Ще одним принципом гурткової роботи в умовах реформи школи має бути використання, між предметних зв'язків (урок російської, іноземної мов та літератур, математики, історії, образотворчого мистецтва і т. ш.). Це, по-перше, зумовлено об'єктивною необхідністю, а саме: розвитком лінгвістики у тісному сою зі з психологією, інформатикою, логікою, кібернетикою, літературознавством. По-друге, міжпредметний матеріал сприяє активізації діяльності учнів, зацікавлює їх гуртковими заняттями, розширює кругозір, ерудицію, допомагає формуванню діалектико-матеріалістичного світогляду. Принцип емоційності навчання, зумовлений положеннями марксистсько-ленінської філософії про єдність мислення і чуттів, реалізований на практиці педагогами-новаторами, в останні роки набуває особливої актуальності. В умовах, коли треба підвищувати інтерес до навчання, активізувати пізнавальну діяльність школярів, цей принцип має вагоме значення.
Завдання словесника - проводити заняття на такому емоційному рівні, щоб запалити їх і не дати згаснути вогнику до пітливості. Тому керівник гуртка просто зобов'язаний дбати про високий емоційний тонус занять, добір мов них фактів і явищ, які б зацікавлювали дітей, методів, вправ, що пробуджували б думку.
Для гурткових занять особливо неприпустимі шаблон, трафаретність, жорстока регламентація. Принцип емоційності вимагає варіювання матеріалу, структури, методів, прийомів позашкільної роботи. Він виявляється і у виборі конкретних прийомів, завдань, лінгвістичних ігор, які дають можливість з більшою ефективністю домогтися поставленої мети.
Зацікавленість гуртковою роботою з мови здійснюється різними шляхами. Значною мірою це залежить від ерудиції, методичної майстерності керівника гуртка.
Не меншу роль відіграє усвідомлення учнями значення рідної мови для розвитку людини, зростаючої ролі лінгвістики. Використання елементів "цікавої граматики", відомостей з лексики, фразеології, етимології, граматики рідної мови, мов світу - все це також розвиває інтерес до позакласних заходів. Цьому ж сприяє використання міжпредметного матеріалу, урізноманітнення видів робіт (змагання, ігри, за гадки, шаради тощо).
Розвиток освіти в умовах реформи школи вимагає відповідно вдосконалення змісту й методики гурткових занять з мови. Слід уточнити, чому, як і для чого вчи ти школярів у позашкільній роботі. Зміст роботи гуртка також значною мірою обумовлюється принципами позашкільної роботи з мови. У методичній літературі питання, чому навчати школярів на гурткових заняттях, вирішується по-різному. Одні методисти, педагоги-практики відстоюють необхідність розглядати на за сіданнях різні теми відповідно до програми. Інші закликають до поглибленого вивчення якоїсь однієї проблеми протягом року. Однак при конкретизації змісту гурткової роботи слід враховувати кілька факторів: завдання позакласних занять, вікові особливості учнів тощо. У 6-8-х класах на початковому етапі необхідно розглянути різні питання, пов'язані з програмовим матеріалом. Молодші школярі люблять не одноплановість тем, форм, методів, а різноманітність. Крім того, це дасть можливість розширити лінгвістичний кругозір школярів. У 8-9-х класах, коли інтереси учнів більш-менш визначаться і гуртківці здобудуть елементарні навички дослідницької роботи, можна проводити і "вузьку спеціалізацію", зосередити їхню увагу на кількох важливих проблемах лінгвістики. Останнім часом добре зарекомендували себе наукові учнівські товариства, які створюються із учнів різного віку і працюють у тісній співдружності із вченими, зокрема, лінгвістами.
Удосконалення змісту роботи передбачає урізноманітнення, пошук ефективних форм, видів занять.
Особливо корисним і необхідним буде систематичне проведення індивідуальних консультацій. Адже, щоб створити на занятті ситуацію дискусії, необхідно добре підготувати опонента, доповідача, допомогти відібрати аргументи і контраргументи. Учитель має змогу в індивідуальній бесіді з'ясувати можливості, інтереси кожного члена гуртка, щоб повніше реалізувати його творчі здібності. Щоб заняття пройшло на високому рівні, треба забезпечити учнів окремими книга ми, запропонувати фахові журнали, довідники.
Потребують урізноманітнення форми гурткової роботи. Найефективнішими є короткі, захоплюючі розповіді вчителя про мову, повідомлення учнів реферативного характеру, інформації про наслідки збору матеріалу з живої розмовної або книжної мови, спостереження над спеціально підібраними й продемонстрованими мовними явищами з наступними висновками, цікаві бесіди, вправи, лабораторні роботи, мовні ігри. Корисними будуть також синонімічні переклади, твори на літературні, лінгвістичні теми, і складання, загадок, віршів, гумористичних творів, ігри для розвитку поетичних умінь, спостережливості, виголошення доповідей тощо.
З гуртківцями старших класів слід періодично проводити навчальні конференції, заняття-диспути. Диспут - цінна форма занять, тому що знання, здобуті в процесі зіткнення думок, відрізняються високою мірою стійкості, узагальнення. Тема диспуту має зацікавити учнів, а саме заняття потребує ретельної підготовки. Необхідно, щоб гуртківці були ознайомлені з фактичним матеріалом, різними точками зору, гіпотезами, інакше робота не дасть бажаного ефекту.
Життя вимагає також удосконалення, урізноманітнення видів гурткової, роботи, їх, профорієнтаційної спрямованості. Безперечно, корисними у цьому плані будуть екскурсії гуртківців, зустрічі з передовими письменниками, мовознавцями, педагогами-новаторами, і після цього практикувати написання різних видів робіт із наступним надсиланням їх до газет, журналів, на радіо, телебачення.
На заняттях з мови і засіданнях гуртка до останнього часу учням майже не давали елементарних відомостей про жанри гумору та сатири.
Гурткові заняття мають ознайомити учнів з особливостями сатири, гумору, саме мовною їх специфікою. Доцільне самостійне складання учнями гумористичних віршів, афоризмів, фраз, пародій, дописування творів за даним початком, придумування підписів до карикатур тощо.
Прикладом методу стимулювання є. зіставлення наукових і життєвих тлумачень мовних явищ. Наприклад, учням можна запропонувати порівняти зразки наукової і побутової етимології.
Метод-стимулюючого впливу змісту навчання це - створення ситуації новизни актуальності, наближення змісту навчання до найважливіших відкриттів у науці, до кращих надбань, культури, мистецтва, явищ су спільно-політичного життя. Необхідно ознайомлювати гуртківців з машинними мовами, психолінгвістикою, соціолінгвістикою, роллю мови в політичному, культурному житті країни. З цією ж метою доцільно на гурткових заняттях звертатися до матеріалів преси, теле- і радіопередач.
До методів стимулювання, мотивації навчання зараховують метод створення ситуації дискусії, який особливо цінний на гурткових заняттях. Серед прийомів, що ставлять учнів у активну позицію на гурткових заняттях, можна назвати такі, як: рецензування відповідей (доповідей) товаришів, вільний вибір завдань, створення ситуації обміну інформацією, само аналізу, ситуації, що стимулюють ставити запитання, захищати свою думку.
На гурткових заняттях необхідне широке застосування проблемного викладу матеріалу, частково-пошукового, дослідницького методів навчання.
Цінність проблемного викладу полягає в тому, що гуртківці усвідомлюють способи розв'язання проблеми, ознайомлюються з основами науки, евристичного мислення, способами творчої, пошукової роботи.
Частково-пошуковий метод, який вимагає від школярів більшої пізнавальної активності, доцільно використовувати на заняттях з учнями 7-8-х класів. Керівник гуртка сам створює ситуацію дискусії, формулює суперечність. Потім шляхом евристичної бесіди скеровує пошук учнів визначає його етапи. Проте він не показує самого розв'язання проблеми, учні повинні колективно знайти правильне рішення, зробити висновки, перевірити їх.
Дослідницький метод (8-9-м класи) готує учнів до виконання завдань на найвищому рівні самостійності. Учні самі відшукують суперечність у мовних явищах, формулюють гіпотезу, шукають шляхи розв'язання проблеми.
Важливе значення для вдосконалення змісту і методики гурткових занять має систематичне застосування логічних методів (прийомів) навчання: аналізу, виділення головного, порівняння, узагальнення, конкретизації, доведення, визначення і пояснення понять.
Метод аналізу передбачає осмислене сприйняття інформації, виділення суттєвих ознак, усвідомлення й пояснення зв'язків мовних одиниць, їх синтез.
Метод виділення головного має такі компоненти: вичленування предмета думки, поділ інформації на логічні частини, їх порівняння; знаходження вузлових слів, понять, групування матеріалу, формулювання висновку із головної думки. На заняттях гуртка це реалізується в доборі назв текстів, складанні планів, схем, алгоритмів тощо.