Яке ставило перед собою вирішення таких завдань:
1) виявити рівень розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови;
2) зіставити результати проведеного контрольного тестування із даними першого констатуючого експерименту.
Для виявлення рівня розвитку пізнавальної активності у дітей молодшого шкільного віку ми запропонували такі завдання, які допомогли нам виявити: рівень засвоєння навчального матеріалу; рівень розуміння навчального матеріалу; рівень оволодіння навчальним матеріалом; рівень оволодіння інтелектуальними навичками.
Завдання для підсумкового опитування були складені відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України „ Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів". Основним критерієм оцінювання результатів виконання учнями завдань було використання уяви, логічного мислення, пам’яті та уваги в процесі даної роботи, результатом якої є правильність і повнота відповіді.
На підготовчому етапі важливе місце займало осмислення запропонованих творчих завдань. Аналіз відповідей учнів свідчить,що 100% учнів експериментального класу і 92% учнів контрольного класу правильно виконали, запропоновані нами завдання.
Результати відповідей на завдання експериментального і контрольного класів у відсотковому співвідношенні показані у таблиці.
Таблиця 1.
| Класи | Кількість учнів (у%), які виявляють вміння правильно виконувати творчі завдання | Кількість учнів (у%), які не виявляють вміння правильно виконувати творчі завдання | ||
| 1 тест | 2 тест | 1 тест | 2 тест | |
| Експериментальний | 72 | 100 | 28 | - |
| Контрольний | 68 | 92 | 32 | 8 |
Вивчення рівня розвитку пізнавальної активності в молодших школярів на уроках української мови включає в себе не тільки вміння виконувати запропоновані нами завдання, а й здатність учнів самим виступати в ролі вчителя і пропонувати свої завдання. Тому, перш ніж зробити остаточний висновок, необхідно визначити, наскільки успішно учні виконують дані завдання. Тому на формуючому етапі дослідження, щоб з’ясувати наскільки учні четвертих класів здатні самі складати і виконувати свої завдання, було запропоновано учням придумати свої завдання і виконати їх.
Результати виконання таких завдань, які активізували пізнавальну діяльність учнів подані у таблиці.
Таблиця 2.
| Класи | Кількість учнів (у%), які вміють самостійно скластитворчі завдання | Кількість учнів (у%), які не виявляють вміння самостійно складати творчі завдання | ||
| 1 тест | 2 тест | 1 тест | 2 тест | |
| Експериментальний | 12 | 44 | 88 | 56 |
| Контрольний | 8 | 24 | 92 | 76 |
Суттєва різниця між першим і другим тестами спостерігається у виконаних учнями завданнях творчого характеру. Для дитини основною діяльністю, в якій вона виявляла свою творчість була гра, в процесі якої розвивалось гнучке мислення, здатність конкретизувати та розвивати як свої власні задуми, так і пропозиції інших дітей.
Результати ігрової діяльності в процесі виконання завдань подані у таблиці.
Таблиця 3.
| Класи | Кількість учнів (у%), які виявляють вміння активізувати творчу діяльність у процесі гри | Кількість учнів (у%), які не виявляють вміння активізувати творчу діяльність у процесі гри |
| Експериментальний | 84 | 16 |
| Контрольний | 80 | 20 |
Відчутні зміни відчувались при використанні диференційованих завдань, які забезпечували для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності в процесі навчальної роботи.
Результати виконання диференційованих завдань подані у таблиці.
Таблиця 4.
| Класи | Кількість учнів (у%), які виявили вміння виконувати диференційовані завдання | Кількість учнів (у%), які не виявили вміння виконувати диференційовані завдання |
| Експериментальний | 12 | 88 |
| Контрольний | 8 | 92 |
Ці учні здатні активізувати свою пізнавальну діяльність, самостійність, узагальнювати, виділяти пізнавальну інформацію в процесі виконання запропонованих нами завдань.
Суттєві зрушення спостерігаються і у вмінні учнів працювати з пізнавальною інформацією, шляхом аналізу письмових робіт, усних відповідей, індивідуальних бесід. Ними оволоділи 86% учнів експериментального і 48% учнів контрольного класів.
Таким чином, аналіз результатів виконання вправ свідчить про те, що для експериментального класу характерний вищий рівень сформованості мовно-мовленнєвих знань, ніж для учнів контрольного класу.
Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань, отриманих в експериментальному і контрольному класах, свідчать про позитивний вплив розроблених нами шляхів удосконалення розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови.
А тому, якщо в навчальний процес уроків української мови систематично впроваджувати спеціально організовані вправи і завдання та методично їх обґрунтовувати при вивченні граматичного матеріалу то розвиток пізнавальної активності молодшого школяра значно зросте.
"Моральне, емоційне, естетичне виховання школяра немислиме без розвитку в нього здатності відчути відтінки думки й почуттів людей. Ця чутливість виробляється тоді, коли людина розуміє і відчуває „гру слова", його внутрішнє змістове багатство, емоційне забарвлення" [2, с.215], - говорив видатний педагог В.О. Сухомлинський.
Цілеспрямована й успішна робота учнів на уроці можлива, якщо вчитель добре знає навчальні можливості і відповідно до цього формує систему методів і прийомів роботи на уроці та засобів впливу на учня з метою підвищення його пізнавального інтересу й відповідальності.
Пізнавальний процес потребує максимальної напруги сил дитини. Тому навчальні завдання мають викликати в дитини певне утруднення. Справившись із одним завданням, дитина отримує той емоційний заряд, який дозволяє їй взятися за інше, важче й вирішити його.
Одним із найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями й навичками є впровадження активних форм і методів навчання.
Активізація навчання сприяє складанню сил вчителя і учнів, взаємному збагаченню їх інтенсивної діяльності, яка задовольняє обидві сторони. На цій основі виникає потреба у спілкуванні, яке створює цінні, довірливі відносини, які забезпечують сприятливу навчально-пізнавальну діяльність.
Експериментальне дослідження привело нас до висновку, що розвиток пізнавальної діяльності сприяє такій ситуації, коли вчитель відшукує більш досконалі шляхи своєї праці, які спираються на задум учнів, на їх прагнення до творчої діяльності.
Розвитку пізнавальної активності сприяють пізнавальні інтереси учнів, що створюють як внутрішні так і зовнішні сприятливі умови навчання. Пізнавальний інтерес висвітлює об’єктивні цінності навчання, дає навчанню силу, легкість інтенсивність, рухливість, продуктивність діяльності, надає всій навчально-пізнавальній діяльності сприятливий емоційно - інтелектуальний тонус.
Протягом одного навчального дня в 4-Б класі СЗШ №4 м. Золочева Львівської області, на уроках української мови, ми розкриваємо багато аспектів сильної або слабкої активізації пізнавальної діяльності, а саме:
різні сторони змістово-процесуальної, методичної сторін діяльності вчителя у цьому класі;
вплив стилю діяльності вчителя на характер навчання школярів;
зміна діяльності учнів на різних уроках;
характер спілкування вчителя з учнями та його вплив на дієздатність учнів;
переважаючий характер діяльності учнів в класі;
коливання у розвитку пізнавальної активності, інтересу на різних уроках;
характер колективних відносин в класі, прояви його на різних уроках.
Загальними умовами розвитку пізнавальної активності крім вікових та індивідуальних можливостей учнів є:
прогнозування суспільного напрямку діяльності;
зміцнення соціальних зв’язків, формування колективного суб’єкта в поєднанні з активною позицією кожного школяра;
поступове та постійне ускладнення діяльності з переходом її на більш високі рівні розвитку від виконання до творчості.
Експериментальна перевірка виконання спеціально підготовлених нами вправ, доводить, що конкретний матеріал, яким ми насичували програмовий матеріал, сприяв тісному зв’язку навчання з життям, розвитку дитячої уяви, мислення, глибокого проникнення у сутність явищ, прагнення більше дізнатися, запам’ятати, побачити, тобто допомагав не лише свідомому засвоєнню знань, а й ефективному розвитку пізнавальної активності, творчої самостійності у молодших школярів. Різні види навчальної роботи розкрили перед дітьми навколишній світ, заохочували їх до самостійних спостережень, узагальнень, тобто активізували роботу дитячого інтелекту, розширили їх розумові горизонти, розвинули мовлення.
Результати тестування в експериментальному та контрольному класах, систематичне спостереження за школярами, а також усне опитування учнів у ході навчального експерименту на базі 4-Б класу СЗШ №4 І-ІІІ ступенів м. Золочева Львівської області, на завершальному етапі підтвердили гіпотезу: якщо в навчальному процесі уроків з української мови систематично включати спеціально організовані вправи і завдання та методично їх обґрунтовувати при вивченні граматичного матеріалу, то розвиток пізнавальної активності молодшого школяра значно зросте.