3). Одержана фігура – граф – є об’єктом подальшого аналізу.
Нумеруються всі вершини графа, але з умовою, що № 1 надається обласному центру, а далі перелік йде у вільній послідовності (мал. 1.);
Мал. 1. Граф транспортно-географічного положення (приклад)
Примітка: Графом зветься фігура певним чином зорієнтована в просторі і яка складається з вершин та ребер. Вивчивши конфігурацію графа, неважко провести аналогію між територіальною структурою будь-якого регіону, яка складається з транспортних вузлів, шляхів сполучення і наявністю в графі ребер (шляхів сполучення) та вершин (транспортних центрів). Таким чином, вивчаючи будь-яку територію по карті, можна формалізувати її територіальну структуру у вигляді графа транспортних шляхів.
На цьому робота з калькою закінчена. Продовження проходить в зошиті для практичних робіт, де:
4). Складається таблиця, в яку заносяться назви обласного і районних центрів, кількість прямих відрізків та підраховується їхня сума (таблиця 1);
Таблиця 1. Приклад розрахунку Ктгп для Харківської області.
№п/п | Назва населених пунктів | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | Сума відрізків | Ктгп |
1. | Харків | Х | 2 | 1 | 2 | 1 | 6 | |
2. | Краснокутськ | 2 | Х | 1 | 4 | 3 | 10 | |
3. | Богодухів | 1 | 1 | Х | … | … | ……….. | |
4. | Золочів | 2 | … | … | Х | … | ……….. | |
5. | ……………. | … | … | … | … | Х | ……….. |
5). Кінцевим розрахунком є визначення Ктгп (коефіцієнту транспортно-географічного положення) для території певної області (таблиця 2). Ктгп розраховують згідно формули:
Ктгп =
Таблиця 2. Приклад розрахунку Ктгп для Харківської області
№п/п | Назва населених пунктів | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | Сума відрізків | Ктгп |
1. | Харків | Х | 2 | 1 | 2 | 1 | 6 | 6/6=1 |
2. | Краснокутськ | 2 | Х | 1 | 4 | 3 | 10 | 10/6= 1,6 |
3. | Богодухів | 1 | 1 | Х | … | … | ……….. | ? |
4. | Золочів | 2 | … | … | Х | … | ……….. | ? |
5. | ……………. | … | … | … | … | Х | ……….. | ? |
Примітка. У теорії розміщення є ряд методів визначення транспортного освоєння території і доступу окремих центрів. Один з таких методів – розрахунок коефіцієнта транспортно-географічного положення Ктгп території, де розрахунок Ктгп базується на використанні теорії графів. Значення цього коефіцієнта великою мірою впливають на ринковий потенціал центрів роздрібної торгівлі.
6). Написати висновки, де необхідно оцінити значення Ктгп згідно з критерієм : чим нижче значення Ктгп, тим вище ринковий потенціал населеного пункту.
Офіційний запис протоколу про гру мав такий висновок:
Всім учням були роздані картки з областями України. На виконання завдання було відведено 2 уроки. Всі учні виконали завдання успішно та з інтересом, в кого область має найвищій потенціал. Ділова гра дала змогу учням відчути себе приватними підприємцями, та мотивувати їх до активної діяльності на занятті.
Список використаних джерел
1. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. Посібник/ Аксьонова О.В. – К.:КНЕУ,1998.
2. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. – М., 1977.
3. Бабанский Ю.К. Педагогика: навчальний посібник для студентів пед. інститутів – М.: Освіта, 1988.
4. Бабанский Ю.К. Выбор методов обучения в средней школе. – М.,1981.
5. Волкова Н.П. Педагогіка:навчальний посібник. – Київ, 2001.
6. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. – М.:Интор,1996. – 517с.
7. Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю. Словарь по педагогике. – М. – 2005. – 448.
8. Крупська Л.П. Моя економіка: Підручник для учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням економіки та для учнів 10 класів загальноосвітніх та гуманітарних пр./Крупська Л.П., Пархоменко І.М., Кириленко Л.М. – К.: АПН, 2001. – 320с.
9. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. – М., 1981.
10. Лук’яноваМ.И. Навчальна діяльність школярів: сутність і можливості формування. Методичні рекомендації для вчителів і шкільних психологів. / Лук’янова М.И., Калініна Н.В. – Ульяновск: ИПК ПРО, 1998.
11. Маршев В.И. Методы активного обучения управлению. / Маршев В.И., Лукаш Е.Н. – М.: МГУ, 1991. – 349с.
12. Мельничук В.Г., Ковальчук Г.О., Огнев'юк В.О. Економіка. Підручник для 10 класу середньої загальноосвітньої школи. – 2-ге вид.
13. Осадчук А.І. Сутність і види контролю перевірки знань учнів // Історія в школі. – 2001 №2 с. 2-7.
14. Петрова О.О., Долганова О.В., Шарохина Е.В.: Педагогика конспект лекции. – М.: ЭКСМО, 1999. - 192
15. Підкосистий П.И. Педагогіка. Навчальний посібник для студ. пед. вузів і пед.. коледжів – М.: Педагогічне суспільство Росії, 1998. – 640.
16. Побірченко Н.А. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки // Географія і Основи економіки у школі. / Побірченко Н.А., Пархоменко І.М. – 2001 №1 с.4-6.
17. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В ІІ к.н. – М.: Гуманий. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999. – Кн.1: общие основы. Процес Обучения. – 576.
18. Радіонова І.Ф, Петрова І.Л., Кравченко І.С., Радченко В.В. Загальна економіка. Підручник для 10-11 класів середніх загальноосвітніх закладів. - А.П.Н., Київ, 2000.
19. Смолкин А.М. Методы активного обучения. – М.: Высшая школа, 1991. – 176.
20. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Економіка 8-11 класи. – Київ, 1998.