Педагогічний колектив табору разом з органами самоврядування має право на вибір та впровадження форм, методів виховної діяльності, поділу табору на структурні одиниці як за віковими особливостями, так й за інтересами, може прийняти свій статут, забезпечити різні форми самоврядування.
У додатках до плану подається розклад фізкультурних занять, робочих гуртків, клубів, секцій, фіксуються дні чергування загонів. На основі цього плану складається план-сітка на кожну зміну.
Календарний план роботи загону складається дітьми разом з вихователем на одну зміну. На зборах загону голова ради доводить до відома дітей проект плану. Вони можуть вносити доповнення, виправлення. З усіма змінами план роботи затверджується шляхом відкритого голосування. На цих зборах обирають відповідальних за виконання кожного заходу. Важливо, щоб при розподілі роботи ніхто не залишився без завдання, доручення. Кількість запланованих заходів має бути посильною для виконання.
На основі затвердженого плану складають календарний план-сітка загону, який зазвичай вивішують у «загоновому куточку».
Підготовка до табірних і загонових справ, режимні моменти, заходи, що проводяться повсякденно (купання, прогулянки, екскурсії) фіксуються у планах роботи на день. Такий вид планування отримав назву – «путівка дня».Складають в двох варіантах (на випадок несприятливої погоди) та містить такі частини: дата, час проведення, справи загону на день (докладно), відповідальні за виконання. [15]
Календарний план табору і загону можуть коригуватися.
На основі щоденних планів кожного загону педагог-організатор разом зі старшим вихователем складають зведений план на наступний день.
Протягом всієї зміни вихователі складають щоденник. Щоденник – це робочий документ, в якому аналізується кожен день, робляться висновки, узагальнення, план на перспективу. Щоденник заповнюється за встановленою формою:
Назва табору, загону. Черговість зміни. Прізвище, ім’я та по-батькові вихователя. Дата початку та закінчення зміни.
Список вихованців й необхідні дані про кожного, що повинні бути зведені в таблицю.
| Прізвище, ім’я та по-батькові дитини | Дата народження | Домашня адреса, контактний телефон | Прізвище, ім’я та по-батькові батьків | Хобі дитини | Особливості дитини |
3. Режим дня табору.
4. Портрет дитячого літа (традиційні свята, визначні дати, події, що відбуватимуться в країні, справи дітей табору).
5. Оргсторінка і назва загону, девіз промовка, пісня, рада загону, доручення.
6. Педагогічна характеристика загону в розвитку(на початку та наприкінці зміни), вікові особливості вихованців, вміння, навички та організаційні здібності.
7. План-сітка загону та коротка пояснювальна записка.
8. «День за днем» - щоденні записи(путівка дня, аналіз, висновки, роздуми, аналіз КТС, пропозиції дітей, їх активність).
По закінченню зміни пишеться звіт, що базується на даних щоденника. В цьому звіті аналізуються етапи, кінцевий результат, дається оцінка своїй діяльності, шляхи поліпшення роботи.
На основі матеріалів щоденника складають характеристику вихованців та характеристику дитячого колективу. [14]
Характеристика вихованця.
Прізвище, ім’я та по-батькові___________________________
Дата народження ____________________________________
Стать ______________________________________________
національність ______________________________________
Батьки _____________________________________________
Членство в дитячих (молодіжних) об’єднаннях ____________
_____________________________________________________
Особливості характеру _______________________________
Індивідуальні особливості _____________________________
Захоплення, хобі ___________________________________
10. Поведінка (стосунки з однолітками, вихователями), чинники,
що її визначають _____________________________________
11. Висновки й пропозиції щодо основних напрямів роботи
з цим вихованцем _____________________________________
Характеристика дитячого колективу.
Назва колективу _____________________________________
Кількість дітей _______________________________________
Розподіл за статтю ___________________________________
Середній вік ________________________________________
Національність ______________________________________
Аналіз основних ознак колективу (мета, спільна діяльність,
органи самоврядування, рівень згуртованості) ___________
___________________________________________________
7. Взаємодія з вихователем _____________________________
8. Співпраця з іншими колективами _______________________
9. Досягнення _________________________________________
10. Основні проблеми __________________________________
11. Висновки й пропозиції _______________________________
Для оцінки якості та ефективності виховної роботи рекомендовано використовувати такі приблизні показники:
· наявність відповідних планів педагогічної роботи з дітьми, узгодженість виховної та лікувально-профілактичної роботи;
· організація дитячого колективу з урахуванням вікового складу дітей та стану їх здоров’я, створення системи дитячого самоврядування;
· охоплення виховним процесом всіх дітей, з урахуванням інтересів кожної дитини та її можливостей;
· комплектування загонів, гуртків, груп дітей відповідно до встановлених норм;
· створення бригадної системи обслуговування (лікар, педагог). Наукова організація праці, раціональне використання часу педагогічних працівників.
· «путівка дня» на кожен день.
1.2 Урахування вікових особливостей дітей та підлітків в умовах оздоровчого закладу.
Вирішення виховних завдань у дитячих колективах обов’язково має спиратися на знання вікових властивостей дітей. Для того, щоб виділити будь-яке виховне завдання навіть найпростіше, недостатньо враховувати лише індивідуальні особливості дитини. Не менш важливим є знання й врахування своєрідності його можливих вікових характеристик, правильних науково обґрунтованих уявлень про стан формування особистості дитини, протиріччя розвитку особистості, зумовлені віковими змінами й акселерацією.
Щоб досягти успіху в своїй діяльності вихователь (вожатий) повинен стати для вихованців не тільки керівником та організатором, але й порадником, старшим другом, до якого б всі прислухалися, педагогом. Який вміє правильно підбирати ігри, адекватно реагувати на пустощі дітей, передбачати конфліктні ситуації та вирішувати суперечки, надавати дітям свободу в межах норми. Для цього вихователю необхідно знати свої обов’язки та права, прагнути виконувати ці обов’язки, х повагою ставитися до дітей.
Вихователь (вожатий) повинен пам’ятати, що готових рецептів для вирішення педагогічних ситуацій не існує. Але є певні закономірності, знання яких допоможе знайти вірне рішення ситуації, що склалася. Тут на допомогу вихователю мають прийти знання з психології.
Знання вікових особливостей дітей та підлітків, характеристик фізичного розвитку, особливостей їх поведінки в певному віці допоможе в процесі виховної діяльності.
Найчастіше до табору приїжджають діти віком від 6 до 16 років. Тому врахування вікових особливостей дозволить досить гнучко коригувати зміст. Форми та методи виховної роботи, не змінюючи загальної стратегії виховання. Отже, здійснення вікового підходу до виховного процесу в умовах оздоровчого закладу передбачає :
1. Постійну увагу до вікових особливостей формування особистості дитини , своєрідності її духовного світу;
2. Урахування протиріч розвитку особистості, спричинених віковими змінами;
3. Побудова системи виховної роботи відповідно до психологічних особливостей дітей кожного вікового періоду і концепцій їх розвитку.
Найважливішими елементами цієї виховної системи повинні стати:
· знання вікових особливостей і закономірностей розвитку дитини;
· виховні завдання у суворій відповідності з метою виховання молоді в Україні та основними напрямками її реалізації;
· організація щоденної роботи ланки, загону, добір форм і методів виховання, що відповідають специфіці діяльності оздоровчого табору;
· постійне врахування тих змін, що відбуваються в дитячих колективах.
Лише послідовне втілення системи у роботу з дітьми та підлітками дозволить вихователям домогтися позитивних результатів у їх вихованні.
Найчастіше до дитячого закладу потрапляють вихованці двох вікових періодів – молодшого (6-10 років) та середнього (11 -15 років) шкільного віку.
Молодший шкільний вік. Настає один з найвідповідальніших етапів розвитку особистості, закладаються основи багатьох психічних якостей.
Діти прагнуть максимально швидко посісти своє місце серед ровесників, засвоїти ті моральна норми, які перед ними висувають, адаптуватися. Це не означає просто пристосуватися, видавати себе таким, як усі. Саме стати, реально відчути себе схожим з іншими, відчути силу «ми» - ось таким має бути результат адаптаційного періоду. Для цього вікового періоду притаманне деяке переважання адаптації над індивідуалізацією.
Лише в цьому віці бажання вчитися виявляється найбільш яскраво й емоційно. Тому необхідно так побудувати виховний процес. Щоб ця вікова потреба перетворилася на реальність і стало основою для подальшого перетворення її на стійку якість особистості.
Також яскраво вираженим є прагнення дітей до активної діяльності, до нових ролей у колективі. Тому вони завжди охоче відгукуються на всі пропозиції та справи вихователів.
Водночас активне бажання діяти поєднується з незнанням способів діяльності, з невмінням розрахувати свої сили, правильно оцінити власні можливості. Діти можуть легко захопитися якоюсь справою, і не закінчивши її, розпочати займатися іншою.
До 9-10 років діти набувають певного досвіду роботи у групі одноліток. Характерними особливостями у цьому віці є рухливість, життєрадісність; авторитет вихователя (вожатого) для них дуже високий.
Організовуючи виховний процес з молодшими школярами, не можна забувати про те, що вони спілкуються з однолітками переважно в іграх, а також у зв’язку з тією діяльністю, якою вони займаються. На їх симпатії і ставлення до ровесників значно впливають оцінка й думка педагога. З дорослими вони спілкуються багато, довірливо і чекають від них допомоги, співпраці і розуміння.