Форми організації навчання природознавству в початковій школі (стр. 15 из 18)

Після проведення різних форм організації навчання, ми помітили, що діти не тільки дізналися багато нової цікавої інформації, але й краще засвоїли навчальний матеріал, у них зріс пізнавальний інтерес.

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити ефективність запропонованої методики поєднання різних форм організації навчання під час вивчення природознавства в початковій школі. Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації навчального процесу.

У процесі експериментального дослідження ми проводили поточні контрольні опитування учнів після завершення вивчення кожного розділу навчальної програми. Їх метою було визначити рівні сформованості навчальних досягнень учнів експериментального та контрольного класів, і тим самим встановити, як впливає запропонована нами методика на ефективність формування у молодших школярів природничих знань.

Опитування учнів проводилося у формі письмових контрольних робіт на узагальнюючих уроках, що відповідають змістові підсумкових тематичних робіт із природознавства в 3 класі. Таких робіт було чотири — наприкінці вивчення розділу (див. додаток А). Основними критеріями оцінювання результатів виконання завдань були правильність і повнота відповіді учнів.

Узагальнені результати виконання школярами контрольних робіт подані в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати опитування учнів упродовж формувального експерименту

Назва розділу	Клас	Рівні навчальних досягнень учнів(у %)
		Високий	Достатній	Середній	Низький
„Нежива природа”	Експериментальний	25,0	33,3	33,3	8,4
	Контрольний	26,1	34,8	30,4	8,7
„Зелене диво Землі”	Експериментальний	29,2	45,8	20,8	4,2
	Контрольний	26,1	39,1	26,1	8,7
„Тварини в природі”	Експериментальний	33,3	37,5	25,0	4,2
	Контрольний	5	34,8	30,4	8,7
„Людина —живий організм”	Експериментальний	33,3	50,0	16,7	0,0
	Контрольний	26,1	39,1	30,4	4,3

Зіставивши результати, отримані на початку формувального експерименту (після вивчення розділу „Нежива природа”), та результати, отримані наприкінці навчального року (після вивчення розділу „Людина —живий організм”), ми дійшли висновку, що в експериментальному класі збільшилась кількість учнів, які досягли високого рівня навчальних досягнень на 8,3 % і достатнього рівня — на 16,7 %. Кількість учнів, що виявили середній та низький рівні сформованостізнань, зменшилась на 13,7 % і на 8,4 % відповідно.

Слід зазначити, що в контрольному класі також відбулись певні зміни у рівнях навчальних досягнень учнів протягом навчального року, але вони незначні. Зокрема, кількість учнів, що досягли високого навчальних досягнень, не змінилась, а достатнього рівня — збільшилась на 4,3 %. Кількість учнів, що виявили середній рівень сформованості навчальних досягнень теж не змінилася, а кількість учнів, що виявили низький рівень зменшилась на 4,4 %.

Порівняльні результати експериментального дослідження покажемо за допомогою діаграми (див. рис. 2 і рис. 3).

Рис. 2. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального класу

Рис. 3. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів контрольного класу

Отримані результати показали динаміку просування учнів по рівнях сформованості навчальних досягнень із природознавства упродовж формувального експерименту.

Порівняння вихідних та кінцевих результатів формувального експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики поєднання різних форм організації навчання природознавства в 3 класі.

ВИСНОВКИ

Уроки природознавства потрібно будувати так, щоб вони були захоплюючими, цікавими, щоб успіхи у навчанні породжували в учнів почуття радості, пізнавальні інтереси. Дитяча допитливість і цікавість поступово має переростати у практичний інтерес до знань.

Вчитель повинен вміти організувати навчально-виховний процес так, щоб він сприяв навчанню, розвитку і вихованню дітей. Для цього вчитель повинен використовувати різні принципи, методи, прийоми і форми навчання. До форм організації навчання природознавства в початковій школі відносять урок, позакласну, позаурочну форми роботи.

Основною формою організації навчання є урок. На уроках вивчається матеріал, визначений навчальною програмою. При цьому велике значення має правильна організація самого процесу навчання. Всі уроки повинні відповідати програмовим вимогам і проводитись на належному теоретичному та методичному рівні.

Типологія уроків з природознавства включає такі:

- комбінований урок;

- урок-екскурсія;

- предметний урок;

- узагальнюючий урок;

- урок засвоєння нових знань.

Залежно від змісту, теми, вікових особливостей учнів, рівня їхнього розвитку, наявності обладнання, вчитель визначає, який тип уроку природознавства слід застосувати.

Усі види позаурочних занять (робота в куточку живої природи, на географічному майданчику, на шкільній навчально-дослідній ділянці, завдання для учнів на літо, домашні навчальні роботи) тісно пов’язані з уроками й спрямовані на виконання навчально-виховний завдань, передбачених чинною навчальною програмою з природознавства.

Позаурочна робота з природознавства має велике значення у навчальному процесі початкової школи. Вона сприяє розширенню знань учнів, набутих на уроках, їх конкретизації, формує уміння і навички практичного характеру, викликає інтерес до навколишнього світу, розвиває мислення молодших школярів.

У процесі вивчення природознавства значну роль відіграє і позакласна робота (індивідуальна, групова, масова), спрямована на розширення і поглиблення знань, умінь, навичок. Зміст її виходить за межі навчальної програми, відповідно до запитів та інтересів дітей. Дана форма роботи дає широкий простір для виявлення ініціативи учнів і виховує в них такі цінні риси, як відповідальність за доручену справу, охайність, наполегливість.

Усі форми організації навчання природознавства в єдності є засобами всебічного розвитку особистості дитини.

Проводячи експериментальне дослідження в початковій школі щодо використання різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства, ми дійшли висновку, що цілеспрямоване їх поєднання та використання у навчальному процесі позитивно впливає на рівень навчальних досягнень учнів початкової школи, сприяє підвищенню у них пізнавальних інтересів. Загальною тенденцією, виявленою під час аналізу результатів формувального експерименту, було підвищення, порівняно з контрольним класом, кількості учнів експериментального класу, що досягли високого рівня навчальних досягнень із природознавства на кінець навчального року.

Добре спланована позаурочна і позакласна робота не перевантажувала учнів, а, навпаки, значно полегшувала сприйняття і засвоєння ними навчального матеріалу на уроках природознавства. У процесі позакласної роботи вчитель мав змогу глибше пізнати особистість кожної дитини, виявити її психологічні можливості й особливості, правильно спрямувати здібності.

Таким чином, проведене експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що використання різних форм організації навчання природознавства в початковій школі (усіх типів уроків, усіх видів позаурочної та позакласної роботи) є ефективним засобом формування природничих знань учнів молодшого шкільного віку. Така робота активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, задовольняє їхні запити та інтереси, доповнює й розширює зміст програмового матеріалу, сприяє його глибшому засвоєнню молодшими школярами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність”. — К.: Либідь, 2006. — 480 с.

2. Анн Л.Ф. Психологический тренинг с подростками. — СПб.: Питер, 2005. — 271 с.

3. Бабій М.Ф. Нові психологічні напрями організації навчального процесу з природознавства. — Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. — 118 с.

4. Будмаев Б.Ц. Психология и методика ускоренного обучения. — М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. — 272 с.

5. Бондар В.І. Дидактика. — К.: Либідь, 2005. — 240 с.

6. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства впочаткових класах. — К.: Веселка, 1998. — 334 с.

7. Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі // Початкова школа. — 2003. — № 2. — С. 41-46.

8. Байбара Т.М. Природознавство в курсі „Я і Україна” // Навчання і виховання учнів 3 класу: Методичний посібник для вчителя / Упор. О.Я. Савченко. — К.: Початкова школа, 2004. — С. 300-318.

9. Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Початкова школа. — 1991. — № 4. — С. 33-36.

10. Барабаш Ю.Г., Позінкевич Р.О. Педагогічна майстерність:теоретичні й навчально-методичні основи. — Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. — 472 с.

11. Біда О.А. Досліди на уроках природознавства та сільськогосподарської праці // Рідна школа. — 2000. — № 2. — С. 53-54.

12. Біда О.А. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства. — К. :Науковий світ, 2000. — 44 с.