Ігрова діяльність залишається необхідною і бажаною. Це відповідає психологічним особливостям молодших школярів. Діти цього віку відзначаються підвищеною емоційністю, вразливістю, активністю та схильністю до наслідування.
Вся життєдіяльність молодших школярів в таборі має бути пронизана грою, грою з ускладненими правилами, максимально наближеною до реальної життєвої ситуації.
Середній шкільний вік (11-15 років.) На рубежі 10 -11 років дитина вступає у найскладніший період свого вікового розвитку – підлітковий. За короткий час діти так різко змінюються, що психологи виділяють молодший (11-13 років) та старший (14-16 років) підлітковий вік.
Підлітковий вік вважають важким. Він важкий для вихователів, але насамперед для самих дітей. Завдання вихователів – допомогти підліткові перебороти труднощі, створити умови для успішного формування їхньої особистості.
Молодший підлітковий вік. Значно розширюються діапазони інтересів молодших підлітків, що впливає на розвиток ініціативи, творчості. Дитина прагне до самостійності, самовиявлення своєї особистості. Це природна вікова потреба дитини, яку слід враховувати у виховній роботі з підлітками в умовах оздоровчого табору.
У віці 12 – 14 років авторитет дорослих значно знижується. Для дитини найважливішою стає оцінка її однолітками. Тому вихователі, враховуючи цю вікову особливість, не повинні нав’язувати дитині свої думки, а дати їй змогу самостійно впевнитися у їх правильності. З іншого боку, необхідно допомогти дитині задовольнити потребу у спілкуванні з однолітками.
Підліткові треба усвідомити ті нові вимоги, що перед ними висувають вихователі, а з іншого боку – необхідне справжнє визнання й прийняття дорослими їх нової позиції, допомога у самоствердженні. Ареною самоствердження найчастіше виступає спілкування з ровесниками.
Характерною особливістю молодших підлітків є концепція-установка на змагання, виграш, на досягнення колективного успіху.
Урахування вікового підходу до роботи з дітьми особливо вимагає статтєве виховання. Це період вікового антагонізму між хлопчиками та дівчатами, який виражається у глузуванні один з одного. Хлопчики не сприймають суто словесного характеру багатьох справ, а дівчаток вони задовольняють. Хлопчики прагнуть до справ, в яких можна проявити свої вміння, творчість, силу, вправність.
Урахування вікових особливостей дозволяє обґрунтовано сформулювати виховні завдання роботи з молодшими підлітками в умовах оздоровчого закладу:
· розвиток ініціативи, самостійності;
· розвиток нових високих пізнавальних інтересів і потреб;
· виховання організаторських умінь;
· формування морального ідеалу.
Старші підлітки. Це період активної особистісної індивідуалізації, етап. Коли загострено переживається прагнення до самоствердження. Це та фаза становлення особистості, коли актуальною стає позиція «чим би не виділятися , тільки б виділятися». Тому завданням для вихователів є контролювання бажання персоналізуватися, об’єктивно визначити можливості щодо допомоги підліткові обрати правильний шлях, підтримувати його активність і коригувати її спрямованість.
Свою точку зору старші підлітки можуть обстоювати інколи дуже гаряче і наполегливо.
Спостерігається підвищення рівня самоаналізу, активізуються спроби самостійно розібратися у собі.
Старші підлітки починають мислити логічно, намагаються узагальнювати отримані ними відомості. Інтереси не лише розширюються, поглиблюються, а й диференціюються.
У сфері спілкування підлітки починають надавати перевагу маленьким колам друзів. Вони особливо дорожать думкою своїх однолітків. Часто ображаються і протестують, коли обмежують їх самостійність, контролюють, не рахуються з їхніми інтересами, думками.
З 12 до 15 років антагонізм у стосунках між статтями змінюється симпатією, виникають перші спроби познайомитися, зблизитися. Перше емоційне поривання підлітка не повинно бути висміяне і тим більш ображене.
Тому, організовуючи виховну роботу в загоні старших підлітків, особливу увагу слід звернути на використання таких видів діяльності, які б цікавили і хлопчиків, і дівчат, створюючи такі умови, коли цією різноманітною діяльністю керують з перших днів створення загону і хлопчики, і дівчата.
Виховні завдання роботи:
· вміння сприйняти і зрозуміти іншого;
· допомога у самореалізації, підтримка активності та коригування її спрямованості.
У системі виховної роботи зі старшими підлітками з’являються такі форми, які вимагають більшої відповідальності з боку вихованців, обстоювання ними власної точки зору, розкривають інтереси та вподобання підлітків. Віковий підхід у роботі з підлітками включає і проблему організації між вікової взаємодії, різновікових колективів. Важлива можливість між вікової взаємодії дітей – це спільна робота дітей різного віку в органах самоврядування.
Отже, урахування вікових особливостей дітей в умовах дитячого оздоровчого закладу допомагає ефективно вирішувати різноманітні завдання виховної діяльності.
Дані вікових особливостей дітей та підлітків.
| Фізичний рост та розвиток | Особливості поведінки | Поради вихователю |
| Розвиток дітей молодшої групи (6 – 8 років) | ||
| · руки та ноги ростуть швидше за тіло;· загальне керування тілом добре, координація очей та рук покращується до 7 років. | · Високий рівень активності;· Прагнення до спілкування поза сім’єю;· Прагнення навчитися розрізняти, що таке добре та що таке погано;· Усвідомлення статевої приналежності;· Прагнення отримати час на самостійні заняття;· Дитина може бути як цілеспрямованою, так і самовпевненою, агресивною. | · Організація рухливих ігор при обмеженні бігу, стрибків;· Розвиток вміння лазати та користуватися гойдалкою;· Використання ритмічних видів діяльності;співи, драматичні постановки;· Навчання правильним навичкам праці;· Забезпечення конкретності доручень та творчої свободи дітей при їх виконанні;· Надання свободи дії, розвиток здібностей. |
| Розвиток дітей середньої групи (9 – 11 років) | ||
| · Дівчата випереджують хлопців зо зростом;· Спочатку діти мають рівні сили, згодом хлопчики стають сильніше. | · Прагнення командувати у хлопчиків, покірність – у дівчат;· Енергійні, швидкі в діях, ініціативні, наполегливі;· Нерідко неспокійний стан, діти потребують постійної діяльності;· Захоплення колективними іграми;· Діти шумні, галасливі;· Чуттєві до критики, бояться поразки;· Постійно змінюють свої захоплення, особливо потребують заохочення. | · Використовувати такі види діяльності, що дають простір проявлення мускульної активності;· Організація колективно-спортивних ігор, занять за інтересами;· Прагнути відповісти на багато чисельні запитання дітей. |
| Розвиток дітей старшої групи (12 – 14 років) | ||
| · Дівчата вище за зростом;· Статтєве дозрівання;· Швидкий розвиток мускулатури;· Дівчата менш активні | · Хлопчики схильні до групової поведінки;· Діти відчувають внутрішню стурбованість;· Антагонізм між дівчатами та хлопцями;· Думка однолітків домінує над думкою дорослих;· Дисципліна може порушуватися через «груповий» авторитет;· Прагнуть до змагання, створення ідеалу, кумиру. | · Організація колективних ігор;· Перевага надається спортивним іграм;· Використання спільного ентузіазму при виконанні доручень. |
| Розвиток підлітків (15 – 16 років) | ||
| · Завершення росту скелету;· Настає зрілість, що супроводжується фізичними й емоційними змінами;· Відмінності між дітьми посилюються, бо одні вже подорослішали, а інші тільки починають;Хлопчики відстають у розвитку на 2 роки . | · Дівчата починають цікавитися хлопчиками, раніше ніж ті, дівчатами;· Спостерігається стурбованість зовнішнім виглядом;· Зростає соціальна активність;· Прагнення досягти незалежності, пошук себе.· Перша закоханість; | · Сприяти гармонічним стосункам між однолітками;· Керувати підлітками без зайвого втручання з боку дорослих; |
1.3 Соціально-педагогічні особливості тимчасового дитячого колективу.
Сьогодні кожна дитина мовби існує одночасно в трьох вимірах. Перший – об’єктивна реальність, яку дитина не може змінити і тому має адаптуватися до неї. Другий – суб’єктивна реальність, яка досить умовно існує в колі сім’ї, друзів, у колективі класу, групи чи гуртка. Вона тому є суб’єктивною, що цілком залежить від почуттів самої дитини. З’являється в житті дитини й третя реальність – віртуальна. Нові телекомунікаційні та інформаційні технології надають можливість опинитися у будь-якій фантастичній ситуації, відчути себе її учасником. Виникає питання: як допомогти дитині розібратися у цих реальностях, не втратити себе, не розгубитися ?
Необхідно згадати, що мета виховання – ідеал. Але суперечливість полягає в тому, що ідеали шкільного виховання здебільшого суперечать ідеалам реального життя дітей. У гуманістичній виховній системі ідеал – це створення випереджаючої ситуації, надання можливості заглянути в майбутнє. Варто разом з дітьми поміркувати над тим, яким вони бачать своє майбутнє. [5]
Щоб зробити суспільний ідеал людини ідеалом кожної особистості вихователі оздоровчого табору використовують два шляхи. Перший полягає в тому, щоб зацікавити дітей різноманітною діяльністю, а потім зацікавлюють та включають їх до справ високої моральної значущості. Так поступово діти привчаються до усвідомлення моральних ідеалів суспільства.
Існує другий шлях. Вихованці починають діяти , вже маючи перед очима спільно прийнятий ідеал, в якому закладені ідеали відносин до себе, до однолітків, до дорослих. Якщо ідеал приймається, то вся майбутня виховна діяльність стає для дітей засобом втілення ідеалу в життя.