Це свідчить про те, що застосування гри і використання цікавого матеріалу на уроках повинно бути не надмірним.
Наведемо приклад ігор, які ми дібрали до теми «Тварини в природі»
Гра «Колекціонери»
Діти в класі діляться на групи. Одні «колекціонують» назви хижих тварин, інші – всеїдних, учні записують у зошитах назви тварин, потім підбивають підсумки, визначають переможця – колекціонера у кожній групі.
Гра «Естафета»
Це звичайне змагання між двома командами. Хто більше запише на дошці назв тварин даного виду, наприклад, шкідників – комах. Закінчити гру можна віршованими загадками про непрошених на городніх грядках гостей
Дидактичні ігри можна включати в систему уроків. Це передбачає попередній відбір ігор та ігрових ситуацій для активізації різних видів сприймання та обмірковування, де їх використання найбільш своєчасне і ефективне порівняно з іншими методами. Способи використання ігрової діяльності в системі уроків:
1. Весь урок будується як сюжетно – рольова гра ;
2. під час уроку як його структурний елемент;
3. під час уроку кілька разів створюються ігрові ситуації (за допомогою казкового персонажа, іграшки, незвичайного способу постановки завдання, елементів змагання тощо) [34;c193].
Найефективніше використовувати гру при повторенні, коли виникає потреба перевірити знання про природничі об’єкти, вміння давати їх коротку характеристику, розподілити за певними ознаками на групи та ін. Для цього можна використати можна використати гербарії, колекції, різні види лото, вікторини, загадки і вправи тощо.
При повторенні іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети, серед яких треба визначити ті, які поставлені за умовою. Наприклад, називає птахів, серед яких треба виділити перелітні (при називанні зимуючих руки не підіймати). Подібні ігри допомагають не тільки виявити знання, а й виробляють уважність.
Для розвитку усного мовлення й логічного мислення учнів доцільно проводити такі ігри: «З якого дерева листя ?», «Знайди такий самий предмет», «Що змінилося», «Чого тут не вистачає».
Велику розвивальну цінність становлять ігри – вправи на виключення зайвого: «Який предмет зайвий» тощо. Особливо охоче молодші учні грають у такі ігри, які потребують активної участі участі всього класу. Ознайомлюючись з навколишньою дійсністю, діти охоче грають у сюжетні ігри, які розвивають уяву, спостережливість, спонукають до самоконтролю. Адже учні діють у ситуаціях близьких до їхнього життєвого досвіду[27;с. 128].
Ігри з використанням контуру того чи іншого об’єкта дозволяють виробляти в школярів спостережливість, вміння виділяти об’єкт з поміж інших. Так, вивчаючи карти півкуль, вчитель пропонує на контурах можна виділити материки чи океани, потім показати їх на карті.
Для закріплення матеріалу можна використовувати географічне лото. З цією метою вчитель роздає картки групі учнів і називає якийсь об’єкт, учні закривають його. Хто швидше закриє всі об’єкти, і назве їх правильно, той виграє. Можна проводити цю гру біля дошки. Троє учнів по команді вчителя вибирають і вивішують назви об’єктів, інші уважно спостерігають, виправляють і доповнюють відповіді товаришів [27; 132].
Вивчаючи різні природні області можна використовувати гру «Перекличка природних зон», коли діти за допомогою вчителя підбирають різні завдання, що дозволяють закріпити пройдений матеріал і перевірити в пізнавальній чи ігровій формі свої знання.
Переважно у третіх-четвертих класах для розвитку кмітливості дітей широко використовують загадки. Вони дають, але досить точний опис предметів або явищ природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослини, тварини, явища природи.
Загадки можна використовувати на різних етапах уроку. Для цього вчитель заздалегідь підбирає їх відповідно до теми і мети виучуваного матеріалу, і визначає на якому етапі доцільніше їх використати. Можна використати загадки і на початку викладання нового матеріалу, як цікаве введення в світ того предмета або явища, про які йтиметься на уроці.
Приклади загадок, які ми використовували на уроках наведені у додатку.
Ми пропонували учням перевірити народні прикмети, ввівши у класному календарі природи й праці людей рубрику «Прикметі вір, але й перевір»:
Якщо бджоли вилітають вранці-рано –на ясну погоду.
Якщо довкола квіток жовтої акації багато комах – на ясну погоду.
Припинився рух мурашок коло мурашника – чекай негоду.
На уроках «Я і Україна» можна гармонійно поєднувати з вивченням нового матеріалу розгадування «шифровок» - ребусів. Найкраще проводити їх у вигляді своєрідних турнірів або під час фізкультхвилинки. Ребуси можна придумувати самим учням, підбираючи до будь – якої природничої теми. Наприклад, назви тварин.
Під час вивчення природи у 3-4 класах доцільно використовувати і ребуси. Прикладі дібраних нами ребусів наведені у додатку.
Із зацікавленням розв’язують молодші школярі шаради, метаграми, логогрифи тощо. Наприклад:
1) шаради.
- Перше – злак усім відомий,
Друге – ворог злій війні;
Прочитаєш все в цілому -
Вийде місто на землі.
(жито – мир - Житомир)
2) метаграми (коли одну букву замінюємо іншою).
- Невеличка тече річка, у .Дніпро впадає,
Як змінити «р» на «л» - по лісу блукає.
(Рось - лось)
3) анаграми (коли читають слова навпаки).
- На мені молотять хліб,
Віють, сушать кілька діб,
А якщо з кінця читать -
Будуть миші враз тікать.
(кіт - тік)
4) логогрифи (коли до зашифрованого слова додаються або з нього вилучаються букви).
- Люблять нас усі збирати
Після дощику в ліску.
А як букву «г» відняти,
Будем плавати в ставку.
(гриби - риби)
На уроках у 3- 4 класах бажано використовувати додатковий матеріал.
1. Вводити хвилинки-цікавинки, де діти самі знаходять цікавий матеріал і повідомляють всьому класу. Наприклад, один учень розповів про відмінність між зайцем-русаком та зайцем-біляком.
2. Конкурс (склади казку) за опорними словами: кігтики, пухнастий хвіст, у дуплах, парашут, дітоньки, додому, свято, злий змій, хлопчик-чарівник.
3. Кращий декламатор вірша про звірів.
4. Розгадування малюнкових кросвордів.
Дані види роботи не дають учням бездумно слухати лише вчителя, а й включають їх у навчальний процес, розвивають допитливість, спостережливість, прагнення бути кращим знавцем рідної природи.
При повторенні багатьох тем можна використати контури окремих об’єктів: птахів, звірів, комах, дерев, географічних об’єктів та ін. За контурами можна запропонувати визначити предмет і дати йому коротку характеристику. Це дає змогу виробляти спостережливість, вміння відрізняти за окремими ознаками один предмет від інших. Наприклад, під час повторення теми «Ліс» діти легко розрізняють за контурами породи дерев, види тварин тощо, дають короткі характеристики.
Наприклад, цікавинки:
- швидкість польоту сокола під час падіння на здобич розвивається до 36 км/год;
- жайворонка не видно, коли він злітає на висоту 300 м, а його пісню чути навіть з висоти 600 м;
- найбільше зубів у звичайного слимака — 14175;
- довжина деяких китів 33 м, вага — 120 т; серце важить 600—800 кг, тобто як великий кінь.
Проводячи уроки в школі, застосовували дидактичні ігри, ігрові моменти, загадки, ребуси, намагалася як найбільше зацікавити дітей, підвищити їхню та активність та цікавість на уроках. Підбирали завдання, які б найбільше відповідали темі і меті уроку та повністю розкривали зміст навчального матеріалу.
Дібравши різні засоби розвитку пізнавального інтересу учнів відповідно до визначених критеріїв ми намагались визначити етап уроку, на якому будемо використовувати дані засоби. Враховували також і те, щоб кількість їх не повинна бути надмірною.
Наведемо фрагменти уроків, на яких використовували різноманітні засоби розвитку пізнавального інтересу учнів.
Тема: Види тварин. Тварини – живі організми
Мета: формувати поняття «тварина – частина живої природи», уявлення про різноманітність тварин та їх види, відмінність тварин від рослин; формувати вміння порівнювати, робити висновки, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки; виховувати прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин.
IV.Актуалізація опорних знань учнів. Повідомлення теми уроку
- Відгадайте загадки:
На подвір’ї ходить птах
І співає по складах. (Півень)
Хоч мала сама на зріст,
Та великий маю хвіст.
Пухова ріденька шуба,
Із сосни стрибну на дуба. (Білка)
По квітучих садах літаю,
Солодкі дарунки збираю. (Бджола)
V. Вивчення нового матеріалу.
Це цікаво знати:
Першою із свійських тварин людина приручила собаку 15 тис. років тому. Диким предком собаки є вовк. Спочатку люди ловили вовченят, щоб з’їсти, коли підростуть. Поступово окремих вовченят залишали і приручали. Людям сподобалися ці сильні, сміливі і розумні тварини. Завдяки доброму нюху, слуху і спритності, приручені вовки допомагали у полюванні. Пізніше вони стали свійськими і охороняли житло людини, посіви і стада, возили вантажі, служили на кордоні, стали вірними друзями. Людиною виведено понад 300 великих і малих порід собак: мисливських, службових, декоративних.