ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Психолого-педагогічні основи роботи з підручником
1.1 Робота з підручником як метод навчання
1.2 Навчальний текст у структурі підручника для початкової школи
1.3 Ознаки тексту та їх характеристика
РОЗДІЛ 2. Методика організації роботи з текстовим матеріалом підручника на уроках читання
2.1 Дидактичні основи роботи з текстом
2.1.1 Підготовка учнів до сприймання твору
2.1.2 Етапи опрацювання художніх творів на уроках читання
2.1.3 Використання системи розвивальних завдань і вправ на аналіз текстового матеріалу
2.2 Авторські пропозиції
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Перехід людства до інформаційного суспільства зумовлює зміну пріоритетів розвитку національного шкільництва, основними серед яких є виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблеми (Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа)). Такий підхід націлює на формування в учнів навичок самостійної роботи, оволодіння вмінням працювати з книгою та іншими джерелами знань.
Важлива роль у розв'язанні вказаних завдань належить початковій ланці освіти, оскільки саме тут закладаються базові освітні компетентності як фундамент успішного засвоєння змісту освіти, цілісного формування особистості школяра. Згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти школа першого ступеня покликана розвивати здібності учнів, створювати умови для самовираження в різних видах діяльності, повноцінного оволодіння всіма компонентами навчальної діяльності, інтегрованим умінням вчитися, одним із провідних серед яких визнано вміння працювати з підручником. Виходячи з того, що у підручниках для початкової школи чільне місце займає текст, актуалізується проблема організації роботи з цим структурним компонентом навчальної книги.
Проблема використання підручника не є новою у психолого-педагогічній літературі. На її значущість у свій час вказували Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський та інші відомі педагоги минулого.
Зазначена проблема тісно пов'язана з теорією шкільного підручника -галуззю науки, що вивчає основні характеристики цього виду навчальної літератури. Вченими досліджувалися, зокрема, питання сутності підручника, структури та функціонального забезпечення (В.Г.Бейлінсон, В.П.Безпалько, Д.Д. Зуєв та ін.); його місця і ролі в навчальному процесі (Ю.К. Бабанський, І.Я. Лернер та ін.); роботи з підручником (текстом) на уроках (С.М.Бондаренко,
Г.Г. Гранік, Л.А. Концева, Н.В. Чепелєва та ін.); особливостей підручника для початкової школи (Л.В. Занков, Я.П. Кодлюк, А.В. Полякова).
Значно поглиблюють розуміння досліджуваної проблеми роботи методистів у галузі початкової освіти (Т.М. Байбара, М.С. Вашуленко, О.Я. Савченко, Н.Ф. Скрипченко та ін.).
Аналіз педагогічного досвіду свідчить про те, що вчителі недостатньо обізнані з методикою організації роботи з текстом; наяву недостатність методичних розробок з аналізованої проблеми. А це, у свою чергу, знижує ефективність засвоєння учнями навчального матеріалу, не сприяє розвитку здатності школярів самостійно здобувати інформацію.
Враховуючи актуальність проблеми та її значущість для педагогічної теорії і практики, ми вибрали тему дослідження: «Організація роботи з текстом на уроках читання у початкових класах».
Об'єкт дослідження – організація роботи з підручником на уроках читання, предмет – дидактичні основи організації роботи з навчальними текстами у початковій школі. Мета дослідження: розробити методичні рекомендації з організації роботи з текстами на уроках читання.
Гіпотеза: ефективність організації роботи з текстом на уроках читання у початковій школі значно підвищиться, якщо навчальний процес будувати з урахуванням таких дидактичних основ:
- підготовка учнів до сприймання твору;
- поетапність роботи над текстом;
- використання системи розвивальних завдань і вправ на аналіз текстового матеріалу.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати психолого-педагогічну і методичну літературу з проблеми дослідження.
2. Виділити та охарактеризувати дидактичні основи роботи з текстом на уроках читання.
3. Розробити методичні рекомендації з організації роботи з текстовим матеріалом читанок.
Теоретичне значення роботи полягає у виділенні сукупності дидактичних основ, що забезпечують ефективну організацію роботи з навчальними текстами підручників з читання, а саме: підготовка учнів до сприймання твору; поетапність роботи над текстом; використання системи розвивальних завдань і вправ на аналіз текстового матеріалу.
Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій з організації роботи з текстовим матеріалом підручника, які можуть бути використані вчителями початкових класів, викладачами і студентами педагогічних закладів освіти.
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг – 47 сторінок.
РОЗДІЛ 1
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ З ПІДРУЧНИКОМ
1.1 Робота з підручником як метод навчання
Серед групи словесних методів навчання чільне місце займає робота з підручником, сутність якого полягає "в оволодінні новими знаннями, коли учень вивчає матеріал і осмислює наявні факти, приклади, закономірності і паралельно з цим набуває уміння працювати з книжкою" [10, 179]. Таким чином, у зазначеному методі чітко простежуються дві сторони:
- організація засвоєння навчального матеріалу підручника;
- формування уміння працювати з книжкою.
Робота з підручником як метод навчання може відбуватися у різних формах: під безпосереднім керівництвом учителя та у формі самостійної роботи учнів з книжкою (зауважимо, що другий спосіб можливий за умови, коли у школярів сформовані відповідні уміння); на різних етапах уроку; з кожним із основних компонентів навчальної книги [17].
Самостійна робота учнів з підручником, на думку дидактів, включає такі етапи: підготовчий (орієнтувальний); виконавчий; перевірний (контролюючий) (М.Г. Казанський, Т.С. Назарова). Особливо важливий підготовчий етап, основне призначення якого полягає в тому, щоб дитина усвідомила, чого буде навчатися, виконуючи дане завдання; які знання та уміння необхідні; вибрала серед них найраціональніші; склала план виконання. Таким чином, даний метод передбачає формування важливих загальнонавчальних умінь (аналізувати, планувати, порівнювати, контролювати тощо), певних рефлексивних якостей, що у кінцевому рахунку забезпечує розвиток самостійності як якості особистості, формує суб'єкта навчальної діяльності.
Для керівництва самостійною роботою з підручником пропонуємо алгоритм, розроблений Т.С.Назаровою [1, 109].
Щоб правильно виконати самостійну роботу, потрібно:
1. Підготуватися до неї: подумати, чого я буду навчатися, виконуючи самостійну роботу, і що потрібно знати та вміти, щоб її виконати.
2. Виконати роботу.
3. Перевірити виконане.
Самостійна робота з підручником може застосовуватися на різних етапах уроку: у процесі підготовки до вивчення нового матеріалу, на етапі закріплення вивченого і рідше – під час ознайомлення з новим матеріалом.
На етапі актуалізації опорних знань вона використовується для повторення того навчального матеріалу, без якого не може відбуватися ефективне засвоєння нового. Це – читання однієї чи навіть кількох статей з метою пригадати певні відомості (вчитель дає чітку установку, на що потрібно звернути увагу); повторення правила, способу виконання завдання тощо; ознайомлення учнів з так званими перед текстовими запитаннями та ін.
Самостійна робота на ознайомлення з новим матеріалом рідко практикується у початковій школі, особливо на перших порах навчання. Мотивується це тим, що у молодших школярів ще не сформовані навички самостійного учіння. Не заперечуючи вказаного твердження, вважаємо, що майстерність вчителя саме і полягає в тому, щоб правильно визначити, що із нового матеріалу пояснити учням, а що запропонувати на самостійне опрацювання. Знаючи рівень розвитку свого класу, такі розрахунки можна зробити досить точно. Доречною у зазначеному аспекті є установка на сприймання тексту (Прочитайте і подумайте, чому..., Прочитайте і дайте відповідь..., Прочитайте і порівняйте... та ін.); проведення підготовчої бесіди; аналіз ілюстративного матеріалу підручника тощо.
Закріплення вивченого передбачає виконання певних завдань підручника – тренувальних (за зразком, за інструкцією, за завданням), творчих; повторне читання матеріалу.
Палким прихильником якісного читання – "читання з потреби думати", "думання над книжкою" – був В.О.Сухомлинський. Повторне сприймання інформації, на думку педагога, відкриває перед школярем нові сторони
предмета чи явища. Учень, який звик обмірковувати те, що читає чи чує, при повторному читанні шукає нові ознаки, факти, тобто таке повторення – не відтворення відомого, не тренування пам'яті, а розвиток знань, мислення.
Значно активізує роботу з навчальною книжкою прийом співставлення розповіді вчителя зі змістом підручника, детально описаний ще К.Д.Ушинським. Суть його ось у чому: прослухавши пояснення педагога і прочитавши матеріал підручника, діти порівнюють відомості, отримані з двох джерел: виділяють той матеріал підручника, про який не згадував під час пояснення учитель, і, навпаки, вказують, які нові відомості почерпнули з розповіді класовода, котрі відсутні у посібнику. Такий прийом, на думку Костянтина Дмитровича, спонукає учнів бути уважними і до слів учителя, і до книжки; сприяє закріпленню і збагаченню знань школярів; у процесі порівняння спрацьовує "здоровий глузд".