Полуниця — (полуниці).
Листок — (листки).
Яблуко — (яблука).
Жолудь — (жолуді).
3.2. Закінчіть речення запитаннями.
Сосна росте (де?) (в лісі), а морква (де?) (на городі).
Соловей літає (де?) (у небі), а олень бігає (де ? ) (у лісі).
3.3. За малюнками та запитаннями складіть речення.
У яку гру іде грати Олег? (Олег іде грати у шахи).
У яку гру іде грати Олесь? (Олесь іде грати у футбол).
4.1. Пригадайте казку «Колобок», розгляньте малюнки.
Передайте розмову між Колобком та Лисичкою.
4.2. Опишіть Колобка за запитаннями:
— Якої форми Колобок?
— Які в нього очі?
— Який рот?
— А який характер у Колобка?
Тема уроку. Звуки [п], [п'] позначення їх буквою п.
Мета. Ознайомити учнів з буквою п, розкрити її звукове значення, вчити читати склади і слова з новою буквою.
Завдання:
1) удосконалення звуковимови звуків [п], [п'];
2) збагачення словника словами із звуками [п], [п'];
3) удосконалення граматичного ладу;
4) розвиток зв'язного мовлення.
1.1. Опис правильної артикуляції.
Під час вимови звука [п]:
— спочатку губи зімкнуті, а потім відкриваються раптовим видихом повітря; зуби розкриті; потік повітря іде через рот; голосові зв'язки не напружені, голос не утворюється.
12. Послухайте слова і скажіть, що в них спільного: Павло, Петро, Панас, Пилип, Параска, Павлина.
1.3. Вивчіть скоромовку.
Полов Павло поле,
Піймав перепела в полі.
2.1. Послухайте загадку, відгадайте і запишітьслово-відгадку.
Ось дивись, цей хитрунець
Сплів химерний ятірець.
Ятірець легкий, як пух,
Не для рибок, а для мух.
(Павук).
Має зуби залізні,
Гризе дерева різні,
Гризе, ріже з усіх сил,
Аж з-під неї сипле пил.
(Пилка).
Що за птах стоїть в лозі
На оранжевій нозі?
В голубім безхмарнім небі
Майорить червоний гребінь.
Відчайдух і забіяка,
Як же звуть такого птаха?
(Півник).
2.2. Назвіть явище природи, яке описують такіслова.
Іде, мрячить, ллє, накрапає — (дощ).
Дме, свище, завиває — (вітер).
Пливуть, вкривають небо, закривають сонце — (хмари).
2.3. У цій таблиці записані слова, ліворуч — початок слова, а праворуч — кінець. Але вони переплутались. Знайдіть до початку слова його кінець і з'єднайте лініями. Увага! З кожного першого складу можна утворити два слова.
лок
сик
пе ле
пи л
по лікан
лин
3.1. Закінчіть речення.
По хліб кожного дня я ходжу.
Вчора ... (ходив).
Завтра, також ... (піду).
Кожного дня я граюсь на подвір'ї.
Вчора з Петриком ... (грався).
І завтра також ... (гратимусь).
3.2. Прочитайте речення. З довідки доберіть і запишіть у клітинки потрібні слова.
Алла (і) Пилип поливали клен, А Іван (та) Поліна плавали. (І, та).
3.3. Переставте слова місцями так, щоб вийшлиречення. Запишіть.
Слова, Панас, писав (Панас писав слова).
Пісні, співала, Оксана (Оксана співала пісні).
4.1. Розгляньте малюнки. За малюнками та запитаннями складіть розповідь.
... Коли відбуваються події?
Що робить Петрик?
Що робить півник?
Чи вдалось півнику розбудити Петрика?
Що вирішив зробити півник?
Що зробила корова?
Тема уроку. Буква щ та її звукове значення.
Мета. Ознайомити дітей з буквою щ, дати уявлення про її звукове значення, вчити правильно читати слова з буквою щ.
Завдання:
1) ознайомлення з правильною артикуляцією звука [шч], розвиток фонематичного сприймання та правильної звуковимови;
2) збагачення словника словами з буквою щ;
3)удосконалення граматичного ладу;
4)розвиток зв'язного мовлення.
1.1. Опис правильної артикуляції
Під час вимови звука [шч], який позначається на письмі буквою щ:
- губи висунуто вперед, зуби видно;
- зуби зближені;
- широкий кінчик язика піднятий вверх;
- потік повітря йде через рот посередині язика;
- голосові зв'язки не напружені, голос не утворюється.
1.2. Уважно послухайте слова. Знайдіть зайве слово.
Щиро, щедро, гордо.
Щасливі, блищить, блимає.
Щедрувати, щебетати, співати.
1.3. Вивчіть скоромовку.
Дощ хлющить на зелен плющ,
Під плющем сховався хрущ.
2.1. Запишіть слова — назви малюнків у рядочки відповідно до номерів. У виділеному стовпчику прочитайте слово.
2.2. Прочитайте слова, до слів з лівого стовпчикадоберіть слова з правого і з'єднайте їх лініями.
Смачний ящірка
Зелений борщ
Сильний кущ
Прудка дощ
2.3. Змініть слова за зразком:
Читання - читати,
спів — (співати),
праця — (працювати),
щедрівка — (щедрувати),
блиск — (блищати).
3.1. Прочитайте вірш, вставте і запишіть пропущені закінчення слів:
Зубат(а) щука і щупах
Щіткою щербат(ою)
У щупака за хат(ою).
3.2. Прочитайте речення. Вставте і запишіть пропущені слова
Діти пішли (до) лісу. (У) небі щебетав соловейко. (На) камінцях побачили ящірку. (Під) кущем сидів зайчик.
3.3. За малюнками тварин та схемами складіть ізапишіть речення.
Щиглик літає у небі.
Щука плаває у воді.
4.1. Розгляньте малюнок. Передайте розмову міжхлопчиками, які в зимовому саду побачили щиглика.
4.2. Послухайте вірш про шиглика і перекажітьйого своїми словами.
Підборами поскрипує
мороз-вусач,
а щиглику під липою
хоч сядь та плач,
бо мав зерняток з осені
не жменьку — міх,
а випав сніг, то й досі їх
знайти не зміг.
І де в таку погоду є
смачні стручки?
Аж гульк — вітрець погойдує
годівнички,
не знати ким розвішані
між віт вгорі
на дубі, на горішині,
на яворі.
Засніжено, занесено
зимовий гай,
а щиглику так весело,
що хоч співай.
В.Скомаровський[13; 27].
Висновок
Підсумовуючи все вищесказане, слід наголосити на необхідності включення комплексу мовленнєвих вправ у структуру кожного уроку навчання грамоти.
Завдання вчителя — добирати до вправ мовний матеріал, який би відповідав конкретній темі, меті і завданням уроку навчання грамоти. Такий підхід допомагає вчителеві систематизувати весь комплекс завдань, спрямованих на розвиток мовлення, оскільки мова вивчається не задля мови, а задля мовлення. Потрібно усвідомити, що робота з удосконалення звуковимови граматичного ладу та словникова робота є основою, на якій будуються зв'язні висловлювання учнів. Тому так важливо саме в період навчання грамоти, коли закладаються основи мовленнєвих навичок, привчити і навчити дітей висловлюватись фонетично, лексично і граматично правильно.
Цими фрагментами прагнули показати можливості даних рекомендацій і загалом реалізації положення про розвиток мовлення як провідного принципу навчання грамоти. Пропонований комплекс вправ сприятиме гармонійному розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності першокласників.
“Учитель покликаний використовувати всі можливості, щоб саме в роки дитинства донести до свідомості і серця найтонші відтінки барв, пахощі слова, щоб рідне слово стало духовним багатством дитини” – зазначав В. О. Сухомлинський.
Роботі над словом, оволодінню рідної мови В. Сухомлинський надавав великого значення і в своїй практичній роботі, найважливішим способом впливу на дитину, облагороджування її почуттів, душі, думок, переживань є краса і велич, сила і виразність рідного слова. Під час спілкування з природою слово ставало в руках учителя знаряддям, за допомогою якого він відкривав дітям очі на духовне багатство навколишнього світу.
Тому подорож в країну Слова вчителеві слід розпочинати дуже обережно. Спочатку необхідно виявити рівень мовленнєвої підготовки учнів і на цій основі планувати на кожному уроці роботу над словом і словосполученням, образним висловом, точнісю і доречністю їх вживання. Розвивати в учнів уміння свідомо підходити до правильного оформлення власної думки, виховувати інтерес та увагу до слова в процесі оволодіння граматичним матеріалом (див. Додаток ІІ).
Список використаної літератури:
1) № 11, 1990, с. 14-19 “Звукова робота в період навчання грамоти шестиліток”.
2) № 2, 1991, с. 22-38 “Активізація мовленнєвої діяльності учнів”.
3) № 10, 1991, с. 32-35 “Навчання діалогічного мовлення на ситуаційній основі”.
4) №4, 1994, с. 11-16 “Навчання грамоти – одне з головних завдань початкової школи”.
5) № 3, 1996, с. 28-30 “Культура мови”.
6) № 4, 1996, с. 15-18 “Вивчення мови на фонетико-фонологічному рівні”.
7) № 5, 1996, с. 31-36 “Культура мови”.
8) №1, 1997, с. 15-20, “Вправи з української орфоепії й орфографії”.
9) № 4, 1997, с. 21-24 “Системність роботи зі словниковими словами”.
11) № 9, 1997, с. 14-18 “Етимологічний аналіз слів – активізуючий засіб розвитку зв’язного мовлення”.
12) № 10, 1997, с. 5-8 “Етимологічний аналіз слів – активізуючий засіб розвитку зв’язного мовлення”.
13) № 12, 1997, с. 25-30 “Комплексні вправи для розвитку мовлення в період навчання грамоти”.
14) № 11, 1999, с. 12-14 “Робота над розвитком мовлення першокласників”.
15) № 11, 1999, с.39-41 “Проблема спілкування учнів початкових класів”.
16) № 12, 2000, с. 10-13 “Теоретичні основи і шляхи вдосконалення методики мовленнєвої підготовки дітей до школи”.
17) № 2, 2002, с. 11-14 “Психолого-педагогічні аспекти навчання шестиліток читання та письма”.
18) № 7, 2002, с. 19-22 “Розвиток діалогічного мовлення школярів на уроках української мови”.
19) № 10, 2002, с. 9-12 “Ситуативна навчально-мовленнєва діяльність школярів на уроках української мови”.
20) № 11, 2002, с. 24-27 “Взаємозв’язане навчання мови і мовлення”.
21) № 3, 2003, с. 44-47 “Невиразне мовлення молодих школярів”.
22) № 11, 2003. с. 27-35 “Роль слова в розвитку зв’язного мовлення молодих школярів”.
23) № 5, 2004, с. 16-20 “Диференційовані завдання на уроках розвитку мовлення”.
24) №5, 2005, с. 9-12 “Проблеми психологічної готовності дитини до школи”.
25) № 5, 2005, с. 19-22 “Вивчення словникових слів на уроках словникової мови”.