Підручник відкривається і завершується зверненням до дитини. На початку книги звернення — це, по суті, установка на сприймання майбутнього матеріалу, а на завершення — автори дають дітям поради, як зміцнювати своє здоров'я на літніх канікулах.
Ілюстрації складають органічну частину підручника. Малюнки виконують інформативно-ілюстративну функції. Керувати сприйманням учнями малюнків, вчитель вестиме школярів до розуміння не лише окремих деталей, а й мети, ідеї зображеного.
Апарат організації засвоєння (запитання і завдання) підручника призначений для активізації пізнавальної самостійності учнів. Їх формулювання відзначається особистісно зорієнтованим спонукальним стилем, що заохочує дитину до співпраці.
Зрозуміло, що підручник складає лише основу організації уроку, на якому вчитель вільно поєднує інші джерела інформації. Навчальна діяльність учнів при цьому має репродуктивний характер; оскільки їм необхідно осмислити, запам'ятати і відтворити побачене, почуте або прочитане на вимогу вчителя. Наприклад, таке завдання: розглянь малюнки і вкажи, що позитивно впливає на здоров'я. Без такої роботи неможливо працювати над завданнями, які вимагають від учнів самостійного пошуку, застосування здобутих знань у нових ситуаціях.
Пошукова навчальна діяльність учнів на уроках полягає в тому, що вони аналізують, які звички є корисними для здоров'я, а які шкідливі, виділяють ознаки здоров'я, встановлюють взаємозв'язки між здоров'ям і способом життя дитини, роблять висновки, доводять правильність висловленої думки тощо. Проілюструємо це таким завданням: поміркуй, чому шкідливий вплив тютюнового диму на здоров'я? Запитання вимагає від учнів установлення причинно-наслідкових зв'язків.
Чимало цікавих завдань підручників спрямовують учнів на порівняння і протиставлення об'єктів, на використання життєвого досвіду дітей, їхніх спостережень. Наприклад, розглянь малюнок і поміркуй, хто з дітей має корисні звички, а хто —шкідливі.
Варіанти практичних завдань: пригадай, порівняй, розкажи, знайди, відгадай та інші. Ми провели кількісний аналіз різноманітних видів самостійних робіт різних видів у підручниках із курсу «Основи здоров'я » для 3 класу. При цьому ми згрупували самостійні роботи на репродуктивні (типу «Які», «Розкажи (за малюнками)», «Пригадай», «Назви»), конструктивні (типу «Чому», «Порівняй», «Перевір», «Поміркуй», «Покажи»), творчі («Обговори», «Розпитай», «Розкажи (про себе)», «Обгрунтуй»). Як показує кількісний аналіз самостійних робіт у підручниках (див. табл. 2.1.), найбільше самостійних робіт у 3 класі виконують репродуктивних.
Таблиця 2.1
Кількісний аналіз самостійних завдань різних видів у підручнику з курсу «Основи здоров'я » для 3 класу
| № | Тип завдання | 3 клас |
| 1 | Репродуктивні | 91 |
| 2 | Конструктивні | 63 |
| 3 | Творчі | 52 |
Аналіз підручника з курсу «Основи здоров'я» для 3 класу [7] показав, що він володіє значними пізнавальними можливостями з точки зору організації самостійних робіт різних видів.
2.2 Комплекс пізнавальних завдань для самостійної роботи учнів з курсу «Основи здоров'я »
Аналіз педагогічних джерел дав нам змогу з’ясувати, що організація самостійної роботи молодших школярів на уроках курсу «Основи здоров'я» потребує дотримання певних методичних вимог:
—самостійне засвоєння учнями певної суми знань про здоров'я має бути не самоціллю, а лише засобом для досягнення більш важливої мети —вироблення ціннісного ставлення до нього, а також бажання і вміння берегти і зміцнювати його;
—у центрі уваги постійно має бути сама особистість учня, його потреби, інтереси, почуття та інші вияви його сутнісних (людських) характеристик, щоб самостійно засвоюваний навчальний матеріал сприймався ним не відсторонено, як щось зовнішнє і формально-байдуже, а зацікавлено, як те, що має для нього певний позитивний сенс і значення;
—зміст курсу в процесі його засвоєння учнями з допомогою самостійних робіт і завдань повинен постійно співвідноситися зі змістом інших шкільних предметів початкової школи (фізичне виховання, ознайомлення з навколишнім, трудове навчання тощо), спиратися на них і пов'язуватися з власним життєвим досвідом дітей;
—у процесі вивчення курсу мають використовуватися різні види учнівської діяльності, а не лише розумово-пізнавальна, він повинен мати діяльнісно-практичну спрямованість, що передбачає застосування різних методів, зокрема, зважене поєднання традиційних та інтерактивних методів на основі самостійної роботи і практично-дослідницьких завдань.
Під час організації самостійної роботи важливим є складання пізнавальних завдань. Під «пізнавальними завданнями» ми розумітимемо сукупність проблемних запитань, логічних завдань, виконання яких вимагає від учнів початкових класів різного рівня самостійності.
У своєму дослідженні ми враховували те, що пізнавальні завдання можуть бути запропоновані дітям у різній формі: усно, на таблицях або картках, через діапроектор, запис на дошці тощо. Щоб учні молодших класів могли виконати описані типи пізнавальних завдань, вони повинні мати певний рівень сформованості таких прийомів розумової діяльності, як аналогія, порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв'язків тощо.
Для успішного формування знань потрібна розумова діяльність учнів, тобто аналіз, порівняння, синтез, абстрагування тощо. Тому з метою формування знань в учнів початкових класів з основ здоров'я необхідно здійснювати керівництво процесом виконання самостійних робіт на основі алгоритмів розумової діяльності, що передбачає зростання рівня самостійності та активності учнів.
При конструюванні комплексу завдань для самостійної роботи учнів з теми «Соціальна складова здоров'я. Безпека життєдіяльності» (3 клас) ми керувались такими принциповими вимогами:
-комплекс повинен охоплювати різні види роботи учнів (з підручником, дидактичними картками, роздатковим матеріалом тощо);
-за формою завдання повинні бути різними, щоб працювали різні види сприймання і пам'яті: зорова, слухова, моторна;
-завдання повинні бути посильні для учнів;
-у змісті завдань повинні бути відображені різні типи пізнавальної діяльності учнів;
-при розробці завдань необхідно враховувати принцип зростання складності;
-комплекс повинен сприяти підвищенню рівня самостійності учнів;
-для підтримання уваги, розширення її обсягу молодшим школярам пропонувалися завдання, виконання яких потребує поєднання розумових дій з практичними;
-завдання для самостійної роботи пропонувалися в системі в межах кожного уроку. Кожне наступне завдання повинно логічно зв'язуватися з попереднім матеріалом, бути спрямованими на досягнення мети уроку.
Наш комплекс включав завдання для різного типу самостійних робіт:
-Завдання для підготовчої самостійної роботи. Їх мета – встановити опорні знання і підготувати учнів до сприймання нового матеріалу.
-Завдання для навчальної самостійної роботи. Учитель дає учням завдання і показує, як його виконувати.
-Завдання для тренувальної самостійної роботи вчать застосовувати знання в різних ситуаціях. Для самостійного розв'язання за зразком.
-Завдання пошукової самостійної роботи розв'язуються школярем цілком самостійно.
-Завдання контролюючої самостійної роботи даються з метою перевірки і корекції знань.
Ми враховували також і те, що при вивченні теми «Соціальна складова здоров'я» необхідно продовжувати формувати в учнів уміння порівнювати. Зауважимо, що зміст даної теми забезпечує встановлення взаємозв'язків між здоров'ям кожного члена родини і ставленням кожного члена родини один до одного та піклуванням кожного із членів родини один про одного.
Також ця тема передбачає:
-розповіді учнів про своїх батьків, свою родину, свої обов'язки перед родиною;
-оцінювання власних учинків щодо батьків, старших членів родини, менших братів, сестер;
-розв'язування прогностичних завдань.
Крім того, зміст теми спонукає учнів до:
-оцінювання своєї поведінки та поведінки однокласників на перерві, в їдальні тощо;
-обговорення "секретів" спілкування;
-встановлення взаємозв'язків між психічною і фізичною складовими здоров'я;
-аналізу своїх звичок (яких треба набути, а яких —позбутися);
-порівняння рис ввічливої і здорової людини, встановлення схожості між ввічливою і здоровою людиною;
-співпраці з батьками (обговорення шкідливих звичок членів родини та як їх позбутися).
Як зазначає Ю. Павлов, керівництво розумовою діяльністю школярів під час виконання самостійних робіт у процесі формування знань передбачає «здійснення певної сукупності педагогічних впливів, вибраних з усіх можливих на основі певної інформації про процес навчання та його закономірності, спрямованих на ефективне засвоєння знань учнями відповідно до програми або мети навчання» [53, 158].
У психолого-педагогічній літературі розглядаються різні способи керівництва розумовою діяльністю учнів у процесі формування знань. Найпоширенішими вважаються два напрями: прямий та опосередкований шляхи керівництва.
Під прямим способом керівництва, вказує Л. Ланда, розуміють «...безпосередній вплив на розумові операції учнів за допомогою спеціальних вказівок, правил та інших інструкцій, що апелюють безпосередньо до цих операцій і прямо впливають на їх перебіг» [42, 231]. Тобто керівництво діяльністю учнів має безпосередній характер і проявляється у цілеспрямованому формуванні різних розумових дій.