відповіді).
Кількісний і якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального та контрольного класів підсумкових завдань, а також рівень самостійності учнів у процесі їх виконання представлені у таблиці 4.
Таблиця 4. Результати виконання учнями контрольних завдань
| Клас | Високий рівень | Достатній рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| (у%) | ||||
| Експериментальний клас | 50,0 | 32,5 | 11,0 | 5,5 |
| Контрольний клас | 21,0 | 33,0 | 36,0 | 10,0 |
Аналіз даних таблиць показує, що в результаті експериментального навчання спостерігається помітно вищий рівень засвоєння молодшими школярами знань про тварин.
Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань в експериментальному і контрольному класах свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики на процес формування у молодших школярів знань про тварин під час навчання в початковій школі.
Таким чином, запропонована нами методика є ефективною для застосування у навчальному процесі і при правильній організації навчально-виховного процесу забезпечить належне покращення результативності навчання молодших школярів.
Висновки
На основі узагальнення результатів теоретико-експериментального дослідження можна зробити такі висновки:
Курс природознавства передбачає засвоєння молодшими школярами системи уявлень та елементарних понять, які визначаються у навчальній програмі та у підручниках. Між ними існує ієрархічна залежність, зумовлена різним рівнем їх узагальнення.
Вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форма відображення навколишнього світу. Із відчуттів виникає сприйняття – складний процес сприймання і перетворення інформації, що забезпечує відображення об’єктивної реальності та орієнтацію у довкіллі. Завдяки сприйманню виникає уявлення як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений уявою. Від чуттєвих сприймань і уявлень за допомогою мислення людина піднімається до розкриття сутності предметів і явищ, тобто на вищий ступінь пізнання – до утворення понять.
Враховуючи те, що формування природничих знань неможливо досягнути тільки шляхом запам’ятовування визначень і відтворення окремих фактів, для цього створюються певні дидактичні умови.
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, врахування вікових особливостей молодших школярів, змісту природничого матеріалу, загальновизнаних умов формування знань нами встановлено, що ефективність процесу формування у молодших школярів знань про тварин залежить від сукупності таких дидактичних умов:
· здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого матеріалу;
· дотримання поетапності формування природничих уявлень і понять;
· вибір та поєднання різних методів та засобів навчання під час формування знань про тварин;
· використання пізнавальних завдань для застосування сформованих знань.
Дотримання у навчальному процесі сукупності вищеназваних умов забезпечить ефективне формування у молодших школярів знань про тварин.
У процесі формування в учнів знань і розкриття закономірностей (сталих взаємозв’язків) природи слід пам’ятати, що однією з рис системи знань є рухомість і динамічність, бо всі уявлення і поняття нерозривно пов’язані між собою. Відмінність між ними відносна, оскільки за певних умов одне поняття переходить в інше. Як у науці, так і в навчанні, розвиток знань відбувається двома шляхами:
1) виникнення нових уявлень і понять;
2) розширення (за обсягом), поглиблення (за змістом), уточнення знань і сходження на вищий ступінь узагальнення (абстракції).
Кожне поняття на певному відрізку процесу навчання (засвоєння змісту теми, розділу, класу, курсу початкової школи) має свій початковий і кінцевий рівень сформованості, визначений у навчальних програмах та підручниках.
Проаналізувавши чинні навчальні програми та підручники з курсу «Я і Україна» ми визначили, які знання про тварин передбачено сформувати у молодших школярів протягом навчання в початковій школі.
Нами розроблено методику формування в учнів 3 класу знань про тварин, яка ґрунтувалася на таких положеннях:
- керівництво пізнавальною діяльністю учнів під час формуванні знань про тварин полягає в тому, щоб допомогти дітям на певному матеріалі (текстах підручника, навчальних картинах, натуральних об’єктах, результатах спостережень) виділити основні, істотні ознаки, узагальнити їх, зробити висновки; дати доступне визначення нового поняття; зіставити сформоване нове поняття з тими, які були раніше засвоєні учнями, і тим самим ввести його в загальну систему знань; провести роботу по закріпленню нових знань, перевірити, як діти вміють ним оперувати.
- дотримання етапів та умов формування природничих знань.
- добір і оптимальне поєднання методів та засобів навчання, які забезпечують формування знань про тварин у молодших школярів, повинні здійснюватися з урахуванням мети, завдань навчання і змісту навчальної теми; вікових особливостей та рівня підготовки учнів; можливостей учителя та матеріально-технічної бази школи.
Розроблена експериментальна методика процесу формування у молодших школярів знань про тварин на основі означених дидактичних умов раціонально поєднала в собі наочно-образні, словесні, практичні методи, прийоми і засоби навчання, алгоритмізувала спільну діяльність учителя та учнів. Чільне місце в процесі експериментального навчання займало використання опорних схем і пізнавальних завдань.
Експериментально доведено ефективність запропонованої методики формування у молодших школярів знань про тварин. Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального експерименту, було зростання в експериментальному класі кількості учнів, що досягли високого рівня сформованості природничих знань, порівняно з контрольним класом, та зменшення кількості учнів, що виявили низький рівень знань. Учні експериментального класу швидше орієнтуються у нових навчальних ситуаціях і застосовують набуті знання й уміння, у них вищий пізнавальний інтерес та прагнення знаходити відповіді на запитання, шляхи розв’язання пізнавальних завдань.
Таким чином, при застосуванні на практиці розробленої методики, реалізується гіпотеза дослідження. Якщо розробити і впровадити на практиці методику, яка враховує етапи і умови формування природничих знань, зміст знань про тварин, передбачає оптимальний добір і поєднання методів та засобів навчання, то це сприяє підвищенню знань молодших школярів.