Смекни!
smekni.com

Управління розвитком виховної системи ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (на прикладі Старбільського обласного медичного училища) (стр. 17 из 21)

Компоненти виховної системи Складові частини (елементи) компонентів
1. Індивідуально-груповий 1. Адміністрація училища.2. Куратори груп3. Батьки студентів4. Викладачі, представники громадськості, що беруть участь у виховному процесі і життєдіяльності колективу училища
2. Ціннісно-орієнтований 1. Мета виховної роботи.2. Виховна проблема, над якою працює училище, основні напрямки її реалізації.3. Принципи побудови виховної системи та життєдіяльності училища
3. Функціонально-діяльнісний 1. Системоутворюючий вид діяльності, структура, форми і методи організації виховної роботи2. Основні функції виховної системи.3. Педагогічне забезпечення і самоврядування життєдіяльністю студентського колективу училища.
4. Просторово-часовий 1. Емоційно-психологічне, морально-духовне і предметно-матеріальне середовище.2. Між групові стосунки та зв’язки в межах училища як цілого училищного організму.
3. Зв’язки і стосунки студентського колективу з іншими спільнотами студентів, молоді, дорослих.4. Місце і роль кожної групи у виховному просторі навчального закладу.5. Місце і роль медичного училища у виховній роботі м. Старобільська.6. Етапи становлення і розвитку виховної системи.
5. Діагностично-аналітичний 1. Критерії ефективності виховної системи.2. Методи і прийоми вивчення результативності виховної системи.3. Форми і засоби аналізу, оцінки й інтерпретації отриманих результатів.

Упродовж багатьох років у вихованні на перше місце ставили школу, навчальний заклад, потім сім'ю, громадськість. Однак у результаті суспільних і економічних знань життя впевнено ставить на чільне місце саме сім'ю і родину, батьків як перших і природних вихователів своєї дитини. Саме родина є першою школою виховання, де плекаються моральні якості, шануються звичаї, традиції, зберігається пам'ять роду. З родини йде життя людини. Без родини, сім'ї, батьків виховати морально здорову людину неможливо [4].

У виховному процесі училища велику роль відіграють студентські органи самоврядування. Вони забезпечують активну участь кожного студента в різних видах діяльності: начально-пізнавальній, ціннісно-орієнтованої, трудовій, художньо-естетичній, спортивно-оздоровчій, суспільно-гуманістичний і краєзнавчий. Для студентів працюють різні гуртки за інтересами, спортивні секції, бібліотека, читальний зал

Досвід училища свідчить, що саме українознавство може дати студентам можливість усвідомити себе українцями, громадянами своєї держави. Саме для цього училище має освітню програму з української мови та літератури.

Головне завдання педколективу сьогодні – надати українознавчого змісту всьому навчально-виховному процесу. Аспект українознавства чітко окреслюється на заняттях з історії, географії, української мови і літератури, на першому курсі (база 9 класів), заняттях з клінічних дисциплін передбачається вивчення історії та етапи становлення української медичної науки.

Викладачами училища, що працюють на базі неповної середньої освіти розроблено систему занять українознавчої тематики з різних курсів і предметів:

• Українознавче виховання дитини в сім'ї.

• Історичне минуле рідного краю.

• Традиції та обрядовість українського народу.

Викладачі, що працюють на базі повної середньої освіти в межах вивчення курсу «Культурології» вивчають розвиток українською культури і науки в контексті з загальносвітової культури. По закінченню вивчення культурології та історії України на ІІ – х курсах передбачено творчі звіти груп «До джерел рідної Батьківщини» та «Історія України в обличчях», презентації клінічних дисциплін, де дається аналіз розвитку українських фундаментальних дисциплін: терапії, педіатрії, хірургії, акушерства і гінекології.

Виховний процес училища ґрунтується на засадах органічного поєднання національного із загальнолюдським, виховання студентів громадянами і патріотами. Домінантним є все (форми, методи, завдання), що пов'язане з розвитком медицини на Україні. Вагому роботу проводять студенти, під керівництвом викладачів, по збору матеріалів з історії розвитку медицини Старобільщини, на території якої було засновано найстарішу в краї земську лікарню, перший навчальний медичний заклад сучасної Луганської області. Матеріали про історичне минуле навчального закладу «Пам’яті нашої імена» збираються по напрямках: випускники училища 1935–1941 років, випускники – учасники ІІ світової війни, випускники-вчені, учасники локальних воїн та воєнних дій у Афганістані, керівники системи охорони здоров’я, випускники, що мають особливі досягнення перед Батьківщиною. Проміжним підсумком пошукової роботи стала презентація «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє», матеріали якої були надані в Луганський державний медичний університет для відкриття експозиції «Медицина Луганщини першої половини ХХ століття». Історія міста багатогранна. Воно було першим містом, визволеним від фашистських загарбників в роки Великої Вітчизняної війни і в ньому півроку працювали Уряд Української РСР та ЦК КПУ; була заснована перша обласна очна лікарня, знаходився табір військовополонених поляків у 1939–1940 рр. Студенти знайшли випускницю 1938 року, яка працювала в таборі фельдшером і сьогодні вона стала живим ланцюжком між загиблими поляки та їх нащадками, що приїжджають на могили померлих.

Мета всіх учасників виховного процесу – створення в кожній групі, училищі родинного мікроклімату. Найцінніше – це духовний зв'язок з молоддю, який з'явиться лише у такому родинному середовищі, де панують любов і злагода, де дорослі завжди знаходять час для спілкування з дітьми.

Аналіз виховного простору СОМУ дає можливість виділити наступні характерні риси:

1. Об’єктом виховання переважно є особи юнацького віку, проблема виховання яких стоїть особливо актуально, так як саме в цей період відбувається самовизначення людини, формується його життєва позиція, світогляд, ставлення свого «Я». До вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації приходять свого роду представники «другого ешелону» молоді, які у де яких випадках відстають за рівнем від вузівської ІІІ-ІV рівнів і, як показують дослідження і практика, останніми роками усе більш знижується її освітній і культурний потенціал.

2. Суттєвою особливістю виховного простору училища є мотивація вступу в нього. Хоча для наших студентів освіта достатня тісний зв'язало з ідеєю здобуття диплома, даний мотив не є таким, що переважає. Набагато важливіше для них життєвий успіх. В цьому відношенні вони є сприятливішим об'єктом виховної дії, яка, через специфіку їх орієнтації на професію, професійний успіх, вочевидь, повинно здійснюватися, в першу чергу, в ході професійної освіти і навчання.

3. Аналіз особливостей об'єкту виховання дає підставу вважати, що специфіка студентської свідомості, з одного боку, створює реальні передумови для ефективної дії у напрямі поставлених цілей; з іншого боку – перешкоджає їх реалізації. Можна стверджувати, що, не дивлячись на досить високий рівень солідарності об'єкту (студентів) з такими цілями виховання як гуманістичний світогляд, патріотизм, моральність, існують серйозні перешкоди для затвердження цих якостей. Вони зв'язані, головним чином, з деструктивною дією загальної духовної атмосфери в суспільстві. У практичній виховній діяльності необхідно здійснювати постійну діагностику міри прояву і поєднання негативних і позитивних рис свідомості об'єкту.

4. Виховний простір училища характеризується досить високим рівнем єдності суб’єктивно-об’єктивних взаємозв'язків. Це виступає як важлива передумова ефективності виховної діяльності. Результативність її знижується не унаслідок розриву зв'язків суб'єкта і об'єкту в рамках училищного виховного простору, а під впливом украй негативної дії зовнішнього середовища.

Забезпечення стабільності і стійкості самого виховного простору училища передбачає вживання технологій соціальної регуляції. У їх числі: нормативна; традиційно-ритуальна; конвенціональна; компаративна; змагальна; комунікативна; ціннісна; оцінна; статусна; символічна; психотерапевтична; соціально-екологічна; селективна; стимулююча; примусова; ситуаційна. Розроблена в ході дослідження матриця вживання цих технологій в умовах училища дає можливість визначити їх цілі, способи вживання і прогнозувати можливі негативні наслідки. Оптимізація управління училищнім виховним простором вимагає розвитку практики прогнозування і проектування виховного впливу.Рішення даної задачі можна здійснити шляхом створення в середніх спеціальних учбових закладах психолого-педагогічних служб, функціями яких є: діагностика виховного процесу, аналіз всіх компонентів виховного простору; розробка рекомендацій, направлених на вдосконалення соціальної регуляції виховного простору; робота по підвищенню кваліфікації вихователів; інформаційне забезпечення виховного процесу; прогнозування і проектування виховного процесу; відстежування результатів виховної дії і корекція виховного процесу.