Сучасні системи професійного навчання (стр. 2 из 6)

А. А. Михайлов назвав свою книжку "Система ЦІП". Проте в ній ідеться в цілому про досвід Центрального інституту праці, який, крім професійного навчання, займався науковою організацією праці. Таким чином, і тут слова "система ЦІП" застосовуються не в розумінні поняття дидактична система трудового навчання.

Цікавими для нашого дослідження є думки, якими діляться співробітники О.К. Гастєва в наші дні у дуже корисній та своєчасній книжці "ЦИТ и его методы НОТ".

Член Президії ЦІП А.В. Сметанін пише: "Вся діяльність ЦІП була спрямована на створення методу, відомого під назвою "метод ЦІП". Спочатку цей метод виступав як реформа навчання та удосконалення робочої сили, потім - в міру розширення масштабів роботи - як метод установки робочої сили у виробництво і, нарешті, на основі всього цього, як метод установки (або організації) самого виробництва".

Як бачимо, "метод ЦІП" тут ще далі від поняття "дидактична система трудового навчання", ніж у попередніх авторів [14].

Іншу думку висловлює С.М. Михайлов, колишній член Президії ЦІП: "У міру розвитку дослідницьких та дидактичних робіт по підготовці кадрів та застосування методу ЦІП у навчанні все нових професій зміст цих методів збагачувався, самі методи поступово удосконалювались. Кінець кінцем вони перетворились у відпрацьовану в усіх ланках систему навчання".

С.М. Михайлов вважає, що на основі досвіду ЦІП створено нову систему трудового навчання. Ми не можемо з цим не погодитись, якщо будемо виходити з визначення суті поняття "дидактична система трудового навчання", бо система трудового навчання ЦІП вносить елементи нового у подрібнення змісту трудового навчання при його вивченні, у характер діяльності учнів та дидактичний зв'язок між змістом трудового навчання та характером діяльності учнів. Це проявляється конкретно в тому, що трудовий процес подрібнюється на трудові рухи та їх елементи, у навчальну діяльність вводиться виконання чистих вправ та вправ в умовах імітації виробничого процесу.

З досвіду ЦІП видно, що він відзначається також елементами нового у методах та формах організації трудового навчання.

Таким чином, система ЦІП є оригінальною дидактичною системою трудового навчання, яка характеризується також оригінальною системою навчального предмета. За аналогією з тим, як це було зроблено у попередньому розділі, дамо назви дидактичній системі трудового навчання та системі навчального предмета як одиничним поняттям. Першу назвемо системою Гастєва, а другу - аналітичною. Термін "аналітична" застосовується для характеристики досвіду ЦІП у трудовому навчанні в цілому Б. Ітельсоном. На нашу думку, такий термін слушно підкреслює особливість системи навчального предмета. Вносячи такі пропозиції, ми виходимо з того, що поняття "система ЦІП" охоплює всі сторони досвіду Центрального інституту праці, що, як відомо, виходить за межі трудового навчання [14].

Крім того, Центральний інститут праці провів функціональний аналіз виробництва, глибоко вивчив тенденції його розвитку і завдяки цьому зумів врахувати у своїй системі вимоги життя до трудового навчання.

Ми маємо на увазі той факт, що Центральний інститут праці вважав за необхідне виділити у процесі трудового навчання ряд окремих функціональних елементів (розрахунок, установка, обробка, контроль), щоб привернути увагу окремо до кожного з них. При цьому враховувалось, що функції розрахунку, установки та контролю набувають в умовах індустріалізації все більшого значення і в цьому відношенні не поступаються функції обробки. Отже, вимога часу полягала втому, щоб навчати цих функцій не мимохідь, а спеціально, застосовуючи для цього відповідну методику та організаційно-технічні заходи (зокрема, це знаходило відображення в інструкційних картках).

Якщо звернутись до схеми, за допомогою якої ми намагались розкрити поняття система трудового навчання як навчальний предмет графічно, то неважко переконатися, що аналітична система займає на ній своє самостійне місце (схема 1).

Схема 1

Для загальної оцінки досвіду ЦІП у трудовому навчанні зіставимо розроблені рекомендації з тим, що ми маємо тепер.

Застосування інструкцій. У системі профтехосвіти застосовуються спеціальні навчальні посібники, "керівництва", які являють собою набори інструкційних карток з певних професій. У таких інструкціях учням вказується навчальна мета, зміст вправ, оснащення робочого місця, а також даються вказівки щодо порядку виконання вправ (вони супроводяться малюнками) та поясненнями до них. Якщо ЦІП звинувачували, що інструкції "натаскують" учнів, роблять їх уміння "негнучкими", то тепер точка зору на інструкції докорінно змінилася. В одному з "керівництв", зокрема, говориться, що інструкційні картки підвищують рівень самостійності учнів, привчають їх користуватися інструкційно-технічною документацією.

У загальноосвітніх школах інструкції у процесі трудового навчання також знаходять досить широке застосування. Тут виявлено можливість використовувати інструкції також для розвитку технічної творчості учнів.

Як бачимо, застосування інструкцій у процесі трудового навчання виправдало себе на практиці. Правда, за формою інструкції, розроблені ЦІП, дещо відрізняються від тих, що зустрічаються, та це вже деталі. Що ж до головної дидактичної мети, то вона залишилась незмінною.

Застосування технічних засобів. Ми вказували раніше, яке значення надавалось застосуванню різних тренажерів у системі трудового навчання ЦІП.

На сьогоднішній день доцільність застосування тренажерів обґрунтовується з точки зору психології та фізіології. Застосування тренажерів розглядається як один з факторів правильної побудови методики навчання, наукової організації навчального процес)'.

Подрібнення змісту навчального матеріалу. Як відомо, процес трудового навчання за системою ЦІП. поділявся на чотири періоди: прийоми, операції, комплекси, самостійний період.

Саме з цих періодів складається навчання за тими професіями, які вивчаються за так званою операційно-комплексною системою.

Характер та зміст вправ. Наведемо для прикладу зміст вправ при навчанні деяких операцій, що рекомендуються посібником В.О. Скакуна «Руководство по обучению слесарному делу».

Інструкційна картка 5 Рубання металу

Вправа І. Засвоєння робочого положення при рубанні.

1. Прийняти правильне робоче положення.

2. Взяти молоток.

Вправа 2. Нанесення кистьового удару.

1. Наносити кистьовий удар, не розтискаючи пальців.

2. Наносити кистьовий удар з розтисканням пальців.

Вправа 3. Нанесення ліктьового удару. Наносити ліктьовий удар.

Вправа 4. Нанесення плечового удару. Наносити плечовий удар.

Вправа 5. Захват зубила. Взяти зубило.

Примітка. При виконанні вправ 2, 3 та 4 нанесення ударів відпрацьовується з застосуванням спеціального тренувального пристрою або дерев'яного бруска, затиснутого у лещатах під кутом 30°.

Інструкційна картка 11 Обпилювання

Вправа І. Засвоєння робочого положення при обпилюванні.

1. Закріпити у лещатах тренувальний пристрій (або кусок швелера).

2. Прийняти правильне робоче положення біля лещат.

3. Взяти напилок у праву руку.

4. Покласти напилок на пристрій.

Вправа 2. Робочі рухи та балансування напилка при обпилюванні.

Виконувати робочі рухи напилком по пластинках пристрою (або по ребрах швелера).

Якщо порівняти наведені вище рекомендації з рекомендаціями ЦІП, то можна помітити, що вправи з виховання рухової культури тут відсутні, немає також вправ і на встановлення зв'язків; вправи на встановлення біологічних установок та вправи на закріплення виробничих прийомів, що утворилися у процесі попередніх вправ, застосовуються; припускається також імітація умов виробничого процесу, хоч роль цього методичного прийому тут менша.

Режим праці. Вже згадувалось, що у процесі навчання за системою ЦІП праця чергувалась з відпочинком за спеціально складеним графіком. Так, для першого періоду (прийоми) - учні відпочивали 1 хв. після хвилинної роботи (на початку вправ) і трихвилинної роботи (в кінці вправ). Для другого періоду (операції), залежно від умов та змісту роботи, відпочинок тривав 2-3 хв. після 9-12-хвилинної роботи та для третього періоду (комплекси) 5-хвилинний відпочинок після 50 хв. роботи.

Крім того, у програму вводилась "рухова культура", тобто передбачались гімнастичні вправи з подвійною метою: 1) формування здібності до швидкого оволодіння трудовими рухами (їх конструкцією, точністю, темпом, координацією); 2) "зарядка" організму до і після занять.

Розглянемо, яке ставлення до режиму праці в наш час.

Лікарі-гігієністи занепокоєні тим, що у процесі виробничого навчання немає регламентованих перерв, а також фактично немає науково обґрунтованих рекомендацій щодо чергування розумової та фізичної праці, чергування праці та відпочинку.

Проблема режиму праці та відпочинку при виробничому навчанні підлітків (зокрема, у металообробній промисловості) "перебуває лише на початку свого наукового обґрунтування".

Те ж саме можна почути і про режим праці та відпочинку учнів восьмирічної школи.

Досить цікаві для нас деякі висновки досліджень:

Процес виробничого навчання не завжди може повністю забезпечити гармонійний розвиток організму підлітка і тому доцільно в існуючий режим виробничого навчання ввести додаткові заняття з фізичної культури при роботах, пов'язаних з малими енергетичними витратами.