Яка ж сутність і прийоми застосування кожного з методів усного викладу знань учителем?
Розповідь і пояснення вчителя.Це найпоширеніші методи організації навчальної роботи. Оповідання – це метод викладу, що оповідно-повідомляє, досліджуваного матеріалу вчителем, і активізації пізнавальної діяльності учнів.Найчастіше він використається при викладі такого навчального матеріалу, що носить описовий характер. У чистому виді оповідання застосовується порівняно рідко. Найчастіше він містить у собі міркування вчителя, аналіз фактів, прикладів, зіставлення різних явищ, тобто сполучається з поясненням досліджуваного матеріалу. Нерідкий виклад нових знань навіть цілком ґрунтується на поясненні вчителя. Все це показує, що якщо оповідання – це оповідно-інформаційний метод викладу знань, пов'язаний з поясненням, аналізом, тлумаченням і доказом різних положень матеріалу, що викладає.
Лекція.Розповідь і пояснення застосовуються при вивченні порівняно невеликого по обсязі навчального матеріалу. При роботі зі школярами старшого віку, учителям доводиться по окремих темах усно викладати значний обсяг нових знань, затрачаючи на це 20–30 хвилин уроку, а іноді й весь урок. Виклад подібного матеріалу здійснюється за допомогою лекції.
Таблиця 1. – Докладна класифікація методів навчання
| Метод і його призначення | Функції вчителя | Функції учня | Засоби навчання | Умови успішного виконання | |||
| Розповідь – монологічний виклад навчального матеріалу, що містить в основному фактологічний матеріал – вступ, оповідання, висновок. | Залучення уваги, мнемонічні прийоми, логічне порівняння, зіставлення, резюмування, учить грамотно виражати свої думки, логічного, переконливого мовлення. | Уважно слухати, щоб уміти складно, логічно виражати свої думки. | Мовлення, ілюстрації, методичні й мнемонічні прийоми, логічні прийоми порівняння, зіставлення, резюмування. | Залежить від сполучення з іншими методами.Позитивно-емоційне сприйняття.Залежить від умов (час, місце), не перевантаженість фактами. Від уміння вчителя розповідати. | |||
| БЕСІДА – метод дидактичної роботи, її сутність полягає в тому, щоб спонукати учнів до актуалізації (пригадуванню) уже відомих фактів, досягненню нових знань шляхом висновків, міркувань. Бесіда не є універсальним методом, не дає практичних навичок.Вставна бесідаБесіда – повідомленняЗакріпляюча бесіда. | Задати цілеспрямовані, уміли поставлені питання, педагог зобов'язаний чітко визначити тему бесіди, її ціль, скласти план – конспект, підібрати наочні приладдя, сформулювати основні й допоміжні питання, продумати методику її організації й проведення. Зробити узагальнення й висновки. | Повинен стежити за думками вчителя, у результаті чого учні просуваються в освоєнні нових знань. Уважно вислухувати питання, відповідати на питання, аналізувати відповіді своїх товаришів, висловлювати власна думка. | Мовлення, питання, поняття, наочні приладдя | Залежить від контакту з аудиторією, потрібно, щоб усі брали участь у бесіді, уважно вислухували питання, обмірковували відповіді, аналізували відповіді товаришів, висловлювали власна думка | |||
| ЛЕКЦІЯ характеризується більше строгою структурою, логікою викладу, великою кількістю інформації, системним характером висвітлення. | Складання детального плану, логічно стрункий і послідовний виклад всіх пунктів плану, що узагальнюють висновки. | Складання конспекту | Ознайомлення учнів з темою, використання живого, мови, наочності (демонстрації, ілюстрації, відео) | Складання вчителем детального плану, логічно стрункий і послідовний виклад досліджуваного матеріалу, емоційність викладу, короткі висновки, задиктування, жива мова, контакт із аудиторією, оптимальний темп викладу, використання наочності, сполучення лекцій із семінарськими, практичними заняттями. | |||
| НАВЧАЛЬНА ДИСКУСІЯ – обмін поглядами по конкретній темі; допомагає впорядкувати й вивчити уже відомий матеріал, здобувають нові знання, зміцнюють у власній думці, учаться його відстоювати. | Учитель повинен подбати про те, щоб учні вчилися ясно й точно викладати свої думки, чітко й однозначно формулювати питання, приводити конкретні докази й т. д. | Здобувають нові знання, зміцнюють у власній думці, учаться його відстоювати | Мовлення, питання, суперечка. | Попередня й ґрунтовна підготовка до навчальної дискусії учнів як у змістовному, так й у формальному відношенні. | |||
| РОБОТА ІЗ КНИГОЮ. Можливість учня багаторазово обробляти навчальну інформацію в доступному темпі й у зручний час. Функції: навчальна, розвиваюча, що спонукує | Зобов'язаний ознайомити учнів із правилами завчання різної інформації, постійно контролювати розвиток пам'яті, допомагати неї вдосконалювати, сполучати даний метод з іншими методами. | Читання, розуміння, запис, аналіз, синтезування навчального матеріалу (урок + підручник) | Книга, зошит | Уміння вільно читати й розуміти прочитане, виробити головне, записувати, становити схеми, конспекти | |||
| ДЕМОНСТРАЦІЯПолягає в наочно-почуттєвому ознайомленні з явищами, процесами, об'єктами в натуральному виді, використається із зовнішнім виглядом предмета, його внутрішньому пристроєм | Педагог повинен націлювати увагу учнів на істотні сторони демонструємих явищ, правильно сполучати різні методи | Замальовка, спостереження, дослідження, осмислення, виявлення зв'язків. | Досліджувані об'єкти (у натуральному виді) штучні замінники натуральних об'єктів. | Активна участь учнів, правильний вибір об'єктів, уміння педагога направити увага учнів на істотні сторони явищ | |||
| ІЛЮСТРАЦІЯ – показ і сприйняття предметів, процесів, явищ у їхньому символьному зображенні за допомогою плакатів, карт, портретів, малюнків, схем і т. д. Вони істотно полегшують процес формування понять. | Визначити оптимальний обсяг илюстрируємого матеріалу, підготувати заздалегідь ілюстрації, правильно використати методику показу. | Осмислення, сприйняття, зробити висновки | Діаграми, графіки, схеми. Таблиці, карти, плакати й т. д. | Методика показу, сполучення з іншими методами, використання роздавального матеріалу | |||
| ВІДЕОМЕТОД – екранне піднесення інформації, що служить не тільки для піднесення знань, але й для їхнього контролю, закріплення, повторення, узагальнення, систематизації, тобто виконує всі дидактичні функції. | Підбор потрібного матеріалу, уміння вводити учнів у коло досліджуваних проблем, робити узагальнюючі висновки, надавати індивідуальну допомогу в процесі самостійної роботи. | Осмислення, сприйняття, робити висновки, виділення необхідної інформації, самостійне дослідження. | проектор, кіноапаратура, навчальне телебачення, відео програвач, відеомагнітофон, а також комп'ютер з дисплейним відбиттям інформації. | Наявність відеотеки, навчальний процес повинен відрізнятися чіткістю, продуманістю, доцільністю | |||
| ВПРАВИ – це метод навчання, що представляє собою планомірне повторне виконання дій з метою оволодіння ними або підвищення їхньої якості.Види: спеціальні, похідні, усні, письмові, графічні, лабораторно-практичні, виробничо-трудові | Учитель повинен піклуватися про достатню кількість і розмаїтість вправ, перевіряти правильність виконання вправ, допомога у виконанні. | Чітке виконання завдань залежно від типу вправ. | Зошити, книги, прилади й т. д. | Свідома спрямованість учнів на підвищення якості діяльності; знання правил виконання дій; свідомий облік і контролювання умов; результативність. | |||
| СИТУАЦІЙНИЙ МЕТОД – скомбінований з багатьох шляхів і способів метод, застосовуваний педагогом тоді, коли жоден з відомих ізольованих методів не дає можливості швидко й ефективно досягти намічених цілей у наявних конкретних умовах, він зізнається не всіма педагогами, це творчий, не стандартний метод | Індивідуальність у підході до навчання, науково-дослідні роботи | Осмислення й виконання завдання, пропонованого вчителем | Карта творчого росту учнів, діагностичні карти. | Підготовка учнів, наявність сучасних наочних засобів. Активна участь учнів, сполучення з іншими методами, уміння педагога направити увага на істотні сторони досліджуваного матеріалу, контакт із аудиторією, позитивне сприйняття. | |||
| ЛАБОРАТОРНИЙ МЕТОД – самостійне проведення експериментів, досліджень учнями, дає можливість здобувати вміння й навички звертання з устаткуванням забезпечує чудові умови для формування практичних умінь. | Ретельна підготовка вчителя. | Учень повинен ретельно підготуватися, активно досліджувати, самостійно працювати, підбирати необхідні матеріали й прилади. | Наявність лабораторії, наявність спеціального устаткування. | Ретельна підготовка вчителя й учня, наявність дорогого встаткування, творчих підхід до рішення завдань | |||
| ПРАКТИЧНИЙ МЕТОД – застосування отриманих знань до рішення практичних завдань, уміння використати теорію на практиці. | Пояснення, показ, керівництво, робота зі слабкими учнями, контроль | Осмислення сказаного й показаного вчителем, участь у процесі, самостійне виконання завдання, уміння робити висновки | Демонстраційний матеріал, зошити, книги. | Сформованість звички організації трудового процесу (усвідомлення мети й умов її рішення й т. д.) | |||
| ПІЗНАВАЛЬНІ ІГРИ – це спеціально створені ситуації, що моделюють реальність, з яких учнем пропонується знайти вихідПризначення: стимулювання пізнавального процесуСимуляционные гриМетод інсценізаціїМетод генерації ідей | Підготовка плану й змісту, визначення теми й мети, розподіл ролей, спостереження, керівництво, підведення підсумків | Розуміння, мотивація, прийняття ролей, участь, розуміння | Комплект гри, устаткування, оснащення | Ретельна підготовка, позитивне сприйняття, заохочення | |||
| МЕТОД ПРОГРАМОВАНОГО НАВЧАННЯ – ефективне керування навчальним процесом, значне збільшення частки самостійної роботи учнів, здійснюване в індивідуальному темпі й під контролем спеціальних засобів | Пояснення матеріалу, практичні заняття, контроль | Засвоєння навчального матеріалу, виконання тренувальних вправ і контрольних завдань | Перфокарта, планшети, технічні засоби, ЕОМ, ПК. | Ретельна підготовка учнів, сполучення з різними методами навчання, контакт учителя й учня, позитивне сприйняття | |||
| НАВЧАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ: важливо забезпечити його включення в навчальний процес і досягти того, щоб контроль не став не відособленим елементом навчального процесу, а одночасно виконував навчальні, розвиваючі, виховні, що спонукують функціїВиди контролю: усний, письмовий, лабораторний, програмований, тестовий, самоконтроль | Підготовка контрольних робіт (тестів), визначення виду контролю | Виконання контрольних робіт, самоконтроль | Контрольні зошити, контурні карти, тести, індивідуальні картки й т. д. | Правильність вибору форми контролю | |||
Слово лекціялатинського походження й у перекладі на російську мову означає читання. Традиція викладу матеріалу шляхом дослівного читання заздалегідь написаного тексту (конспекту) сходить до середньовічних університетів. Втім, в Англії дотепер уважається обов'язковим, щоб професор університету приходив на заняття з текстом лекції й користувався ним при викладі матеріалу студентам. В інших же країнах ця традиція втратила своє значення, і поняття лекція означає не стільки читання заздалегідь підготовленого тексту, скільки специфічний метод пояснення досліджуваного матеріалу. У цьому змісті під лекцією варто розуміти такий метод навчання, коли вчитель протягом порівняно тривалого часу усно викладає значний по обсязі навчальний матеріал, використовуючи при цьому прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів.