Анкетування вчителів засвідчило низький рівень використання ними дидактичних ігор (лише 10 % респондентів використовують ігри 1-2 рази на урок, а більшість вчителів – 65 % використовують дидактичну гру лише кілька разів на тиждень). На нашу думку, причиною таких відповідей є і те, що багато вчителів не до кінця розуміють саме поняття дидактичної гри.
Як показали відповіді на 3 питання, вчителі найчастіше використовують дидактичну гру на уроках математики (88 % опитаних). Причин цього, на нашу думку, є кілька: відповідність підручників сучасним формам роботи, різноманітність засобів навчання тощо.
Серед джерел пошуку дидактичних ігор педагоги найбільше називають додаткову методичну літературу (81 %). Лише кілька респондентів називали підручники та посібники, або казали, що придумують ігри самотужки.
Для покращення ігрової діяльності на уроках вчителі пропонували:
· забезпечення шкіл необхідним дидактичним та практичним матеріалом;
· зменшення навантаження на учнів програмовим матеріалом;
· узагальнення та систематизація досвіду використання ігор в навчанні.
Відвідування та аналіз уроків, а також опитування вчителів стосовно проблеми використання дидактичних ігор у навчально-виховному процесі з метою формування пізнавального інтересу (аналіз масового педагогічного досвіду) виявило наступні аспекти проблеми:
· неналежний рівень використання дидактичних ігор;
· недостатня обізнаність у проблемі;
· формалізм у проведенні дидактичних ігор на уроках.
На формувальному етапі дослідження (2008-2009 навчальний рік) нами була розроблена і експериментально перевірялася система дидактичних ігор, яка сприяє активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, розвитку їх особистості і вивчалася їх ефективність. Основні елементи розробленої експериментальної системи дидактичних ігор представлені у параграфі 2.2. нашої дипломної роботи.
Особливої уваги з точки зору пізнавальної діяльності викликають етапи уроку, на яких могла б використовуватись дидактична гра: повідомлення теми, мети та завдань уроку (мотивація навчання); вивчення нового матеріалу (первинне сприймання, усвідомлення та осмислення); закріплення вивченого матеріалу; узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок.
В результаті відвідування і аналізу уроків нами були сформульовані закономірності використання дидактичних ігор на різних етапах уроку, які узагальнено у таблиці 1.
Таблиця 1.
Узагальнені закономірності використання дидактичних ігор на різних етапах уроку
| Етапи уроку | МЕТОДИ НАВЧАННЯ | |
| Дидактичні ігри | ||
| Репродуктивні | Продуктивного характеру | |
| 1. Організація класу до уроку | ||
| 2. Перевірка домашнього завдання | + | |
| 3. Повідомлення теми і мети уроку | ||
| 4. Вивчення нового матеріалу | ||
| 5. Закріплення нового матеріалу | + | |
| 6. Узагальнення і систематизація | + | |
| 7. Контроль знань, умінь і навичок | ||
| 8. Підсумок уроку | + | |
| 9. Пояснення домашнього завдання | ||
«+» – використання дидактичної гри.
Пропонуємо своє бачення використання дидактичних ігор відповідно вищенаведеної таблиці. Звертаємо особливу увагу на продуктивний характер ігор.
Зокрема, під час організації класу до уроку пропонуємо використання таких ігор: «Уважні долоньки», «Потяг», «Упізнай по голосу».
На етапі мотивації (повідомлення теми, мети та завдань уроку) дидактичні ігри використовуються не просто так, а з огляду на те, що на цьому етапі виховуються потреби та особистісно-значущі мотиви. З огляду на це рекомендуємо використовувати наступні ігри: «Хто що почує?», «Хто уважніший».
На етапі вивчення нового матеріалу (первинне сприймання, усвідомлення та осмислення) доцільними будуть ігри: «Телеграф», «Лото в парах», «Чарівна паличка», «Ланцюжок».
На етапі закріплення вивченого матеріалу й узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок варто було б використати такі ігри, як: «Живі слова», «Вгадай, що я сказав», «Підбери слова».
Контроль знань, умінь і навичок та підсумок уроку можна провести за допомогою дидактичних ігор «Новосілля у Незнайка», «Що у нас є», а пояснення домашнього завдання – «Злови п’ять слів».
На підсумковому етапі дослідження проводилися узагальнення та математична обробка і аналіз одержаних на формуючому етапі експерименту даних.
Основним критерієм ефективності проведеного дослідження були показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили таких 4 рівні (за Г.І. Щукіною):
1) низький – пізнавальний інтерес має ситуативний характер і зникає відразу, як тільки перестає діяти подразник (проявляється у міміці і пантоміміці учня);
2) середній – пізнавальний інтерес пов’язаний із зовнішніми ознаками об’єкту пізнання (учні задають питання типу «Що це?»);
3) високий – пізнавальний інтерес пов’язаний із з’ясуванням причинно-наслідкових зв’язків, які пояснюють суть об’єкту пізнання (учні задають питання типу «Чому?», «Як?»);
4) дуже високий – пізнавальний інтерес пов’язаний із прагненням учня поділитися одержаними знаннями із своїми товаришами (самостійно шукає додаткову інформацію і у спілкуванні прагне познайомити з нею своїх товаришів).
Узагальнення одержаних експериментальних даних представлено нами у систематизуючій таблиці 2.
Таблиця 2.
Порівняльний аналіз динаміки рівня пізнавальної активності молодших школярів в процесі експериментальної роботи.
| Рівні сформованості пізнавального інтересу | На початку експерименту | Наприкінці експерименту | ||
| контрольний | експериментал. | контрольний | експериментал. | |
| дуже високий | 23 % | 21 % | 31 % | 44 % |
| високий | 48 % | 40 % | 41 % | 51 % |
| середній | 23 % | 32 % | 22 % | 5 % |
| низький | 6 % | 7 % | 6 % | 0 % |
Порівняльний аналіз результатів на початку та наприкінці дослідження, представлених в таблиці, дозволяє зробити попередній висновок, що підтверджує сформульовану гіпотезу: пізнавальна діяльність учнів буде більш раціональною і продуктивною за умови оптимального застосування системи дидактичних ігор на уроках у початкових класах.
Позитивна динаміка змін у співвідношенні рівнів сформованості пізнавальних інтересів молодших школярів у експериментальних класах на початку та наприкінці експерименту підтверджують, що умовами оптимальної організації ігрової діяльності є: доцільний вибір системи дидактичних ігор у початковій школі на кожному уроці; оптимальне використання системи дидактичних ігор на тих чи інших етапах уроку.
Висновки
Проведене теоретичне і експериментальне дослідження, присвячене проблемі розвивального потенціалу дидактичних ігор у початковій школі, дозволило розв’язати поставлені задачі і сформулювати основні результати дослідження.
Вивчаючи стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, ми дійшли до таких висновків:
Потреба сучасного суспільства вимагає від школи найбільш результативних методів навчання та виховання і ця потреба стоїть перед початковою ланкою освіти.
Проведений аналіз наукових розробок, навчальної та методичної літератури, роботи вчителів-класоводів засвідчує, що і в теорії, і в практиці школи проблема використань дидактичних ігор має певне відображення. Проте на сьогодні немає цілісного підходу до вирішення цієї проблеми: відсутня науково обґрунтована система дидактичних ігор та методика їх використання у початковій школі.
Пошуки ефективної системи використання дидактичних ігор спонукали нас до вивчення психолого-педагогічних умов їх використання. На основі аналізу психолого-педагогічних умов використання дидактичних ігор були сформульовані вимоги до методики їх проведення:
— методика повинна керуватися принципом повної реалізації вікових пізнавальних можливостей дітей;
— вона повинна забезпечувати варіативність умов, у яких протікає робота вчителя і учня;
— методика повинна сприяти оптимальному розвитку кожного школяра;
— навчання за даною методичною системою повинно забезпечувати кожному учневі фізичне і психологічне здоров’я.
Для досягнення поставлених задач розроблена система дидактичних ігор (див. параграф 2.2.), узагальнено зміст понять «дидактична гра» і «система дидактичних ігор», сформульовано вимоги до проведення дидактичних ігор; з’ясовані питання відбору ігор на конкретний урок тощо.
Дотримання вказаних вимог до системи дидактичних ігор забезпечує різнобічність умов для всебічного розвитку молодших школярів.
Було вирішено загальні питання методики використання дидактичних ігор. Випробувано різні форми організації роботи з дидактичними іграми: фронтальну, індивідуальну та групову.
Розроблено методику використання дидактичних ігор експериментальної системи. У контексті конкретних умов класу були створені чіткі і докладні розробки використання ігор.
Результати експерименту показали, що практична реалізація запропонованої системи дозволяє:
— підвищити рівень пізнавальної активності учнів на уроках;
— підвищити загальний рівень навчальних досягнень учнів;
— розвивати інтерес учнів до предметів.
Підсумовуючи загалом, відзначимо: поставлені завдання вирішені, мета дослідження досягнута.
Список використаної літератури
1. Активизация познавательной деятельности младших школьников: Книга для учителя / Под ред. М. П.Осиповой, Н. И. Качановского. – Минск: Нар.освета, 1987.