Оновлення змісту освіти є визначальним складником реформування в Україні. Державний стандарт з навчального предмету „Англійська мова” має три складники:
1) загальна характеристика,
2) базовий зміст,
3) вимоги до мінімально необхідного рівня підготовки учнів.
До державного стандарту додаються зразки тестових завдань для визначення рівня володіння учнями іншомовними навичками і вміннями. [ 13 ]
Базовий рівень для основної середньої загальноосвітньої школи (5-8 класи) передбачає здатність учнів здійснювати іншомовне спілкування з носіями мови. Він вивчається, в найбільш розповсюджених стандартних ситуаціях і використовується письмом в обмеженому обсязі, читаючи і розуміючи нескладні тексти. За відповідних умов базовий рівень, безперечно, може бути перевищений. Як вихідний та комунікативно-достатній за існуючих умов навчання він може слугувати надійною основною для подальшого вивчення у вищій школі або ж навіть використання знань у практичній діяльності випускників шкіл одразу після закінчення.
Спостерігаючи за сильними дітьми на даному уроці ми помітили один із типових недоліків мовлення, а саме – невміння використовувати звукові засоби для передачі комунікативного змісту висловлювання. Це пояснюється недостатнім урахуванням функціонально-смислової ролі звукових засобів для оволодіння усним мовленням чи читанням уголос в навчальному процесі.
Римування та вірші на уроці можуть використовуватись з різною метою: фонетична зарядка та опрацювання окремих звуків; для опанування англійської інтонації; під час першого висвітлення теми; під час проведення ігор, фізкультхвилинок, при вивченні граматичного матеріалу тощо. [ 13 ]
Отже, ситуація, що склалася в 9 класі є не те щоб небажана, а навіть катастрофічна. На цьому етапі їхнього навчання втрачене уже не повернути; залишається надіятись хіба що на краще виховання наступного покоління.
2.2. Методи удосконалення запам’ятовування учнями на уроках англійської мови
Недарма науковці-психологи зауважують, що за бажанням пам’ять будь-якого типу можна поліпшити. Адже головна відмінність між людьми з доброю пам’яттю та з поганою виявляється в тому. Що одні вміють нею користуватися, тренують її, а інші – ні.
За визначенням Е. Канта, в пам’яті є важливі три якості: швидкість запам’ятовування, його міцність і оперативність під час [5] відтворення. Звичайно, скажите ви, про це говорити легко. А як же досягти ось цих трьох вагомих якостей? Згадаймо народну мудрість: „Під лежачий камінь вода не тече”. На думку німецького письменника Ліхтенверга, люди мало запам’ятовують через те, що самі дуже мало думають. Отож, слід в усьому віднаходити зміст. Не варто затуляти вуха руками й утуплюватись поглядом у текст, повторюючи подумки рядок за рядком. Ці титанічні зусилля не зарахуються, бо в даному разі важливим є не процес, а результат. Останній буде значно кращим, коли знаходити в тексті провідну думку, виділяти аргументацію. Тим більше в англійській мові, коли там навіть деякі речення обов’язково слід перекладати саме з кінця, а сукупність артиклів, допоміжних слів взагалі на українську мову не перекладаються. Найважче, як ми знаємо, дитині вивчити текст з англійської, коли вона сліпо повторює набір звуків, не розуміючи українською логічного змісту своєї нібито зв’язної розповіді. Отже, осмислення вивчаючого – перший крок до його запам’ятовування. [ 5 ]
Хоча за статистичними даними лексика англійської мови в кілька разів бідніша за українську, все-таки це для нас створює ще одні труднощі. На позначення кількох дій, процесів, понять, явищ використовується одне й те саме слово. (наприклад: floor – підлога, поверх;change – здача, обмін). Щоб успішно запам’ятати усі ці явища, слід, перш за все, ввімкнути логіку, пов’язавши між собою значення таких на перший погляд несумісних понять. Отже, підлога і поверх: багатоповерховий будинок характеризується тим, що має багато підлог, покладених одна на одну; а здачу в магазині тоді тільки ми отримуємо, коли відбувається своєрідний обмін грошей з крупніших купюр на дрібніші, тільки разом з дріб’язком покупець забирає придбаний товар в обмін на свої гроші. Ось так.
Інша річ, коли слово в перекладі на нашу мову означає одне поняття, а за участю прийменника, що кріпиться біля нього, воно означає зовсім друге (toask – запитувати, toaskfor – просити; togive – давати, togiveup – здаватися і т.д.). В такому разі найкраще буде вивчити прямо зі словника. Але не усі слова підряд, на яких погляд зупинився. При складанні речення, коли не знаєш якогось слова і тут вчитель підказує його переклад, обов’язково слід поцікавитись, чи змінює його значення певний прийменник.
Далі не забуваймо про ті ж самі синоніми. Хоча їх в англійській мові не таке велике розмаїття, та все ж вони є і значно покращують розмовну мову. До речі, англійська мова нараховує чималу кількість епітетів на позначення позитивної характеристики особи. Тут буде доречним уявлення якихось привабливих об’єктів під час перелічування позитивних прикметників.
Велику допомогу в методиці запам’ятовування лексики становить той факт, що до 50% слів, відібраних для запам’ятовування, схожі за звучанням за значенням на російські слова. Зокрема яскравим прикладом цього є назви місяців року: январь – [‘jeneari], февраль – [‘febreari], апрель – [‘aepril] і т.д. Потім такі слова, які ми в українській мові називаємо словами іншомовного походження. В чому ж річ? А в тім, що коли ми кажемо, мовляв, це слово латинського походження, це грецького, то в англійській мові вони часто-густо залишаються сталими. Порівняймо: антена –antenna, анекдот – anecdote, альманах –almanac і т.д.
Значною перевагою в шкільній програмі вивчення англійської є, на мою думку, комплексні уроки за темами, тобто якась кількість уроків відводиться суто на вивчення однієї теми. Відповідно й лексика до цього підібрана максимальна. За тему „Myfamily” (моя сім’я) діти вивчили назви усіх родичів та рід їхніх занять англійською мовою. Потім тема „Shopping” (покупки) дає змогу вивчити багато назв промислових та продовольчих товарів, зокрема назви усіх овочів, фруктів, одягу, предметів повсякденного вжитку і тому подібне. Такий метод в психології називається методом зв’язування образів. Його можна використовувати також і в дещо іншому, цікавішому варіанті. До прикладу, в класі, де ми проходили практику, на уроці англійської мови вчитель запропонувала цікаве, але й складне завдання. До дошки виходять діти поодинці і вона читає ряд парних слів, зовсім не пов’язаних за змістом. Такі як (appleяблуко – ratherбритва, capкварта – forestліс, caseшафа – seaморе ). Від дітей вимагалось запам’ятати найбільшу їх кількість. Вчитель за другим разом читатиме один лише компонент з пари, а учень має промовити другий. І так сталося, що одна дівчинка запам’ятала геть усі слова правильно (їх було близько 30). Коли її спитали, в чому секрет феноменальності, адже об’єкти логічно зовсім не пов’язані, дівчинка, усміхнувшись, пояснила, що коли логіки немає, вона пов’язує речі між собою нелогічно. Тобто яблуко вона подумки оббирала бритвою, в лісі на деревах порозвішувала кварти, а шафу скупала в морі. І при цьому дівчинка запевняє, що так ясно в уяві собі бачила усі ті картинки, що більшість з них могли у неї трапитись аж до наступного уроку іноземної мови. Поспілкувавшись з нею на перерві, ми дізнались, що вона до всього підходить таким чином. Читаючи книгу, у неї в уяві малюється цілий сценарій фільму, який вона здатна пам’ятати досить довгий час. Напевне, цікаво так жити, спостерігаючи дійсність через занурення у саму себе.
Незамінною школою мислення, що допоможе усунути тугість, уповільненість думок, може стати сама організація здобування знань: на уроці слід створити такий логічний ланцюжок, щоб наслідок одного ставав причиною іншого. І тоді, утримуючи ланцюг в полі своєї уваги і пам’яті, дитина навіть з уповільненим розумовим процесом, починає мислити.
2.3. Рекомендації для вчителів щодо поліпшення процесів пам’яті учнів
Головна та постійна турбота вчителя полягає в „озброєнні” учнів міцними знаннями, тобто у великому обсязі і надовго. Щоб школярі зберегли здоров’я та емоційну стійкість, рівновагу, вчителю недостатньо знати тільки свій предмет, а й сучасну методику його викладання. Крім цього він повинен враховувати відомості, що стосуються психіки і безпосередньо пам’яті учнів. Відомості про останні випливають з самих визначень пам’яті: будь-який вплив, що йде від вчителя, залишає відбиток в сфері почуттів, думок чи рухів учня; довгострокове зберігання потрібної інформації в його пам’яті можна організувати процесом навчання; при дотриманні певних умов сліди пам’яті оживають і набута школяром інформація про знання актуалізується в залежності від нервової системи, універсальних та індивідуальних можливостей учнів.
Отже, свідомо чи несвідомо вчитель в будь-якому разі впливає на характер процесів пам’яті дитини. Але як вчинити, щоб цей вплив спричинював саме позитивні наслідки? Відповіддю на це запитання нехай будуть наступні рекомендації, приведені у цій роботі.
Рекомендація 1. для того, щоб запам’ятати матеріал, учень, перш за все, має його глибоко усвідомити. Продуктивність запам’ятовування тісно пов’язана зі способами переробки матеріалу з метою доступності його викладу. Серед таких способів чільне місце відводиться логічному. Тому, поліпшуючи процеси пам’яті учнів, необхідно звертати увагу на його наявність. Саме він, за визначенням дослідників [16], забезпечує найбільшу ефективність сприймання (а відповідно запам’ятовування) матеріалу. Отже, логічний спосіб викладання інформації якісно втілюється за участю прийому асоціації. Особлива його ефективність виявляється саме на уроках англійської мови. Тут вчитель, подаючи учням нову лексику, одразу спрямовує їх на запам’ятовування таким чином: кожне англомовне слово асоціює зі схожим українським. Схиляючись до такої методики, можна розробити цілі лексичні теми. До вашої уваги я пропоную власну розробку, яка, до речі, уже призвела до бажаних результатів.