Смекни!
smekni.com

Структура ринку цінних паперів. Аналіз поточної біржової кон'юнктури (стр. 3 из 3)

— оцінка темпів змін середньозваженої ціни акцій обмеженого числа емітентів (індекси Доу-Джонса);

— оцінка темпів зростання (зниження) середньозваженої (за кількістю акцій, що обертаються) ціни всієї множини акцій (індекси StandartandPoors і "Wilshire 5000");

— оцінка середньогеометричного значення темпів зміни цін акцій (індекс компанії "Велью лайн" — "Value line CompositeIndex");

— оцінка середньоарифметичного значення темпів приросту (зниження) цін акцій.

До найвідоміших і найбільш значимих відносяться індекси компанії Доу-Джонса: промисловий (індустріальний), транспортний, комунальний і складовий.

Промисловий індекс Доу-Джонса ("TheDOW-JONESIndustrialAverage - DJIA) — це простий середній показник динаміки курсів акцій ЗО найбільших промислових корпорацій. Промисловий індекс серед усіх показників фондових ринків є найстарішим (1897 р.) і найпоширенішим. Цей індекс обчислюється шляхом підсумовування цін, включених у нього акцій на момент закриття біржі, і ділення отриманої суми на визначений деномінатор, що нівелює процес членування акцій на менші акції і злиття корпорацій. Котирується у пунктах.

Транспортний індекс Доу-Джонса (DJDА) є середнім оказником, що відбиває напрямок цін на акції 20 транспортних корпорацій, авіакомпаній, залізничних корпорацій і автотранспортних підприємств.

Комунальний індекс Доу-Джонса (DJUА) — це середній показник динаміки курсів акцій 15 компаній, що займаються газо- та електропостачанням.

Складовий індекс Доу-Джонса (TheDOW-JONESCompositeабо "Індекс-65") — це середній показник, розрахований на базі промислового, транспортного і комунального індексів Доу-Джонса.

Комп'ютерна техніка дає можливість розраховувати індекси на основі оцінки великої кількості акцій. Одним із таких є індекс Standart & Poors, що розраховується за середньозваженими курсами акцій 500 головних корпорацій, сумарна вартість яких становить 86% загальної вартості зареєстрованих акцій США.

Популярним також є складений індекс "Велью Лайн", що розраховується як середня арифметична приблизно 1700 випусків акцій, які котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі, Американській фондовій біржі та у позабіржовому обороті. Вперше цей індекс був розрахований у 1961 р. і на той період дорівнював 100. Його принципова відмінність від інших індексів полягає у відсутності ваг як за ринковою вартістю, так і за курсом акцій.

Найбільш представницьким індексом США з погляду залучення у розрахунок кількості акцій, є індекс "Уілшир5000" ("Wilshire -5000" ). Він розраховується як середньозважена ринкова вартість усіх акцій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

У переважній більшості країн фондові індекси розраховуються за результатами біржових торгів.

В Україні біржова торгівля фінансовими інструментами вкрай обмежена. Тому на українському фондовому ринку популярніші не біржові, а позабіржові індекси.

4. Аналіз поточної біржової кон'юнктури

Найважливішим етапом вивчення біржової кон'юнктури є її аналіз та інтерпретація. Комплексний аналіз проводиться у два етапи: на першому розраховуються аналітичні показники, що характеризують якісний стан біржового ринку; на другому — визначаються виявлені тенденції динаміки та рівень коливання кон'юнктури.

Аналіз біржової кон'юнктури на основі аналітичних показників, наведених у попередньому параграфі, проводиться за такими чинниками:

— динаміка попиту і пропозиції;

— динаміка торгів цінними паперами;

— динаміка котирувань акцій.

Найважливішими аналітичними показниками стану біржового ринку є: ліквідність цінних паперів, співвідношення попиту і пропозиції з певного виду цінних паперів, індекс пропозиції і попиту за визначений період, індекс обсягу угод за визначений період, динаміка фондових індексів.

Динаміка попиту і пропозиції характеризується такими показниками:

Іп=Т1/Т0=Qп1/Qп0 або

(6)

де Іп — індекс попиту на акцію на момент відкриття бір

Т0,1 — кількість запитуваних акцій відповідно на момент відкриття біржі та на попередніх торгах;

Qп0,1 — обсяг попиту відповідно на момент відкриття біржі та на попередніх торгах;

К0,1 — курс акції відповідно за попитом і на попередніх торгах.

Іпр=Т1/Т0=Qпр1/Qпр0 або

(7)

де Іпр — індекс пропозиції цінного паперу на момент відкриття біржі;

Т0,1 — кількість заявлених до продажу акцій відповідно і момент відкриття біржі і на попередніх торгах;

Qпр0,1 — обсяг пропозиції відповідно на момент відкриття біржі і на попередніх торгах;

К 0,1 — котирування акції відповідно на момент відкриття біржі і на попередніх торгах.

Приклад. На останніх торгах сумарні обсяги попиту і пропозиції становили відповідно 4000 і 3000 акцій, на попередніх -- 5000 і 2500 акцій. У цьому випадку Іп= 0,8, Іпр = 1,2, тобто попит на акції знизився на 20%, а пропозиція збільшилася на 20%.

Часто для аналізу біржової кон'юнктури використовується показник співвідношення попиту і пропозиції (Wс/п):

Wс/п=Т1/Т0=1:Т0/Т1 (8)

Приклад. На торгах сумарний обсяг заявленого попиту становив 5000 акцій, а обсяг пропозиції — 2500 акцій. У цьому випадку попит до пропозиції відносився як 1 : 0,5, тобто пропозиція покрила усього 50% сумарного попиту. Динаміка обсягу угод характеризується такими показниками:

Іугод=Т1/Т0=Qугод1/Qугод0 або

(12.9)

де Іугод — індекс угод;

Т1,0 — кількість акцій в угодах відповідно на останніх і попередніх торгах;

К"1,0^ — курсова ціна акції відповідно на останніх і попередніх торгах;

Qугод0,1 — обсяг угод відповідно на останніх і попередніх торгах.

Часто в аналізі угод заявляється необхідність оцінити динаміку структури портфеля цінних паперів, запропонованих тією чи іншою компанією.

Аналіз динаміки котирувань цінних паперів проводиться на основі фондових індексів. Водночас розмір фондових індексів є безвідносним, що не має нічого спільного з вартістю цінних паперів.

Приклад. Індекс Доу-Джонса збільшився у січні на +18,50, а в лютому — на +5,00, тобто ціни на акції зросли відповідно у січні на 2%, а в лютому — на 0,05%. Тому часто в аналізі динаміки котирувань використовують індекси курсової вартості цінних паперів (ік):

ік =К1/К0 (10)

Для деяких цінних паперів при аналізі кон'юнктури необхідно встановлювати сезонні коливання.

У біржовій практиці розрізняють тривалі коливання (до 1 року), середньострокові (2—6 міс.) і короткострокові (до 1 міс.).

Тривалі коливання пов'язані з фазами загального циклічного розвитку економіки країни і фазами життєвого циклу цінного паперу. Вони досліджуються з використанням методів аналізу часових рядів.

Середньострокові коливання угод з цінних паперів та їхньої курсової вартості корелюються із сезонністю виробництва і реалізацією товарів (відповідно до вкладення акцій). Сезонні піднесення і спади кон'юнктури істотно впливають на комерційну активність на біржовому ринку. У ряді випадків виникає необхідність оцінювання сезонності попиту (пропозиції).

Для цього можна використовувати індекс сезонності (Ісез);

Ісез=Кфакт*100/Квир, (11)

де Кфакт — середньомісячний фактичний рівень аналітичного показника біржової кон'юнктури;

Квир — вирівняний аналітичний показник біржової кон'юнктури.

Індекс сезонності показує, на скільки відсотків поточна кон'юнктура відрізняється від загальної тенденції її динаміки.

Короткострокові коливання біржової кон'юнктури погано піддаються аналізу й оцінюються в основному динамікою фондових індексів.

Часто в аналізі біржової кон'юнктури потрібно застосовувати диференціальну кон'юнктуру у вигляді накладених графіків динаміки двох або більше показників біржової кон'юнктури.


Література

1. Авдулов П.В., Гойзман Э.И., Кутузов В.А. и др. Экономико- математические методы и модели для руководителя. М.: Экономика, 2008

2. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. – М.: Прогресс, 2007

3. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 2008.

4. Багриновский К.А., Рубцов В.А. Модели и методы прогнозирования и долгосрочного планирования: Учеб. пособие. - М.,2009.

5. Л.П.Владимирова. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательский Дом "Дашков и К", 2009. – 308 с.

6. Гальчинський., Наєць В., Семиноженко В. Україна: реалії та інновацційний розвиток. – К., 2008