Теоретичні основи та актуальні проблеми сучасної дидактики (стр. 29 из 34)

Недоліки соціометричного методу: взаємовідносини тільки фіксуються, але не пояснюються; не можна абсолютно точно оцінити членів групи; під час оцінювання стосунків задіяні не тільки реальні, а й бажані вибори.

У дидактиці може бути використаний також метод експертних оцінок, суть якого в тому, що група експертів проводить інтуїтивно-логічний аналіз проблеми з кількісним судженням і формальною обробкою результатів. Узагальнену думку експертів, що склалася під час опрацювання наслідків, приймають як розв’язок проблеми.

Метод експертних оцінок застосовують тоді, коли кількісним, точно вимірюваним явищам треба дати якісну оцінку (наприклад, кількість правильно розв’язаних логічних задач і рівень розвитку логічного мислення).

Різновидами методу експертних оцінок є:

метод комісії (кожний експерт висловлює і мотивує свою думку щодо проблеми, обґрунтовує висновок);

метод мозкового штурму (колективної генеральної ідеї); на відміну від попереднього методу - це творча розробка нових ідей та їх експертна оцінка;

метод Дельфі - послідовне анкетування експертів і виявлення судження щодо проблеми, яке переважає. Проводять у три етапи (за допомогою рангування дають кількісну оцінку явищу, одержані альтернативні думки повідомляють експертам, переглядають і оцінюють відповіді);

метод незалежних характеристик - об’єкт характеризують незалежні один від одного спостерігачі. Висновки роблять на підставі ґрунтовного аналізу кожної характеристики, відкидаючи все несуттєве, випадкове.

3. ІНШІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ ЯВИЩ.

1. Тести успішності - серія коротко і точно сформульованих запитань або завдань, на які учень повинен чіткі, вичерпні відповіді. Оцінюють за порядковою або інтервальною шкалою вимірів. За короткий час тести успішності дають змогу перевірити велику кількість учнів.

Функції тестів успішності:

дидактична (допомагають визначити знання, уміння і навички в рамках одного навчального предмета);

вивчення учнів (дослідник з’ясовує відмінності учнів за рівнем знання предмета);

прогнозуюча (уточнюють, чи мають діти знання, потрібні для вивчення наступного матеріалу);

виміру і порівняння (вираження наслідків тестування в цифрах дає точну інформацію про об’єкт дослідження);

зворотного зв’язку (дає інформацію про знання самим учням і вчителю);

навчальну (відповіді аналізують);

зрівнювальну (дає змогу зрівняти вимоги до навчального процесу і з’ясувати посильність матеріалу, що вивчається).

Недоліки тестів успішності: причиною неправильної відповіді може бути не тільки незнання, а й нерозуміння завдання. Не завжди за тестами, що потребують альтернативної відповіді, можна з’ясувати, як учень знайшов відповідь. Важко виявити світоглядні переконання учня та його оцінку явищ. Масове застосування тестів іноді призводить до механічного засвоєння навчального матеріалу.

2. Письмові контрольні роботи - метод дослідження, що передбачає виконання учнем невеликого за обсягом завдання з наступним оцінюванням результативності роботи. Можна використовувати як самостійний або в поєднанні з тестом.

Письмові контрольні роботи певною мірою компенсують недоліки тесту, але охоплюють невелике коло питань, які можна перевірити. Оцінка їх, здебільшого, суб’єктивна. Потрібно багато часу для перевірки.

Контрольні роботи і тести повинні відповідати таким вимогам: сприяти одержанню об’єктивних результатів; бути валідними (тобто дійсними, показовими); мати діагностичну цінність; під час повторного проведення давати приблизно ті самі наслідки (надійні); результати контрольних робіт і тестів мають бути такими, щоб їх можна було зіставити; повинні забезпечувати всебічну перевірку; бути зрозумілими за змістом і посильними в застосуванні.

Якісними критеріями можуть бути: рівень засвоєння навчального матеріалу, рівень розуміння навчального матеріалу, рівень володіння навчальним матеріалом, рівень володіння інтелектуальними навичками.

3. Спостереження - безпосереднє сприймання, візуальне фіксування або опосередковане сприймання дидактичних явищ через описи іншими особами, які безпосередньо спостерігали явище. Використовують як самостійний метод, або як складову частину інших, складніших методів.

Функціями спостереження як методу дидактичного дослідження є забезпечення теоретичного дослідження фактичним матеріалом, перевірка адекватності й істинності теорії на практиці.

До спостереження ставлять такі вимоги: воно повинно мати певну мету і проводитися за заздалегідь накресленим планом; кількість ознак, які досліджують, має бути мінімальною, чітко визначеною;

явища слід спостерігати в реальних умовах; повинна бути можливість порівняти відомості, одержані шляхом різних спостережень; повторювати спостереження треба через однакові проміжки часу; спостерігач повинен знати, які помилки можуть бути припущені під час спостереження, та запобігати їм.

Види спостережень розрізняють за різними показниками, зокрема: за частотою (постійні, повторні, одноразові), за обсягом охоплення об’єкта (суцільні, несуцільні, фрагментарні).

За способом одержання відомостей спостереження поділяють на безпосередні і опосередковані. Залежно від того, хто проводить спостереження (сторонній або безпосередньо вчитель) виділяють зовнішнє (об’єктивне) самоспостереження.

4. Найпоширенішим методом в педагогічній практиці є відвідування навчального процесу з його наступним аналізом (обговоренням). Використання цього методу сприяє професійному зростанню вчителя, об’єктивності в самооцінці.

Дидактична схема аналізу уроку може бути такою:

Тема уроку.

Мета уроку. Наскільки правильно визначено кожну групу цілей.

Тип і структура уроку (мікро- і макроструктура, внутрішній зв’язок між ними, залежність від мети уроку).

Реалізація принципів навчання на даному етапі.

Врахування вікових особливостей школярів (розкрити всі можливі аспекти: зміст, методи, форми організації навчання і форми учбової діяльності).

Для початкової школи - місце гри як методу навчання на уроці.

Види самостійної роботи, її місце в структурі уроку, тривалість, ефективність, способи перевірки та їх різноманітність.

Шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці загалом і на кожному окремому етапі.

Наочність. Обладнання уроку, їх роль в оволодінні учнями програмним матеріалом.

Класна дошка, її використання на уроці. Культура записів.

Навчальна книжка і додаткова література на уроці. Методика їх використання та роль у засвоєнні знань учнями.

Методи і форми перевірки та контролю знань, умінь і навичок на уроці, об’єктивність, повнота мотивації.

Співвідношення теоретичних і практичних методів на уроці.

Учитель на уроці: вміння поводитися в аудиторії; педагогічний такт; контакт з учнями; мова (голос, дикція, інтонації, жести, міміка, тон, манера говорити тощо); зовнішній вигляд.

Загальна оцінка уроку (його ефективність загалом), якість засвоєння знань учнями.

Висновки.

5. Вивчення й узагальнення педагогічного досвіду - метод дослідження, спрямований на з’ясування рівня розв’язання освітніх і виховних завдань у масовій практиці або в передовому педагогічному досвіді організації навчального процесу, складних ситуацій та конфліктів, вивчення доступності й ефективності наукових і методичних рекомендацій, виявлення елементів нового та раціонального в практичній діяльності вчителя.

6. Дидактичний експеримент - метод дидактичного дослідження, в ході якого організовують активний вплив на дидактичні явища шляхом створення нових умов, що відповідають меті дослідження. Якщо експеримент проводять в умовах навчання групи, без порушення природного ходу навчально-виховного процесу, його називають природним. У ході лабораторного експерименту учня або кількох учнів ізолюють від колективу класу, щоб забезпечити точні результати дослідження.

Етапи експерименту: констатуючий (визначення вихідних даних для подальшого дослідження); навчальний або формуючий (навчальний процес відбувається внаслідок використання певного нового чинника, визначають ефективність його впровадження);

підсумковий (після навчального експерименту визначають рівень знань, які учні одержують у процесі експериментальної роботи).

Якщо дидактичний експеримент проводять, використовуючи контрольну й експериментальну групи, тоді його називають паралельним. Коли порівнюють дані, одержані в одній і тій самій групі через певні проміжки часу, - порівняльним.

7. Різновидом теоретичних методів дослідження є моделювання - метод дидактичного дослідження, коли вивчають не об’єкт, а його зображення у формі моделі, а результат переносять з моделі на об’єкт.

Використовують також методи математичної статистики і кібернетичної обробки даних.

Література ДЛЯ ДОДАТКОВОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. - М.: Педагогика, 1982. - С.68-124.

2. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. - Таллин: Валгус, 1980. - С.10-135.

3. Рабочая книга социолога. - М.: Наука, 1983.

ДИДАКТИЧНИЙ ТРЕНІНГ.

1. Які методи дослідження переважно використовують у дидактиці? Чим це зумовлено?

2. У чому сутність системного підходу до вивчення дидактичних явищ?

3. Які соціологічні методи використовують у дидактиці?

4. Назвіть методи, які можна використати на підготовчому етапі дидактичного дослідження.

? Виберіть тему курсової роботи і визначте, які методи використовуватимете на кожному етапі дослідження.

Тема XIV. Контроль, перевірка знань, умінь і навичок учнів

1. Мета, завдання і функції контролю за учбовою діяльністю.

2. Види і методи перевірки знань, умінь і навичок учнів.

3. Оцінювання знань учнів. Оцінка та оцінка-бал.