Смекни!
smekni.com

Фізичне виховання молодших школярів у напрямку родина-школа (стр. 11 из 11)

2. Констатуючий експеримент виявив, що найвідчутнішими вадами традиційного виховання в школі, зокрема, фізичного, є його недооцінка і недостатня особистісна зорієнтованість низька прогностична спроможність родинно – шкільного виховання і як наслідок несвідоме безвідповідальне ставлення більшості дітей і їх родин до фізичного стану здоров'я. Тому експериментальна частина роботи була спрямована на саме удосконалення змісту і основних шляхів взаємодії родини і школи з організації фізкультурно – оздоровчої діяльності молодших школярів:

– основними критеріями означеної особистостісної якості виступають потреба у самовдосконаленні через фізкультурно – оздоровчу діяльність, ставлення особистості до фізичної культури, її схильність до самопізнання;

– рівень сформованості в учнів початкових класів свідомого ставлення до свого здоров’я: вихідний, низький, середній та високий. При цьому, як у сільських, так і у міських школярів переважає низький рівень свідомого ставлення до свого здоров'я (70%); при цьому суттєвої різниці у ставленні учнів експепериментальних і контрольних класів не зафіксовано (наприклад, середній рівень властивий 24,2% експериментальних і 25,5% контрольних класів).

3. Школа відіграє значну роль у закріпленні знань з основ фізичного виховання та переходу їх у стійкі переконання, вироблення вмінь та навичок фізичного вдосконалення і самовдосконалення.

Але здебільшого ці функції притаманні родині. Саме цій інституції властиві: природність виховного впливу, стійке і постійне прагнення усіх генетично близьких дитині людей поділитися своїм роками виваженими досвідом стосовно певних життєвих ситуацій, актуальних проблем і потреб дитини. На конкретних життєвих прикладах, «забарвлених» незвичністю життєвого буття минулих поколінь дитина краще сприймає духовні цінності, в тому числі переваги здорового способу життя.

4. У дослідженні виявленні своєрідні виховні родинні засоби фізичного виховання (приклад вплетений у генофонд роду, переконання на фоні душевної єдності спостереження індивідуально своєрідної ситуації її розвитку) та специфічні шляхи школи в означеному напрямку (організація стимулювання, педагогічна корекція фізкультурно – оздоровчої діяльності) поєднання яких дозволило коректувати педагогічну сутність феномену «взаємодії родини і школи» у процесі фізичного виховання учнів. Вона полягає у співтворчості, у співдружності цих інституцій виховання, компетентному взаємо доповненні їх педагогічних зусиль:

а) педагогічна просвіта, яка націлена на підтримку в дитини необхідності у фізкультурно-оздоровчій діяльності;

б) позитивне спілкування в підсистемах «учень – дорослий», «учень – учень» на основі спільної оздоровчо-спортивної діяльності;

в) досвід фізичного самовдосконалення накопичений учнем через наслідування позитивного прикладу родинного оточення. Апробація розробленої педагогічної технології взаємодії родини і школи у цілеспрямованому впливі на виховання відповідального ставлення учнів до власного здоров'я засвідчила, що необхідним і достатніми умовами школярами відповідальності за зміцнення власного здоров'я і формування на цій основі потреби і вмінь фізичного самовдосконалення4

г) організація змістових і емоційно насичених фізкультурно-оздоровчих заходів з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

5. Провідними формами взаємодії родини і школи І ступеня у фізичному вдосконаленні учнів виступають «Старти здоров'я», педагогічно спрямовані фізкультхвилинки і динамічні паузи, веселі рухливі перерви, педагогічна школа для батьків, тематичні батьківські збори, родинні виховні заходи.

6. Основними умовами ефективності запропонованого змісту, взаємодії родини і школи у фізичному вихованні є6

– установленість результатів педагогічних зусиль в означеному плані і перш за все – забезпечені позитивної динаміки формування здоровя в учнів;

7. Ефективність запропонованого змісту і провідних шляхів взаємодії родини і школи у фізичному вихованні молодших школярів підтверджується.

Список літератури

1. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб./О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. ─ К.: Просвіта, 2001. ─ 416

2. Воликова Т.В. Учитель и семья. ─ М.: Просвещение, 1979.─ 127 с.

3. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня.─ К: Рідна школа, 1989. ─ 234 с.

4. Савченко О.Я. Сімейне виховання. Молодші школярі. ─ К.: Рад. шк., 1979. ─ 141 с.

5. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. ─ К.: Академвидав, 2005. ─ 360 с.

6. Український педагогічний словник. Київ: «Либідь», 1997. ─ 645 с.

7. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. ─ Тернопіль: Навчальна книга ─ Богдан, 2002. ─ 192 с.

8. Хрестоматия по педагогике / Под. ред. З.И. Равкина. М.: Просвещение, 1976. ─ 643 с.

9. 4Гребенников И.В. Педагогический всеобуч родителей: Методические рекомендации. ─ Днепропетровск: Проминь, 1982.─ 190 с.

10. Бабишин С.Д. Школа Запорізької Січі // Рідна школа. – 1991. – №6 – С. 83 – 86

11. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково – методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. С. 204.

12. Вікова психологія/ за ред. Г.С. Костюка. ─ К.: Рад. шк., 1976.─272 с.

13. Возросная педагогическая психалогия /Под. ред. А.В. Петровського. – Просвещение, 1979. С. 288.

14. Волков. Л. Основи спортивної підготовки дітей і підлітків: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1993. С. 152.

15. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. ─ К.: Видавничий центр «Академія», 2001. ─ 576 с.

16. Глущенко А.Г. Вікові особливості молодших школярів і завдання морального виховання // Початкова школа. – 1976. №5. – С. 8 –14.

17. Гнатюк О.В. Основи здоров’я і фізична культура: Підручник для 1 кл /За ред. Акад..С.Д. Максименка. – К.: Форум, 2003. С. 127.

18. Голобородько Г. Гомін, гомін по діброві. Історичні розповіді запорозьких козаків. К.: дитяче видання. 1997. С. – 175.

19. Гребенников И.В. Педагогический всеобуч родителей: Методические рекомендации. ─ Днепропетровск: Проминь, 1982.─ 190 с.

20. Державна програма. Освіта. Україна. ХХІ століття.

21. Дидактика современной школы: Пособие для учителей/ Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под. ред. В.А. Онищука. ─ К.: Рад. шк., 1987.─351 с.

22. Дистерверг А. Избраны педагогические сочинения. – М.: Учпедгиз, 1956. – С. 136–203.

23. Дмитреев А.Е., Фатеева Н.И., Львов М.Р. Дидактика. Учебное пособие для самостоятельной работы студентов факультетов начальных классов. М.: Издательство «Прометей» МГПИ им. В.И. Ленина, 1990. ─ 202 с.

24. Додукіна О.М. Виховання молодших школярів у сучасній українській сім’ї. // Початкова школа. – 1997. №5 – С. 17–21, – №6. С. 6 –14.

25. Дубогай А.Д., Мовчан Л.М. Физкультура: Мы и дети. – К.: Просвещение, 1989. – С. 144.

26. Духнович О.В. Народно педагогіка на користь училещ і вчителів сьльських. Педагогіка загальна. – Львів, 1857. – Ч.І. – С. 3.

27. Естетичне виховання. Довідник. – К.:Політ. Літ. Україна, 1988. – С. 124

28. Закон України про фізичну культуру і спорт. Київ 1994 рік.

29. Каменський Я.А. Избранные педагогические сочинения. В.2 – т. – М.: Педагогика, 1982. Т.І. – С. 544.

30. Козленко О. Виховання у школярів інтересу до фізкультури і спорту. К.: Знання. 1990. С. – 48.

31. Козлова Т.В., Рябушкина Т.А. Фізкультура для всей семьи. М.: Фізкультура и спорт, 1989. – С. 436.

32. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психалогии детей шестилетнева возраста. – М.: Просвищение 1988.

33. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1996. – №13.

34. Концепція позакласної виховної роботи в загальноосвітній школі. – К., 1991.

35. Корнієнко С. Родинне дозвілля у початкових класах: Навч. метод. посіб. Тернопіль, Навчальна книга. – Богдан – 2005.С. 216.

36. Корнієнко С.М., Код люк Я.П. Батьківські збори у початкових класах: Навчально – методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 160 с.

37. Крупская Н.К. Педагогические сочинения. В 11‑т. ─ М: Просвещение, 1959. –Т. 3.─ С. 511.

38. Кучеров І. Здоров’я нації – проблема педагогічна. // Фізичне виховання в школі. – 2000. – №1. С. 51–53.

39. Макаренко А.С. Лакции о воспитание детей. Соч. в 7 – ми т. – М., 1957. – Т.4 – С. 374–375.

40. Осипова М.П. Методика воспитательной работы. Практикум: Учебное пособие. – Минск: Университетское, 19991. – 199 с.

41. Педагогическое воззрение Платона и Аристотеля. – Пг.: Школа и жизнь, 1916. – С. 87 – 92.

42. Петренко И.И. Как подружить школьников с физкультурой. – К.: Просвещение, 1988. – С. 123.

43. Русова С.Ф. Нові методи дошкільного виховання. – Прага, 1927. – С. 3 –19.

44. Савченко О.Я. Розвивай свої здібності: Навчальний посібник для молодших школярів. К.: Освіта, 1995. – 159 с.

45. Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ, 1996. С. 180.

46. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К.: Рад. школа, 1978. – 263 с.

47. Тальзина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников. М., 1988.

48. Шахнетко В.І. Абетка здоров’я для. Посібник з валеології для вчителів 1‑х класів. – К.: Котигорошко, 1996. – С. 123.

49. Шиян М. Методика фізичного виховання школярів. Навч. посіб. для студ. ф – тів фіз. вих. пед вузів. – Львів: ЛОНМІО, 1996. С. 232.