Отже, відсутність хоча б одного з перерахованих вище знань чи вмінь не дозволяє учню якісно і швидко виготовляти вироби, що доводить, що знання і вміння з технології обробки металу являють собою одну єдину систему, тобто для якісного виконання технологічних операцій потрібно комплексно володіти всіма знаннями і вміннями.
1.3. Методичний аналіз програми. [10]
Трудове навчання - загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.
Основна мета трудового навчання – виховання творчої особистості, якнайповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. Трудове навчання має розв’язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення.
У процесі вивчення даного профілю трудового навчання у 9-ому класі учні набувають теоретичних знань, оволодівають навичками та вміннями, спільними для групи споріднених професій (токар, фрезерувальник).
У процесі теоретичного навчання в учнів формуються знання з питань будови обладнання, пристосувань та інструментів, взаємодії складальних одиниць і механізмів металорізальних верстатів, технології механічної обробки металів. Теоретичне і практичне навчання проводиться одночасно з деяким випередженням теоретичного матеріалу.
У процесі практичного навчання особлива увага приділяється формуванню в учнів загальних вмінь і навичок з металообробки.
Вивчення програми з трудового навчання по профілю металообробки у 8-9 класах має забезпечувати:
засвоєння основ виробництва, відповідних практичних умінь і навичок, необхідних для продуктивної праці учнів та самообслуговування;
розширення політехнічного світогляду;
розвиток загальних і спеціальних здібностей, психофізіологічних функцій організму, технічного мислення, творчих здібностей;
виховання працелюбності, культури праці, відповідального ставлення до власності, бережливого ставлення до природи, енергетичних і природних ресурсів;
створення умов для формування стійких професійних інтересів, готовності до професійного самовизначення і трудової діяльності.
На трудове навчання учнів 9 класів виділяється 2 години на тиждень. Заняття проводиться лише спареними уроками.
Орієнтований перелік об’єктів праці, що пропонується у програмі, уточнюється вчителем. При доборі об’єктів праці враховуються такі вимоги:
– відповідність завдання трудового навчання, змісту програми і темі заняття, віковим та індивідуальним особливостям учнів;
– суспільна значущість виробу, економічна доцільність його виготовлення тощо.
Зміст програми передбачає використання як фронтальної, так і бригадної, бригадно-ланкової, індивідуальної та інших форм праці учнів, що сприяє формуванню практичних умінь і навичок, раціональній організації, культурі і безпеці праці. Практичні роботи на верстатах учні можуть виконувати за змінним графіком.
Кількість годин на вивчення розділів і тем вказано орієнтовано. Учителю надається право змінювати порядок їх вивчення.
Правила читання ескізів та креслень деталей, які мають циліндричні та конічні поверхні, нарізні та заклепкові з’єднання.
Будову токарно-гвинторізного та настільно-фрезерного верстатів, режими різання, про кінематичні схеми, засоби керування, правила підготовки верстатів до роботи.
Правила технічного обслуговування верстатного обладнання.
Властивості матеріалів, сортамент прокату та уявлення про його одержання.
Правила конструювання виробів із металу, організації робочого місця токаря та фрезерувальника, правила безпеки праці, прийоми виконання токарних робіт шкільних майстернях (обточування циліндричних поверхонь з уступами й канавками, відрізання).
Поняття про метричну різьбу та її графічне зображення, будову інструментів для нарізання різьби (внутрішньої і зовнішньої) та прийоми роботи.
Будову, принцип дії та використання інструментів для роботи з прокатом; специфіку окремих професій металообробної промисловості.
Учні повинні вміти:
Читати робочі креслення виробів із циліндричними та конічними поверхнями, кінематичні схеми токарно-гвинторізного і настільного-фрезерного верстатів. Готувати верстати до роботи, керувати ними, здійснювати обслуговування верстатного обладнання.
Визначити види металів за їх основними властивостями. Планувати раціональну послідовність виготовлення деталей з металу та їх складання. Виконувати підрізання, обточування циліндричних поверхонь із виступами й канавками, відрізання на токарно-гвинторізному верстаті.
Нарізати внутрішню та зовнішню метричну різьбу, аналізувати її якість.
Економічно витрачати матеріали та енергоресурси, використовувати інструменти, пристрої, обладнання.
Планувати раціональну послідовність робіт за технічною документацією, перевіряти якість виробів за допомогою контрольно-вимірювального інструменту: штангенциркуля, мікрометра, калібрів, шаблонів, кутомірів.
Звичайно формування, такої системи знань і вмінь потребує спеціально розробленої методики формування технічного мислення учнів 9 класів на заняттях з трудового навчання. Таким чином, як ми бачимо, програма трудового навчання передбачає вивчення як в теоретичному так і практичному плані методів та прийомів механічної обробки металу.
Розділ ІІ. Методичні основи формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.
2.2. Методика формування системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.
Робота на токарному верстаті:
У 9 класах учні вивчають більш складний вид механічної обробки металу на токарно-гвинторізному верстаті. Під час вивчення елементів машинознавства вони знайомляться з призначенням та будовою токарно-гвинторізному верстата, принципом дії основних його вузлів. При цьому вивчають прийоми керування верстатом, знайомляться з режимами різання й технологічними пристосуваннями до верстата, а також з правилами безпечної праці.
Обробку матеріалів на токарно-гвинторізному верстаті здійснюють, як і на багатьох інших верстатах, за допомогою головного і допоміжного рухів. Отже, у процесі вивчення конструкції і роботи токарного верстата учнів можна ознайомити з будовою і принципом дії більшості металорізальних верстатів.
Оскільки в шкільних майстернях є в наявності два три токарно-гвинторізних верстати, то потрібно встановити графік, за яким учні навчатимуться працювати на токарних верстатах. Проводячи чергове заняття з усією групою, учитель паралельно повинен приділяти увагу двом-трьом учням, які за графіком працюють на токарних верстатах. Найдоцільніше, як показує практика. Дати цим учням навчальні завдання, що містять пізнавальні відомості та розкривають технологічну послідовність виготовлення певного виробу. Поки вчитель проводить інструктаж для групи, учні біля токарного верстата самостійно вивчають карту-завдання. Потім учитель, перевіривши їхні знання, дозволяє виконувати практичну роботу. Працюючи з іншими учнями, учитель повинен тримати в полі зору тих, хто працює на токарних верстатах, і в разі потреби робити зауваження щодо правильності прийомів роботи, робочих поз, рухів.
Перед тим, як обробляти металеві заготовки на токарно-гвинторізному верстаті, учитель знайомить учнів з кресленнями та ескізами деталей циліндричної форми (учні повинні вміти читати креслення та ескізи). Далі він дає учням відомості з основ різання, що мають безпосереднє відношення до токарної вправи. Сюди входить поняття про режими різання та процес утворення стружки (відомості про припуск, головний рух, рух подачі, поверхні різання, елементи стружки та її види).
Наступним етапом є ознайомлення учнів з різними токарними різцями, їх призначенням та особливостями використання для обробки деталей циліндричної форми.
У процесі вивчення будови різця особливу увагу слід звернути на елементи головки та геометрію різця.
Учні повинні знати правила встановлення різця в різцетримачі (величина вильоту, вершина на рівні осі шпинделя), а також правила закріплення заготовки в патроні (виліт не більше як 4 діаметри без задньої бабки, зменшення биття і т. ін.). При цьому вчитель має наголосити, що ні в якому разі не можна залишати ключ у патроні.
Особливу увагу учнів учитель звертає на організацію робочого місця токаря. Учні повинні знати, де лежать інструменти і матеріали, якою рукою треба брати торцевий ключ або накидний, деталь чи напилок, якою рукою переключати швидкість чи включати передачу і т. ін. Коли вони навчаться організовувати робоче місце, повинні навчитись підрізати торці заготовок, бо з цього починається технологічна послідовність виготовлення виробу. Вчитель наголошує на особливості різання для підрізання, а також на значенні цієї операції в токарній справі.
Щоб краще навчити учнів працювати на токарно-гвинторізному верстаті, учитель у процесі інструктажу повинен за допомогою технічних засобів навчання, показувати правильні пози під час роботи та прийоми роботи. Кожного учня потрібно забезпечити інструкційною карткою, де розкрито раціональну послідовність виготовлення виробу і є поопераційні ескізи.