Зміст
Вступ
Розділ 1. Технічна творчість: її суть, значення, використання творчих завдань
1.1 Суть технічної творчості та її значення для всебічного розвитку учнів
1.2 Місце та значення творчих завдань для розвитку творчої діяльності
1.3 Особливості проведення уроків трудового навчання в початковій школі
Розділ 2. Приклади проведення уроків праці в початкових класах
2.1 Урок: Сувеніри-подарунки з паперу (2 клас)
2.2 Урок: Витинанки, візерунки – це чудові подарунки (3 клас)
Висновки
Список використаних джерел
За сучасних умов, коли відбувається зміна ціннісних орієнтацій в суспільстві, будується національна держава, відроджується національна культура, теж відчутна потреба в активізації естетичних факторів, але проявляється вона дуже суперечливо. Економічні і політичні труднощі породжують різні оцінки можливостей естетичного виховання сьогодні.
Актуальність: Науково-технічний прогрес, охоплюючи всі сфери людської діяльності, стрімко перетворить продуктивні сили, весь технічний базис виробництва, істотно змінює характер і зміст праці, місце і роль людини в продуктивному процесі.
Розвиток технічної творчості учнів - важливий засіб формування особистості технічно розвиненого учня. Воно припускає насамперед формування відповідних моральних якостей особистості, основ наукового світогляду, творчого відношення до праці, глибоких і міцних професійних і загальних знань, а також умінь і навичок гнучкого оперування цими знаннями на практиці.
Об`єкт дослідження – технічна творчість учнів.
Предмет дослідження – розвиток технічної творчості на уроках праці.
Мета дослідження – з`ясувати особливості розвитку технічної творчості на уроках технічної праці.
Завдання:
сформувати уявлення про суть технічної творчості та її значення для всебічного розвитку учнів;
охарактеризувати можливості для розвитку технічної творчості учнів початкових класів у процесі трудового навчання;
навести приклади уроків трудового навчання.
Розділ 1. Технічна творчість: її суть, значення, використання творчих завдань
1.1 Суть технічної творчості та її значення для всебічного розвитку учнів
Лише творче ставлення до своєї праці може дати помітні досягнення у будь-якій галузі діяльності. Ми бачимо не на прикладах видатних діячів у галузі науки, мистецтва, виробництва
Підвищити продуктивність праці у галузі виробництва можна, застосовуючи нову техніку і технологію, а також впроваджуючи наукову організацію праці. Проте в усіх випадках важливим засобом просування вперед стає винахідництво та раціоналізація, за рахунок яких вдається досягти значної економії, значно підвищити продуктивність праці, піднести рівень якості продукції.
Розвитку винахідництва й раціоналізації на сучасних промислових підприємствах приділяється надзвичайно велика увага. Тут створені спеціальні бюро раціоналізації та винахідництва, у складі яких працюють досвідчені інженери. Завданих таких бюро - вишукувати "вузькі місця", тобто ті труднощі, що виникають у процесі роботи, і заохочувати учасників виробництва до їх подолання. Бюро раціоналізації та винахідництва розглядають усі пропозиції, які надходять до них, дають їм оцінку та рекомендують у разі потреби впроваджувати їх у виробництво. Раціоналізація та винахідництво стимулюються матеріально.
Проте за певних умов успіхи винахідників і раціоналізаторів могли б бути значно більшими, причому не останнє місце тут належить такій умові, як підготовка учнів до творчої праці в стінах школи.
Проведене в свій час опитування ряду керівників провідних промислових підприємств показало, що вони чекають від випускників школи, які приходять до них, насамперед бажання і деякого вміння творчо ставитись до своєї праці.
Таке бажання цілком зрозуміле. Адже включення робітників у винахідницьку і раціоналізаторську діяльність значно б полегшувалось і проходило більш ефективно, якби випускники школи, 18-річні дівчата та хлопці, ставали до робочого місця з бажанням критично аналізувати умови своєї діяльності, удосконалювати знаряддя праці, технологію виготовлення продукції ніщо, тобто якби вони були психологічно в якійсь мірі практично підготовлені до творчої праці.
Досвід роботи передових шкіл та численні дослідження свідчать про те, то підготовка учнів до творчої праці у процесі навчання в школі цілком можлива. Технічної творчість дітей має багато спільною з технічною творчістю дорослих і разом з тим характеризуватися своїми особливостями.
Вивчаючи сам процес технічної творчості, вчені поділяють його па окремі етани Гак, французький психолог Ж. Рібо виділяв у процесі творчості три фази: визрівання ідеї, відкриття або винахід і перевірку.
Більш розгорнуту схему етапів винаходу запропонував американський психолог Росмен у своїй книзі "Психологія винахідника". У ній виділено сім етапів винаходу: 1) розуміння потреби винаходу; 2) аналіз ціп потреби; 3) ознайомлення з наявною інформацією; 4) формулювання всіх існуючих об'єктивних розв'язань; 5) критичний їх аналіз; 6) народження ідеї новою винаходу; 7) експериментальна перевірка її.
Російський психолог И.М. Якобсон у книзі "Процес творчої роботи винахідника" запропонував виділити такі стадії процесу винаходу: 1) період інтелектуальної творчої готовності; 2) усвідомлення потреби; 3) зародження ідеї - формулювання завдання; 4) стадія пошуків розв'язання; 5) одержання принципу винаходу; 6) перетворення принципу у схему; 7) стадія технічного оформлення та розгортання винаходу (креслення, розрахунки, модель, перевірка винаходу).
Близьку до цього аналізу станів винаходу схему, запропонував С.М. Василевський.
I. Попередня фаза: 1) усвідомлення погреби; 2) бажання задовольнити її; 3) формулювання завдання винаходу.
II. Центральна фаза: 1) пошуки розв'язання; 2) одержання принципу рішення та перетворення його у схем): 3) початкове науково-технічне та економічне обґрунтування проекту винаходу.
III. Заключна фаза: 1) дальше більш або менш розгорнуте технічне та економічне обґрунтування проекту; 2) більш деталізовані робочі креслення; 3) більш або менш закінчене виготовлення експериментальної 3), а потім і виробничою зразка винаходу.
Г.С. Альтшулер у своїй книзі "Как научиться изобретать" формулює три основні стадії творчості винахідника: аналітична, оперативна та синтетична.
Аналітична стадія творчості винахідника - це ланцюг логічних операцій, в якому одна ланки закономірно іде за іншою. Вона складається з п'яти етапів: 1) поставити завдання; 2) уявити собі ідеальний кінцевий результат; 3) визначити, що заважає досягненню цього результату (тобто знайти протиріччя); 4) знайти, чому заважає (знайти причину протиріччя); 5) визначній, за яких умов не заважатиме (тобто знайти умови, за яких протиріччя знімається).
Після аналітичної настає оперативна стадія творчого процесу: усунути причину протиріччя внесенням змін в об'єкт. Вона характеризується пошуком, який, на думку Г.С Адьтшудера, у загальному, вигляді повинен проходити однаково для всіх випадків: 1) перевірка можливих змін у самому об'єкті, тобто у даній машині, даному технологічному процесі (зміна розмірів, форми, матеріалу, взаємного розташування частин та ін.); 2) перевірка можливості поділу об'єкта на незалежні частини; 3) перевірка можливих змін у зовнішньому для даного об'єкта середовищі (заміна параметрів середовища, зміна середовища та ін.); 4) перевірка можливих змін у сусідніх (тобто таких, що працюють спільно з даним) об'єктах; 5) дослідження прообразів з інших галузей техніки (поставити питання: як дане протиріччя усувається и інших галузях техніки); 6) дослідження прообразів у природі (поставити питання: як дане протиріччя усувається в природі?); 7) повернення в разі потреби до вихідного завдання та розширення його умов.
Остання, заключна стадія творчого процесу - синтетична - підказує винахідникові перевірку можливості використання його ідеї удосконалення в інших пристроях. Інакше кажучи, третя стадія веде винахідника до узагальнень та пошуку нових об'єктів, куди б можна було перенести його творчі знахідки.
Якщо порівняти наведені вище висновки різних учених, то можна знайти в них багато спільнот. У всякому разі асі вони вказують на три найважливіших етапи творчого процесу: 1) підготовка винаходу; 2) робота над винаходом; 3) реалізація.
Отже, у загальному вигляді процес технічної творчості уявляється всім однаковим. Проте, коли йдеться про деталізацію вказаних станів творчого процесу, то тут має місце деяка розбіжність, притому висновки вчених відбивають фактично не стільки послідовність станін творчої діяльності, оскільки логіку, у якій вона повинна проходити.
На практиці творчі процеси відбивають типологічні та індивідуальні особливості. ІІроф. М.Д. Левітом пише у зв'язку з цим, що досі не зовсім зрозуміло, як виникає ідея винаходу. Інколи у процесі винаходу з'ясовується принцип розв'язання завдання дослідження, який потім конкретизується, перетворюючись у схему У деяких випадках принцип і схему винаходу винахідник встановлює майже одночасно, и інших - далі відкриття принципу винахідник не йде, а буває й так, що принцип відкриває один винахідник, а перетворює його у схему - інший.
Так само не до кіпця зрозумілим є зміст та послідовність процесу творчої діяльності підлітків, хоч з цього приполу і виконано ряд дуже цікавих досліджень.
Отже, в розв'язанні питань про навчання технічної творчості методисти не мають ще докладних психологічних рекомендацій, що значно утруднює їхню роботу.
Розглянувши суть процесу технічної творчої діяльності у трактуванні психологів, перейдемо до питання, якого характеру трудову діяльність слід відносити до технічної творчості. Під технічною творчістю розуміють цілеспрямовану діяльність людини, яка завершується створенням чогось новою з метою удосконалення знарядь прані, технологічних процесів, планування праці, конструкції виробів тощо - нового, яке має суспільну цінність.