Таблиця 4Динаміка естетичного ставлення учнів 2-4-х класів до творів портретного жанру
| Клас | Портретні твори |
| 2 | 12,5% |
| 3 | 22,5% |
| 4 | 30% |
Але таких учнів, яким подобаються лише зовні красиві риси людини, у 4 класі вже значно менше. Зовнішню красу людини четвертокласники майже завжди пов'язують з виразом її внутрішньої суті. Так само, як і третьокласники, учні 4 класу звертають увагу на моральні риси характеру людини, але коло цих рис розширюється. У своїх судженнях вони пояснюють, що портрет подобається їм тоді, коли вони більше знають про зображену людину. Особливу увагу звертають вони на вираз обличчя, експресивність пози, що допомагає їм зрозуміти внутрішній стан людини. У своїх естетичних оцінках четвертокласники більше звертаються до власного досвіду, власних знань, спостережень, що збагачує їх естетичні судження. Виявилося, що портрет – важкий для сприймання жанр, оскільки учні ще не володіють достатніми навичками аналізу емоцій.
Отже, наше дослідження виявило особливості сприймання творів портретного жанру виявило, що уміння аналізувати об'єкти естетичного сприймання значно поглиблює естетичне ставлення учнів до об'єктів і робить його більш усвідомленим. Кількісні і якісні зміни в розвитку естетичних суджень учнів свідчать про залежність естетичного ставлення до об'єктів дійсності як від їх вікових особливостей, так і від специфіки портретного жанру як об'єкта естетичного сприймання. Виявлені в дослідженні особливості естетичних суджень учнів молодшого шкільного віку дають можливість установити, з одного боку, відповідну залежність розвитку їх естетичних суджень від умов виховання і, з другого боку, зробити відповідні висновки щодо використання виявлених особливостей естетичних суджень у практиці роботи школи.
Висновки
Отже, теоретичними основами малювання голови людини є врахування умовного поділу голови на частини. Слід пам'ятати, що конструктивні лінії лежать в основі кісток черепа, а не на поверхні обличчя. Велике значення в побудові голови має правильне визначення не лише лінії брів, очей, носа, рота, а й середньої лінії обличчя, що умовно проходить через середину лоба, основи носа, губ, підборіддя і ділить голову на дві симетричні частини.
Якщо голова розміщена на рівні очей того, хто малює, то основу лінії носа і низ вуха зображують на одній горизонтальній прямій лінії, а всі інші конструктивні лінії - прямими лініями. Якщо голова закинута вгору, то вуха розміщені нижче основи носа, а якщо опущена на груди, то вуха мають бути вище основи носа. Конструктивні лінії матимуть дугоподібний вигляд і своїми вершинами будуть напрямлені відповідно вгору і вниз. Щоб правильно передавати конструктивну основу голови в просторі, треба враховувати явища перспективи та зменшення віддалених частин голови.
Засвоєння основних принципів, правил і законів будови зображення голови починається з аналізу конструктивної основи форми, вивчення потрібних даних пластичної анатомії будови черепа, м'язів, очей, носа, вуха, губ. Потім набуті знання закріплюються зображенням гіпсових моделей, частин обличчя людини (очей, носа, губ, вуха), зліпків із класичної скульптури.
Моделі частин обличчя людини малюють, враховуючи анатомічну будову та їхні зв'язки з формою голови в цілому. Малювання гіпсових моделей розвиває здібність анатомічно правильно передавати форму ока, носа, вуха, губ, у будову яких геніальний скульптор вніс узагальнення. Малювання обрубувальної гіпсової моделі голови привчає узагальнено сприймати форму, відволікатися при зображенні від деталізації. Проте слід пам'ятати, що малювання гіпсових моделей голови сприяє розвитку лише навчальних вправ.
Малювання з натури голови людини підводить учнів до мистецтва творчого портрета. Важливе значення у цьому процесі має схема мімічних рухів людини (спокійний стан; увага; усмішка; сум; роздуми; сміх; жах; плач). Виконання портрета в естампній графіці (офорт, гравюра, літографія) вимагає творчого мислення, грамотного та виразного малюнка. Знання пропорцій постаті та голови людини допомагають виявити індивідуальні риси натури й уникнути помилок.
Учні люблять малювати людину, прагнуть показати її в русі. Вчителі повинні уміти допомагати їм у вирішенні цього важкого завдання за допомогою схематичних малюнків, зроблених на основі елементарних пропорцій людини різного віку. З цією метою ознайомлюють з однією чи кількома схемами людини, які умовно зображують скелет, показуючи послідовність переходу від попередньої схеми до малюнка людини. При зображенні людини треба передусім встановити правильне положення всієї постаті, визначити пропорції частин тіла одна відносно одної, а потім упевнено малювати її, намагаючись передати характерні особливості голови, тулуба, рук і ніг.
Уміння аналізувати твори портретного жанру як об'єкти естетичного сприймання, яке виявляється в естетичних судженнях, значно поглиблює естетичне ставлення учнів до об'єктів і робить його більш усвідомленим. Естетичне ставлення до дійсності властиве більшості учнів молодшого шкільного віку. Лише окремі учні 2 класу не виявляли естетичного ставлення до об'єктів дійсності.
Результати цього дослідження, на нашу думку, можна взяти до уваги під час розробки питань методики навчання дітей образотворчим засобам живопису. Це забезпечить розвиток в учнів естетичних суджень про твори мистецтва і дасть можливість запобігти заміні його оцінкою цих творів як звичайних об'єктів пізнання. Ці дані також дадуть змогу вчителям знайти правильні шляхи у використанні мови для збагачення естетичного сприймання учнями творів живопису асоціативними образами.
Список використаної літератури
1. Агальянова Н. Образотворче мистецтво: стан і проблеми вивчення // Рідна школа. – 2001. – №1. – С. 53.
2. Аксенов Ю.Г., Левидова М.М. Цвет и линия. - М.: Сов. художник, 1986. - 326 с.
3. Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – Альманах // Зб. наук. праць / Відп. ред.: М.М. Бровко; О.Г. Шутов. - К.: Знання, 2000.- 129с.
4. Алексеев В.В. Изобразительное искусство и школа. – М.: Педагогика, 1968. – 184 с.
5. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. – М.: Педагогика, 1984. – 254 с.
6. Алісійчук О.С. Морально-естетичне виховання молодших школярів. - К.: Академія, 2001. – 160 с.
7. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. – М.: Просвещение, 1981. - 240 с.
8. Беда Г.В. Живопись. - М.: Просвещение, 1986. - 190 с.
9. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. – К.: Мистецтво, 1981. – 178 с.
10. Величко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.
11. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. – Л.: Наука, 1977. – 116 с.
12. Виноградова Г.Г. Малювання з натури. - К.: Рад. школа, 1976. - 118 с.
13. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1976. – 270с.
14. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. - 128 с.
15. Вожлов В.М. Прекрасное в жизни, в искусстве.- М.: Знание, 1979. – 240 с.
16. Волков Н.Н. Цвет в живописи. - М.: Искусство, 1984. – 320 с.
17. Волкова Е.В. Произведения искусств в мире художественной куль-туры. – М.: Искусство, 1988. – 240 с.
18. Ворона М.О. Особливості вияву естетичних почуттів у дітей //
Початкова школа. - 1990. - №4. - С. 64-66.
19. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986. – 573 с.
20. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища школа, 1995. – 237с.
21. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1975. – 224 с.
22. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. – К.: Педагогіка, 1978. – 186 с.
23. Глухенька К. Пошуки неповторної краси // Образотворче мистецтво. – 1974. - №3. – С. 23-25.
24. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.
25. Гончаренко Н.В. Художественное в эстетике и в искусстве. – К.: Просвещение, 1990. – 249с.
26. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. – М.: Педагогика, 1986. – 126 с.
27. Дейнека А.А. Учитесь рисовать. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 224 с.
28. Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образо-творчого мистецтва // Рідна школа. – 2002. – №6. – С. 62-64.
29. Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок // Искусство в школе. – 1993. – №2. – С. 39-43.
30. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.
31. Ингарден Р. Исследования по эстетике / Пер. с пол. А. Еримилова, Б.Федорова.- М.: Иностр. лит., 1962. – 572 с.
32. Кабалевский Д.И. Педагогические размышления. - М.: Педагогика, 1987.- 185с.
33. Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей школярів // Рад. шк. – 1981. – С. 48-50.
34. Каган М.С. О месте искусства в жизни школы // Искусство в школе. – М., 1992. - №1. – С. 11-19.
35. Калініна Е. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва // Рідна школа. – 2002. – №2. – С. 37-38.
36. Кальнинг А.К. Акварельная живопись. - М.: Искусство, 1968. - 76 с.
37. Кибрик Е.А. К вопросу о композиции // Вопр. изобразительного искусства. - М.: Сов. художник, 1954. - С. 31-45.
38. Кибрик Е.А. Объективные законы в изобразительном искусстве // Вопр. философии. - 1966. - № 10. - С. 18-27.
39. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. 3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.
40. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.
41. Киященко Н.И., Лейзеров Н.Л. Художественная культура и гармони-ческое развитие личности. – К.: Просвещение, 1982. – 336 с.
42. Клейменова Н.С. Взаимосвязь художественного слова и рисования // Нач. школа. - 1990.- №8.- С. 22.
43. Князева М.М., Осокин Ю.В. Эстетическое как социальный феномен // Философия. — М:. Смысл, 1998.— 187 с.