б) виховні - визначення виховних завдань уроку згідно з його дидактичними характеристиками; цілеспрямоване формування діалектико-матеріалістичного світогляду учнів, високих моральних якостей, забезпечення зв’язку із життям школярів і суспільства; формування і розвиток позитивної мотивації навчання, пізнавальної активності й самостійності; всебічне вивчення та врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів; додержання вчителем педагогічної етики.
в) організаційні - наявність плану, складеного на основі тематичного планування, організаційна чіткість уроку; підготовка і раціональне використання засобів навчання тощо.
Урок як форма організації навчання має свої переваги і недоліки. Він дає змогу:
рівномірно розподіляти вивчення навчального курсу з того чи іншого предмета на певні логічно послідовні частини - уроки, передбачені в розкладі в рамках точно відведеного навчального часу;
забезпечити керівну роль учителя в навчанні, вихованні і розвитку учнів;
організувати навчальну роботу з урахуванням психологічних особливостей учнів, закономірностей оволодіння знаннями, вміннями, навичками, забезпечити її єдність з процесом формуванням особистості;
чергувати працю і відпочинок учнів і через те сприяти чіткості в роботі школи;
формувати колективістські відносини для повнішого розкриття потенціалу організаційного компонента уроку;
полегшити планування навчального процесу в масштабах країни, регіону;
забезпечити навчання великої кількості учнів одночасно.
Недоліки уроку як форми організації навчання в тому, що він:
стабільно не забезпечує потреби учнів у активній пізнавальній діяльності;
не створює належних умов для цілеспрямованого індивідуального розвитку кожної особистості;
орієнтує на "середнього" учня в навчальному процесі;
не забезпечує використання колективних форм учбової діяльності школярів для формування колективу класу.
5. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ.
Проблеми організації навчального процесу на сучасному етапі розвитку школи зумовлені суттєвими змінами у суспільстві, педагогічній науці. Їх розв’язанню сприятимуть теоретичні і методичні дослідження в таких напрямках:
оптимальне поєднання уроку з іншими формами організації навчання;
створення єдиної системи навчальної і позаурочної навчально-пізнавальної роботи;
розробка проблеми уроку в малокомплектній школі в умовах різновікового колективу;
створення теорії інтегрованого уроку;
вивчення проблем впровадження альтернативних підходів щодо предметної системи загалом (метод занурення в методиці М.П. Щетініна і метод епох у зарубіжній школі);
подолання основних недоліків уроку в навчальному процесі сучасної школи;
розробка теоретичних основ поєднання уроку з аудиторними формами дидактичного спілкування (лекція, диспут) у середній школі;
поєднання в навчальному процесі можливостей роботи учнів у гомогенних і гетерогенних за віком і досвідом навчальної діяльності групах.
Вищезгадані напрямки вимагають особливої уваги вчителів-практиків та додаткових досліджень науковців.
6. ТЕОРЕТИЧНЇ ОСНОВИ ТИПОЛОГІЇ УРОКУ.
Структура уроку - це певний впорядкований і підпорядкований провідній дидактичній меті його поділ на часові відрізки, що відбивають етапи навчально-пізнавальної діяльності й організацію роботи школярів під керівництвом учителя. Етап - часовий відрізок форми організації навчання з певними дидактичними, виховними, розвивальними завданнями, системою методичної роботи вчителя.
Тип уроку визначає його структуру (послідовність етапів і добір методів навчання). Урок має певну макро- і мікроструктуру.
Макроструктура уроку - це послідовність його етапів. Вона рухлива і гнучка, тобто окремі етапи не стабільні, залежить від мети, змісту навчального процесу, місця уроку в системі уроків на певну тему, від рівня підготовки учнів.
Мікроструктура - це послідовність методів навчання на уроці або на певному його часовому відрізку, на окремому етапі. На кожному віковому етапі мікроструктура уроку має свої особливості. Зокрема, в початковій школі вона досить подрібнена, може включати більше 10 методів навчання, які, змінюючи один одного, забезпечують високу працездатність дитини завдяки включенню в процес пізнання різних органів чуття, що сприймають інформацію. Для школи 1-го ступеня типовий комбінований урок, обов’язкові фізкультхвилинки.
Підходи до визначення типології уроків зумовлені основними критеріями, з урахуванням яких виділяють типи уроків. За типом пізнавальної діяльності виокремлюють уроки накопичення фактів, утворення понять, осмислення навчального матеріалу тощо. Недолік такого підходу в тому, що штучно розчленовується пізнавальний процес, який насправді становить органічну єдність.
За основним методом навчання розрізняють такі типи уроків:
проблемний урок, кіно-урок, урок-бесіда, урок-лекція тощо. Автори цієї класифікації не враховують, що метод навчання може виконувати різні дидактичні функції і підпорядкований змісту уроку.
Залежно від провідної дидактичної мети виділяють комбінований урок, урок пояснення нового матеріалу, закріплення набутих знань, умінь і навичок, узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок; контролю за знаннями, уміннями і навичками. Це найпоширеніший в дидактиці підхід.
Кожному типу уроку за наведеною класифікацією відповідає певна макроструктура або кілька її варіантів.
Макроструктура уроків за дидактичною метою:
Традиційний підхід За В.О. Онищуком є:
Нестандартний урок - це спроба підвищити його потенціал зміною структури або посиленням зв’язку з виховним процесом. Так, в основі уроку - КВК, уроку-вікторини, уроку-конкурсу, уроку-подорожі, уроку-пісні лежить інтеграція навчального і виховного процесів. Урок-діалог та урок із збільшенням дидактичних одиниць - наслідок перегляду структури або зміни підходів до змісту освіти.
Своєрідні за завданнями, структурою і змістом також перші уроки в першому класі й уроки миру (духовності, відродження), які проводять на початку навчального року.
7. ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ЕТАПІВ УРОКУ (подано узагальнено, без постання на певний тип уроку).
Загальна характеристика окремих етапів уроку (традиційний підхід).
Легше набрати
8. СИСТЕМА ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ (крім уроку).
1. Домашня самостійна робота учнів - своєрідна форма організації навчання, яку виконують за завданням, але без безпосереднього керівництва вчителя і поза колективом. Потребує організаційної і розумової самостійності. Сприяє формуванню вольової й мотиваційної сфери учнів.
Види домашньої самостійної роботи:
за змістом - завдання, спрямовані на закріплення знань, практичне оволодіння методами навчальної роботи; на систематизацію й узагальнення здобутих знань; домашні завдання, що готують до роботи на наступному уроці;
за способом організації - індивідуальні домашні завдання, групові, фронтальні;
за часом, що потрібний для виконання завдання - до наступного уроку, на тривалий час.
Керівництво домашньою самостійною роботою учнів здійснюється опосередковано через інструктаж і контроль учителя.
Вимоги до організації домашньої самостійної роботи такі: вона повинна бути методично правильно спрямована, доступна і посильна за змістом, формою й обсягом.
Норми витрат часу на виконання домашнього завдання: II клас - близько 1,5 год., ІІІ-ІV клас - близько 2 год., старші класи - не більше 3-4 годин.
2. Навчальні екскурсії - форма організації навчання, передбачена навчальною програмою в рамках навчального часу для ознайомлення школярів з об’єктом у природніх умовах. Сприяє розширенню кругозору учнів, цілеспрямованому формуванню пізнавальних інтересів, закріпленню й конкретизації знань, набутих на уроці. Екскурсії бувають предметні і комплексні; вступні, поточні і підсумкові;
літературні, математичні, природничі та ін.; у природу, на виробництво, до історичних пам’яток.
У методиці проведення екскурсій виділяють кілька етапів.
Підготовчий етап у роботі вчителя та учнів. Учитель ознайомлюється з місцем проведення екскурсій; чітко визначає об’єкти для спостереження і для вивчення; розподіляє обов’язки між учнями;
вибирає потрібне обладнання (планшети, вимірювальні прилади);
визначає мету екскурсії і складає її конспект. У разі, якщо екскурсію проводить стороння людина, вчитель повинен ознайомити її із метою роботи, особливостями учнів тощо.
Учні виконують завдання, які сприяють ефективній роботі на екскурсії; готують потрібне приладдя (олівець, альбом, зошит тощо). На підготовчому етапі проводять чіткий інструктаж і вступну бесіду для актуалізації опорних знань школярів.
Хід екскурсії - це фронтальна робота з усіма учнями, а також з групами і окремими школярами відповідно до теми і змісту.
Заключний етап екскурсії - проведення підсумкової бесіди в природі, на виробництві чи в класі. Обробка одержаного матеріалу здійснюється у формі створення колекцій, гербаріїв, замальовок. Дуже корисно давати творчі завдання: написати твір, виступити з повідомленням, випустити газету, оформити альбом тощо.
3. Урок позакласного читання - форма організації навчання, специфічна для початкової школи. Мета уроку - формування читацьких інтересів школярів, розширення їх кругозору, формування читацьких умінь і навичок шляхом цілеспрямованого стимулювання самостійної роботи з книжкою в позаурочний час.