Смекни!
smekni.com

Формування дискурсивної компетенції студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів (стр. 6 из 7)

Теорія дискурсу – порівняно молода галузь знань, а тому має широкі можливості для розв’язання цілої низки питань комунікативної і функціональної лінгвістики, когнітивної психології і лінгводидактики, відповідно, перспективу подальших досліджень убачаємо в наступності і спадкоємності у засвоєнні поняття дискурсу, забезпеченні міжпредметних зв’язків у формуванні дискурсивної компетенції, створенні навчально-методичних комплектів, практикумів з теорії дискурсу і дискурсивного аналізу тексту для забезпечення вимог кредитно-модульної системи навчання у вищій школі України.


ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Кучерява О.А. Дискурсивна компетенція як складова фахової підготовки майбутніх словесників // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. – Випуск XXXVIII (38). – С. 288 – 292.

2. Кучерява О.А. Педагогічний дискурс у сфері професійної комунікації (теоретичний і дидактичний аспекти) // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. – Випуск XXXIX (39). – С. 279 – 283.

3. Кучерява О.А. Лінгвокогнітивна модель дискурсивної діяльності майбутніх словесників // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. – Випуск XXXXІІ (42). – С. 339 – 343.

4. Кучерява О. Теоретико-методичні засади спецкурсу “Дискурсивний аналіз тексту” // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2006. – № 8. – С. 91 – 95.

5. Кучерява О.А. Значення слова в комунікативно-функціональному аспекті // Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации: Материалы Х Международной конференции по функциональной лингвистике (Ялта, 29 сентября - 4 октября 2003г.). – Ялта, 2003. – С. 193 – 194.

6. Кучерява О. Місце дискурсивних умінь у забезпеченні комунікативно-діяльнісного навчання рідної мови // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2004. – Вип. 34. – Ч. 2. – С. 461 – 465.

7. Кучерява О.А. Дискурсивна, соціокультурна, лінгвокраїнознавча компетенція: спроба розмежування суміжних понять // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. / За заг. ред. Л.А. Лисиченко. – Харків, 2005. – Вип. 17. – С. 130 – 134.

8. Кучерява О.А. Дискурсивний аналіз у вищій школі // Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках: Материалы ІІ Международной научной конференции (Днепропетровск, 14-15 апреля 2005 г.) / Составитель Т.С. Пристайко. – Днепропетровск: Пороги, 2005. – С. 233 – 236.

9. Кучерява О. Функціонально-комунікативний підхід до формування дискурсивної компетенції мовця // Теорія і практика викладання української мови як іноземної: Зб. наук. пр. – Львів, 2006. – Вип. 1. – С. 55 – 56.

10. Горіна Ж.Д., Кучерява О.А. Дискурсивний аналіз тексту: методичні рекомендації до навчальної програми за вимогами кредитно-модульної системи. – Одеса, 2007. – 39 с.


АНОТАЦІЯ

Кучерява О.А. Формування дискурсивної компетенції студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання (українська мова). – Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Одеса, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі формування дискурсивної компетенції у сфері писемної комунікації студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів; розроблено, науково обґрунтовано й апробовано експериментальну методику, зміст якої узгоджено з трьома етапами лінгводидактичної моделі: когнітивно-збагачувальним, операційно-аналітичним і комунікативно-дослідницьким; запропоновано систему вправ, спрямованих на формування вмінь, які складають основу дискурсивної компетенції, схеми повного і часткового дискурсивного аналізів тексту, уточнено сукупність методів і прийомів роботи, а також організаційні форми, і визначено педагогічні умови, які забезпечують ефективність процесу формування дискурсивної компетенції у сфері писемної комунікації; визначено критерії (знання термінологічної бази дискурсології, інтенційність, ситуативність, мовностилістичне оформлення дискурсу, структурна і граматична організація дискурсу) та показники, охарактеризовано рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості дискурсивної компетенції у сфері писемної комунікації.

Ключові слова: дискурс, текст, писемна комунікація, дискурсивний аналіз тексту, дискурсивна компетенція.


АННОТАЦИЯ

Кучерявая О.А. Формирование дискурсивной компетенции студентов филологических факультетов высших учебных заведений. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения (украинский язык). – Южно-Украинский государственный педагогический университет имени К.Д. Ушинского, Одесса, 2008.

Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования дискурсивной компетенции в сфере письменной коммуникации студентов филологических факультетов высших учебных заведений. Уточнены понятия “текст” и “дискурс”, охарактеризированы грамматические, семантико-прагматические, когнитивные и психолингвистические аспекты структуры дискурса.

Анализ лингвистической и лингводидактической литературы позволил сформулировать рабочее определение дискурсивной компетенции, под которой мы понимаем способность языковой личности порождать и воспринимать целостные дискурсы разных типов (устные и письменные) для достижения коммуникативного намерения в рамках конкретной ситуации общения, учитывая специфику семантико-прагматической и грамматической организации выбранного типа дискурса на макро- и микроуровне и взаимосвязь экстралингвистических и лингвистических компонентов. Психологические, психолингвистические и лингвистические характеристики устной и письменной речи определили особенности формирования дискурсивной компетенции в сфере устной и письменной коммуникации.

В процессе исследования были выделены основные критерии оценивания уровней сформированности дискурсивной компетенции в письменной речи студентов филологических факультетов (знание терминологической базы дискурсологии, интенциональность, ситуативность, стилистическое оформление дискурса, структурная и грамматическая организация дискурса), в соответствии с которыми была дана характеристика высокому, достаточному, среднему и низкому уровням сформированности дискурсивной компетенции в сфере письменной коммуникации.

Робота по формированию дискурсивной компетенции проводилась в двух направлениях: 1) усвоение концептуальных основ теории дискурса и овладение приемами дискурсивного анализа текста; 2) усвоение лингвостилистических характеристик типологических форм дискурса.

На формирующем этапе эксперимента была разработана лингводидактическая модель формирования дискурсивной компетенции студентов филологических факультетов, которая включала три этапа: когнитивно-обогощающий, операционально-аналитический, коммуникативно-исследовательский.

Каждый этап лингводидактической модели был согласован с содержанием соответствующего модуля по экспериментальной программе курса “Дискурсивный анализ текста”, которая была построена на основе кредитно-модульной системы. Когнитивно-обогощающий этап соответствовал модулю “Основы теории дискурса” и предполагал усвоение концептуальных основ теории текста и дискурса, формирование умений выделять и анализировать семантико-прагматические аспекты и структуру дискурса, устанавливать связь между лингвистическими и экстралингвистическими компонентами дискурса. На данном этапе студенты, работая с художественно-литературным дискурсом, выполняли информационно-рецептивные и аналитические упражнения. Операционально-аналитический этап согласовывался с модулем “Основы дискурсивного анализа художественного текста” и был посвящен формированию у студентов умений проводить полный и частичный дискурсивный анализы художественного текста, особое внимание уделялось изучению особенностей построения и восприятия художественно-литературного дискурса, проработке умений анализировать коммуникативную ситуацию, определять коммуникативную цель, жанр текста и т. д. Коммуникативно-исследовательский этап соответствовал модулю “Лингвостилистическая характеристика типологических форм дискурса” и основывался на организации самостоятельной учебно-исследовательской и творческой деятельности студентов, обеспечивая активизацию коммуникативной деятельности студентов, усвоение разных типов дискурсов в процессе самостоятельного исследования их типологических особенностей, формированию умений различать и употреблять ключевые маркеры разных типов дискурсов, оформлять и воспринимать целостные дискурсы в соответствии с коммуникативным намерением и коммуникативной ситуацией.

Методика формирования дискурсивной компетенции студентов филологических факультетов была основана на общих принципах дидактики высшей школы и частных принципах развития связной речи, а также учитывала специфику кредитно-модульной системы обучения и особенности формирования дискурсивной компетенции в письменной речи.

Педагогическими условиями эффективного формирования дискурсивной компетенции студентов филологических факультетов были: обеспечение практической направленности в процессе усвоения основных понятий теории текста и дискурса, выполнение лингвистического анализа текста в когнитивно-дискурсивном аспекте, погружение студентов в активную коммуникативно-речевую деятельность.

На заключительном этапе исследования путем сопоставления результатов констатирующего и контрольного срезов была установлена эффективность разработанной методики: большинство студентов экспериментальной группы достигло высокого и достаточного уровня сформированости дискурсивной компетенции в письменной речи.