Актуалізація ідеалу в свідомості вихованців, - головна умова, необхідна для того, щоб «дух» табору приймався вихованцями та спонукав їх до дії.
У сучасних умовах вся робота в таборі повинна бути побудована на демократичних засадах. Якщо вихованці не пишаються своїм колективом – ефективність впливу такого колективу на особистість буде незначною. Високий престиж колективу – гарантія успішності впливу його норм та цінностей, засвоєння виховного ідеалу.
З окремих знайомих, малознайомих та зовсім незнайомих дітей, де хтось комусь симпатизує та навпаки, народжується через деякий час спільнота дітей, виникає поняття «ми». Відбувається виокремлення «ми», «наше» із загального навколишнього життя.
«Ми» - це те, що притаманне тільки одному певному колективу, на відміну від інших таких або зовсім інших колективів. Існують поняття – «ми», а все навколо – «вони».
Для тимчасових дитячих об’єднань – це почуття спільності дуже необхідне, воно сприяє створенню та зміцненню колективу.
Існують певні умови, за яких ця спільність може виникнути. По-перше, треба мати так звану матеріальну основу: певну кількість дітей, носіїв цього поняття «ми». Потрібна територія, де «ми» може розташуватися, збиратися, діяти. Необхідна мета спільної діяльності.
У дитячого тимчасового колективу є свої ідеали, норми та правила поведінки, специфічні форми організації колективу, органи самоврядування, а також символи, назва, девіз, емблема, пісні, які підкреслюють приналежність саме до цього конкретного колективу. Все це – центри об’єднання, тобто ті цінності, предмети та символи, які ідентифікують групу, складають матеріальну та ідейну основу її існування й розвитку. На цій основі відбувається усвідомлення спільності, створюється почуття«ми». Визнання ідеалу колективом – важливий етап формування ідеалу. [3]
Неодноразово відмічалося, що літній тимчасовий дитячий оздоровчий табір має певні переваги у вирішенні проблеми розвитку якостей творчої особистості :
· в центрі діяльності таких закладів знаходяться не навчальна робота, а інша системотворча робота ( спорт, праця, мистецька діяльність тощо );
· оздоровчий табір надає широкі можливостідля роботи різновікових колективів школярів;
· в умовах табору змінюються міжособистісні стосунки, а саме : вихователь виступає не як контролер, дії якого обмежені вимогами уроку, а як активний учасник творчої діяльності, радник чи просто рівнозначний член творчого колективу;
· організація діяльності дитячого колективу в умовах табору набуває надзвичайної інтенсивності, наповненості ( звичайний день роботи табору може включати 8-10 різних форм виховної діяльності ). [1]
Виховання базується на комплексному підході. У цьому зв’язку вся система роботи в таборі будується на основі ідеї співпраці вихователів та вихованців.
Співробітництво дітей з дорослими та однолітками є першим поштовхом до внутрішнього процесу розвитку, зоною найближчого розвитку. Тільки в цьому виховна робота веде до розвитку особистості та формує індивідуальний стиль творчої діяльності. Ґрунтуючись на структурі особистості, можна виділити такі фактори самореалізації дитини в умовах тимчасового колективу:
фактор відносин – це характер відносин, які складаються між вихователем та вихованцем. Від них залежить, які особистісні прояви, риси характеру членів колективу актуалізуються, а які вирівнюються. Міжособистісні відносини є середовищем самореалізації, тому таке велике значення приділяють створенню позитивного мікроклімату.
фактор здоров’я. Суть його полягає у формуванні здорового способу життя вихованців. Навчити дитину вести здоровий спосіб життя як в нормальних, так і екстремальних умовах, - важливе завдання оздоровчо-виховної роботи.
фактор творчості. Дитячий табір розкріпачує творчі сили кожної дитини, максимально розвиває ії самодіяльність. Узгоджена із віком творча діяльність сприяє підвищенню мотивації до праці, розвитку інтелекту, максимальному розкриттю здібностей.
Співробітництво передбачає різноманітність педагогічних ролей і положень керівника, вихователя в роботі з дітьми залежно від віку, рівня вихованості колективу, характеру діяльності. Ось деякі з них :
· Безпосередній керівник діяльності. Така роль обирається в критичних ситуаціях, складній діяльності або справі.
· Активний учасник справи – коли проводиться конкретний табірний захід, виявляється комплекс ролей цієї справи.
· Помічник – коли діти потребують допомоги на певному етапі справи.
· Звичайний учасник справи або гість заходу.
· Суддя, член журі, конкурсної комісії. Займає лише роль того, хто оцінює, а діти працюють самостійно.
· Позиція повного невтручання. В роботі дітей повинні бути «зони невтручання дорослих», де опіка вважається зайвою. [11],[14]
Виховну роботу слід будувати так, щоб кожна дитина знайшла собі справу до душі, відчувала себе сильною, збагатилася духовно й відчувала себе затишно. Тому щоденне життя в оздоровчому таборі має бути насиченим різноманітною діяльністю, інтелектуально й фізично спрямованим.
Необхідно спрямувати виховну роботу на індивідуально-масові заходи в гурті, загоні, таборі, забезпечивши щоденне психологічне розвантаження дітей за допомогою індивідуальною роботою з книгою, малювання, мислення, вишивання.
Життя табору будується як творчо різноманітна діяльність колективу дітей і дорослих, в процесі якої розвиваються духовні й фізичні сили кожного вихованця, здійснюються взаємне виховання й самовиховання старших та молодших при керівній ролі вихователів. Основу цього життя складає колективна організаторська діяльність. Найважливіші сторони життєдіяльності – постійне всебічне піклування про людей, один про одного, різноманітна пізнавальна діяльність, пізнання навколишнього середовища, а також спорт і туризм.
Створення колективу однодумців у загоні, дітей захоплених спільною метою, загальною й важливою для всіх справою досягається через особливу організацію життя, в котрій головне місце посідають органи самоврядування.
В кожній дитині закладена така композиція рис та властивостей, якої не має в іншій. На цьому й побудоване самоврядування – законне суспільне право дітей, яке передбачає:
· самостійно планувати роботу;
· максимально реалізовувати свої плани,проводити справи, обговорювати та давати їм оцінку. Важливо, щоб частину загальнотабірних, загонових зборів діти проводили самостійно, а дорослі допомагають підказками, порадами;
· самостійно обирати постійний й тимчасовий актив з відкритим обговоренням, розподіляти доручення;
· приймати рішення та перевіряти їх виконання, оцінювати різноманітні конкурси, змагання;
· критикувати, викривати недоліки, шукати шляхи їх подолання. [3]
Органи самоврядування – це вибірні органи, основне завдання яких – організація різнобічної діяльності. Ці органи потрібні для того, щоб поширити уявлення підлітків про демократичні норми життя суспільства, виховувати особисту відповідальність за кожну колективну справу, активну позицію в колективі, розвивати ініціативу й самостійність. Чим більше законних прав буде мати дитина, тим міцніше стане організація самих вихованців.
Взаємодія педагогів з органами дитячого самоврядування виявляється у створенні умов для прояву ними своєї самостійності, загальної відповідальності за колективну справу. В обов’язки вихователя входить – навчити дітей організовувати свою діяльність, тобто планувати, розподіляти, контролювати виконання, самостійно доводити справу до кінця, досягати мети. Завдання соціального педагога – вдало поєднувати свою допомогу з розвитком самодіяльності колективу, що передбачає повне виключення авторитарно-адміністративних методів, глибоку повагу до кожної дитини.
Вищим органом самоврядування є збори, на яких висуваються ідеї, найважливіші питання, які передбачають життя колективу. Збори обирають командирів та актив, затверджують плани, завдання, підводять підсумки, виносять рішення, намічають перспективи.
Загальний збір має велике значення для всього колективу табору. Перш за все, завдяки отриманій інформації в свідомості вихованців визначилися цінності та перспективи табірного життя.
Загальний збір – це концентрація емоційно-морального стану колективу, об’єднання дітей не тільки в загоні, а й в плані всього табору. Він обирає Раду табору, ради загонів, штаб, визначають назву та девіз зміни. Добрим початком першого збору загону може стати екскурсія територією оздоровчого закладу. [15]
У багатьох вихованців відсутнє прагнення до самостійності, дехто не проявляє ініціативи та взагалі не вміють слухати один одного, спільно працювати. Виходячи з цього, завданням зборів стали:
· розвивати самостійність та ініціативність вихованців;
· вчити дітей думати спільно, визнавати думку іншого, з повагою ставитися до оточуючих, поєднувати свої інтереси зі спільними інтересами;
· залучати кожного до процесу колективного планування діяльності, сприяти згуртування колективу.
У перші дні табірної зміни на загальному зборі обирається Рада загону: 5-7 чоловік - у молодших загонах, 7-9 дітей - у старших.
Великим загальним збором на період обирається штаб загону. Таким чином, протягом зміни діють по черзі декілька скликань загонових штабів. До штабу входять – начальник штабу, командири ланок, командир загону, а також за рішенням збору інші відповідальні особи.
Штаб керує всім життям загону протягом всього періоду виконання загонового лану на цей період. На наступному зборі старий штаб звітує перед загоном й передає керівництво новообраному штабу.