У 1926 р. чергова експедиція М.Вавилова проклала свій маршрут через країниСередземномор'я, а саме; Сирію, Палестину, Йорданію, Кіпр, Туніс, Алжир, Марокко, Грецію, Італію, Іспанію.
Клімат Середземномор'я субтропічний. Улітку тут стоїть суха спекотна погода, дощі випадають дуже рідко, над головою простягається беіхмарне і вічно блакит не небо. Узимку погода інша: часто йдуть дощі, тепло, триває вегетація рослин.
Цей центр дав 11 % видів культурних рослин Він є батьківщиною цукрових буряків, капусти, маслин, конюшини, люпину та інших культур. Поговоримо про овоч "номер один". Про нього багато писали античні вчені та письменники. Це капуста. Піфа-гор казав, що вона "підтримує бадьорість, веселий спокій і душевний настрій". Є свідчення, що великий філософ і математик давнини не тільки прославляв цю рослину словом у своі-х наукових трактатах, а й сам вирощував її, займався селекцією.
Вважають, що першими капусту почали вирощувати давні іберійці, які населяли теперішню Іспанію. Батьківщина рослини — європейське узбережжя Атлантики та середземноморське узбережжя. Справді, там і тепер можна зустріти дикорослих пращурів рослини. Щоправда, високорослі, з грубим і м'ясистим листям голівки мало чим схожі на сучасні тугі й круглі качани. Причина цього — багатовіковий добір, гібридизація та невтомний пошук селекціонерів. До того ж небагато знайдеться на планеті рослин, які мають таку рідкісну здатність до сор-тоутворення, як капуста.
Нам відомі такі сорти капусти, як ранній ("Дилерська"), середньостиглий ("Слава") та пізній ("Амагер"). На території України переважно вирощують пізній сорт "Амагер", який дає високу врожайність.
У 1927 р.М.Вавилов пройшов караванним шляхом по Ефіопії та Еритреї.
Наступну експедицію він повів до Абіссінського центру, який утворюють Абіссінське нагір'я Ефіопії та частина Аравійського півострова.
Сонячного тепла порівняно з тропічним поясом у цьому центрі значно менше. Сезонні коливання температур помітніші: літо спекотне, зима порівняно тепла. На півночі та південному заході Африки літо дуже сухе, зима волога, оскільки західні вітри в цю пору року приносять з океану морські повітряні маси помірних широт. На південному сході Африки, як і на сході тропічного поясу, дощі не припиняються цілий рік.
Абіссінський центр — це батьківщина твердої пшениці, особливої форми ячменю, кавового дерева.
Дослідження показали, що з просуванням пшениці 37° за довготою із заходу на схід, а саме від 33° до 70° довготи за однієї і тієї самої широти, вміст білка в її сортах збільшувався з 11,6 до 21,1 %.
В Україні відомі такі сорти пшениці, як "Селянська", "Київська", "Миронівська-808".
Свою подорожми продовжимо по Центральноамериканському центру. У 1930 р. експедиція під керівництвом М.Вавилова працювала на території Мексикита Центральної Америки.
До Ценральноамериканського центру входять південна Мексика та острови Карибського моря. Він є батьківщиною кукурудзи, червоного перцю, квасолі, гарбуза, тютюну, какао, довговолокнистого бавовнику.
Тропічний пояс займає невелику частину південної Мексики. Протягом року тут стоїть спекотна тропічна погода. Клімат цього поясу називають "кліматом вічного літа". Тропічні широти південної Мексики наприкінці літа і на початку осені зазнають впливу потужних тропічних циклонів та ураганів.
Одними з перших тут були окультурені кукурудза і гарбуз.
Кукурудзу називають ще американською гостею. Ця рослина культивувалася наамериканському континенті задовго до появи європейців і відоматам уже 5—10 тис. років. На сьогоднішній день за посівними площами кукурудза посідає третє місце у світі серед культурних рослин. Вона використовується в медицині та дієтичному харчуванні. Вирощується як зернова культура, кормова і технічна рослина.
Ми закінчуємо нашу експедицію в Південноамериканському (Андійському) центрі.
М.Вавилов та його співробітники створили велику колекцію рослин. З 1923 по 1940 рр. вони здійснили 180 експедицій: з них 140 по Радянському Союзу, 40 — по зарубіжних країнах. Пошуки рослинних ресурсів проводилися в 65 країнах земної кулі. У 1940 р. колекція М.Вавилова складалася з 250 тисяч зразків: пшениці — 36 тис. зразків, кукурудзи — 10 022 зразки, зернобобових — 23 636 зразків, кормових — 23 200 зразків, овочевих — 17 955 зразків, плодових — 12 650 зразків.
Особливою гордістю інституту, який носить ім'я М.Вавилова, є його хлібний фонд, що прирівнюється до алмазного фонду, золотого запасу та інших цінностей.
Хлібний фонд М.Вавилова його послідовники героїчно зберігали в роки війни. У голодну пору оборони Ленінграда вчені помирали від виснаження, охороняючи тонни колекційних пшениць та інших зернових рослин.
Мільйони людей, щодня споживаючи хліб насущний, користуються творчою працею вчених, щедро вкладеною в кожний коровай.
Наш урок завершимо словами В.Сухомлинського: "Життя переконало мене, що якщо дитина виростить троянду для того, щоб милуватися красою, якщо єдиною винагородою за працю стала насолода красою і творення цієї краси для щастя та радості іншої людини, вона не здатна на зло, підлість, цинізм, безсердечність".
Пропонуємо план-конспект уроку на тему "Вчення Вернадського про біосферу", при вивченні загальної біології в 11 класі можемо скористатися даним матеріалом і провести урок за даним матеріалом.
Мета: дати уявлення про біосферу та її межі, живу речовину, її функції; розкрити значення вчення В.І.Вернадського для сучасної біологічної науки.
Обладнання:
— діафільм "Рослини і біосфера" (кадр 1, 2);
— діафільм "Тварини і біосфера" (кадр 6);
— діапроектор;
— портрет ученого-
ХЇд уроку І. Активізація розумової діяльності.
Бесіда.
Як би ви назвали сукупність усіх Існуючих екосистем нашої планети?
Які існують географічні оболонки Землі?
Як називається оболонка, заселена живими організмами?
На яких уроках ви вивчали біосферу?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
III. Вивчення нового матеріалу.
а) Біосфера і її межі. Розповідь учителя з елементами бесіди, заповнення таблиці 1.
Бесіда.
Чим визначаються межі життя в атмосфері?
| Оболонка Землі | Товщина | Межі життя | Будова і значення |
| Атмосфера | 100км | До 10 км (спори бактерій до 20 км) | Тропосфера — нижній шар атмосфери висотою 15 км- Містить водяну пару, яка постійно перемішується при неперервному нагріванні поверхні Землі. Стратосфера — шар, що знаходиться над тропосферою до висоти 40 км. У верхній частині вільний кисень під дією ультрафіолетових променів перетворюється на очон, який утворює екран, що поглинає і відбиває назад у космічний простір космічне випромінювання І короткохвильові ультрафіолетові промені Сонця, які є згубними для всього живого. Іоносфери — шар, що знаходиться над стратосферою, складається з розріджених газів |
| Літосфера | 30—70 км | 6—8 м(до 100 м) | Тверда оболонка Землі. Верхня частина літосфери складається з осадових порід, під якими лежать гранітний і базальтовий шари. На поверхні літосфери знаходиться ґрунт, утворений рештками живих організмів |
| Гідросфера | 70 % поверхні Землі | До 11 км (Маріанська западина) | Водна оболонка Землі, знаходиться між атмосферою і земною корою. Світовий океан має середню глибину 3,8 км, максимальну — до 11,034 км. У воді розчинені сполуки майже 100 хімічних елементів, серед яких О2 і СО2 |
У якій оболонці життя можна зустріти всюди?
Чому приблизно дорівнюватиме товщина біосфери? (= 30 км.)
б) Учення В.І.Вернадського про біосферу.
Міні-лекція вчителя.
Вивчення різноманітності форм органічного світу та закономірностей його розвитку буде неповним, якщо не визначити місця й ролі живих організмів у цілому на всій планеті Земля. Усі екосистеми земної кулі утворюють разом єдиний біогеоценотич-нин покрив, або екосферу. Оскільки основним компонентом кожної екосистеми є живі організми, то екосферу можна назвати ще й біосферою.Започаткування учення про біосферу пов'язують з іменем відомого французького натураліста Ж-Б.Ламарка, який розглядав земну оболонку, заселену живими організмами, як "область життя". У своїй книжці "Гідрогеологія" Ж-Б.Ламарк писав: "...у природі існує особлива сила, могутня і безперервно діюча, яка має здатність утворювати сполучення, примножувати Їх, урізноманітнювати Їх. Вплив живих організмів на речовини, що знаходяться на поверхні земної кулі й утворюють її кору, досить вагомий, тому що ці істоти, безкінечно різноманітні й численні з постійною зміною поколінь, вкривають своїми рештками, які поступово нагромаджуються і весь час осідають, усі ділянки земної кулі".
Уперше термін "біосфера" вжив відомий австрійський геолог Е.Зюсс у І875 р. у своїй роботі з геології Альп. Але детального пояснення цього терміна в його роботі немає. Цілісне вчення про біосферу створив український учений академік В.І-Вернадський, що є одним з найвидатніших та історично значущих його узагальнень. Основні ідеї про біосферу були сформульовані вченим ще на початку XX ст. А в 1926 р. вийшла його книжка "Біосфера", у якій він розглянув цілий ряд питань функціонування цієї оболонки Землі:
— структура біосфери та її межі;
— жива речовина та її функції;
— виникнення та еволюція біосфери;
— біогенна міграція атомів;
— вплив людини на біосферу та ін.
За В.ІВернадським, "біосфера — це середовище нашого життя, це та природа, яка нас оточує, про яку ми говоримо в розмовній мові-". За сучасними уявленнями біосфера — це своєрідна оболонка Землі, що вміщує всю сукупність живих організмів і ту час гину речовини планети, яка перебуюс в безперервному обміні з цими організмами. Інакше кажучи, біосфера — географічна оболонка Землі, населена живими організмами.