Смекни!
smekni.com

Система корекційних вправ для занять з дітьми, що мають фонетико-фонематичні вади мови (стр. 10 из 10)

стіл — столик, стілець — стільчик, дощ —.... береза ....сонце — ..., камінь — ....хлопець—...,річка —.... лист —.... вінок —.... струмок — ...

2. Коли почуєте голосний звук або приголосний (буді який: твердий, м'який, дзвінкий), зробите один рух: вліво, якщо голосний, або вправо, якщо приголосний, а тоді знов станьте рівно. Слухайте уважно: а, т, і, м ,н, о, у мь, і, сь, т, е...

Гра «Знайди собі будиночок»

Кожний гравець малює коло (на піску, на землі чи ні асфальті). Після цього всі збираються зграйкою біля пе дагога.

Педагог закликає до гри: "Правильно відповідай табу димочок займай! Чого або кого багато в лю) (у садку, в місті...)? (Шишок, горобців, синиць, сосон...)

Гра «В кого Іграшка?»

Діти утворюють велике коло, стають обличчям до ценра, на сигнал педагога передають за спинами одне одному невеличку іграшку під супровід дрібного дзвону дзвіночка. Коли дзвіночок замовкне, діти завмирають. Педагог запитує когось із дітей: Тетянко, як ти гадаєш, у кого іграшка?" Дитина відповідає короткими реченнями: "Іграшка у Діми (Андрія. Славка)".

Гра «Горидуб»

З-поміж дітей вибирається "горидуб". Діти шикуються пара за парою. Перед дітьми стоїть ведучий (це може бути хтось із дітей). Він задає завдання кожній парі по черзі. Якщо відповідь правильна, ведучий ребром долоні роз-. риває руки дітей, що стоять у парі, ті оббігають ведучого з двох боків (назустріч одне одному), біжать в кінець строю і стають останньою парою. Якщо ж хтось з двох помилився, обидва сідають на "лаву запасних гравців".

Педагог допомагає ведучому визначити, чи правильною була відповідь.

Можливі завдання.

Перший варіант.

Зміни слово за зразком: з картоплі — картопляний; з моркви — морквяний; з вівса — вівсяний; з кукурудзи — кукурудзяний; з рису — рисовий; з гречки — гречаний: з молока — молочний; з яблук -яблучний, з груш- грушовий; з абрикосів — абрикосовий; з яйця — яєчний.

Другий варіант.

Називай дитинча тварини, яку я назву: угішки — кошеня, у собаки —цуценя, у свині - порося, у вівці — ягня, у корови — теля, у кози — козеня, у кобили — лоша, у вовчиці — вовченя, у курки — курча, у їжака — їжаченя.

Гра «Вервечкою»

Діти стають одне за одним і кладуть руки на плечі тому, хто попереду. Першим став найменший. Педагог пояснює правила гри: остання дитина має виконати заа-т дання і стати попереду шеренги. Так — усі діти. Коли перша дитина опиниться останньою і виконає завдання — закінчується перший тур. Завдання. Перший тур. Називай, він кого (або з чого) одержуємо.

М'ясо — від свині; масло — з молока,

яйця—.... сир—...,

молоко—..., цукор—...,

мед —..., хліб—...,

шкіра—..., олія—...

Другий тур. Змініть за зразком.

Цегляний будинок — будинок із цегли. Снігова баба — баба зі снігу.

Солом'яний бичок— ....

Фанерні двері — ....

Срібна ложечка—....

Шкіряний м'яч—....

Шовкова тканина—...

Гра «Пробіжи по місточку»

На асфальті або вологій землі малюється місточок приблизно 50 см завширшки, 150 см завдовжки (можна обіграти й кладочку, і гребельку).

Діти стають одне за одним, виконавши по черзі завдання, пробігають по місточку, не "торкаючись" його країв (не наступаючи).

Завдання. “Кількість складів у слові відтупай (або підстрибни) і по місточку пробіжи".

Слова: тин, димар, паркан, Буратіно, дах, травиця, сонце, береза, залізниця...

Кон закінчується, коли остання дитина пробігає місточок; хто не виконав завдання або наступив на край місточка (гребельки, кладочки), той сідає на "лаву запасних гравців*.

Гра з м'ячем "Хто що робить?"

Діти стоять півколом, педагог підкидає м'яч, ловить його і каже, наприклад: "лікар—лікує", передає м'яч першій дитині і пропонує підкинути м'яч, піймати його і продовжити гру зі словами: професії називає (пропонує) дорослий, діти називають дію або коротке речення за зразком: "Лікар лікує".

Вихователь — .... вчитель — .... співак —. ... швачка — ..., письменн будівельник — ..., водій — ..., художник — .... доярка — ...


Висновки

1. Особливості розвитку фонематичного слуху полягають у правильній організації занять, які спрямовані на навчання розрізнення звуків. Особливо це важливо у ранньому дитячому віці.

2. Фонетико-фонематичні вади мови – порушення процесів формування вимови у дітей, які можуть бути викликані різними причинами. Відповідно до клінічної картини “мовного порушення” діти були розділені на три групи: перша група — діти з моторної алалією;друга група — діти з дизартричними розладами; третя група — діти з заїкуватістю.

3. Досить важливими корекційними заняттями є ігри та малювання. Дані види занять досить ефективні в дошкільному віці. Ігри в руховій терапії можна використовувати самостійно або в поєднанні з різними ритмічними, логоритмічними, музично-ритмічними комплексами. Ігри вносять розмаїтість і емоційність у лікувальні процедури (при дизартріях, ринолаліях, афазіях). Ігровий метод у вигляді лікувальної процедури знаходить усе більше застосування в дитячій практиці. Малювання практикується в усі періоди навчання мови і на усіх видах логопедичних занять.

4. Подолання фонетико-фонематичного недорозвинення досягається шляхом цілеспрямованої логопедичної роботи з корекції звукової сторони мови і фонематичного недорозвинення. Система навчання і виховання дітей дошкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвиненням включає корекцію мовного дефекту і підготовку до повноцінного навчання грамоті.

5. В своїй роботі пропонуємо кілька розробок проведення занять з дітьми дошкільного віку, що мають фонетико-фонематичні вади мови.


Список використаної літератури

1. Бельтюков В.И. Взаимодействие анализаторов в процессе восприятия и усвоения речи (в норме и патологии). – М.: Педагогика, 1977. – 176 с.

2. Волкова Г.А. Логопедическая ритмика: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1985. – 191 с.

3. Детский голос. / Под ред. В. И. Щацкой. — М.: Педагогика. — 1970. — 232с.

4. Ермакова И. И. Коррекция ринолалии у детей и подростков. — М.: Просвещение. 1984. — 142 с.

5. Ермолаев В. Г., Лебедева Н. Ф. Особенности развития голосового аппарата у детей и вытекающие отсюда требования к охране детских певческих голосов//Развитие детского голоса. — М., 1963.— С. 111—123.

6. Ермолаев В. Г., Морозов В. П.. Лебедева Н. Ф. Руководство по фониатрин. — Л.: Медицина. — 1970. — 270 с.

7. Нантаева Р.Я. Сам себе логопед: Пособие для родителей. – С.-П., 1995. – 94 с.

8. Зарицкий Л. А., Тринос В. А.. Тринос Л. А. Практическая фониатрия. — Киев: Вища школа. — 1984. — 168 с.

9. Зееман М. Расстройства речи в детском возрасте: Пер. с чешск.— М.: Медгиз. 1962. — С. 284—295.

10. Игры в логопедической работе с детьми: Кн.для логопедов. / Под ред. Сост. В.И. Селивестрова. – М.: Просвещение, 1987. – 142 с.

11. Иванченко Г. Ф. Микроларингостробоскопическое исследование при хроническом гиперняастнчехжом ларингите//Актуалыше вопросы оториноларингологии. — М., 1981. — С. 117—119.

12. Калита М. Лоагритмические проблемы в рисунках. // Дошкольное воспитание. – 1989. - № 1. – С. 11 – 13.

13. Кривда І. Влітку на майданчику.// Дошкільне виховання. – 1999. - № № 6. С. 26 – 27.

14. Кривда І. Сніговиця (конспект занять з розвитку мовлення).// Дошкільне виховання. – 1999. - 2. – С. 14 - 15.

15. Крушевская И. И. Профилактика в фониатрии и ее социально-экономическая эффективность//Вестн. оторинолар. — 1984. — № I. — С. 40—43.

16. Кузнецова М. Для маленьких – фізкультура у віршиках. // Дошкільне виховання. – 1999. - № № 6. – С. 20 – 21.

17. Логопедия: Учебник для студ. дефектологических фак-тов вузов. / Под ред. Л.С. Волковой, Н.С. Шаховской. – М.: ВЛАДОС, 1998. – 680 с.

18. Логопедична ритміка: З досвіду логопедів Росії. – К.: Ред.газети Розкажіть онуку, 1999. – 63 с.

19. Лопухина И.С. Логопедия: 550 занимательных упражнений для развития речи: пособие для логопедов и родителей. – М.: Аквариум, 1995. – 386 с.

20. Лукьянова Е. А. Дыхание в хореографии. — М.: Искусство, 1979. т-185с.

21. Максимов И. Фониатрня: Пер. с болг. — М.: Медицина, 1987.— 288 с.

22. Мамерчук А.С. Дидактичний матеріал для виправлення мовниних недоліків: Навчальний посібник для вчителів-логопедів, вчителів і визхователів шкіл та дитсадків. – К.: Райдуга, 1995. – 403 с.

23. Николаевская В. П. Физические методы лечения в оториноларингологии. М.: Медицина. — 1989. — 381 с.

24. Орлова О. С. К вопросу о спастической дисфонии//Актуальные проблемы логопедии. — М.. 1980. — С. 86—91.

25. Орлова О. С. Акустические характеристики голоса при спастической дисфонии//Преодолемие речевых нарушений у детей и взрослых. — М.. 1981.— С. 114—124.

26. Правдина О.В. Логопедия: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1973. – 272 с.

27. Савченко М.А. Методика виправлення вад мови у дітей. – К.: рРад. школа, 1983. – 165 с.

28. Соснин Г. П., Крицкий А. В. Ортопедическое исправление речи у детей с расщелиной неба. — Минск: Беларусь. 1984.— С. 35—38.

29. Таптапова С. Л. Коррекционно-педагогическая работа при нарушениях голоса. — М.: Просвещение, 1984. — 110 с.

30. Ткаченко Т. Использование физминуток для развития пальцевой моторики у дошкольником с нарушением речи. // Дошкольное воспитание. – 1989. - № 3. – С.36 – 40.

31. Феличева Т.Б. и др. Основи логопедии: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1989. – 223 с.

32. Фомичева М.Ф. Воспитание у детей правильного произношения: Практикум по логопедии. – М.: Просвещение, 1989. – 238 с.

33. Фомичев М. И. Основы фониатрии. — Л.: Медгиз, 1949.— 186 с.

34. Хватцева М.Е. Логопедическая работа с детьми дошкольного возраста: Пособие для студентов. – М.: Учпедгиз, 1961. – 270 с.