Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна" (стр. 7 из 8)

2. Порівняйте це деревце з іншими, що росте поряд. Високе воно чи ні?

Який у дерева стовбур? Чи багато у дерева гілок? Які вони? Куди спрямовані? Опишіть дерево? Намалюйте своє дерево.

3. Намалюй листочки з свого дерева. Чи є на твоєму дереві квіти – які вони, який мають запах?

Ми пропонували також такі практичні завдання:

Намалюй плакат, який знайомить з правилами поведінки у парку, лісі, гаю:

– коли побачиш мурашник;

– коли знайдеш пташине гніздо;

– коли побачиш гарну квітку і захочеш зірвати її;

– коли зустрінеш маленьких лісових тварин (зайченят, їжаченят і т.д.);

– коли збиратимеш гриби та ягоди;

– коли побачиш понівечені дерева та кущі.

У позаурочній роботі намагались залучити школярів до догляду за кімнатними рослинами.

Формуючи екологічну культуру молодших школярів, на уроках використовували казки, цікавий матеріал про рослини і тварини, організовували роботу із таблицями, підручником, малюнками

Урок: Тварини навесні

Вивчення нового матеріалу

Хвилинка-цікавинка.

1. Чи відомо вам, що в кожній бджолиній сім'ї є бджоли-розвідниці?

Знайшовши медоносні рослини, вони повертаються у вулик і своєрідним танцем повідомляють про свою знахідку. Потім вилітають з вулика, а за ними – всі ті, кого вони сповістили «танком» про свою знахідку.

2. Мурашки – великі трудівниці. У них чітко розподілені обов'язки. У мурашнику, а це їхній дім, є самці, самки, робочі мурашки, годувальниці, воїни. Усі трудяться спільно, допомагаючи одна одній, повідомляють одна одну про знайдену здобич. Мурашка може тягти комаху, у кілька разів важчу за себе. Лісові мурашки знищують багато шкідників, які зимують в опалому листі. Мурашки – корисні комахи, їх потрібно охороняти.

3. В Україні живе близько 358 видів птахів. З них найбільше горобців і шпаків. Це цікаво знати:

*Синичка з'їдає за день комах стільки, скільки важить сама.

*Шпак тільки за сніданок поїдає 50–60 комах.

*Ластівка за літо з'їдає близько мільйона комах.

*Будь-яке пташеня з'їдає за день їжі більше, ніж важить саме.

*Грак за рік знищує до 8 тис. дротяників – черв'яків, які підточують
коріння культурних рослин.

*Ластівки, шпаки, жайворонки, дрозди, солов'ї, лелеки з нашої
країни летять зимувати в Африку. Качки, лебеді, чаплі відлітають до
узбережжя Чорного і Азовського морів.

*До нас на зиму з півночі прилітають синиці, снігурі, чижі,
шишкарі.

Робота з таблицею «Правила поведінки в природі».

*У лісі навесні не галасуйте, щоб не злякати пташок, які висиджують
малят.

*Не підходьте до гнізд і не чіпайте їх руками.

*Не розпалюйте вогнищ.

*Не залишайте після себе сміття.

*Для букета зірвіть кілька квіток.

*Не зривайте квітів, які занесені до Червоної книги.

*Не ламайте дерев і кущів.

*Не руйнуйте мурашників.

*Не ловіть метеликів.

– Які умовні знаки, можна намалювати, знаючи ці правила?

2.3 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що якість екологічних знань молодших школярів підвищиться, якщо вдало поєднати різні форми, методи та засоби навчання на уроках з курсу «Я і Україна», ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився 2007–2008 навчального року на базі навчально-виховних комплексів с. Цеценівка та с. Людвиці Шумського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяли участь 36 учнів других класів даних комплексів. Серед них визначено експериментальний клас 2-А – 18 учнів та контрольний клас 2 – Б – 18 учнів.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику формування екологічних знань у молодших школярів. За допомогою поєднання різноманітних форм роботи, методів та засобів навчання, ми намагались ознайомити учнів із неживою природою, рослинним і тваринним світом, розвивати у дітей спостережливість, інтерес до пізнання природи, любов та бережливе ставлення до неї.

Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання, індивідуальні бесіди з школярами.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна» у 2 класі з розділу» Природа навколо нас»

Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»

1. Склади ланцюг живлення між лисицею, зайцем і озимою пшеницею.

2. Доповни речення:

Людина не може жити без природи, тому що…

Ластівка відлітає у теплі краї, тому що взимку…

3. Підкресли речення, у яких йдеться про осінні явища у природі:

Опадає листя з дерев і кущів.

Цвітуть яблуні.

Сонце на небосхилі стоїть низько, холодає.

Пробуджуються від зимового сну комахи.

Небо вкрите затяжними хмарами, ідуть затяжні дощі.

З’являються листочки на деревах.

Жовтіють і відмирають трав’янисті рослини.

4. Твої дії, коли побачиш їжачка:

а) зловиш і принесеш додому; б) зловиш і принесеш до школи; в) поспостерігаєш за ним і не будеш ловити, лякати.

Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була правильність і повнота виконання завдання.

Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Результати досягнення учнями рівня знань

№зрізу знань	Кількість учнів, що досягли рівня знань (у%)
	високого		достатнього		середнього		низького
	Експер.клас 18	Контр.клас18	Експер.клас	Конт.клас	Експер.клас	Контр.клас	Експе.клас	Контр.клас
1	8(44%)	6(34%)	8(44%%)	8(44%)	2(12%)	4(22%)	-	-

Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.

У процесі індивідуальних бесід з учнями ми намагались отримати відповіді на такі запитання:

1. Чи подобається тобі доглядати за кімнатними рослинами у куточку живої природи?

2. Чи підгодовував пташок узимку?

3. Чи бажаєш ти стати захисником природи?

Результати відповідей наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Результати відповідей учнів на запитання учителя

№ п/п	Відповіді учнів
	«так дуже»		«іноді»		«ні»
Експ.клас	Контр.клас	Експ.клас	Контр.клас	Експ.клас	Контр.клас
1	10 (56%)	8 (44%)	8 (44%)	9 (50%)	-	1 (6%)
2	12 (67%)	8 (44%)	6 (33%)	6 (33%)	-	4 (23%)
3	15 (83%)	10 (56%)	3 (17%)	8 (44%)	-	-

Порівняння результатів відповідей показав, що серед учнів експериментального класу більше тих, хто прагне охороняти природу.

Таким чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики на якість екологічних знань, умінь та навичок учнів.

Висновки

Результати дослідження зводяться до такого:

1. Аналіз проблеми в науковій літературі показав, що екологічна освіта є неперервним процесом навчання, виховання і розвитку особистості, спрямованим на формування системи наукових і практичних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які забезпечують відповідальне ставлення людини до навколишнього середовища.

2. З’ясовано завдання екологічної освіти, що стоять перед початковою школою:

– формування елементарних знань про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи, про норми і правила екологічно доцільної поведінки;

– формування вміння встановлювати екологічні взаємозв’язки у природі;

– виховання у школярів ціннісного і відповідального ставлення до навколишнього середовища і здоров’я, формування готовності до його активної охорони

– формування здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки, активної життєвої позиції;

– виховання любові до природи та вміння поводитися в природному середовищі.

3. З’ясовано, що умовами реалізації екологічної освіти є:

– врахування вікових, індивідуально-психологічних та пізнавальних особливостей учнів;

– організація безпосередньої діяльності учнів з питань охорони навколишнього середовища, своє місцевості під час навчально-пізнавальної і суспільно-корисної праці;

– відбір оптимальних форм, методів та засобів навчання і виховання;

– виховання в учнів бережливого, чуйного, господарського ставлення до навколишнього середовища особистим прикладом вчителя.

3. Виявлено, що навчальний курсу «Я і Україна» забезпечує природничо-наукову основу розуміння молодшими школярами необхідності охорони природи, оскільки в цьому курсі особлива увага приділяється формуванню конкретних знань про неживу і живу природу.

4. Схарактеризовано основні форми навчання у процесі здійснення екологічної освіти (урок, позакласна робота, позаурочна робота); методи і засоби навчання (бесіда, розповідь, спостереження, дидактична гра, завдання екологічного змісту, загадки, прислів’я, приказки).