Така ж справа з іншими думками. Любов викликає любов, смуток викликає смуток, на обман відповідають недовірою. Тому завжди:, відганяйте від себе дурні, шкідливі думки.
Четверта властивість. Думка має здатність притягувати; чи відштовхувати оточуючих, як і магнетизм, і за тими самими законами, тільки з більшою силою; добрі, корисні думки притягують до нас ближніх, а злі, шкідливі — відштовхують. Тому виховуйте в собі добрі, корисні думки і викорінюйте злі, шкідливі, «прополюйте» частіше ваш «духовний сад».
П'ята властивість. Думка впливає не тільки на оточуючих, а й на нас самих. Колена думка залишає більш-менш глибокий слід не тільки на духовному тлі людини, а й на його фізичному стані. Якщо ви замислитесь, це одразу ж відобразиться на обличчі, розсердитесь — те саме; при веселих думках у вас теж відповідний вираз обличчя. Якщо ви часто сердитесь, буваєте «не в дусі», то на вашому обличчі дедалі частіше з'являється неприємний, злий вираз; врешті, по виразу обличчя можна визначити характер людини, про що він найчастіше думає, як дивиться на світ і оточуючих. Зовнішність людини відповідає його внутрішньому змісту. Добро думка — це вірний спосіб добитися хорошого ставлення до вас.
Думка лишається вашою внутрішньою справою, поки ви її не вимовили чи не записали. Слово, мова — один з найвеличніших витворів людства, важливий засіб спілкування, тонкий і гнучкий інструмент, за допомогою якого формується і виражається людська думка. У нашому повсякденному житті мова є лиш засобом для досягання певної мети, звичною системою мовних навичок. Однак важко навіть уявити собі, що стало б, якби мова з якихось причин раптом зникла"... Спілкування між людьми, вираження людських думок і почуттів зрештою, існування літератури, науки, та й самого суспільства було б неможливим.
Слово — це єдність абстрактних і конкретних, загальних та індивідуальних, нейтральних та емоційно забарвлених значень, і його не можна замінити жодною річчю! Ви читали «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта? Згадайте, як в одному з епізодів Гуллівер опиняється в Академії Лагадо серед вчених Летючого острова. Там розроблявся «науковий» проект, який вимагав ліквідації усіх слів заради збереження часу і здоров'я: стверджується, що кожне сказане слово зношує легені і, таким, чином, призводить до скорочення життя. Оскільки слова — це назви речей, то автор проекту вважає більш додільним носити з собою речі, необхідні для виразу думок і бажань, Гуллівер з подивом спостерігає місцевих розумах, що знемагають під тягарем клумаків з речами, необхідними для тривалої розмови.
Ясно, що завдяки мові ми можемо розмовляти, читати, дискутувати, писати листи і про буденні справи, і про далекі країни, де ніколи не були, і висловлюватися на найабстрактніші теми.
Справжня грамотність — це не тільки вміння читати і писати без орфографічних і пунктуаційних помилок, а й уміння правильно висловлювати свої думки в усній і письмовій формі.
Прислухайтеся до мови своїх однолітків: на жаль, дехто з них обходиться обмеженим набором штампованих виразів, жаргонних слів, навіть лихослів'їв. Усе це досить далеко від культури мови.
Що розуміють під культурою мови? Культурною можна вважати таку мову, яка відрізняється смисловою точністю, багатством і різноманітністю словника, граматичною правильністю, логічною стрункістю, виразністю. Культурна мова в усній формі має відповідати діючим нормам вимови, у письмовій формі — нормам орфографії і пунктуації.
Які ж вимоги ставляться до хорошої мови? Які ознаки її характеризують?
Правильність мови, тобто відповідність літературно-мовним нормам. Правильне використання слів і виразів тягне за собою викривлення думок, вражень і, як наслідок, дій та емоцій.
Точність мови, тобто відповідність думкам того, хто говорить чи пише. Це вимога не лише до краси мови, а й до розуму.
Ясність мови, тобто доступність для розуміння слухача або читача. Римський учитель красномовності античних часів Квінтіліан і писав: «Висловлюйся так, щоб тебе не можна було не зрозуміти».
Логічність мови, тобто відповідність законам логіки. Недбалість мови не лише свідчить про нечіткість мислення, а й спричинює цю нечіткість.
Простота мови, тобто природність мови, відсутність пишномовності. Російський письменник Л. М. Толстой писав: «Під пишномовністю і неприродністю фрази приховується марність змісту».
Багатство мови, тобто різноманітність мовних засобів.
Стислість мови, тобто відсутність зайвих слів, непотрібних слів. Багатослів'я, як правило, прикриває погане розуміння того, про що йде мова.
Чистота мови, тобто усунення з неї не літературних, жаргонних, грубих, а також іншомовних слів без особливої потреби.
Жвавість мови — це відсутність шаблонів, виразність, образність, емоційність. Саме жвава мова свідчить про емоційну, різнобічно розвинену людину, про глибоку натуру.
Благозвучність мови, тобто приємність мови для слуху, добірі слів з урахуванням їх звучання. Це особливо важливо для публічних виступів, лекцій, читання поетичних творів.
Мова — дивний дар, яким володіє лише людина. Слово разом з думкою і творчістю — найцінніше і найважливіше з того, що має людина. Це дає людині можливість пізнавати світ і підкорювати собісили природи. Більше того, слово — могутній засіб самовираження,яке необхідне кожній людині.
Працюючи над мовою, ви удосконалюватиме свої розумові якості, свій емоційний і духовний світ.
Як же працювати над власною мовою?
1. Звичайно, сумлінніше ставитися до мовних і літературних предметів у школі.
2. Читати класичну українську та зарубіжну літературу, обов'язково з'ясовуючи значення незрозумілих слів і виразів.
3. Вчити напам'ять вірші, намагатися читати їх артистичном хоча б і для самого себе.
4. Завжди мати у своєму розпорядженні словники — орфографічний, фразеологічний, перекладні тлумачні. Якщо їх немає вдома, доцільно зробити записничок для незрозумілих слів, виразів, фразеологізмів і при нагоді скористатися словниками у бібліотеці чи у і школі.
5. Писати листи рідним, близьким, друзям з будь-якого приводу, і намагатися бути цікавим і різноманітним у своїх листах. Якщо немає кому писати — пишіть самому собі або ж в редакції молодіжних видань, на радіо та телебачення.
6. Розпочати щоденникові записи. З фрагментарних записів на початку ви дійдете до змістовних, аттичних, роздумливих, емоційних записів.
7. Писати вірші й віршики, співати пісні різного змісту. Сміливо показувати свою творчість батькам, дорослим, які могли б критично оцінити і підказати шляхи до її поліпшення.
8. Єдина пересторога: не наслідуйте примітивної, обмеженої, грубої, злостивої мови, яку нерідко чуєте від однолітків і дорослих з обмеженим інтелектом. Пам'ятайте: мова формує інтелект, а інтелект відбивається у мові.
Самовдосконалювання та самовиховання це процеси, які супроводжують людину все життя. І саме підлітковий вік є найбільш сприятливим для формування якостей характеру, які будуть необхідні людині у навчанні, роботі та особистому житті.
Література
1.Новиков Л.А. Искусство слова. – М., 1999
2.Оржеховська В.М. Крок до себе. – К., 2005
3.Сафьянов В.И. Этика общения. – М., 2001
4.Скотт Дж. Г. Сила ума. Описание пути к успеху в бизнесе. – К.,2003
5.Томан І. Як удосконалювати самого себе. – К.,2004
6.Трошихін В.О., Віленський Ю.Г. Що ми знаємо про себе? К., 1991